Фінансисти назвали основні ризики для сектору
Ілюстративне фото (Віталій Носач, РБК-Україна)
В опитуванні НБУ взяли участь керівники банків, страхових та інвестиційних компаній
У листопаді 2018 року найбільшим фактором ризику для фінансового сектору були корупція, діяльність правоохоронних органів та судової системи. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування Національного банку.
Також до п'ятірки ризиків фінсектору увійшли стан співпраці з міжнародними фінансовими організаціями; політична та соціальна ситуація в країні; стан захисту прав кредиторів та інвесторів; шахрайство й кібернетичні загрози.
bank.gov.ua
За даними опитування, 69% респондентів оцінили поточний стан фінансового сектору як задовільний, 12% - як добрий. При цьому 73% опитаних переконані, що в найближчі півроку стан фінансового сектору не зміниться, а ще 15% - що покращиться.
bank.gov.ua
"Хоча попереднє опитування (травень 2018 року) зафіксувало оптимістичніші настрої: тоді на покращення стану фінсектору очікувало 35% респондентів", - відзначили в НБУ.
Понад дві третини опитаних оцінюють загальний рівень ризику в фінансовому секторі як середній, ще чверть вважає, що він вищий за середній. Водночас оцінки стійкості фінансового сектору до негативних шоків значно покращилася: 69% опитаних назвали її середньою (52% у травні), а 12% оцінили рівень стійкості як високий (0% у травні).
bank.gov.ua
Опитування НБУ проводилося з 5 до 15 листопада 2018 року. Участь у ньому взяли керівники 19 банків, 4 страхових та 3 інвестиційних компаній.
Нагадаємо, що за даними опитування фонду "Демократичні ініціативи" і КМІС, серед проблем, які найбільше заважають розвитку України, у серпні 2018 року громадяни найчастіше вказували корупцію (78,9%). Ще 55,1% вказали серед головних проблем війну на Донбасі, 32,3% - засилля олігархів в економіці.
Відзначимо, що за даними опитування фонду "Демократичні ініціативи" і КМІС, у серпні 2018 року найбільшою загрозою українці вважали економічний занепад, серйозну економічну кризу (57,6%), збідніння населення, значне майнове розшарування (41,5%), знецінення гривні (35,6%).
