З приходом літа в Україні гривня традиційно дорожчає, а долар – дешевшає. У цьому році сезонне зміцнення національної валюти спостерігається сильніше звичайного. На валютний курс впливає зростання експорту зернових, залізної руди і скупка нерезидентами державних облігацій внутрішньої позики (ОВДП). Тоді як експорт чорних металів – важливе джерело валютної виручки, у цьому році опинився у стагнації, що дещо стримало зміцнення курсу. Фінансисти очікують, що до зими гривня ослабне, але обвальної девальвації все ж не буде. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.
Упродовж останніх років на валютному ринку українці спостерігають одну і ту ж картину – у літні місяці курс гривні зміцнюється, а з приходом осені починається повільне ослаблення національної валюти.
Цей сезон не став винятком. Але ревальваційні тенденції виявилися незвично сильніше. На початку червня гривня увійшла у четвірку світових валют з найбільшим зміцненням до долара з початку року. "Станом на 22 липня гривня зміцнилася більш ніж на 7% порівняно з початком року, тим самим перевершивши очікування навіть самих затятих оптимістів", – підтверджує макроекономічний аналітики компанії EPAM Ukraine Давид Менабдішвілі.
Аналітики вказують на кілька причин, чому цього літа гривня зміцнилася сильніше звичайного. "Збільшений приплив валюти ми пов'язуємо з проведенням президентської та парламентської кампаній і підвищеним інтересом до ОВДП нерезидентів. Стабільна ситуація з платіжним балансом на тлі помірного темпу зростання імпорту також підтримувала приплив валюти від експортних операцій", – стверджує аналітик ІК Concorde Capital Євгенія Ахтирко.
Ситуація на світових ринках у цьому році дійсно виявилася сприятливою для українських експортерів. Ціни на залізорудну сировину (ЗРС) і зерно зростають, а вартість енергоносіїв коливається незначно. Хороші прогнози щодо врожаю зернових, які підтверджені Мінагропродом та експертами з США, також надають підтримку гривні, впевнені експерти.
"Всі ці фактори зміцнюють віру у національну валюту і підстьобують нерезидентів інвестувати у гривневі ОВДП, що тільки додає припливу валюти у країну", – говорить головний експерт ради НБУ Віталій Шапран.
На його думку, попит на українські ОВДП посилюється і у зв'язку з очікуваннями нерезидентів, що Федеральна резервна система США почне знижувати процентні ставки. Це знизить привабливість американських облігацій і перемкне увагу інвесторів на більш дохідні інструменти, у тому числі, і українські ОВДП.
Вагому роль у притоці валюти в країну грає аграрний комплекс з часткою експорту близько 40%. За перші шість місяців цього року експорт продукції АПК зріс на 19% порівняно з тим же періодом 2018 року і склав 10,2 млрд доларів. Головний внесок у зростання експорту українського агропрому внесла кукурудза.
"За перше півріччя поточного року її поставки на зарубіжні ринки виросли на 1,3 млрд доларів або 66% завдяки рекордному врожаю 2018 року", – говорить аналітик компанії Agritel Олексій Єрьомін. Він зазначає, що зростання виручки відбувалося саме за рахунок збільшення обсягу поставок, тоді як ціни на кукурудзу у I півріччі 2019 року були дещо нижчими, ніж у I півріччі 2018 року.
Хороший приріст валютної виручки продемонстрував і експорт продукції з доданою вартістю – рослинного масла, соняшникового та соєвого шроту. Високі показники продемонстрували також виробників курятини.
Свою лепту у підтримку гривні вніс і гірничорудний комплекс. Україна традиційно є профіцитною за залізорудною сировиною, і при хорошій зовнішній кон'юнктурі на експорт ЗРС можна непогано заробити. У цьому році ціни на руду значно зросли через прорив греблі відстійника рудників Vale у Бразилії, найбільшого у світі виробника ЗРС.
Компанія вирішила скоротити видобуток на 10 шахтах, через що обсяги поставок сировини просядуть на 70 млн тонн, що складає близько 20% річного виробництва групи. У результаті ціни на залізну руду підскочили з 90 доларів у лютому до 120 доларів за тонну. Ситуація в Бразилії зіграла на руку українським виробникам. У першій половині 2019 року експорт руди, залізорудних концентратів з України склав 19,8 млн тонн на суму 1,71 млрд доларів, що відповідно на 8,7% і 24,5% більше, ніж за аналогічний період 2018 року.
На тлі успіхів виробників руди вельми непривабливо виглядають металурги, чия частка у загальній структурі експорту займає 25%. У січні-травні експорт металів скоротився на 8,7%. "Експорт металів не сприяв зміцненню гривні. Якщо світові ціни на метал знизяться, темпи скорочення експорту у другому півріччі можуть бути ще вище, що негативно позначиться на загальній динаміці експорту товарів і валютної виручки країни", – вважає Євгенія Ахтирко.
Ще одне вагоме джерело валютних надходжень – нерезиденти, які скуповують український держборг. Згідно з даними НБУ, опублікованими на початку липня, інвестиції нерезидентів в українські облігації виросли більш ніж у дев'ять разів з початку року і досягли приблизно 2 млрд доларів.
Інтенсивному зростанню портфеля нерезидентів в ОВДП сприяв початок співпраці України з міжнародним депозитарієм Clearstream, що спростило покупку і продаж українських облігацій за кордоном. Це дозволило НБУ викуповувати надлишок валюти з міжбанківського ринку в золотовалютні резерви (ЗВР) і підтримувати їх рівень на комфортному рівні у 20 млрд доларів.
"Чистий викуп валюти регулятором з початку року досяг вже близько 1,8 млрд доларів. Звичайно, якщо б не скуповували валюту з ринку, то гривня укріпилася б ще більше, але сформований запас ЗВР як раз і потрібен для того, щоб забезпечити зниження стрибків курсу на валютному ринку", – зазначає Віталій Шапран.
Грошові перекази від трудових мігрантів також стали серйозною підмогою для стабільності гривні. За даними НБУ, у 2018 році трудові мігранти перерахували в Україну 11,6 млрд доларів. У цьому році Нацбанк прогнозує зростання валютних надходжень від трудових мігрантів ще на 1,5 млрд доларів – до 13,1 млрд доларів.
Сильна гривня вигідна державі під час пікових виплат за зовнішнім боргом. Станом на 1 червня витрати України на виплату та обслуговування державного боргу до кінця року складуть 461 млрд грн або 17,5 млрд доларів. "Також знижується вартість обслуговування і погашення зовнішнього боргу в гривнях для Мінфіну. Це важливий чинник у період пікових виплат", – вважає Віталій Шапран.
По-друге, сильна гривня дозволяє збивати фактичну інфляцію і знижує інфляційні очікування на ринку. По-третє, відсутність фактора девальвації дозволяє НБУ поступово знижувати облікову ставку, яка поки одна з найвищих серед центральних банків світу. Процес вже розпочався, 18 липня НБУ знизив ставку до 17%. У своєму прогнозі Нацбанк передбачає, що цикл знижень ставки продовжиться протягом найближчого року.
"Зниження облікової ставки НБУ дозволить знизити ставки за кредитами комерційних банків, що призведе до зниження вартості позикового капіталу для українського бізнесу і підштовхне до економічного зростання", – відзначає Давид Менабдішвілі.
Починаючи з кінця літа, слід очікувати плавного ослаблення національної валюти, проте фахівці запевняють, що обвал гривні малоймовірний. Цьому сприяє зростаючий обсяг торгів на міжбанківській валютній біржі. "Чим більше обсяг торгів, тим менший ефект мають моментні коливання через точковий попит на валюту", – пояснює Менабдішвілі.
Позитивним фактором є і активне розміщення гривневих ОВДП. Це поступово змінює валютну структуру державного боргу у бік збільшення питомої ваги гривні. "Плаваючий режим обмінного курсу служить "подушкою безпеки", тому що при зміні валютного курсу одна частина держборгу стає "дорожче" в обслуговуванні, а друга – "дешевше", – додав аналітик.
Ймовірність масового виходу нерезидентів з боргових паперів фахівці вважають незначною. У поточній ситуації інвестори отримують на свої вкладення 17-18% річних, тому невелике зміцнення долара не з'їсть їх прибутковість.
Але навіть, якщо масового продажу облігацій нерезидентами уникнути не вдасться, НБУ у змозі викупити порцію ОВДП, загальна вартість яких не перевищує 10% від всіх облігацій, що перебувають в обігу. "Чисті золотовалютні резерви НБУ вже перевищують 10 млрд доларів. Отже, на інтервенції зі згладжування стрибків курсу є ресурс, і інвестори ОВДП про це знають. Та й куди нерезидентам-інвесторам йти з нашого ринку? На тлі очікувань від зниження облікової ставки ФРС борги українського уряду навіть при зниженні ставки НБУ стають цікавішими", – вважає Віталій Шапран.
Ще одним з факторів, що мають наслідки для валютного ринку, є продовження співпраці з МВФ. Ситуація у цьому питанні проясниться вже після початку роботи нового парламенту і призначення уряду.
Що ж стосується експорту, поки ситуація виглядає так, що експортні надходження від сектора АПК не повинні бути нижче, ніж у попередньому році. І це буде підтримувати курс гривні з точки зору торгового балансу, впевнені аналітики. При цьому хороший урожай пшениці і ячменю посприяє високим експортним надходженням найближчим часом і до початку експортного сезону по кукурудзі.
Таким чином, якщо збережеться позитивна кон'юнктура на зовнішніх ринках, обсяги розміщень ОВДП продовжать зростати, а політична ситуація залишиться стабільною, курс гривні не буде відчувати сильного тиску. "Очікувати просідання гривні нижче 27-28 гривень за долар до кінця року не варто", – вважає Давид Менабдішвілі.
Аналітики Concorde Capital менш оптимістичні, але і вони валютного обвалу не прогнозують. На їхню думку, девальваційний тренд відновиться у четвертому кварталі. "Базовий сценарій – 28-28,5 грн за долар США до кінця року. Навіть якщо почнуться негативні тенденції, які будуть стосуватися валютного ринку, різка девальвація навряд чи можлива", – переконана Євгенія Ахтирко.