Дешевий і неякісний прокат з полімерним покриттям, який надходить з Китаю в Україну, шкодить національному ринку і порушує інтереси не тільки виробників, але й споживачів.
Про це заявив директор Metipol Денис Рисухін в ході конференції учасників ринку сталевого будівництва.
"Проблема Китаю не в тому, що це супердешевий метал, а проблема в тому, що він неякісний і сам по собі шкодить бізнесу. Сьогодні людина, яка купила дах з китайського матеріалу, а через 2 роки прийшла за новим дахом, тому що вона поржавіла, з високою ймовірністю в принципі відмовиться від металу на користь іншого покриття. Тут мова йде не тільки про захист виробника, але і про захист споживача також", - зазначив Рисухін.
Metipol розраховує на введення антидемпінгового мита на імпорт пофарбованого прокату з Китаю у розмірі 25-30%.
За даними Рисухіна, остаточних результатів розслідування Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі при Мінекономіки (МКМТ) варто очікувати в жовтні-листопаді 2021 року.
Крім того, у компанії переконані, що введення попередніх заходів захисту в травні поточного року дозволить обмежити імпорт з КНР на час проведення антидемпінгового розслідування.
"Ще до того, як будуть оголошені остаточні результати розслідування, є можливість введення попередніх мит. Це вкрай рідкісний захід, що до 2019 року не застосовувався в Україні взагалі. Але у 2020 році було 10 ситуацій, коли її вводили. Шансів не так вже й багато, але якщо вона буде введена, то це буде вже в травні цього року, і всі без винятку виробники з Китаю будуть обкладені якимсь митом", - повідомив Рисухін.
Нагадаємо, МКМТ порушила антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з КНР в грудні 2020 року на підставі скарги ТОВ "Модуль-Україна", а також звіту та висновків Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України.
Розглянувши заявку виробника, МКМТ встановила, що у скарзі наведено достатньо обґрунтованих доказів, на підставі яких можна вважати, що імпорт в Україну цього виду прокату з КНР міг здійснюватися за демпінговими цінами, і це могло завдати шкоди національному товаровиробнику.
Зокрема, згідно з матеріалами скарги, за період дослідження (II півріччя 2017 - I півріччя 2020) обсяги демпінгового імпорту з КНР зростали протягом періоду дослідження в абсолютних показниках, при цьому частка такого імпорту становила більш ніж половину від загального імпорту і споживання.
Щодо виробництва частка демпінгового імпорту коливалася від 665% до 808%. При цьому ціни демпінгового імпорту були істотно нижче рівня цін і собівартості вітчизняного виробника даної продукції.