Дорога в Європу. Чи отримає Україна статус кандидата на вступ до ЄС

Про те, що дасть Україні статус країни-кандидата на вступ до ЄС і які шанси отримати його вже в червні – в матеріалі РБК-Україна. 

Днями Україна закінчила заповнювати багатотомний опитувальник Єврокомісії –необхідний проміжний етап для отримання статусу кандидата на вступ до ЄС. За мірками європейських мірками, все пройшло неймовірно швидко – адже заявку про вступ Україна подала лише два з половиною місяці тому, 28 лютого, незабаром після початку російського вторгнення.

На підставі отриманих відповідей Єврокомісія повинна підготувати свою офіційну думку про те, чи варто давати Україні кандидатський статус. Але рішення буде прийматися Радою Європейського Союзу, тобто представниками всіх його країн-членів. І воно повинно бути одноголосним.

У Києві розраховують, що статус кандидата буде надано на наступному саміті лідерів ЄС, який відбудеться 23-24 червня. "Членство України в Євросоюзі має бути абсолютною реальністю, не просто обіцянками чи перспективами, а практичними кроками", – заявив 5 травня президент Володимир Зеленський. А за словами глави МЗС Дмитра Кулеби, це рішення буде "тестом на щирість" для європейських країн, доказом того, що ЄС готовий підтримувати Україну не тільки "правильними словами", а й "реальними діями".

Реальний крок

Отримання кандидатського статусу ще не дає гарантії того, що країна обов'язково стане повноцінним членом ЄС в майбутньому, деякі "зависають" на цій стадії на багато років. Але для України таке рішення саме по собі матиме багато позитивних наслідків.

Перш за все, це буде реальним підтвердженням того, що в Брюсселі дійсно хочуть бачити Україну у складі ЄС у певному майбутньому. На відміну від набагато більш розмитої констатації "європейської перспективи України", яка вже багато разів згадувалася в офіційних документах Євросоюзу, але не накладає на нього жодних зобов'язань. Це вже буде початком справжнього шляху щодо вступу України до ЄС.

Президент Володимир Зеленський, прем'єр Денис Шмигаль та спікер Руслан Стефанчук подають заявку на вступ України до ЄС (фото: president.gov.ua)

На цьому шляху Україні в будь-якому випадку доведеться провести величезну і в основному непублічну бюрократичну роботу по десяткам передбачених напрямків реформ. Звичайно, у зв'язку з російською агресією питання реформування країни зі зрозумілих причин пішло з порядку денного, але для набуття членства в ЄС до нього обов'язково доведеться рано чи пізно повернутися. А країни Євросоюзу в такому випадку будуть надавати набагато більшу фінансову та організаційну підтримку України, ніж зараз.

Йдеться в тому числі і про фінансову підтримку. На етапі підготовки членства Україна зможе розраховувати на кошти з "інструменту підготовки до вступу" (IPA). Зараз в його рамках фінансування отримують сім європейських країн, загальний обсяг коштів, виділених Брюсселем в рамках поточного пакету IPA становить 14,2 млрд євро, на період 2021-2027 років.

Втім, зараз Україна, особливо з урахуванням фактора російської агресії, отримує від Європи набагато більше. "Зараз країни ЄС на двосторонньому рівні дають Україні набагато більші кошти, ніж передбачені в інструменті підготовки до кандидатства. І для багатьох європейських країн це буде вигідніше перенести це з двосторонньої сфери допомоги на нормальних трек підготовки України до членства", – сказав РБК-Україна Геннадій Максак, виконавчий директор Ради зовнішньої політики "Українська призма", яка брала участь у підготовці відповідей на опитувальник Єврокомісії.

У зв'язку з особливим становищем України, мова, очевидно, йтиме і про особливий порядок фінансування її підготовки, який, наприклад, може бути поєднаний з іншими європейськими програмами з післявоєнного відновлення країни.

Східноєвропейські країни, наприклад, Польща, на етапі підготовки до вступу користувалися великою фінансовою підтримкою Брюсселя, в тому числі і на інфраструктурні проекти, в рамках існуючих тоді інструментів ЄС. У випадку України обсяг такої предметної допомоги напевно буде на порядки більшим.

Нарешті, кандидатство і подальший шлях до членства в ЄС саме по собі є потужним стимулом для залучення іноземних інвестицій, що знову-таки доводиться досвідом східноєвропейських держав. Хоча якщо вести мову про приватні інвестиції, то вони, очевидно, активно зможуть піти в Україну вже після завершення бойових дій або принаймні їх активної фази, у зв'язку з підвищеним ризиком таких вкладень.

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен у звільненій від російських окупантів Бучі (фото: Getty Images)

Зараз налічується п'ять країн-кандидатів на вступ до ЄС: Албанія, Північна Македонія, Сербія, Туреччина і Чорногорія і два потенційних кандидата: Боснія і Герцеговина та Косово (країна поки не подала офіційну заявку, ситуація ускладнюється тим, що незалежність Косово визнається не всіма нинішніми членами Євросоюзу).

Їх досвід показує, що від отримання кандидатського статусу до входження в Євросоюз дійсно може пройти багато років. Так, Туреччина стала кандидатом ще в 1999 році. Але даний приклад не особливо показовий, адже Туреччина вже багато років сама де-факто відмовилася від євроінтеграції і вибудовує власний міжнародний альянс із собою на чолі. У 2018 році переговори про її вступ були заморожені офіційно.

А ось Північна Македонія отримала такий статус в 2005 році і лише в 2020-му змогла дійти до наступного етапу – початку офіційних переговорів про вступ. Які, як показує практика, також можуть йти роками. Втім, будь-який досвід інших країн у випадку України можна застосовувати з дуже великими застереженнями, оскільки жодна з них не подавала заяву на вступ до ЄС і не проводила відповідних переговорів, перебуваючи в стадії війни.

Зі зрозумілих причин, повна невизначеність з тим, коли і на яких умовах закінчиться війна в Україні, грає в мінус Києву в його євроінтеграційних перспективах. З іншого боку, це дає Україні і додаткові аргументи на свою користь, насамперед морального характеру. Те, що вже майже три місяці Україна воює за своє європейське майбутнє і найвищою ціною відстоює в тому числі європейські цінності, захищає Європу від агресії, постійно підкреслюється і українською владою.

"Українці своїм прикладом показують, що не можна приймати як даність, що засади, на яких базується Європа, непорушні і що за них не треба боротися. Це дуже серйозний аргумент на підтримку України", – сказала виданню нардеп від "Євросолідарності", голова Комітету з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Друзі та скептики

На даний момент немає впевненості в тому, що Україна отримає кандидатський статус вже в червні, хоча шанси на це, безумовно, є.

"Є дуже висока ймовірність, тому що опитувальники, які ми заповнили показують, що робота була проведена дуже велика. Суто формально ми готові і відповідаємо цьому статусу. Але є Франція, є Австрія, яка каже, що це не швидкий крок. Однак тут можна працювати, тут і США ті ж могли б вплинути на Париж і Відень", – сказав виданню Максак.

Дійсно, в МЗС Австрії заявляли про те, що Україна не повинна розраховувати на отримання кандидатського статусу вже в червні. А президент Франції Еммануель Макрон сказав, що "процес приєднання займе роки, а по правді кажучи, можливо, і кілька десятиліть".

Традиційно, серед європейських країн можна виділити прихильників України і тих, хто налаштований скептично щодо її перспектив. Серед останніх – ті ж Франція і Австрія, очевидно, можуть виникнути питання і з Угорщиною (хоча її посол днями заявив, що країна не блокуватиме питання українського членства в ЄС). Однозначно на сторони України ряд східноєвропейських держав: країни Балтії, Польща, Чехія, Словаччина і т. д.

Депутати Європарламенту аплодують президенту Володимиру Зеленському після його виступу (фото: Getty Images)

"Сценарії можуть бути різними, це потрібно усвідомлювати. Однак наша мета –отримати статус кандидата саме в червні", – сказала РБК-Україна віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. За її словами, після заповнення опитувальника українська влада перейшла до посиленої дипломатичної роботи з європейськими столицями, яка триватиме до самого саміту.

Завдання-мінімум – отримати офіційну оцінку відповідності України умовам для отримання кандидатського статусу від Єврокомісії до саміту лідерів ЄС, щоб у них були формальні підстави для рішення про кандидатський статус. У Єврокомісії РБК-Україна підтвердили, що робота з оцінки відповідей України з опитувальника триває, і офіційну думку ЄК на цей рахунок буде надано в червні.

"Рішення про майбутні кроки на шляху ЄС будуть в руках держав-членів. Шлях до ЄС заснований на чітко встановлених критеріях, яким повинні відповідати країни-кандидати, що потребуватиме деякого часу і значних зусиль", – сказала виданню спікер Єврокомісії з питань розширення Ана Пізонеро.

Як сказала РБК-Україна Ольга Стефанішина, з технічної точки зору ніяких перешкод рішенню про кандидатство для України немає. Більше того, за її словами, під час останнього візиту до Брюсселя українська делегація отримала досить високу оцінку відповідей на першу частину опитувальника, де йшлося про економічні та політичні критерії членства в ЄС.

"Але це рішення не є чисто технічним, велика його частина все ж політична. І тут є ряд викликів. Є країни, які усвідомлюють, що Україна може стати для них конкурентом з економічної точки зору. Це занепокоєння змушує їх коливатися. Інші звертають увагу на те, як рішення по Україні відіб'ється на Західних Балканах, де процес розширення загальмувався. Наша позиція, що Україна не може бути заручником цих переговорів. Крім того, Україна могла б дати нову динаміку всьому процесу розширення. Ми це обговорюємо з нашими партнерами", – сказала Стефанішина.

За її словами, одну з ключових ролей в процесі гратиме Німеччина і найближчим часом Київ буде активно працювати з нею, як і з Францією, Нідерландами та іншими країнами, щоб мобілізувати необхідну підтримку.

"Необхідно також побудувати комунікацію з цього питання з країнами Південної Європи, яких хвилює питання, що означає інтеграція України, як це вплине на ЄС. У більшості проблема пов'язана зі слабкою обізнаністю щодо України. Будемо це виправляти", – зазначила віце-прем'єр.

Представлення відповідей на другу частину опитувальника Єврокомісії в офісі президента (фото: Getty Images)

За словами інформованого співрозмовника РБК-Україна, можуть виникнути суто процедурні проблеми з наданням кандидатського статусу вже в червні. Адже для того, щоб обговорити офіційний висновок Єврокомісії, навіть якщо він з'явиться до саміту 23-24 червня, країнам-членам ЄС знадобиться деякий час. Цей процес може стартувати, наприклад, на самітах Ради ЄС із загальних питань або Ради ЄС із зовнішньої політики в липні, а завершитися в середині вересня (у серпні європейські структури йдуть у відпустку). Втім, за наявності політичної волі процес, безумовно, може бути прискорений.

Головне в тому, щоб ця політична воля дійсно була. Еммануель Макрон у своєму виступі 9 травня запропонував створити якийсь новий формат – "європейське політичне співтовариство" на базі ЄС, відкрите до співпраці з іншими країнами, як тими, хто хоче вступити в Євросоюз, так і тими, хто звідти вийшов (Великобританія). Цією ініціативою зацікавився канцлер Німеччини Олаф Шольц, а от у Києві її сприйняли дуже різко – як спробу запропонувати Україні якусь альтернативу Євросоюзу.

"Хороша міна при поганій грі – так виглядають спроби окремих західних політиків підмінити членство України в ЄС символічними форматами. Десятки тисяч українців заплатили своїм життям за європейський вибір не заради нової серії гри в наперстки. Україна повинна отримати статус країни-кандидата", – заявив радник глави ОП Михайло Подоляк.