Директора Бібліотеки української літератури в Москві визнали політв'язнем
Фото: Наталія Шаріна
"Меморіал" вважає, що кримінальну справу проти Шаріної було відкрито на тлі антиукраїнської кампанії в РФ
Правозахисний центр "Меморіал" визнав політв'язнем директора Бібліотеки української літератури в Москві Наталію Шаріну. Про це йдеться в заяві організації.
"Меморіал" вважає директора московської Бібліотеки української літератури" Наталію Шаріну політв'язнем", - йдеться в повідомленні.
Правозахисний центр вважає, що Шаріна повинна бути негайно звільнена з-під домашнього арешту, а кримінальну справу закрито.
"Порушення кримінальної справи щодо Наталії Шаріної відбулося на тлі антиукраїнської кампанії, яка триває з весни 2014 року в державних засобах масової інформації й у висловлюваннях офіційних осіб, що займають вищі керівні посади в Російській Федерації. Одна з частин цієї кампанії - порушення кримінальних справ проти громадян, які публічно висловлюють позицію щодо подій в Україні, відмінну від офіційної, або яким-небудь чином пов'язаних з Україною. З нашої точки зору, саме в світлі антиукраїнської кампанії і слід розглядати справу Наталії Шаріної", - йдеться в повідомленні "Меморіалу".
Зазначимо, громадянка РФ Наталія Шаріна є директором Державного бюджетного установи культури міста Москви (ДБЗК) "Бібліотека української літератури", вона була затримана 28 жовтня 2015 р. 30 жовтня її помістили під домашній арешт. Шарину звинувачують у скоєнні злочину, передбаченого п. "б" ч. 2 ст. 282 КК РФ (збудження ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності, вчинене особою з використанням свого службового становища).
За версією слідства, в 2011-2015 рр. Шаріна поширювала серед відвідувачів бібліотеки книги українського націоналіста Дмитра Корчинського, визнані екстремістськими і заборонені до розповсюдження. Шаріна заявляє про свою невинність, про те, що вона суворо дотримувалася законодавства Російської Федерації під час роботи на посаді директора бібліотеки. Крім того, вона та інші співробітники стверджують, що вилучені книги не мали бібліотечної друку, не були пронумеровані і, ймовірно, були підкинуті для отримання приводу до порушення кримінальної справи.
