Економіка України: великі втрати в 2014-2015 роках і слабкі надії на відновлення у 2016-му, - авторська стаття
Павло Костіцин
Війну з рецесією вітчизняна економіка в 2014 р. однозначно програла. Надій немає не те що на зростання ВВП, а навіть на те, що економічний провал вдасться хоч якось згладити.
І якщо в кінці 2013 року прогнози зростання ВВП на 2014 р. до 1-1,5% бачилися похмурими (саме такі оцінки висловили, приміром, МВФ і рейтингове агентство Standard&poor's), то зараз вони здавалися б більш ніж райдужними. Всі як один авторитетні аналітики та організації заявили: до кінця року українська економіка впаде до 6-6,5%.
"За підсумками 2015 р. теж прогнозуємо падіння ВВП, на рівні 1,9%. Відновлення економіки почнеться лише в 2016 році, зростання ВВП складе 3,1%", - вважає керівник аналітичного підрозділу групи "Інвестиційний капітал Україна" Олександр Вальчишен.
Згоден з ним і голова міжнародного комітету Ernst&Young по країнам з ринковою економікою, що розвивається Раджив Мемані. "Ми оцінюємо падіння ВВП за підсумками 2014 р. на 5%. В 2015 р. очікується незначне зростання економіки на рівні 0,5%. Більш суттєвий показник в 3,5% можливий лише в 2016 р., за умови спільної зацікавленості Європейського союзу, МВФ і Росії у підтримці України та погашення нею державних і приватних зовнішніх боргів", - упевнений аналітик.
А дефіцит бюджету, навпаки, до кінця 2014 р. зросте майже до 100 млрд грн. Хоча Міністерство фінансів і намагається зображати оптимізм, запевняючи, що за півроку він склав 22,7 млрд грн, що становить 33% річного показника. Але в це віриться слабо. Адже ще в квітні глава відомства - міністр фінансів Олександр Шлапак повідомив, що реальний дефіцит становить 290 млрд грн. А в середині липня МВФ підрахував, що загальний фіскальний і квазіфіскальний дефіцит України за підсумками року сягне 10,1%.
Хто крайній?
Безумовно, головними ворогами зростання вітчизняної економіки бачаться анексія Криму і військові дії в східному регіоні. Але чи так це насправді? Адже частка півострова в українському ВВП складала лише 3%. А внесок у валовий внутрішній продукт Донецької та Луганської областей нехай і становить близько 17%, але ці області покривають свої витрати лише на 40%.
"Сумарна частка експорту з Донецької та Луганської областей, за даними Держстату, в 2013 р. склала 25,2% від загальноукраїнського, в січні-травні 2014 р. - 23,6%. Крім того, середні та великі підприємства у Донецькій і Луганській областях в 2013 р. отримали збитків у розмірі 10,7 млрд грн, а вже в січні-березні 2014 р. збиток збільшився до 44,4 млрд грн", - зазначив фінансовий аналітик групи "Альпарі" Олександр Михайленко.
Взагалі, виробництво і темпи його стагнації - це "больова точка" нашої економіки. Особливо враховуючи, що промисловість займає у ВВП до 28-30%. За даними Держстату, за І півріччя 2014 р. порівняно з аналогічним періодом 2013 р., обсяги промислового виробництва скоротилися на 4,7%. При цьому за 2013 р. виробництво провалилося ще на 4,7%.
За січень-червень 2014 р. найгіршою виявилася динаміка в переробній індустрії (-7%), видобутку вугілля (-5%), металургії (-7,1%), у машинобудуванні (-18%), а також хімічній промисловості (-14,1%). Відносно комфортно почуваються хіба що харчопром (+1,2% приросту) і виробництво електрообладнання (+11,7% зростання за півріччя).
При цьому, по регіонах найбільші втрати за темпами промвиробництва у Києва (-12,8%), Донецькій (-12,3%), Сумській (-11,7%) та Черкаської областей (-10,1%).
І якщо скорочення видобутку вугілля та проблеми металургів ще можна співвіднести з військовим конфліктом, адже неспокійні регіони - місце концентрації шахт і металургійних комбінатів, то переробка, машинобудування, хімія дуже сильно залежать від зарубіжних партнерів. Відповідно, на них швидше впливають складності виконання зовнішньоекономічних контрактів, і зростання собівартості.
Як внаслідок політичних ризиків, так і прискореної девальвації. В результаті, ціни на кінцеву продукцію зростають, попит на неї падає, і українські підприємства залишаються не біля справ.
Причому, те, що девальвація нібито надала підтримку експортерам, не більше ніж утопія. Так, за 1 півріччя 2014 р. від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу в три рази менше, ніж за аналогічний період 2013 р. Але, якщо вникнути в деталі, то виявляється, що багато в чому це скорочення відбулося завдяки падінню як експорту, так і імпорту (за 6 місяців 2014 р. в річному численні - на 4,1 і 7,7 млрд дол., відповідно). Тобто, в наявності банальне зниження економічної активності.
Зате ослаблення гривні на 45% з початку року посприяло розкручування інфляційної спіралі (ціни за 7 місяців зросли на 12%), зниженню споживчого попиту, що, в свою чергу, негативно впливає на бізнес.
"Бідні" банки
Чимало побоювань викликає і стан банківської системи. З початку 2014 р. тимчасова адміністрація введена більш ніж у 10 банках, близько 20 банків перебувають у стані ліквідації, зростання проблемної заборгованості за 6 місяців до 9,9% з 7,7% - такий невтішний підсумок роботи банківського сектора.
По ньому вдаряє і війна на сході, і аннексований Крим, де працювало близько 80 банків з мережею в 1000 відділень, і девальвація, знижує доходи банків і збільшує частку проблемної заборгованості, і особливо минулі "гріхи", які вилізли назовні. Оголилися "нечисті" справи банків завдяки стрес-тестуванню, ініціатором якого стали Національний банк і МВФ. Правда, тестування завершиться лише восени, не виключено, що кількість тих, кому доведеться шукати гроші на докапіталізацію, буде обчислюватися десятками. І обсяг додаткового капіталу оцінюється в 50 млрд грн.
Впевненості в тому, що акціонери банків, що не пройшли стрес-тести, знайдуть гроші, зрозуміло немає. Тому, до кінця року варто очікувати новин про вихід з ринку нових і нових гравців. "Нацбанк не зможе надати підтримку всім, хто потребує допомоги, у зв'язку з чим можливе скорочення кількості банків ще на 8-10 фінустанов", - вважає експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні Марія Сальнікова.
Найбільш схильні до дестабілізації банки, в яких спостерігався значний відтік клієнтських коштів при відсутності альтернативних джерел ресурсу. Як правило, це невеликі банки, у яких немає диверсифікованого бізнесу. Або банки, які демонстрували вражаюче зростання бізнесу за рахунок спекулятивного залучення клієнтів високими депозитними ставками.
"Під удар можуть потрапити банки, які проводили ризикову кредитну політику або мають значні концентрації портфелів по галузях, які найбільше постраждали внаслідок військових дій або знаходяться в стадії рецесії", - вважає начальник відділу рейтингів фінансової сфери IBI-Rating Ганна Апостолова.
В очікуванні допомоги
Потрібно бути реалістами: допомогти собі Україна не в змозі. Зовнішні запозичення для нашого уряду закриті надовго, та й непід'ємні з точки зору обслуговування. Наприклад, за українськими єврооблігаціями з датами погашення у 2020-2023 рр. зараз прибутковість досягає 8%. Це говорить про значну недовіру з боку інвесторів.
До того ж не варто забувати, що поточний розмір державного боргу вже перевищує 56% ВВП. І активно нарощувати - ризиковано.
Відповідно, робота з міжнародними кредиторами - нехай і не панацея, але єдиний можливий зараз сценарій. Недолік лише в тому, що співпраця з тим же МВФ накладає на український уряд чималі зобов'язання. Звідси і зростання тарифів на енергоносії (що ускладнюється ще й перекритим газовим вентилем з боку Росії), і фривольна курсова політика НБУ, і непопулярні кроки у вигляді маси податкових новацій, покликаних "затягнути пояси" і скоротити бюджетний дефіцит.
Але чи не занадто велика плата 17 млрд дол. допомоги? Питання риторичне. Наприклад, Ernst&Young вважають, що такі радикальні кроки можу привести до ще більш різкої девальвації гривні та зростання процентних ставок, а також стрибка інфляції і скорочення обсягів інвестицій, сальдо за якими в 1 кварталі 2014 р. склало "мінус" 922 млн дол.
"Продовження конфлікту на сході може вимагати істотного збільшення зовнішньої підтримки, а НБУ, у разі необхідності, може і далі скорочувати золотовалютні резерви для запобігання значних коливань валютного курсу", - вважає Олександр Михайленко.
У той же час, поки горить схід, припливу грошей в Україні чекати не доводиться. Тому, або погоджуватися на те, що дають, або готуватися до зими. Без світла, без газу, без води і без продуктів.
