Євгеній Єнін: Структура МВС працює як працює, нових ініціатив президент не висував

– Перш за все згадаємо про резонансні злочини, які у нас трапляються останнім часом. Наприклад, з останнього – це вбивство поліцейського в Чернігові, зухвалий розстріл бізнесмена в Черкасах, ну і власне напад на першого помічника президента України Сергія Шефіра. Як ви думаєте, чи це якась тенденція і з чим вона може бути пов'язана?

– Може здатися, що тут є зв'язок, однак це не так. Динаміка вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, спрямованих проти життя і здоров'я громадян, показує навпаки зменшення їх кількості.

– Тоді зосередимо увагу на одному із найбільш резонансних злочинів останнього часу – нападі на пана Шефіра. Вже майже три тижні пройшло з того часу. Про які проміжні результати слідства вже можна говорити?

– Ми провели безпрецедентний комплекс оперативно-слідчих заходів і певна частина з них ще триває. Органи Національної поліції та підрозділи Національної гвардії ретельно вивчили 430 гектарів місцевості – район, в якому було вчинено цей злочин – на предмет виявлення можливих речових доказів. Окремі ділянки згідно з імовірним маршрутом відступу злочинця ми пройшли навіть двічі. І навіть під час другого огляду ми знайшли додаткові речові докази.

На сьогодні призначено близько 30 експертиз. Ми продовжуємо аналізувати величезний обсяг даних, здобутих з відповідних камер. Хотів би наголосити, що наша задача і в цьому випадку і в багатьох інших була б значною мірою спрощена, якби в нашій державі функціонувала система автоматичного підключення органів поліції до всіх камер, які розміщені в тій чи іншій місцевості.

Аналогічно це працює у всіх європейських країнах, в місцях розміщення камер безпеки рівень злочинності знижується щонайменше на 40-50%. Саме тому однією з ініціатив Міністерства внутрішніх справ буде створення такої системи під назвою "Безпечна країна". Близько 80% злочинів розкриваються по гарячих слідах, і левова їх частина – саме за допомогою сучасних інструментів, в тому числі камер відеоспостереження.

– Конкретно в цьому випадку розкрити злочин по гарячих слідах не вийшло. Це означає, що "працював" професіонал? Вам вдалося з'ясувати умовний портрет злочинця? Він був один або їх було кілька безпосередньо на місці нападу?

– Безумовно, ми можемо однозначно стверджувати, що працював професіонал. Більше того, якщо порівняти цей замах на вбивство з тим злочином, який було вчинено в Черкасах, ми бачимо величезну різницю у швидкості встановлення об'єктивної істини в провадженні.

Я не хотів би поки давати додаткових коментарів щодо основних доказів речового характеру, які ми на сьогоднішній момент маємо, щоби не зашкодити слідству. Але я більш ніж переконаний, що поліція в цьому випадку спрацює на "відмінно", і ми зможемо повідомити суспільству вже найближчим часом про просування в розслідуванні цього резонансного кримінального провадження.

Так само це стосується і питання Черкас, те ж саме ми можемо говорити і про ситуацію, яка сталася декілька днів тому в Чернігові, де ми побачили з одного боку безпрецедентний рівень жорстокості, і побачили так само недоліки в організації діяльності патрульної поліції. На сьогодні триває відповідне службове розслідування, і про його результати ми повідомимо суспільству. І відповідними будуть так само організаційні висновки з цієї ситуації з тим, щоб подібні інциденти ніколи не траплялися.

– Ви розповідали, що до розслідування нападу на пана Шефіра було долучено ФБР. Як взагалі часто у нас відбувається така співпраця в резонансних злочинах і чи дає вона насправді результат?

– Ну, справа не в тому часто чи ні. В даному випадку американська сторона, так само як і британська, сама запропонувала нам підтримку і технічну допомогу, і, безумовно, ми радо відгукнулися. Наші органи поліції, на щастя, мають професіоналів екстра-класу, які не те, що жодним чином не поступаються нашим західним колегам, але й в певних аспектах значно більш проактивні і просунуті. Тим не менш ми працюємо спільно, і я впевнений, що ми зрештою вийдемо на той результат, який очікує суспільство.

Що стосується міжнародної співпраці, то це дедалі стає більш нормальним і звичним інструментом для слідства. Справа і в тому, що з одного боку злочинність досить швидко консолідується і об'єднується – йдеться про вчинення транскордонних злочинів, кіберзлочинів на території однієї держави щодо громадян і майна, які знаходяться на території інших держав.

Буквально два дні тому Національна поліція у співпраці з тим самим ФБР, у співпраці з німецькою поліцією реалізувала надзвичайно круту операцію щодо міжнародних хакерів. Зловмисники, використовуючи сучасні інтернет-технології і відповідні веб-ресурси, займалися так званим "залученням інвестицій", фактично ошукуючи людей.

Загальна шкода, вчинена їхніми діями, перевищує 7,5 млн євро. Відповідні особи затримані, частина з них громадяни України, частина – іноземці. Досудове розслідування триває, і при першій нагоді ми обов'язково проінформуємо наше суспільство про деталі.

– Пан Шефір це людина, яка багато років знає президента, дуже близька до нього. За вашою інформацією, чи ставив президент якісь дедлайни для розкриття цього злочину?

– Безумовно, ми бачимо, що йдеться не лише про президента України, йдеться про об'єктивну вимогу суспільства знати істину чим швидше і бачити всіх причетних до вчинення цього жахливого злочину на лаві підсудних. І саме на це зосереджені і сили Національної поліції, і Служби безпеки України, яка так само допомагає нам в розслідуванні цього злочину за координації Офісу генерального прокурора.

– Давня резонансна справа – вбивство журналіста Павла Шеремета. З боку видається, що нинішнє керівництво міністерства дистанціюється від цієї теми. Чуємо заяви на кшталт "справа в суді, ми побачимо, який буде результат". Якщо зрештою в суді ця справа розвалиться, і ті, хто зараз на лаві підсудних, будуть визнані невинними, як далі рухатиметься процес? Чи буде слідство заново запущено? Як це відбувається?

– Є змагальний процес, на сьогоднішній момент справа дійсно за судом. Відповідно, в залежності від результату, будуть застосовані механізми, передбачені КПК. Або йдеться про визначення міри покарання та його відбування, або про виправдувальний вирок і початок тих чи інших цивільно-правових позовів, спрямованих на компенсацію шкоди. Кримінально-процесуальний кодекс України передбачає можливість прийняття того чи іншого рішення як судом першої інстанції, другої чи Верховним судом. В тому числі й відправити справу на новий розгляд.

– Ви не так давно зайшли в цей кабінет, як і значна частина команди нового міністра. Чи проводиться аудит діяльності МВС за останні сім років? За той час, коли одна людина очолювала цей орган.

– Ми запустили відповідні процеси, наразі вони тривають, і як тільки вони завершаться – це може стати темою для окремої розмови.

– Тобто вже тоді будуть ухвалюватися рішення щодо можливих наслідків такого аудиту? Будь-яких: юридичних, політичних…

– Це не означає, що ми чекаємо тільки на завершення аудиту. Певні висновки, в тому числі кадрові, реалізуються досить оперативно. Ми бачимо зміни в команді, ми бачимо призначення нових людей, перед якими ставляться дуже амбітні цілі. Далі будемо дивитися. Якщо та чи інша посадова особа не виконала своїх обіцянок, не виправдала довіри, вона має піти.

– Також я розумію, що у вас відбулося переформатування з точки зору функціоналу міністра і заступників міністра. Тому що на вашій посаді раніше був Сергій Яровий, який відповідав безпосередньо за Національну гвардію. Ви за неї не відповідаєте, наскільки я розумію?

– За неї відповідає заступник міністра внутрішніх справ Мері Акопян. Загалом розподіл обов'язків між заступниками міністра не є якоюсь догмою, він може бути переглянутий в будь-який момент, це абсолютно нормальна практика. Саме тому міністр, прийшовши на цю посаду, визначив відповідальних за кожен конкретний напрямок. Далі будемо дивитися.

– Незадовго до відставки минулого міністра, Арсена Авакова, навіть більше ніж за рік до цього, коли змінилася влада, говорили про те, що Національна гвардія може бути відділена від Міністерства внутрішніх справ. Перейти під прямий контроль президента. За вашою інформацією, чи можливе таке відділення в майбутньому? Чи воно обговорюється?

– Міністр внутрішніх справ, як тільки обійняв цю посаду, вже дав свій коментар. Ми чуємо й наших міжнародних експертів, і низка вітчизняних експертів говорить про доцільність відокремлення тих чи інших елементів, що входять до складу МВС. Однак міністр внутрішніх справ разом з президентом України дивляться на це з більш широкої перспективи.

На поточний момент ми виходимо з того, що як і рука людини має п'ять пальців, так і система МВС. Вона спрямована на забезпечення безпеки суспільства, саме тому ефективне виконання цих функцій передбачає перебування всіх цих елементів під однією парасолькою.

Візьмемо приклад проведення будь-яких масових заходів – там, де за координації керівника Головного управління Національної поліції в місті Києві, наприклад, відбувається узгодження дій як підрозділів Національної поліції, так і підрозділів Національної гвардії.

Уявімо собі, що вони підпорядковуються різним центрам, різним командирам. Що з цього може вийти? Один Бог знає. На сьогодні ця модель вже продемонструвала свою ефективність. Президентом визначено певний період часу, за який ми детально подивимося за тим, як все це функціонує.

– Скільки часу?

– Ну, йшлося про декілька місяців, півроку, далі час покаже. Але на даний момент, знову ж таки повторюся, ми вважаємо, що саме в існуючій конфігурації діяльність Міністерства внутрішніх справ найбільш ефективно відповідає тим реаліям сьогодення, тій безпековій ситуації, в якій перебуває українська держава. Зараз все працює так як працює, жодних нових ініціатив президентом України не висувалося.

– Міністерство не віддає свої структури, але при цьому створює нові. Одна з них – це Офіс з питань захисту бізнесу. Для чого він потрібен, як саме захищатиме бізнес? І найголовніше, як переконати бізнес в тому, що треба з ним співпрацювати? Тому що рівень довіри у нас не дуже великий.

– Збільшення рівня довіри населення до поліції є першочерговим завданням чинного міністра внутрішніх справ і його команди. Саме тому ініціатива створення Офісу і була запропонована.

Йдеться не про створення якогось штатного підрозділу з певною кількістю персоналу, кабінетів, принтерів, технічного складу і так далі. Йдеться радше про проектний підхід, який показав себе надзвичайно позитивно не лише в реаліях України, але й у наших міжнародних партнерів

Міністр визначив як пріоритет захист бізнесу від неринкових методів конкуренції та можливих зловживань з боку представників правоохоронних органів. Третє – це створення більш сприятливих умов для заходу іноземних інвестицій до України.

Саме тому йдеться насамперед про певну неформальну робочу групу, діяльність якої міністр доручив саме мені. Ми визначили контактну персону в керівництві Національної поліції, ми ведемо діалог як з бізнес-асоціаціями, так і з Офісом європейського бізнес-омбудсмена. І ми досить оптимістичні.

– Я не дуже розумію, як це має працювати. Тобто це, умовно кажучи, не колл-центр, куди телефонує бізнесмен, коли у нього починаються проблеми, на нього тиснуть бандити чи силовики. Це якийсь більш дорадчий орган?

– Це насамперед майданчик для діалогу. Під час останнього засідання міністр чітко окреслив пріоритети на захист бізнесу. Він визначив декілька ініціатив, які ми плануємо реалізувати вже в ближчому майбутньому з тим, щоб підвищити рівень довіри населення і, зокрема, бізнесу до правоохоронних органів і зробити бізнес-клімат більш привабливим.

Про що, наприклад, йдеться? Дуже часто ми стикаємося з базовими порушеннями прав людини в рамках кримінального провадження. Дуже часто ми, наприклад, бачимо, що населення не достатньо довіряє тому поліцейському, з яким стикається. Саме тому ми впроваджуємо нові елементи.

Якими вони будуть? Наприклад, поліцейський офіцер громади. На сьогоднішній день у нас в країні функціонує більше 600 поліцейських офіцерів громади. ОТГ допомагає у створенні поліцейського відділку, надаючи приміщення і автомобіль. Міністерство внутрішніх справ спільно з Національною поліцією, зі свого боку, забезпечує професійну підготовку такої людини, ми надаємо ті чи інші технічні засоби.

І ми вже бачимо перші результати. Наприклад, там, де в об'єднаних територіальних громадах працює поліцейський офіцер громади, ми бачимо досить суттєве збільшення довіри – з приблизно 40% опитаних (ті, хто довіряють поліції в цілому) до 70% офіцеру громади, який вже працює в конкретній місцевості.

Саме тут ми намагаємося більш активно залучити ОТГ, тому що задача, яка ставиться нам суспільством, не може бути виконана виключно нашими зусиллями Національної поліції та Міністерства внутрішніх справ. Йдеться про спільні інвестиції в побудову держави.

Те ж саме стосується безпеки на дорогах. Наприклад, ми говоримо про зниження смертності на дорогах, на воді, під час пожеж. Яким чином цього досягти? Зокрема встановленням додаткових комплексів автоматичної фіксації швидкості. Чому? Тому що більше 40% ДТП, які трапляються по країні, чітко пов'язані з порушенням режиму швидкості на дорогах.

Досвід сусідніх та більш віддалених країн показує, що встановлення камер автоматичної фіксації, встановлення відповідних штрафів дуже суттєво впливає на рівень дотримання правил безпеки.

– Є і більш радикальні підходи. Наприклад, у Франції, зокрема, в Парижі, власне зараз обмежили рух транспортних засобів до 30 км/год. Чи ми плануємо щось таке?

– Ми виходимо з місць концентрації дорожньо-транспортних пригод. Безумовно, камери можна встановити скрізь, але коли ми бачимо, що на території України є, скажімо там, 2000-2500 місць концентрації ДТП, то наше першочергове завдання – це встановлення камер спостереження і відповідних комплексів автофіксації саме там. Тими темпами, якими на сьогодні це впроваджується, ми можемо це зробити років приблизно за 15.

Водночас є більш креативні ідеї. Ми хотіли би вийти вже незабаром з ініціативою в законодавчому порядку встановити систему розподілу надходжень від штрафів за порушення правил дорожнього руху. На нашу думку, від 10 до 30% надходжень від цих штрафів могли би скеровуватись до місцевих громад, які встановлюють відповідні комплекси автофіксації в місцях, погоджених з Національною поліцією, і з тим, щоб розвивати дорожню інфраструктуру.

Також ми можемо залучати громадськість до цих процесів. Наприклад, ми плануємо розробити застосунок, який би дозволяв фіксувати грубі порушення правил дорожнього руху іншим його учасникам. На першому етапі може йтися про проїзд на червоне світло, чи порушення правил проїзду залізничних переїздів, чи проїзд через подвійну смугу і так далі.

Тобто за наявності відповідної доказової бази і нормативного врегулювання, ми би більш активно включили громаду в ці процеси. І, повірте мені, кожен значно більше буде думати перед тим, як допустити грубе порушення правил дорожнього руху, ризикуючи бути зафільмованим іншими пішоходами чи водіями.

– Багато було зроблено аби повернути довіру до поліції після Революції гідності. Однак все це перебивалося резонансними злочинами за участі окремих поліцейських, як у Кагарлику та Переяславі. Люди, які здійснювали ці злочини, спокійно пройшли переатестацію і залишилися в рядах поліції. Чи може йти мова про нову переатестацію?

– Одним з проектів, спрямованих на збільшення довіри, є впровадження так званого custody records – це коли затримання та допит громадян у поліцейських відділках та місцях тимчасового утримання повністю фільмується за допомогою відеокамер.

Ми вже впровадили в деяких містах і регіонах подібний досвід, і він виявився дуже позитивним. Зокрема, ми не побачили фактично жодних порушень прав людини, саме в тих відділках, в яких вже впроваджена система custody records. Будемо поширювати цю практику і ми вже знайшли певне порозуміння в цьому напрямку з боку наших іноземних партнерів, зокрема, йдеться про канадійців і американців.

– Тобто замість додаткового очищення ваших рядів, скажімо так, ви хочете просто посилити контроль, правильно?

– Безумовно. Правда життя полягає в тому, що інші 135 000 поліцейських не спустяться з Марсу на українські терени. Те ж саме з прокурорами, те ж саме з представниками інших професій. А от виховання нової хвилі поліцейських із зовсім іншим етичним кодексом, посилення контролю за тими, хто працює сьогодні, і додавання іншого мотиваційного імпульсу для їхньої діяльності – ось в чому ми бачимо свою політичну місію.

Зокрема, хотів би звернути увагу на той факт, що середня заробітна плата поліцейського є найнижчою в системі органів правопорядку. Ми бачимо просто кричущу різницю між зарплатою поліцейського, співробітника БЕБ, співробітника НАБУ, співробітника ДБР.

Дуже часто ми стикаємося з тим, що найкращі кадри приходять працювати до інших органів досудового розслідування, маючи в чотири, а інколи і в п'ять разів більшу зарплатню. Саме тому ми ставимо питання про підвищення рівня заробітної плати поліцейських. Вона точно не повинна бути нижчою, ніж отримує охоронець в будь-якому київському супермаркеті, на сьогодні це 16 000 гривень.

І теж саме стосується й інших працівників системи МВС. Наші пожежники отримують ще менше, ніж поліцейські, ризикуючи ледь не щодня своїм життям, виборюючи життя для інших людей.

– Чи є у вас політична підтримка для таких кроків? У проекті бюджету-2022 на МВС закладено 98,2 млрд гривень, навіть трохи менше ніж минулого року. Тобто ні про яке підвищення зарплат мова не йтиме.

– Битва за бюджет триває. Вона завершиться підписанням відповідного закону президентом України. Саме тому ми активно працюємо і з депутатами, і з іншими стейкхолдерами з тим, щоби надати чітку аргументацію того, що безпека вартує коштів і за неї краще платити, ніж розплачуватися за її відсутність.

На сьогодні ми говоримо, що нам треба щонайменше додаткових 20 мільярдів гривень. 75% цієї суми планується витратити хоча б на мінімальне збільшення зарплати представникам системи органів внутрішніх справ. Ідеться і про пожежних, і про співробітників Національної поліції і Національної гвардії.

Абсолютно неприпустимою є ситуація, коли за нинішнього запропонованого Міністерством фінансів рівня фінансування в наступному році нам доведеться скоротити близько 2000 контрактників з лав Національної гвардії України. І це в умовах війни, в умовах постійних асиметричних гібридних загроз, з якими ми стикаємось через ситуацію на Сході.

– Ви входите в комісію при президентові щодо громадянства. Володимир Зеленський нещодавно був в Нью-Йорку, зустрічався з діаспорою, сказав що він не забув про свою обіцянку, що множинне громадянство в Україні буде. Чи є якісь встановлені конкретні строки, якесь просування цього процесу?

– Ми дуже оперативно опрацювали цю ініціативу президента України. Раніше ключовим органом, відповідальним за його підготовку було Міністерство закордонних справ, наразі Міністерство внутрішніх справ визначено КМУ як той орган, який відповідає за розробку і просування відповідного законопроекту. Сьогодні триває експертиза цього документу в Мінюсті.

Якщо говорити більш концептуально, то йдеться про те, щоб дозволити тим етнічним українцям, які мають паспорти інших держав, зокрема держав-членів НАТО і Європейського союзу, не відмовляючись від їхнього громадянства, набути право отримати українське громадянство за територіальним походженням. Йдеться про більш активне їх залучення і в плані бізнесових процесів, і культурної дипломатії, і в політичних процесах, які відбуваються в Україні. Ми не повинні залишати осторонь абсолютно природнє бажання цих людей бути частиною України.

Безумовно, є й інша сторона медалі. Ми стикаємось з агресією з боку Російської Федерації, ми бачимо недружню політику з боку інших окремих наших сусідів, і певні безпекові запобіжники так само мають бути впровадженні. Як і тоді, коли мова йде, наприклад, про працевлаштування до органів правопорядку, спецслужб, уряду, парламенту тощо.

Я впевнений, що вже найближчим часом ми побачимо завершення підготовчих процесів на рівні уряду України. Надалі ця справа буде за парламентом, і ми, безумовно, будемо активно просувати цей законопроект.

– А коли він з'явиться, хоча б приблизно?

– Я думаю це питання краще поставити Мінюсту, але дуже сподіваюсь, що на процес юридичної оцінки, на відповідність Конституції і іншим законодавчим актам не піде надто багато часу.

– Ви також продовжуєте займатися ще з часів роботи в МЗС лібералізацією візових стосунків України з іншими державами. Коли у нас може бути і чи може бути взагалі безвізовий режим з Великобританією чи з США, з якимись великими країнами?

– У взаємодії із МЗС ми ведемо активний діалог з цілою низкою наших міжнародних партнерів. Йдеться і про Китай, і про Канаду, і про Велику Британію. Ми маємо просто прийняти як даність певні рамки швидкостей і практик, які є усталеними для тої ж самої Канади, для Великої Британії.

Безумовно, впливає певним чином COVID. Так, деякі речі планувалися рік тому, а сталися тільки цього вересня, але головне, зрештою, результат. Ми побачили надзвичайно високий рівень задоволення безпекою документів, які забезпечують діяльність Державної міграційної служби.

В подальшому відповідний звіт буде поданий до керівництва МВС Великобританії. І це вже дасть їм змогу говорити про алгоритм подальших кроків, спрямованих на лібералізацію візового режиму з Україною.

– Тобто це ще роки?

– Принаймні не місяці. Те ж саме стосується і питання діалогу з питань мобільності, який ми започаткували цього року з Канадою. Там ідеться про певний пакет: з одного боку про спрощення молодіжних обмінів, а з іншого – говоримо про лібералізацію візових поїздок для громадян України в Канаду. Оскільки, як ми знаємо, Канада насолоджується безвізовим режимом з Україною ще з 2005 року.

– Хорватія в грудні отримає безвіз з США. Нам це "світить" взагалі?

– Це комплексне питання, і коли ми говоримо про лібералізацію візового режиму, ми можемо згадати досить тривалу сагу безвізу з Європейським союзом. Швидше це визначатиметься рухом України в бік узгоджених з нашими партнерами реформ. І у нас ще дійсно є великий простір для руху вперед.