Соборність, що помилково трактується політиками та громадськими діячами націоналістичного спрямування як унітарність, по суті, якщо не заперечує повністю, то значно обмежує можливості і права регіонів на самобутність; не враховує їх специфічні потреби та особливості розвитку. Про це пише Віктор Медведчук у своєму блозі на сайті Корреспондент.net
"Україна ні сьогодні, ні на початку ХХ століття не могла бути єдиною, монолітною і неподільною. За багатовікову історію становлення України як держави українські землі перебували в складі різних держав - Польщі, Литви, Росії, Австро-Угорщини... І об'єднати їх в соборну унітарну державу було просто неможливо. Це прекрасно розуміли українські політичні та громадські діячі - від Костомарова до Грушевського. Тому й відстоювали ідею федеративного устрою країни", - стверджує Віктор Медведчук.
Політик згадує 1991 рік, коли Україна отримала незалежність, а разом з нею і безліч проблем, викликаних істотними відмінностями між Заходом і Сходом, Північчю і Півднем.
"Через 23 роки після проголошення незалежності слід визнати: міф про соборність зіграв з нами злий жарт. У 1991 році, вибравши унітарну модель встрою, ми заклали міну сповільненої дії під фундамент державності та цілісності країни. Ми стали заручниками політики жорсткої централізації влади. Позбавлення територіальних громад самостійності і права вирішувати свої проблеми - від мови спілкування до формування бюджетів - прирекло Україну на нескінченні протистояння і конфронтації. Диктат центру зробив Україну слабкою і вразливою", - додав лідер руху.
Віктор Медведчук нагадує українським політикам, що вирішення проблем центру ціною інтересів регіонів мало і завжди буде мати згубні наслідки для України і стверджує, що федералізація є єдиною можливістю вийти з системної політичної кризи, вберегти країну від розпаду і зберегти територіальну цілісність.