Євросоюз вводить нові санкції проти Росії за війну в Україні. І серед них все ще немає ембарго на імпорт нафти і газу. Без цього жорсткого кроку Заходу не вдасться знекровити економіку РФ, щоб позбавити Кремль ресурсу для агресії. Наскільки Москва залежна від експорту енергоресурсів і чим для Путіна обернеться відмова Європи їх купувати – нижче у матеріалі РБК-Україна.
"Треба обірвати потік грошей, які російський бюджет отримує за нафту і витрачає на ракети, бомби, артилерійські обстріли", – сказав днями Володимир Зеленський. Запровадженню жорстких санкцій, на його думку, заважає "відсутність принциповості в окремих лідерів".
Євросоюз, вводячи п'ятий пакет санкцій проти Росії, дійсно все ще зволікає із забороною на імпорт російської нафти і газу. Політики в ЄС не готові до повного ембарго на енергоресурси, явно побоюючись, що виникне їх дефіцит, а потім – зростуть ціни на заправках і комунальні тарифи. Удару по європейській економіці у такому випадку не уникнути.
Росія ж тим часом за рахунок надприбутків від поставок нафти і газу розраховує пом'якшити наслідки західних санкцій. Кремль може відбутися контрольованим штормом в економіці, продовжуючи виплачувати пенсії і зарплати бюджетникам.
Безробіття і рекордної інфляції, звичайно, навряд чи вдасться уникнути. Але наслідки будуть явно м'якше, ніж при ембарго на нафту і газ. Допоможуть девальвація рубля і зростання цін на енергоресурси на світовому ринку.
ЄС має ввести ембарго. І ось чому. Доходи від нафти і природного газу в 2021 році становили 45% федерального бюджету Росії. У цьому і сила російської економіки, і її слабкість. Обрізавши росіянам експорт і переставши платити Москві за нафту та газ, ЄС позбавить Путіна колосального ресурсу.
Поки ж, як пише Bloomberg, РФ за підсумком року отримає на третину більше валютної виручки від експорту енергоносіїв, ніж торік – всього близько 321 млрд доларів. І це навіть з урахуванням фізичного падіння обсягів зовнішніх поставок.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, близько 60% експорту нафти з РФ йде в Європу (2,4 млн барелів на добу), ще 20% – в Китай (1,6 млн барелів на добу).
Що ж стосується газу, то, за інформацією МЕА, ще у 21-му році на російський природний газ припадало 45% імпорту і майже 40% попиту в ЄС. І в останні роки ця частка тільки зростала, оскільки обсяги внутрішнього видобутку в країнах Євросоюзу падали. Більше за інших російський газ імпортують Німеччина, Туреччина (не входить в ЄС) та Італія.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц поки не готовий перервати постачання нафти і газу з РФ (Фото: GettyImages)
Ембарго з боку ЄС може багато чого змінити. Тільки в Європі поки немає єдиної позиції з цього питання. Ряд країн, засуджуючи агресію проти України, все ж готові і далі купувати нафту і газ, причому у випадку з Угорщиною – навіть за рублі, як того хоче Путін. Німеччина також бариться, обіцяючи поетапно позбавлятися від російської енергозалежності.
Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель припустив, що питання нафтового ембарго може обговорюватися вже наступного тижня. Рано чи пізно, зазначив голова Європейської ради Шарль Мішель, санкції проти імпорту роснафти і газу все ж доведеться вводити, щоб перервати вторгнення РФ в Україну. Європарламент вчора затвердив резолюцію, в якій вимагає повного ембарго на російський імпорт нафти, вугілля, ядерного палива і газу.
Поки ж новий – п'ятий пакет санкцій від ЄС, крім блокування постачання вугілля з Росії (і то, ймовірно, з відстрочкою), також передбачає обмеження для російських перевізників та заборону заходу кораблів країни-агресора до портів Євросоюзу.
Москва не зможе швидко перенаправити потоки нафти і газу на інші ринки, якщо (коли) Європа відмовиться від їх купівлі.
Перенаправити поставки нафти в Азію можливо, але лише частково, говорить глава департаменту з корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко. Є ряд причин, чому це не буде просто – від вже наявних схем і контрактів поставок, специфіки нафтопереробки, обмежень в логістиці, боязні азійських покупців також потрапити під санкції Заходу або ж просто постраждати від репутаційних ризиків.
"Ще важче перенаправити поставки російського газу, оскільки транспортні обмеження у цьому випадку набагато серйозніші, і щоб їх подолати, потрібні серйозні інвестиції і час", - зазначив Мартиненко.
Китай навряд чи зможе виручити РФ, навіть якщо сильно цього захотів. Як зазначив директор аналітичного департаменту ІК Eavex Capital Дмитро Чурін, вже є інформація, що китайські держкомпанії дотримуються існуючих нафтових контрактів з Росією, але уникають нових, незважаючи на великі знижки.
"Компанії дотримуються рекомендації китайської влади обережно підходити до нових угод з Росією у зв'язку з посиленням західних санкцій. Такі відомі китайські компанії як Sinopec, CNOOC, PetroChina і Sinochem не брали участі у торгах на травневі нафтові контракти з Росії", - пояснив експерт.
Ці компанії, за словами Чуріна, нібито не хочуть, щоб їх запідозрили в підтримці Росії у разі покупок додаткових обсягів нафти, про що повідомили джерела на міжнародному ринку на умовах анонімності.
"На тлі протистояння, що стрімко розвивається, між цивілізованим світом і Росією у багатьох спостерігачів складається відчуття, що Пекін беззастережно став на бік Росії у всіх питаннях. В реальності все складніше: Китай поки не визначився з мірою підтримки російської економіки, а політична позиція далеко не однозначна", - додав він.
Китай вкрай обережний у підтримці Росії на тлі війни в Україні (Фото: kremlin.ru)
Що стосується Індії та інших азійських країн, куди може бути спрямована російська нафта, то, як зазначив Дмитро Чурін, помітною проблемою для виконання контрактів є питання заборони розрахунків з Росією в доларах США, і відповідно небажання учасників ринку прив'язуватися у договорах до рубля. У ЗМІ раніше з'явилася інформація, що торгівля РФ з Індією і Китаєм може відбуватися в рупіях і юанях відповідно.
І хоча частка російського газу на ринку ЄС більше, ніж частка нафти з РФ, для самої Москви куди важливіше надходження від експорту нафти і нафтопродуктів. Газ займає близько 10-12% в загальній експортній виручці Росії, а нафта з нафтопродуктами – близько 33%.
"Тому найсильніший удар буде від європейського ембарго на постачання російської нафти. Однак і припинення постачання природного газу також завдасть Росії відчутних втрат", - упевнений Олександр Мартиненко з ICU.
Європі при запровадженні ембарго на російські нафту і газ також загрожують значні економічні втрати, говорить він. Але у випадку ЄС, вважає експерт, знайти заміну нафти набагато легше.
"Транспортні обмеження у випадку з нафтою менші. Крім того, є більше альтернативних джерел заміщення: це і вивільнення значних нафтових резервів західних країн, і дозавантаження видобувних потужностей арабських країн, і нарощування видобутку в США", – пояснив він.
Крім того, за словами Мартиненка, можливі додаткові обсяги поставок у разі зняття американських санкцій з Венесуели та Ірану. Не кажучи вже про активізацію енергозберігаючих заходів у самій Європі, що призведе до скорочення споживання нафтопродуктів.
***
Санкцій проти Росії тепер завжди буде мало. Смерть і страждання, які путінські загарбники принесли в Україну, не вдасться компенсувати ні заморожуванням золотовалютних резервів, ні арештом яхт олігархів, ні закритими ресторанами швидкого харчування відомої світової мережі. Але удар по економіці агресора і гаманцям громадян РФ має бути настільки сильним, наскільки це в принципі можливо.
Ембарго на нафту і газ – це зашморг на шиї кремлівського режиму, здатний запустити його руйнування й всередині країни. Але відкласти ці санкції – значить продовжити війну. Сумніви європейських політиків лише зміцнюють агресора, залишаючи йому величезні ресурси для фінансування військової машини. Машини, яка залишиться на ходу, поки путінська Росія зможе продавати нафту і газ в Європу.