Гривня, попри пандемію та "ковідні" обмеження в економіці, за підсумком року зміцнилася. Курс долара впав на 3,5%, євро – на 11,2%.
Що впливало на ситуацію на валютному ринку і як розвивалися події – нижче у матеріалі РБК-Україна.
До кінця року котирування міжбанку закріпилися у районі 27,2 гривень/долар і 30,8 гривень/євро. Останні тижні ситуація на валютному ринку залишалася досить спокійною. Але так було не весь рік.
Підсумкові показники для гривні могли виявитися ще кращими, якби не різкий стрибок девальвації у середині листопада. Він був викликаний ризиками можливої російської агресії та відтоком нерезидентів з держоблігацій, який почався на тлі цих побоювань.
Крім того, нервозності ринку додавали очікування щодо великих бюджетних виплат, запланованих на кінець року – зазвичай частина гривні з казни потрапляє на валютний ринок, чинячи тиск на курс.
Динаміка курсу гривні у році, що минає, змінювалася не так сильно, як за останні кілька років до цього. І нинішні показники – це досить непоганий результат для гривні, якщо врахувати, як долар помітно зміцнився на світових ринках, зазначив начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Україна Олексій Блінов.
Індекс долара до кошика світових валют за рік переважно зростав – з менш як 90 пунктів у січні до майже 97 пунктів на піку у грудні.
Нерезиденти у цілому по року не були ключовими гравцями, що впливають на валютний ринок. З боку пропозиції валюти домінували експортери аграрної сировини, залізної руди та металургійної продукції.
Високі ціни на ці категорії товарів на світових ринках, безумовно, підтримали гривню. Наприклад, на піку вартість залізної руди доходила до 220 доларів за тонну.
За прогнозами експертів, вже наступного року фактор дорогої сировини поступово спадатиме через коригування цін на світових ринках. Але тут багато чого буде залежати від того, як світ буде справлятися з пандемією, а також стимулюючих економічних програм у Китаї, США та ЄС.
Свою лепту у зміцнення гривні також внесли перекази від трудових мігрантів і IT-сфера.
Щодо попиту на валюту, тут спостерігалася дуже помірна динаміка через високу вартість енергоресурсів, насамперед ціни газу. Імпортери, як, наприклад, "Нафтогаз", очікуючи на зниження цін на паливо на європейському ринку, займають вичікувальну позицію і не поспішають купувати дорого.
Але вже на початку року, коли закачування імпортного газу зросте, попит на валюту також збільшиться, що, зрештою, позначиться на слабших позиціях для гривні.
Національний банк не допускав різких коливань курсу, вчасно реагуючи на спроби спекулянтів розхитати котирування. Резерви НБУ за рік зросли більш ніж на мільярд доларів – з 29,13 до 30,59 млрд доларів. З них чисті резерви – з 18,11 млрд до 20,37 млрд доларів.
На піку золотовалютні запаси у вересні доходили до 31,61 млрд доларів, але пізніше дещо скоротилися, в тому числі через необхідність великих погашень за держборгом.
На роздрібному ринку також не було помітних перекосів. Населення у першій половині року більше продавало інвалюти, тоді як з серпня почало навпаки її скуповувати. І така тенденція, за даними НБУ, триває і у кінці року – у листопаді сальдо покупки склало 365 млн доларів (поки це найбільший показник з початку року).
НБУ у звіті про фінансову стабільність, опублікованому у грудні, вказує, що ймовірність виникнення тривалих дисбалансів на валютному ринку залишається низькою. Завдяки режиму плаваючого курсу гривня гнучко реагує на зміни макроекономічних і фінансових умов, зазначили у Нацбанку.
Регулятор, як сказано у звіті, готовий і далі згладжувати різкі коливання курсу, які можуть виникати, у тому числі через посилення геополітичних ризиків.
Як раніше писало РБК-Україна, думки українців щодо курсу гривні розділилися. За опитуванням Research & Branding Group, 28% вважають його заниженим до долара, тоді як 19% респондентів упевнені, що курс завищений.