У трійці лідерів президентських рейтингів за тиждень до виборів поки без сенсацій. Перше місце за підсумками соцопитувань закріпилося за Володимиром Зеленським. Далі з мінімальним відривом один від одного слідують Петро Порошенко і Юлія Тимошенко. І якщо останні два кандидати давно і добре знайомі політичному істеблішменту, то чого очікувати від Володимира Зеленського у разі його президентства не знають ні депутати, ні політологи. Не розуміючи як поводитися з Зеленським, парламент може послабити повноваження президента, який прийшов до влади на тлі запиту громадян на нові обличчя. Для цього потрібні зміни до Конституції, що дозволяють збільшити владу Верховної ради й дати більше свободи дій прем'єр-міністру. Про те, як парламент може відреагувати на перемогу несистемного кандидата – у матеріалі РБК-Україна.
До президентських виборів залишилося менше тижня. Боротьба за вихід у другий тур, якщо слідувати результатами соцопитувань, розгорнеться між актором Володимиром Зеленським, нинішнім главою держави Петром Порошенком і лідером партії "Батьківщина" Юлією Тимошенко.
Порошенко й Тимошенко – досвідчені політики, які займають найвищі державні посади в Україні останні 20 років. Тоді як засновник "Студії Квартал-95", несподівано вийшов у лідери президентських перегонів – нове обличчя в політичному житті країни. Кандидатів як Зеленський прийнято називати несистемними.
Критики і опоненти шоумена, говорячи про його високий рейтинг, вказують, що це не стільки її особиста заслуга, скільки небажання громадян вибирати з давно набридлих політиків. До того ж Зеленському приписують політичний союз з бізнесменом Ігорем Коломойським, на каналі якого виходить гумористична програма "Вечірній квартал" і серіал Зеленського "Слуга народу". З огляду на недосвідченість у політиці і бізнес з одіозним олігархом, конкуренти Зеленського допускають, що, ставши президентом, він не буде самостійним гравцем.
Чого чекати від Зеленського в разі його перемоги? У різних політичних силах визнають, що не знають відповіді на це питання. Тим більше, що кандидат у президенти досі не представив свою команду, яку він приведе у владу, якщо стане главою держави.
Реалізувати свої плани й обіцянки Зеленському буде непросто як мінімум перші півроку. Адже в разі перемоги на виборах він, по-перше, зіткнеться з парламентом, де в нього не буде своєї фракції. По-друге, до осені йому, можливо, доведеться працювати з Кабінетом міністром, призначеним нинішнім складом парламентом. Для зміни прем'єр-міністра та уряду потрібно 226 голосів, які Зеленському доведеться просити у "Блоку Петра Порошенко" і "Народного фронту". І з таким положенням речей новому президенту доведеться миритися як мінімум до виборів у Раду – до кінця 2019 року.
Не маючи своєї політичної сили в парламенті, після приходу до влади проводити через парламент будь-які рішення буде дуже складно, погоджується заступник голови фракції "Самопоміч" Руслан Сидорович. У такому разі Зеленському потрібно буде постійно шукати компроміси, домовляючись із депутатами. "Але в цьому нічого поганого немає, адже у нас де-юре парламентсько-президентська республіка. Тому прихід до влади "неформатного" кандидата, вимушеного йти на серйозні поступки парламентаріям, може посприяти посиленню ролі Верховної ради", – додав депутат.
Те, як поведе себе парламент - консолідує зусилля проти Зеленського, або консолідується навколо нього - за великим рахунком, буде залежати від того, що він буде робити на посаді президента, зазначив Сидорович.
Навколо сильних завжди збираються групи зацікавлених у підтримці, тому в разі перемоги Зеленського до нього відразу ж приєднаються "перебіжчики" з інших політичних таборів, вважає народний депутат Борислав Береза (позафракційний). "Президент – це завжди можливості. Але яким президентом він буде? Наскільки мені відомо, до нього вже бігають депутати з різних фракцій: і президентської, і опозиційних. Деякі вже з задоволенням демонструють свої носки із символікою "95-го кварталу". До нього вже у черзі стоять", – говорить Береза.
Політолог Володимир Фесенко вважає, що в разі перемоги Зеленського на президентських виборах одним із варіантів розвитку подій може стати поступовий перехід до парламентської республіки. "Є два базові сценарії. Перший – його противники, ті, хто бояться його подальших кроків, спробують перетягнути де-факто повноваження на уряд і парламент. Або ж навпаки Зеленський почне протистояння з парламентом і урядом, як це було в серіалі. Так чи інакше, Зеленському знадобиться вже в перші тижні, якщо він стане президентом, вирішити кадрові питання через парламент", – сказав РБК-Україна Фесенко.
Інше питання, що навряд чи механізм щодо обмеження повноважень президента й перехід до парламентської республіки буде запущений до осінніх виборів у Верховну раду, уточнив Фесенко. "Спочатку, скоріш за все, це може відбутися де-факто. Поки новий президент і його команда будуть освоювати свої нові посади, функції й розбиратися, як ця державна машина працює, то тягар влади може перейти до уряду й парламенту", – припустив політолог. Те, як складеться ситуація після парламентських виборів, вже буде залежати від їхніх результатів, від того, якою буде коаліція і чи буде більшість співпрацювати з президентом, додав співрозмовник.
Спроба Ради змінити Конституцію з переходом до парламентської моделі буде неминуча незалежно від особистості переможця, особливо, якщо у нього буде меншість у Верховній раді, впевнений політолог Сергій Таран. Переможений, на його думку, докладе максимум зусиль для того, щоби створити в парламенті більшість, а ще краще – конституційну більшість, з тим, щоб, серед іншого, переписати Основний закон у бік парламентської республіки.
"Якщо це буде несистемний кандидат, то, по-перше, у перший місяць стане зрозуміло, наскільки це дійсно несистемний кандидат. Чи вибудуються в нього якісь відносини з коаліцією, відносини з нинішнім політичним класом. Далі в будь-якому випадку ми побачимо досить жорстку спробу мобілізуватися на парламентську кампанію з тим, щоби спробувати змінити Конституцію. Якщо це буде Зеленський, то це дуже вірогідний сценарій, що йому спробують обмежити владу", – вважає Таран.
У цьому сенсі вирішальним для Зеленського стане перший місяць його перебування на посаді президента і його перші кроки у цей період, зазначає політолог. "Від цього місяця буде залежати, наскільки політики зможуть мобілізуватися на антикампанію й на те, щоб у наступному парламенті зібрати конституційну більшість проти нього", – міркує Сергій Таран.
З ідеєю про зміни до Конституції з істотним урізанням повноважень глави держави і посиленням ролі глави уряду ще два роки тому виступали лідери "Народного фронту" Арсеній Яценюк та Арсен Аваков. Цю ініціативу вони піднімали у процесі провальних переговорів із Петром Порошенком і його командою про створення єдиної партії влади для спільного походу на президентські вибори в березні, а потім на парламентські.
За версією "фронтовиків", такі поступки з боку президента на користь парламенту і уряду додадуть Порошенку електоральних балів, оскільки так він стане першим президентом, який готовий поділитися своїми повноваженнями. У недавньому інтерв'ю Арсен Аваков знову заговорив про необхідність переходу до парламентського устрою держави, але уточнив, що, найімовірніше, не в тому варіанті, в якому це пропонує зробити Юлія Тимошенко.
Петро Порошенко ідею з урізанням повноважень президента раніше не схвалював. "Я ніколи не погоджуся з пропозицією забрати в людей право обирати президента і передати це право парламенту. Підкреслюю, що обсяг повноважень глави держави також повинен бути достатнім для ефективного виконання функцій головнокомандуючого", – заявляв Порошенко понад рік тому. Не виключено, що, поступившись президентське крісло іншому кандидату, Порошенко змінить свою думку.
Якщо депутати все ж наважаться змінити Конституцію на користь парламенту, отримавши незручного для себе президента, їм доведеться грати в цейтноті. Адже за півроку, що залишилися до виборів у Верховну раду, парламентарям потрібно буде для початку відправити документ на оцінку до Конституційного суду, отримати його висновок, проголосувати в першому читанні, і лише на наступній черговій сесії прийняти закон 300 голосами. Але, за оцінкою Руслана Сидоровича, у строки, які залишилися до кінця парламентської каденції, встигнути провести зміни до Конституції нереально.
Теоретично зібрати 300 голосів за зміни до Конституції у разі обрання Зеленського в Раді можна, говорить джерело видання в близькому оточенні Порошенка. Але з огляду на обмежений час втілити це вкрай складно, практично неможливо. "Це реально тільки в тому випадку, якщо відразу ж на наступний день після оголошення результатів виборів всі починають працювати над цим", – пояснює співрозмовник в оточенні Порошенка.
За його прогнозами, до осені ніяких радикальних дій із боку парламенту щодо Зеленського, якщо він стане президентом, очікувати не варто. Співрозмовник вважає, що потрібно п'ять-шість місяців для того, щоб усі придивилися до нового президента, дочекавшись від нього якихось кроків і помилок.
"Зважаючи на те, скільки він їх робить зараз, він зробить їх дуже швидко і масово. Не сидіти ж йому весь час у кабінеті – йому доведеться спілкуватися з людьми, з журналістами, з парламентом. Це не буде "тепла ванна", як зараз. Якщо до осені він наробить ще якихось кричущих речей, тоді парламент цього скликання може ініціювати зміни до Конституції, а парламент наступного – їх реалізує", – вважає співрозмовник.
Питання зміни в Конституцію з переходом на парламентську модель – може стати саме тим самим об'єктом ідеологічної конфронтації партій під час наступної парламентської кампанії: одні будуть виступати за прийняття змін до Конституції, інші – проти. "Вибори в парламент можуть пройти під цим знаком: повістка – перехід до парламентської республіки або ж залишаємо той устрій, який є зараз", – розмірковує джерело в оточенні президента.
Передбачити склад парламенту наступного скликання ще складніше, ніж сказати, хто опиниться в другому турі президентських виборів. Чи вдасться Зеленському в новому парламенті сформувати лояльну більшість – питання відкрите.
"Якщо в президента Зеленського в наступному парламенті буде потужна політична сила, яка об'єднається з іншою силою і сформує більшість, то вони зможуть прийняти все що завгодно. Але цікаво, чи він послідовно виконуватиме те, про що розповідав у інтерв'ю – про зменшення тиску з боку держави, зменшенні влади з боку президента. А це само по собі передбачає, що президент повинен позбутися частини своїх повноважень на користь парламенту", – зазначив Борислав Береза.
До теперішнього часу трійка лідерів парламентських рейтингів в соцопитуваннях фактично дублює рейтинг кандидатів у президенти – "Слуга народу" Володимира Зеленського, "Блок Петра Порошенко" та "Батьківщина" Юлії Тимошенко. Причому в "Батьківщині" допускають можливість формування коаліції з партією Зеленського в наступному скликанні Ради. "Ми не відкидаємо Зеленського, Гриценко як тих, з ким ми будемо створювати коаліцію після наступних виборів", – сказав РБК-Україна заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв.
Не виключають можливість входження в коаліцію зі "Слугою народу" в Раді наступного скликання і в "Блоці Петра Порошенка". "Якщо Порошенко переобирається на другий термін, а Зеленський поведе в парламент "Слугу народу", де будуть більш-менш нові, недискредитовані обличчя, і якщо йому вдасться відділитися від Коломойського, то ми цілком можемо сформувати коаліцію і зі "Слугою народу", – припускає один із близьких соратників Порошенко.
Нинішні партійні рейтинги дають лише попередню картину щодо політичних сил, які можуть пройти в Раду. Більш ніж за півроку до виборів ситуація може сильно змінитися, зазначив Володимир Фесенко. "Думаю, що в червні-серпні у нас з'являться нові гравці і нові політичні проекти, причому в різних електоральних нішах. Тому реальна картина парламентських виборів буде зовсім інша, ніж та, яку ми зараз бачимо в партійних рейтингах", – вважає політолог.
Що ж стосується партії "Слуга народу", її нинішній високий рейтинг може впасти після президентства Зеленського, погоджуються опитані експерти та депутати. "У людей є завищені очікування. Президентство Зеленського неминуче призведе до падіння рейтингу його партії. Причому дуже швидко. Не маючи ні свого парламенту, ні свого уряду, йому буде складно реалізовувати якісь ініціативи та рішення", – впевнений Руслан Сидорович із "Самопомочі".