Верховний суд Великобританії вчора, 12 грудня, завершив розглядати доводи України і Росії у справі про так званий "борг Януковича". Мова йде про єврооблігації, випущені урядом Миколи Азарова у грудні 2013 року, за якими Україна не стала розраховуватись, а Росія відмовилася від їх реструктуризації. В Лондоні юристи, що представляють інтереси Москви, вимагають від Києва повернути 3 млрд доларів з відсотками, які, на їхню думку, становлять 1,5 млрд доларів. Київ намагається домогтися безстрокової заморозки спору або розгляду справи по повній процедурі. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Історія з "боргом Януковича" триває вже шість років. Україна отримала від Росії 3 млрд доларів, випустивши на цю суму єврооблігації в грудні 2013 року. Гроші були спрямовані на соціальні витрати і погашення боргів по зарплатах бюджетників.
Це було частиною угоди Володимира Путіна і Віктора Януковича. Всього вони домовилися про кредитну лінію в 15 млрд доларів і знижку на газ. У свою чергу, Київ повинен був відмовитися від підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом.
Взяти в борг у росіян ще 12 млрд доларів влада тоді не встигла. Ці плани порушив Євромайдан, який, зокрема, призвів до втечі Віктора Януковича з країни.
Фактично питання про виплату 3 млрд доларів гостро не поставало до погашення облігацій – грудня 2015 року. Але Україна відмовилася віддавати ці гроші, назвавши їх "політичним хабарем" президенту-втікачу. Більше того, парламент проголосував за мораторій на виплату "боргів Януковича".
Паралельно українська влада тоді домовлялися про перегляд умов щодо виплати держборгу з зовнішніми кредиторами. Всі позичальники пішли назустріч Україні, винятком виявилося міністерство фінансів РФ: Москва зажадала від Києва повернути всю суму з відсотками.
Однак з цього нічого не вийшло. Провівши реструктуризацію держборгу, Україна пообіцяла пулу кредиторів, що ніхто інший не отримає кращі умови, ніж вони. Це означає, що виплата боргу Росії призвела б до порушення домовленості з іншими власниками українських єврооблігацій.
На початку 2016 року компанія The Law Debenture Trust Corporation PLC, яка управляє облігаціями від імені Росії, вирішила судитися. Для цього був поданий позов до Високого суду Лондона про стягнення боргу з України. В суді першої інстанції Київ представив чотири аргументи, які захищали позицію щодо відмови виплатити 3 млрд доларів.
По-перше, наша країна не мала права випускати облігації, так як це суперечило законодавству того періоду. Справа в тому, що кошти надійшли раніше, ніж у держбюджеті був збільшений допустимий розмір державного боргу. Також міністр фінансів не мав повноважень для підписання цієї угоди.
По-друге, Київ випустив євробонди з примусу, так як РФ загрожувала економічними і навіть військовими діями в разі підписання Януковичем Угоди про Асоціацію з ЄС.
По-третє, існували умови випуску облігацій, які російська сторона порушила, оскільки почала агресивні дії по відношенню до України. В такому випадку агресія РФ робить неможливим повернення коштів до тих пір, поки ситуація не зміниться.
По-четверте, Україна має право не погашати євробонди, використовуючи цей інструмент як відповідь на політику Росії в Криму і на Донбасі. Всі доводи, зазначені вище, відповідають нормам міжнародного публічного права.
У свою чергу, компанія The Law Debenture Trust Corporation PLC відстоювала в суді першої інстанції позицію суто комерційного спору, де немає місця політичній складовій. У результаті навесні 2017 року Високий суд Лондона ухвалив рішення розглядати справу за спрощеною процедурою і зобов'язав Україну повернути борг Росії.
Разом з тим це рішення було призупинено, а Києву надали право оскаржити ухвалу суду першої інстанції в Апеляційному суді Англії і Уельсу. Що, до речі, не завжди дозволяється. Україна скористалася цим шансом і подала апеляцію. І на даному етапі справу було виграно.
Вже восени 2018 року Апеляційний суд ухвалив розглядати справу у суді першої інстанції за повною процедурою. При цьому в рамках апеляції суддя відмовив Україні в можливості використовувати три лінії захисту з чотирьох. Винятком виявився аргумент про те, що єврооблігації були випущені під тиском. Цей довід в Апеляційному суді вважали вартим уваги і розгляду в повноцінному режимі судового процесу.
Рішення Апеляційного суду не влаштувало росіян. Восени 2019 року компанія подала до Верховного суду Великобританії апеляцію на рішення про те, що Україна може використовувати аргумент про випуск євробондів під тиском РФ.
Київ, у свою чергу, прагне у Верховному суді Великобританії відстояти свої позиції. Зокрема, мова йде про можливості провести процес в суді першої інстанції в повноформатній процедурі. Саме про це і йшли слухання сторін у Верховному суді чотири дні – з 9 по 12 грудня.
Яке саме рішення – на користь України чи Росії – прийме Верховний суд Великобританії, зараз важко прогнозувати, кажуть юристи. Справа в тому, що рішення буде відомо приблизно через три-шість місяців.
"У Верховному суді розглядаються в основному процедурні питання. Тобто не розглядається питання по суті. Тому Верховний суд – це вища інстанція. Він розглядає, чи правильно прийняли рішення попередні судді. Природно, предмет обговорюється, але через призму процедури англійського права", – пояснив РБК-Україна співрозмовник, знайомий з деталями судового процесу.
"Верховний Суд повинен далі вирішити, що робити з цим кейсом. У першій інстанції Україна програла, а в апеляції – виграла. Тому зараз Верховний суд повинен вирішити, з якою з сторін погодитися", – уточнив він.
За словами джерела, Верховний суд може прийняти рішення про повернення справи в першу інстанцію і розглядати її за повною процедурою. "Це можливий варіант. Тоді справа повертається у першу інстанцію, і кейс розглядається публічно, по повній програмі, з усіма свідками і всіма експертами", – пояснює співрозмовник.
У другому випадку Верховний суд може погодитися не з Апеляційним судом, а з вже прийнятим рішенням першої інстанції. "Тоді питання закривається вже відразу. Україна програла, а Росія виграла", – говорить про можливий сценарій співрозмовник.
На його думку, також можливі різні проміжні варіанти, оскільки кейс широкомасштабний. Крім того, у сторін можуть бути різні лінії захисту.
"Тому чекаємо. Верховний суд не раніше ніж через півроку прийме рішення. Це в травні-червні 2020 року. Тоді буде зрозуміло, що робити далі. Є великі шанси, що Україна переможе", – вважає він.
Важливо, що до того, як Верховний суд прийме офіційне рішення, російська сторона не зможе нічого зробити. Тому що Апеляційний суд заморозив будь-які дії всіх сторін до прийняття рішення Верховним судом.
У Міністерстві фінансів розраховують, що попереднє рішення суду залишиться без змін. А Верховний суд, відповідно, або заморозить спір безстроково – і Україна нічого не буде платити, – або дозволить Україні відстоювати свою позицію під час публічного розгляду у повному обсязі у суді, включаючи розгляд питань щодо агресії Росії, починаючи з 2013 року.
У Мінфіні уточнили, що на даний момент українська сторона не дає жодних коментарів щодо можливих сценаріїв після винесення рішення Верховним Судом.
За процедурою Верховний суд Великобританії може приймати рішення протягом трьох-шести місяців, уточнює партнер, керівник практики вирішення спорів Kinstellar Костянтин Лікарчук.
"Цілком ймовірно, що Верховний суд погодиться з рішенням Апеляційного суду і скаже, що позов Росії потрібно розглядати за повною процедурою, а не за спрощеною, як вирішив суд першої інстанції", – вважає Лікарчук.
За його словами, у разі перемоги України у Верховному Суді справа піде до суду першої інстанції. "Там буде розгляд по суті і за повною процедурою. Тоді рішення варто очікувати через два-три роки. Або, у разі програшу України у Верховному суді, рішення проти України про виплату боргу набуде чинності", – роз'яснює юрист.