Експерти галузі негативно оцінюють дії уряду в нафтогазовій сфері, зокрема наміри закріпити ренту за надрокористування на рівні 55% та постанову Кабінету міністрів № 647, яке забороняє промисловим підприємствам купувати газ у приватних газовидобувників і вимагає здійснювати купівлю виключно у НАК "Нафтогаз України".
"Заходи щодо ручного регулювання ринку можуть допомогти НАК "Нафтогаз" тільки в короткостроковій перспективі. У довгостроковій - це неприпустимо, і будь-які спроби обмежити вільну роботу ринку не приведуть ні до чого хорошого. У принципі, уряд має діяти в рамках домовленостей з ЄС. Третій енергопакет, зокрема, забороняє будь-які спроби обмежити доступ до вільного ринку", - заявив керівник енергетичних та інфраструктурних проектів Світового банку Дмитро Глазков.
На думку екс-глави НАК "Нафтогаз України" Вадима Копилова, при нинішньому рівні ренти зростання видобутку українського газу неможливий. " Ми знову пиляємо сук, на якому сидимо. Говоримо, що у нас не вистачає коштів, щоб платити пенсії і робимо все для того, щоб зарплати пішли в тінь ще сильніше. Те ж саме можна сказати і про енергетику. Зараз для нас питання номер один - це енергетична незалежність, а отже, збільшення власного видобутку. Для цього необхідні чималі кошти і замість того, щоб підтримувати інвесторів, у них намагаються забрати через податки кошти, які могли б піти на розширення видобутку", - повідомив він.
За словами Копилова, альтернативи цим інвестиціям зараз немає і якщо зараз інвестори підуть, не погодившись платити таку ренту, рівень видобутку газу неминуче почне скорочуватися. "Все повинно бути навпаки: підтримка інвесторів, зростання інвестицій, і як наслідок зростання видобутку. Тим більше, що у сучасному розвитку науки правильно вкладені гроші здатні дати хороший результат. Наприклад, потрібно розвивати сейсмічні дослідження, підготовку до буріння, щоб нарешті відійти від коефіцієнта 0,5, при якому кожна друга свердловина виявляється порожня. В Україні цілком може бути коефіцієнт 0,8 і дослідження, які можуть його забезпечити, обійдуться значно дешевше, ніж буріння порожніх свердловин. Але ми довели "Нафтогаз" до того, що він став глибоко збитковим, а зараз ще відштовхуємо від галузі приватних інвесторів", - упевнений Копилов.
Його думку підтримує і екс-голова Комітету з питань податкової і митної політики Сергій Терьохін. "Одним з питань, яке обговорювалося під час відвідин Києва місією МВФ, було оподаткування надр. Питання, який став особливо актуальним для видобувних компаній після липневого підвищення ренти на надрокористування. Можна сказати, що підвищивши ренту, уряд зробило безглуздим частина бізнесу, але при цьому не використовувало цілком можливість підняти ренту для інших. Це я маю на увазі Гзк, яким можна було б ще підняти, тому що рента на видобуток руди у нас і у польської Сілезії, наприклад, відрізняється у вісім разів. Якщо ж говорити про ренту на нафту і газ, то її встановили в таких розмірах, що теоретично займатися цим бізнесом тепер не потрібно - доходу немає. Якби таке сталося в Європі, частина компанії просто закрилася", - заявив Терьохін.
На думку Терьохіна, щоб точно і зрозуміло сказати, якою саме повинна бути рента, можна просто звернутися до досвіду тій же Німеччині або Польщі. Там принцип нарахування ренти простий - з доходів компанії віднімаються собівартість видобутку, амортизаційні витрати і якась встановлена прибуток. Решта - рента. Тобто, якщо ціна продажу в якийсь момент впаде, впаде і рента. "І це справедливо: надра належать народу, тому він повинен отримувати прибуток від їх використання. Але треба щоб і бізнесу було вигідно їх розробляти, щоб він не робив це собі на шкоду. Таким чином, до речі, можна було б вирішити питання встановлення єдиної ціни: зрівняти ціну імпорту і внутрішнього видобутку, а субсидії населенню виплачувати за рахунок ренти", - упевнений він.