ua en ru

ФСБ Росії хоче зобов'язати провайдерів записувати інтернет-трафік і передавати його спецслужбам

Федеральна служба безпеки Росії домагається максимального контролю інформації в Інтернеті. Спецслужби погодили проект наказу Міністерства зв'язку і масових комунікацій РФ, згідно з яким до 1 липня 2014 р. всі провайдери зобов'язані встановити на свої мережі обладнання для запису і зберігання інтернет-трафіку на строк не менше 12 годин, причому спецслужби отримають прямий доступ до цих записів.

Федеральна служба безпеки Росії домагається максимального контролю інформації в Інтернеті. Спецслужби погодили проект наказу Міністерства зв'язку і масових комунікацій РФ, згідно з яким до 1 липня 2014 р. всі провайдери зобов'язані встановити на свої мережі обладнання для запису і зберігання інтернет-трафіку на строк не менше 12 годин, причому спецслужби отримають прямий доступ до цих записів.

Мова йде про проект наказу Мінкомзв'язку, погодженому з ФСБ, розповіли газеті "Комерсант" два джерела на телекомунікаційному ринку. Документ повинен пройти реєстрацію в Мін'юсті і набути чинності до кінця року.

Проект наказу зобов'язує інтернет-провайдера підключити свою мережу до спецобладнання, яким будуть керувати спецслужби. Через це обладнання буде проходити весь інтернет-трафік, причому спецслужби отримають технічну можливість записувати всі вхідні пакети даних і зберігати їх не менше 12 годин.

Документ деталізує, яка інформація про вас буде передаватися провайдером спецслужбам. Зокрема, це телефонний номер, IP-адреса, ім'я облікового запису користувача, адреси електронної пошти в сервісах mail.ru, yandex.ru, rambler.ru, gmail.com, yahoo.com та ін; унікальний ідентифікаційний номер користувача інтернет-чату ICQ, міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання (IMEI), ідентифікатори того, хто викликається, і викликуваного абонентів інтернет-телефонії.

У проекті наказу також йдеться, що провайдери повинні передавати в спецслужби інформацію про розташування абонентських терміналів користувачів сервісів інтернет-телефонію (Google Talk, Skype і ін).

Як розповіло джерело в одному з міністерств, оператори традиційно оплачували установку і експлуатацію обладнання СОРМ (система оперативно-розшукових заходів), хоча за законом за СОРМ має платити держава.

У 2012 р. число користувачів Інтернету досягло 2 млрд 400 млн осіб, що становить понад 34% населення Землі. Телебачення, яке завжди було ефективним інструментом пропаганди, поступово втрачає глядачів, яки сидять у Всесвітній павутині. Логічно, що Інтернет не може не привертати уваги чиновників, відповідальних за постачання населенню "потрібної" інформації.

Лідерами в області поширення інтернет-цензури є Китай і ряд ісламських держав. Арабські країни, Пакистан і Іран, як правило, блокують західні сайти з релігійних міркувань. Наприклад, восени 2012 р. під удар потрапив портал YouTube, на якому розміщений фільм "Невинність мусульман". Цю картину багато прихильники ісламу визнали для себе образливою. Уряд КНР, у свою чергу, відверто "захищає" громадян від неугодних даних. У Китаї діє система "Золотий щит" ("Великий китайський файрвол"), у відповідності з якою всі сайти фільтруються за ключовими словами, "пов'язаних з державною безпекою", а також по чорному списку web-сторінок. З істотними обмеженнями в КНР змушені працювати найбільші пошуковики Google і Yahoo, а всі китайські сайти повинні пройти реєстрацію в Міністерстві промисловості та інформаційних технологій. Жертвою такої інформаційної політики стала "Вікіпедія", яка була заборонена в КНР під приводом "боротьби з пропагандою насильства в засобах масової інформації".

Приклад китайських братів вирішив наслідувати режим Володимира Путіна. 1 вересня 2012 р. набув чинності закон "Про захист дітей від інформації, що заподіює шкоду їх здоров'ю і розвитку". Проти прийняття цього закону виступили "Вікіпедія" і LiveJournal, однак їх думки ніякої ролі не зіграло. Під приводом боротьби з дитячою порнографією, пропагандою наркотиків та самогубств Роскомнагляд склав список заборонених сайтів і продовжує його поповнювати. Від дій регуляторів вже постраждали бібліотека "Лібрусек" та інтернет-енциклопедія "Луркоморье" (Lurkmore). Користувачі Рунету побоюються за майбутнє найбільшого торрент-трекеру Rutracker.