Пандемія коронавірусу спровокувала бум світової фармакології. Про те, скільки заробили провідні компанії на антіковідних вакцинах і як їх розробки можуть привести до прориву в лікуванні безлічі хвороб у майбутньому – в матеріалі РБК-Україна.
Навіть якщо відкинути вбік абсурдні конспірологічні теорії, фармацевтичні компанії називають одними з головних "бенефіціарів" пандемії коронавірусу, поряд з виробниками смартфонів, ноутбуків або програм для віддаленої роботи.
Дійсно, під час пандемії, особливо на її перших етапах, попит на їх продукцію багаторазово перевищував виробничі можливості. А багато західних країн ще й надавали фармацевтам пряму фінансову підтримку, з урахуванням соціальної важливості завдання – скоріше розробити вакцину від ковіду.
Втім, і у топових світових виробників вакцин бувають провали навіть в нинішніх, максимально сприятливих для них ринкових умовах. Так, акції компанії Moderna, вакцину якої активно використовують і в Україні, вчора, 4 листопада, впали майже на 18%. І це незважаючи на те, що компанія відзвітувала про 5 млрд доларів доходу за третій квартал поточного року. Це в 32 рази більше, ніж за аналогічний період 2020-го. Але вся справа в завищених очікуваннях – аналітики з Уолл-Стріт прогнозували, що Moderna заробить ще більше – 6,2 млрд дол. за третій квартал.
Загальний річний дохід також виявиться нижче очікуваного – замість 20 мільярдів, компанія отримає в 2021-му лише від 15 до 18 млрд дол. виручки. Такі новини негайно відбилися не тільки на акціях Moderna, але і на її прямих конкурентах по ринку антиковідних вакцин – Pfizer, BioNTech і Novavax. За лічені години вони сумарно втратили 24,5 млрд дол. ринкової вартості, хоча потім ситуація стабілізувалася.
Такі ринкові "гойдалки" добре показують динамічність молодого ринку вакцин проти коронавірусу. А також вкрай високі очікування, які покладаються на їх виробників. Адже передові мРНК-технології, які вперше були апробовані при створенні антиковідних вакцин багато в чому визначать майбутнє всієї фармакологічної індустрії. Пандемія коронавірусу, за багатьма прогнозами, може закінчитися або принаймні різко піти на спад вже в осяжному майбутньому. А інші хвороби нікуди не подінуться. І набутий виробниками за час пандемії досвід наблизить перемогу і над ними.
На відміну від компанії Moderna, справи в іншого провідного виробника вакцини, Pfizer, йдуть навіть краще, ніж планувалося. 2 листопада в компанії заявили, що планують заробити на своїй вакцині 36 млрд. дол. Це на 7% більше, ніж очікувалося в липні, і в два рази більше – ніж на початку цього року.
Компанія закріпилася як впевнений лідер на найбагатших ринках – США і Євросоюзу. З квітня її ринкова частка в США зросла з 56% до 74%, в ЄС – з 70% до 80%.
Варто відзначити, що світовий ринок вакцин проти коронавірусу дуже асиметричний. Власне, і повноцінного відкритого ринку як такого ще не існує, оскільки у вільний продаж, принаймні, легальний, вакцини поки не надійшли. А значна частина препаратів в принципі розподіляється на некомерційних підставах, зокрема, через глобальну ініціативу COVAX. А багато країн з гуманітарних або інших міркувань просто дарують іншим великі партії вакцин.
Так, в абсолютних цифрах, згідно з даними аналітичної компанії Airfinity, безумовним світовим лідером за кількістю зроблених щеплень є китайська CoronaVac. За нею йде Pfizer, на третьому місці знову китайці – з Sinopharm. Від них трохи відстає AstraZeneca, а Moderna і всі інші виробники йдуть далеко позаду.
Але більшість китайських вакцин використовуються в самому ж Китаї, куди виробникам з інших країн вхід закритий. Так, за підрахунками The New York Times, з 7,1 мільярда зроблених на даний момент щеплень, 2,3 млрд припадають на Китай.
У свою чергу, ЄС і особливо США на свій ринок китайців також не пускають. Втім, китайці активно виходять на інші. Згідно з дослідженням консалтингової компанії Bridge Consulting, SinoVac і Sinopharm сумарно продали вже 1,3 мільярда доз вакцини на експорт, в основному – в Азіатсько-Тихоокеанський регіон.
Таким чином, світовий ринок розділений – великі європейські та американські виробники орієнтуються насамперед на багаті країни, а в бідніших активно працюють китайці.
Втім, навіть без розширення географії продажів тому ж Pfizer є куди рости. Великі надії компанія покладає на вакцинацію підлітків і дітей. Днями вакцину Pfizer в США дозволили колоти дітям, починаючи вже з п'ятирічного віку. Жоден з конкурентів поки аналогічного дозволу не отримав, що ще сильніше зміцнює позиції компанії.
Ще більші надії всіх виробників пов'язані з тим, що нинішня хвиля вакцинації в розвинених країнах точно не стане останньою – будуть потрібні бустерні дози, які в світі вже почали робити, а то і регулярна щорічна вакцинація. Все залежить від того, як далі поведе себе вірус.
Згідно з дослідженням компанії GlobalData, можливі три сценарії вакцинації в майбутньому. Перший – робити щеплення від коронавірусу всім доведеться щорічно. Другий – щорічна вакцинація буде потрібна тільки людям старше 65 років, іншим вистачить щеплення раз на два роки. Третій – і людям старшого віку треба буде робити щеплення тільки раз на два роки, іншим буде достатньо пройти вакцинацію раз на п'ять років.
Природно, в середньостроковій перспективі потреба у вакцинах якраз буде залежати від того, який зі сценаріїв переважить. Поки ж потреба у вакцинації буде тільки наростати, пише The Financial Times. У наступному році глобальний ринок антіковідних вакцин, за вирахуванням Китаю, подвоїться – до 124 млрд дол. І три чверті його займуть Pfizer і Moderna.
Інші західні компанії-виробники, на зразок AstraZeneca і Johnson&Johnson, поки демонструють на порядок більш скромні фінансові результати. Ймовірно, це пов'язано з низькою ціною їх препаратів. На відміну від Pfizer і Moderna, ці дві компанії спочатку заявили, що не ставлять за мету отримання доходу від продажу вакцини проти коронавірусу. Мотивуючи це роботою на суспільне благо і явно тримаючи в голові значні піар-бонуси – на тлі "прагматичних" конкурентів.
Втім, у випадку з AstraZeneca піар не особливо вдався. Із самого початку поставок компанія стикалася з технологічними і логістичними складнощами, контракти зривалися, а пізніше виявилися і деякі побічні ефекти її вакцини. Нехай і статистично незначні (в порівнянні із наданим захистом від коронавірусу), але багато європейських країн в підсумку віддали перевагу продукції від конкурентів. А в Johnson&Johnson планують закінчити з неприбутковими продажами вже в наступному році або на початку 2023-го.
Логічно було б припустити, що з таким серйозним викликом, як розробка вакцини від коронавірусу в найкоротші терміни, найкраще впораються визнані фармацевтичні гіганти. Але з так званої "великої четвірки" компаній в цій індустрії – GSK, Merck, Sanofi, Pfizer – впоратися із завданням вийшло тільки у останньої.
Як пише The Financial Times, на те було кілька причин. По-перше, конкуренти Pfizer не наважилися зробити ставку на вакцини проти ковіду на самому початку пандемії, не розрахувавши масштаб загрози. "Деякі підозрюють, що велика трійка виробників вакцин (GSK, Merck, Sanofi), можливо, також побоювалася відволікатися від своєї основної діяльності, займаючись розробкою вакцини проти Covid-19. Попередні епідемії, в тому числі Sars і Mers, завершилися до того, як вакцина була готова або фармацевтичні групи навіть змогли завершити випробування", – пише видання.
Друга причина – навіть коли розробки були розпочаті, великі виробники вирішили використовувати вже перевірені і звичні технології. Тоді як Pfizer ризикнула, зробивши ставку на інноваційну, але ніколи раніше не застосовану мРНК-вакцину, і прийшла до успіху.
Його значення виходить далеко за межі фінансового результату однієї окремо взятої компанії. Варто нагадати, що звична всім "вакцина Пфайзер" виробляється в партнерстві фармацевтичного гіганта Pfizer і раніше невеликої, а нині оцінюваної в 69 млрд дол. німецької компанії BioNtech. Причому саме BioNtech розробила саму вакцину, потужності Pfizer залучили під час клінічних випробувань і вже безпосереднього виробництва препарату.
Вже підтверджена на практиці ефективність мРНК-вакцин відкриває дорогу до подальшого застосування цієї технології. В дослідженні видання Nature вказані три перспективних напрямки. Перший – вже звичні профілактичні вакцини – препарат потрібен для того, щоб мінімізувати шкоду від можливого зараження. За прогнозами, до 2035 року ринок таких вакцин буде оцінюватися в 7-10 млрд дол., і це без урахування вакцин проти коронавірусу.
Другий вид препаратів на основі мРНК-технології – терапевтичні вакцини, які вводять вже хворим людям. Їх завдання – спровокувати імунну відповідь і тим самим домогтися одужання або хоча б поліпшити стан пацієнта. Йдеться про боротьбу з гепатитами В і С, з ВІЛ, але в першу чергу – про боротьбу з раком. І в портфоліо BioNtech якраз є такі розробки. Поки що вони знаходяться на початковій стадії досліджень, але значну частину прибутку, отриманого від продажу антіковідних вакцин, компанія інвестує саме сюди. Аналогічного роду розробка по боротьбі з раком є і в іншого успішного виробника мРНК-вакцини – Moderna.
Нарешті, третій вид можливих мРНК-препаратів – ліки. Мова знову йде про онкологічні захворювання, кістозний фіброз і рідкісні хвороби. До 2025-ого глобальний ринок таких ліків може становити 4-5 млрд дол.
Безумовно, звинувачувати приватні фармацевтичні компанії в бажанні максимізувати свій дохід – саме по собі абсурдно, в умовах ринкової економіки. У той же час, зароблені ними кошти в будь-якому випадку не тільки будуть виводитися в дивіденди, а й вкладатися в розробки нових вакцин і ліків. У цьому сенсі пандемія коронавірусу – найважче випробування глобального масштабу за десятиліття – може в майбутньому привести і до безпрецедентних успіхів у світовій медицині.