При цьому платежі по екологічному податку ростуть
Платежі по екологічному податку зростають, але вони не використовуються в Україні на природоохоронні цілі. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу найбільшого металургійного підприємства України "АрселорМіттал Кривий Ріг" (АМКР).
Зокрема, металурги зазначили, що велика частина коштів надходить у державний бюджет, а не місцевий, і витрачається на що завгодно, але тільки не на екологію.
За словами фінансового директора "АрселорМіттал Кривий Ріг" Сергія Пличка, необхідно змінити механізм розподілу та використання цих коштів, а також стимулювати підприємства вкладати гроші в поліпшення навколишнього середовища.
"Наше підприємство сплачує значні кошти з екологічного податку, розмір якого суттєво збільшився в 2019 році. Якщо в минулому році загальна сума сплаченого нами екологічного податку склала понад 223 млн грн, то лише за перший квартал 2019-го вона зросла до 101,2 млн грн, з них 33 млн грн – це платежі за викиди СО2", - сказав він.
Пличко нагадав, що з січня ставка податку на викиди вуглекислого газу піднялася з 0,41 до 10 грн за тонну, що в 25 разів більше, ніж підприємства платили раніше. Якщо в минулому році держава отримала за викиди СО2 стаціонарними джерелами близько 52 млн грн, то в цьому сума зросте, за деякими оцінками, до 1,2 млрд грн.
"Однак ці величезні суми практично ніяк не вплинуть на покращення екологічної ситуації. У тому числі в тих містах, де зосереджена велика промисловість – Маріуполі, Запоріжжі, Дніпрі, Кривому Розі та інших. У тому ж Кривому Розі велика частина сплачених нашим підприємством коштів з екологічного податку, що тепер йде повз міського бюджету", - сказав він.
За словами експерта, платежі за викиди СО2 з цього року повністю зараховуються в доходи державного бюджету України, місцеві бюджети були позбавлені цього важливого джерела доходу. Вони лише частково отримують відрахування від екоподатку за інші види (джерела) забруднення.
"Це означає, що міський бюджет Кривого Рогу в 2019 році і в подальшому, якщо не внести зміни в податкове законодавство, не отримає від нашого підприємства податкові кошти, необхідні для поліпшення екологічної ситуації в місті", - зазначив Пличко.
За його словами, з цієї ситуації існує є один вихід: екологічні відрахування повинні залишатися на місцях і використовуватися за призначенням там, де безпосередньо відбувається забруднення атмосфери або нанесення іншого екологічного збитку.
"Такий підхід повністю відповідав би взятим державою курсу на децентралізацію та посилення фінансової самостійності місцевих громад. З іншого боку, це підвищило б цільове використання коштів – вони б йшли на екологічні заходи, а не просто надходили б як зараз у загальний бюджетний котел. А якщо б ще підприємства-платники екоподатку отримали можливість самостійно використовувати частину обов'язкових екологічних відрахувань на природоохоронні заходи, то це б позитивно вплинуло на життя в тих містах, де розташовані такі підприємства. Оскільки ніхто інший, крім самого підприємства, не може краще знати, яких саме заходів слід вжити для зменшення негативного екологічного впливу від його діяльності", - сказав Пличко.