Експерти звинуватили Марченка в неефективному управлінні держфінансами
Фото: Мінфін (Віталій Носач, РБК-Україна)
Міністерство фінансів Сергія Марченка проводить політику, спрямовану на погіршення становища бізнесу та не сприяє виходу економіки із кризи.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на статтю "Апострофа".
Серед претензій, які висувають Мінфіну Сергія Марченка, експерти, зокрема, неефективне управління держборгом.
Зокрема, директор з наукової роботи Growford Institute Тетяна Богдан зазначає, що не зважаючи на зменшення обсягів держборгу щодо ВВП і доходів бюджету, низку інших критеріїв боргової спроможності в Україні порушено. Наприклад, гранично допустимий рівень боргу перевищує 200% доходів бюджету.
Крім того, короткострокові зовнішні борги, тобто ті, які потрібно віддати найближчими роками нашим міжнародним партнерам, становлять 165% від міжнародних резервів, хоча стандарт говорить про цифру 100%.
Ще один критичний індикатор - надмірно високий і показник валових потреб уряду у позиковому фінансуванні, скільки грошей Мінфін збирається позичати. У 2021 році цей показник досяг 20% ВВП, що вище критичного рівня на 5%.
"Більше того, якщо сьогодні основна частина зовнішніх боргів - це дешева валюта під 2-3% річних, то перекривати її, вочевидь, доведеться вже ресурсом під 7-8%. За оцінками Центру економічної стратегії, на обслуговування боргів у 2022 році доведеться витратити близько 15% ВВП країни", - йдеться у статті.
Критичною є і частка нерезидентів (іноземців) у загальному обсязі держборгу - це 50%, в той час як в інших країнах з ринками, що формуються, цей показник становить всього 16%. Ризик полягає в тому, що у разі різкої девальвації та виходу нерезидентів з наших паперів, це може погано позначитися і на економіці, і на доступі до інших зовнішніх джерел фінансування, щоб перекрити "дірки", що утворилися.
Ще одна претензія стосується управління дефіцитом бюджету. Якщо середньосвітовий рівень дефіциту у 2020 році становив 10,2% ВВП, то в Україні - 5,4%. У 2021 році за 9 місяців бюджет взагалі звели з невеликим профіцитом.
За оцінками Київської школи економіки, у листопаді-грудні інтенсивність пошуку нових позик зросте кратно.
Швидше за все, замість того, щоб спрямувати позикові кошти в економіку, сприяти її оздоровленню після пандемії, підвищенню добробуту громадян, гроші йдуть на дострокове погашення боргів, припускають автори.
"У розвинених країнах у 2021 році фокус фіскальної політики зміщується від фінансування надзвичайних витрат, пов'язаних із пандемією, до зміцнення національних економік шляхом цифрової трансформації, "зеленого" переходу та реалізації інших довгострокових інвестицій", - пише Тетяна Богдан.
В Українському інституті майбутнього відзначають, що перевищення очікуваного рівня доходів над прогнозованим буде настільки значним, що уряду можна легко проводити реформи, які знижують податковий тиск на бізнес. Наприклад, запроваджувати податок на виведений капітал.
Крім того, можна було не шантажувати парламент необхідністю ухвалення законопроекту № 5600, а спокійно включити 30 млрд грн закладених від нього доходів до видаткової частини бюджету. Однак на порядку денному законодавчої діяльності Мінфіну таке питання, очевидно, навіть не розглядається.
