Енергетика розбрату: Як Кабмін перешкоджає реформам в держкомпанії "Укренерго"

Уряд Володимира Гройсмана, не дивлячись на заявлену реформу держкомпаній, не залишає спроб встановити "ручний" контроль над державними підприємствами. Після гучних скандалів і затягування з впровадженням корпоративного управління в НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Укрзалізниця", тепер чиновники зайнялися НЕК "Укренерго". Міністерство енергетики та вугільної промисловості заблокувало компанії корпоратизацію, а затверджена Кабміном наглядова рада держпідприємства досі не може розпочати роботу. Профільне міністерство при цьому вирішило забрати у топ-менеджменту "Укренерго" повноваження по управлінню компанією, передавши його новоствореної відомством комісії. Подробиці – в матеріалі РБК-Україна.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості вирішило делегувати "повноваження з управління поточною діяльністю ДП "Укренерго"" Комісії з реорганізації цієї держкомпанії з унітарного підприємства в акціонерне товариство. Цю Комісію очолює нещодавно призначений на посаду заступника міністра енергетики та вугільної промисловості Михайло Близнюк. Це фактично означає, що оперативне управління оператором магістральних мереж та Об'єднаної енергосистеми планується передати чиновнику Міненерговугілля, усунувши при цьому від прийняття рішень діючий топ-менеджмент компанії.

Чому "Укренерго" має стати акціонерним товариством?

Корпоратизація унітарного держпідприємства НЕК "Укренерго" передбачена ст. 31 закону "Про ринок електроенергії". У документі вказується, що оператор системи передачі електроенергії повинен бути акціонерним товариством. Відповідне рішення Кабмін схвалив ще в листопаді минулого року, дозволивши перетворити "Укренерго" в акціонерне товариство, 100% акцій якого будуть як і раніше належати державі.

Крім того, кілька умов для отримання Україною одного мільярда євро макрофінансової допомоги ЄС у цьому році, крім співпраці з МВФ, стосуються роботи оператора енергосистеми. Одна з них - управління "Укренерго" незалежною наглядовою радою, інша - "суттєвий прогрес у підготовці "Укренерго" до сертифікації в якості незалежного оператора". Таку сертифікацію "Укренерго" може отримати тільки після корпоратизації та впровадження наглядової ради. Її ще належить підтвердити в Секретаріаті енергетичного співтовариства ЄС.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик 19 жовтня підписав наказ про призначення членів наглядової ради "Укренерго". Хоча Кабмін затвердив його склад ще на початку місяця. "Міністр, з одного боку розуміє, що при наглядовій раді з більшістю незалежних членів, він не зможе впливати на роботу компанії, тому затягнув з підписанням наказу. Але тягнути більше нікуди. Йому вже сьогодні прем'єр в обов'язковому порядку сказав підписати", - повідомило виданню джерело в Кабміні, знайоме з ситуацією.

Впровадження корпоративного управління в "Укренерго" стартувало ще в січні цього року. Лише до серпня номінаційний комітет при Мінекономрозвитку затвердив кандидатури чотирьох незалежних членів наглядової ради. А ось за позиції директорів наглядової ради, що представляють інтереси держави, почалася боротьба.

За інформацією РБК-Україна, прем'єр-міністр Володимир Гройсман спочатку пропонував призначити членом наглядової ради екс-керівника "Укренерго" Костянтина Ущаповського. В галузі його пов'язують з колишнім міністром енергетики Юрієм Проданом і екс-главою "Київенерго" Сергієм Сердюком. Потім – колишнього члена НКРЭКП Володимира Євдокимова та віце-президента "Укртрансгазу" Валерія Ноздріна. Їх називають людьми з орбіти "сірого кардинала "Народного фронту" Миколи Мартиненка.

"Міненерговугілля також намагалося "проштовхнути" свою кандидатуру - людину Ігоря Насалика та колишнього заступника міністра енергетики Галину Карп, потім ще одного заступника міністра – Наталію Бойко. Всі ці кандидатури номінаційному комітету не сподобались і були відхилені, а Бойко навіть не виносили на комітет – її "зрізав" Володимир Кістіон", - розповів виданню співрозмовник, знайомий з процесом формування наглядової ради "Укренерго".

Саме віце-прем'єру Володимиру Кістіону вдалося в підсумку "просунути в наглядову раду "Укренерго" своїх людей", - пояснив співрозмовник. Зокрема, від держави до нього увійшли радник Кістіона - Олександр Поплавський, заступник держсекретаря Кабміну Сергій Кушнір (орієнтується на міністра Кабміну Олександра Саєнка) і держсекретар Міненерговугілля Максим Немчинов.

Чому корпоратизація "Укренерго" заблокована?

У четвер Міненерговугілля повідомило, що Комісія відомства не затвердила акт оцінки майна держкомпанії "через істотні розбіжності і вади" в документах, надані "Укренерго". Комісія призначила нову дату оцінки майна держкомпанії – на 31 жовтня. "Відповідно до вимог законодавства, прийнято рішення про перехід повноважень з управління ДП "НЕК "Укренерго"" до голови Комісії (замміністра енергетики Михайлу Близнюку, - рид.) з метою якісного завершення процесу реорганізації цього підприємства", - йдеться в заяві.

Ігор Насалик пояснив РБК-Україна, що таке рішення не суперечить законодавству і прийнято у відповідності з нормами ст. 105 Цивільного кодексу. Вона говорить про можливості передавати управління справами комісіям по реорганізації і ліквідації підприємств. У той же час, положення Цивільного кодексу суперечать ст. 74 Господарського кодексу та постанові уряду №802 від 29 серпня 2012 року, в яких зазначено, що на комісію покладається лише "організаційне забезпечення процесу перетворення підприємства".

У протоколі засідання Комісії по реорганізації "Укренерго" від 18 жовтня, копію якого має в своєму розпорядженні РБК-Україна, зазначено, що компанія переоцінила вартість необоротних активів "порушила умови методики оцінки майна, неякісно та несвоєчасно готувала документи".

""Укренерго" подала два різних баланси з оцінкою майна в Комісію. Різниця склала 32 мільярди гривень. Це – кримінальна відповідальність. Потрібно розібратися в тому, що відбувається на підприємстві насправді. Тому Комісія з реорганізації НЕК буде безпосередньо вникати в роботу держкомпанії", - пояснило РБК-Україна джерело в Міненерговугілля, уточнивши, що поки у відомстві не мають наміру усувати від посади голову "Укренерго" Всеволода Ковальчука.

Те, що відбувається, в НЕК вважають "свідомим перешкоджанням корпоратизації та процесу впровадження ринку електроенергії в країні з боку Комісії з реорганізації держпідприємства". В офіційній заяві компанія повідомила, що "Укренерго" "виконало всі законодавчі та методичні вимоги щодо корпоратизації". Зокрема, проведена інвентаризація та оцінка майна незалежним аудитором, отримано схвалення Фонду держмайна, проведено аудит балансу.

Що відбувається насправді?

Уряд з одного боку декларує реформи держпідприємств, з іншого – всіляко цьому перешкоджає. Передача найбільших держкомпаній незалежним наглядовим радам не вигідна посадовцям. Вони втрачають можливість стратегічного управління, не можуть впливати на формування фінпланів підприємств, не можуть призначати і знімати менеджмент.

"Укренерго" – не єдина компанія, над якою уряд намагається зберегти повний контроль. У вересні 2016 року Мінекономрозвитку прийняло одноосібне рішення з перепідпорядкуванням "дочки" НАК "Нафтогаз України" – "Укртрансгаз" - безпосередньо своєму відомству і внесло відповідні зміни до статуту компанії.

Цей крок не був узгоджений ані з наглядовою радою НАКу, ані з топ-менеджментом компанії, ані з європейськими партнерами та донорами. Останні зіграли значну роль у тому, щоб це рішення було скасоване. Прем'єр Володимир Гройсман, скориставшись ситуацією, перепідпорядкував НАК безпосередньо уряду. Але працювати з наглядовою радою НАКу так і не зміг.

Через рік – у вересні 2017 року – відразу три незалежні директори спостережної ради "Нафтогазу" звільнилися через те, що "український уряд блокує процес реформ у газовому секторі". Прем'єру тоді довелося відповідати на неприємні питання міжнародних фінансових організацій, що надають НАКу кредити на закупівлю і закачування газу. У результаті вже у листопаді минулого року Гройсману довелося затвердити новий склад спостережної ради.

Не поспішали в уряді і з корпоративним управлінням ПАТ "Укрзалізниця". Ще у квітні 2017 року тодішній голова наглядової ради і нинішній голова правління УЗ Євген Кравцов допускав її перезавантаження до кінця літа. Причина – всі його директори були держчиновниками. До того ж УЗ була в шорт-листі держкомпаній Мінекономрозвитку, яким планувалося створення наглядових рад з незалежними членами. Процес затягнувся більш ніж на рік. Тільки в червні цього року Кабмін затвердив спостережну раду компанії. Міністр інфраструктури Володимир Омелян, який не був згоден з діями тодішнього керівника УЗ Войцеха Балчуна, втратив контроль над УЗ. Володимир Гройсман, навпаки, отримав - оскільки традиційно прийняв рішення перепідпорядкувати держкомпанію безпосередньо уряду.

Міжнародні донори ситуацію з "Укренерго" неофіційно трактують як "своєрідне рейдерство" на рівні держави. "Це було у випадку з "Нафтогазом" – начебто і власник не змінився, але свої позиції та вплив на компанію спробував зміцнити. У випадку з "Укренерго" ми бачимо майже те ж саме. Міністерство енергетики незрозумілими з юридичної точки зору протокольними рішеннями намагається посилити тиск на топ-менеджмент компанії і відтягнути процес корпоратизації", - поділився з РБК-Україна високопоставлений співрозмовник в одному з МФО, які працюють в Україні.

За інформацією видання, ЄБРР, ЄІБ і Світовий банк мають намір підготувати звернення до прем'єра Гройсмана і виступити з консолідованою позицією. "Ціна такого підкилимного рішення для України може бути в тому, що міжнародні банки перестануть видавати кредити, і Єврокомісія не погодить виділення траншу макрофінансової допомоги", - пояснив РБК-Україна співрозмовник у представництві однієї з міжнародних організацій.

Високопоставлене джерело видання в Кабміні повідомило, що Володимир Гройсман поки зайняв "вичікувальну позицію". За словами співрозмовника, прем'єр має намір провести нараду щодо подальшої долі "Укренерго". І в уряді, і в енергетичній галузі говорять, що "відбувається переділ сфер впливу", і "Гройсман вже пообіцяв дуже високопоставленим людям, що саме Михайло Близнюк візьме під контроль "Укренерго"".

Хто такий Михайло Близнюк?

Більшість опитаних учасників енергетичного ринку про персони Михайла Близнюка нічого не чуло. Судячи з біографії, він тісно пов'язаний з колишнім заступником міністра енергетики Ігорем Прокопивым - обидва вихідці з Прикарпатського регіону.

На початку 2000-их років там будував свою бізнес-імперію олігарх Олег Бахматюк. Його партнерами були нині покійний Ігор Єремєєв і п'ятий глава НАК "Нафтогаз України" Олексій Івченко. У 2003 році Прокопів і Близнюк очолили два великих підприємства Бахматюка: Івано-Франківський м'ясної і Прикарпатський меблевий комбінати.

В кінці того ж року Прокопів перейшов в газову сферу, а директором м'ясокомбінату став Близнюк. У 2006 році Бахматюк отримав контрольний пакет акцій п'яти облгазів. Прокопів і Близнюк на той момент очолювали його філії ВАТ "Івано-Франківськгаз". Через рік газовий бізнес Бахматюка перейшов під контроль Дмитра Фірташа.

Ігор Прокопів став депутатом Івано-Франківської міськради і очолив місцевий осередок "Фронту змін" Арсенія Яценюка. Після приходу останнього в прем'єрське крісло він став заступником голови "Нафтогазу".

У серпні 2014 року Яценюк, Олександр Турчинов, Арсен Аваков та Андрій Парубій створюють "Народний фронт". Прокопів переходить у цю партію і отримує посаду голови "Укртрансгазу" (УТГ). Крісло заступника відходить Михайлу Близнюку, його зона відповідальності - держзакупівлі. Тут він пропрацював два роки.

Навесні 2016 року уряд Арсенія Яценюка пішов у відставку, з УТГ звільнився і Близнюк. Офіційно: за власним бажанням, неофіційно - нібито через кримінальної справи за махінації на тендерах.

У період 2015-2016 років УТГ замовив для своїх філій – "Черкаситрансгаз", "Київтрансгаз" умг "Прикарпаттрансгаз" - ремонт пунктів вимірювання витрат газу. На тендері всі лоти виграла компанія "Гленц". Всього їй заплатили 219,5 мільйонів гривень.

Інший учасник тендеру подав заяву про махінації. Нібито на кожному лоті переплата склала 35-45%. Прокуратура відкрила виробництво, проте це єдине рішення по цій справі в судовому реєстрі. Зате "Гленц" зацікавилася фіскальна служба. За версією слідства, отримані від УТГ гроші компанія виводила на фіктивні фірми. Справу відкрито за статтею "ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах".

Ігор Прокопів тим часом вступив у відкриту стадію війни з керівництвом НАК "Нафтогаз України". В результаті, УТГ перейшов під контроль Міністерства економічного розвитку, 17 березня 2017-го року Прокопів був звільнений з компанії. Через місяць він вже опинився на посаді заступника міністра енергетики Ігоря Насалика. На цій посаді пробув майже рік і пішов у політику - готуватися до виборів 2019-го року.

На його місце була запропонована кандидатура Михайла Близнюка. За інформацією РБК-Україна, призначенням активно пручався профільний віце-прем'єр Володимир Кістіон. "Близнюка не пропускав Кістіон півроку. Поки Він не вирішив безпосередньо з прем'єром", - говорить джерело на енергетичному ринку.

Після затяжних переговорів Близнюк таки отримав свою посаду. Кабінет міністрів затвердив його кандидатуру 14 вересня. У перші дні після призначення його називали креатурою одного зі спонсорів "Народного фронту" Миколи Мартиненка. В оточенні екс-депутата від Близнюка відхрестилися. Мовляв, плани на "свого міністра" були, але ним мав стати Володимир Євдокимов.

"Близнюк хотів контролювати "Енергоатом", але не дотягнувся. Він гастролер, чисто перед виборами зайшов грошей заробити. Тільки міністерство розвалено, а в галузі красти вже майже нічого", – пояснив співрозмовник.

В кінці вересня Ігор Насалик фактично поділив міністерство "на двох". Наказ №497 від 28 вересня 2018 року закріплює за керівництвом нові повноваження. Насалик тепер курирує департамент атомно-промислового комплексу, а Близнюк – управління нафтогазового комплексу та департамент електроенергетики.

"У перші дні, коли Близнюка призначили, він покликав усіх керівників галузевих держпідприємств. Звідки взяв номери і покликав усіх знайомитися. Говорив: "лягайте" під мене, мені дадуть всі повноваження, будемо працювати", - розповів впливовий нардеп, знайоме з ситуацією.

Є ще один цікавий момент, який характеризує ставлення нового міністра до своєї посади. У декларації Близнюк зазначив 33,4% акцій в компанії "Альфа-енергія". За даними аналітичної системи Youcontrol, він до цих пір знаходиться в списку засновників компанії. Влітку 2018-го року вона добудувала та ввела в експлуатацію сонячну електростанцію (СЕС) "Чернелиця". 28 серпня НРКЭКУ встановила компанії "зелений тариф" – 15,03 євроцента за 1 кВт*год.

На мові юристів ця ситуація називається потенційний конфлікт інтересів. Стаття 8 закону про держслужбу говорить: "державний службовець зобов'язаний запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби". За це передбачена дисциплінарна відповідальність, а от якщо Близнюк використовує свої повноваження, щоб допомогти належної йому компанії – вже кримінальна.