Для найбільших економік СНД до 2050 р. торгівля з ЄС втратить значимість по мірі росту обсягів торгівлі з Китаєм, - дослідження
Для чотирьох найбільших економік СНД - Росії, Казахстану, України і Білорусії - торговельні відносини всередині регіону і з Євросоюзом втрачають колишню значимість по мірі росту обсягів торгівлі з Китаєм та іншими країнами Азії. Про це говориться в огляді банку HSBC.
На думку економістів HSBC, до 2050 р. у світовій економіці повинні відбутися тектонічні зрушення. Очікується, що зростання економіки ключових ринків може активізувати торгівлю по лінії "Південь-Північ" і "Південь-Південь". До 2050 р. Китай випередить країни єврозони за обсягами торгівлі з "четвіркою СНД". Жодна інша країна не зможе повноцінно конкурувати з Китаєм в цьому напрямку.
"Говорячи про торгові відносини "четвірки", також необхідно сказати про помітне зростання частки Туреччини. Очікується, що до 2050 р. "четвірка" буде торгувати з Туреччиною більш активно, ніж з Німеччиною. А всі країни Азіатського регіону в цілому, ймовірно, подвоять свою поточну частку в торгівлі з "четвіркою" до 47% за рахунок скорочення частки Європи та інших регіонів. Одночасно з послабленням торговельних відносин з Європою країни СНД можуть наростити обсяги торгівлі з більш близькими східноєвропейськими сусідами, наприклад з Польщею", - йдеться в огляді.
Читайте також: "Відхід" російської нафти в Азію підвищує витрати європейських НПЗ на мільярди доларів
Важливо відзначити, що, незважаючи на зростання, внутрішня регіональна торгівля буде мати все меншу відносну значимість порівняно з торгівлею з Китаєм та іншими країнами азіатськими країнами. При інших рівних це загрожуватиме економічній інтеграції країн-лідерів СНД.
"Якщо "четвірці" і країнам Митного союзу не вдасться знайти способи інтеграції своєї торгівлі в світові виробничі ланцюжки з опорою на порівняльні переваги кожної країни, то, враховуючи відцентрові сили гравітації в світовій торгівлі, масштаб майбутньої економічної інтеграції СНД може виявитися під питанням. Низький рівень диверсифікації і суттєва частка природних ресурсів в структурі експорту Росії та Казахстану, на нашу думку, створюють додаткову перешкоду для регіональної економічної інтеграції "четвірки " СНД" в довгостроковій перспективі", - стверджують економісти.
Насамперед є всі умови для нарощування вже існуючих експортних потоків. Стрімко зростаюча Азія, яка відчуває гостру потребу в ресурсах, за провідної ролі Китаю продовжить створювати великий попит на сировину з країн СНД, які відкривають у собі все нові природні запаси.
Росія впритул наблизилася до підписання багатомільярдної довгострокової угоди про постачання нафти в Китай. Російський "Газпром" веде переговори про укладення аналогічної угоди про експорт природного газу зі своїми китайськими партнерами. Росія планує збільшити електрогенерацію на Далекому Сході, знову ж таки для китайського споживання.
Країни "четвірки" володіють великим потенціалом для виробництва і експорту мінеральної сировини, металів і хімічної продукції, а також продуктів сільського господарства, які при більш активному експорту могли б задовольняти попит на продовольчі товари з боку зростаючого середнього класу країн Азії. Проблема залишається в тому, що експорт сировини зазвичай створює низьку додану вартість.
Читайте також: "Роснефть" поставить до Китаю нафти на 270 млрд дол
Таким чином, наступним кроком в розвитку експорту "Великої четвірки" СНД могло б стати удосконалення існуючих ланцюжків створення доданої вартості. Для більш ефективної розробки родовищ необхідно створення нових технологій, які згодом можуть бути продані на експорт або захищені ліцензією. Крім того, експорт частково переробленої сировини може бути більш економічно вигідним, ніж експорт необробленої сировини, особливо з урахуванням високої вартості транспортування.
Нагадаємо, український уряд ставить співробітництво з Китаєм серед пріоритетів. Останнім часом Китай усе більше стає кредитором України.
