COVID назавжди. Чи зможе світ перемогти пандемію коронавірусу

Масштабну вакцинацію від коронавірусу називають головним кроком для повернення до "нормального життя" допандемічних часів. Наскільки виправдані ці сподівання, чи реально досягти колективного імунітету і чи  перетвориться коронавірус на звичайну сезонну хворобу – в матеріалі РБК-Україна.

На початку весни минулого року стало зрозуміло, що епідемія коронавірусу набирає хід і ніякими обмежувальними заходами на рівні окремих країн її вже не стримати. З тих пір актуальним залишається питання про те, коли ж ситуація повернеться до "норми", іншими словами, в допандемічну епоху, без масок, закритих на замок ресторанів та інших карантинних обмежень. А звичайні люди зможуть повернутися до звичного способу життя, який вели до 2020 року.

Виявилося, що локальні локдауни дають лише короткостроковий ефект, тому досить скоро визначився єдиний надійний шлях "назад до нормальності" – масова вакцинація від "ковіду", в планетарних масштабах. І ряд країн першого світу демонструють відмінні результати кампаній з вакцинації. Але говорити про повернення в доковідні часи поки точно не доводиться. Можливо, вони ніколи і не настануть – і COVID-19 залишиться з нами назавжди, нехай і в іншому вигляді, ніж зараз.

Резервуари для вірусу

Ключове завдання вакцинації від "ковіду" – це досягнення "колективного імунітету", коли значна кількість людей мають імунний захист від вірусу, отриманий після хвороби або щеплення. Після цього передача збудника між людьми серйозно ускладнюється і захворюваність іде на спад.

За прогнозами компанії McKinsey, вже в третьому кварталі цього року колективний імунітет може бути досягнутий в США (де хоча б частково вакциновано 36% населення) і Великобританії (48%). А в четвертому кварталі – і в Євросоюзі, де хоча б один укол поки отримали 16% жителів.

Це дає підстави політикам для оптимістичних заяв і обіцянок. Наприклад, президент США Джо Байден сподівається, що вже 4 липня американці зможуть відсвяткувати не тільки день незалежності своєї країни, але і "день незалежності від вірусу", і навіть зібратися разом на барбекю.

Втім, на шляху до колективного імунітету проблеми можуть виникнути навіть у країн-флагманів. Насамперед, мова йде про відсоток населення, який повинен бути імунізований. Спочатку мова йшла про те, що 60-70% повинно бути достатньо. Але по мірі досліджень коронавірусу ця цифра починає йти вгору.

Вакцинування в Державному університеті Ріо-де-Жанейро (фото: Buda Mendes/Getty Images)

Провідний американський спеціаліст по боротьбі з коронавірусом, доктор Ентоні Фаучі у своїх коментарях останніх тижнів говорить вже про 75-80%, а то й аж до 90% вакцинованого населення, необхідних для досягнення колективного імунітету. Фактично, це урівнює коронавірус з кором, який вважається однією з найбільш заразних хвороб.

Таким чином, ймовірно, колективний імунітет буде можливий, якщо лише 10-15% населення залишаться без імунного захисту. Тоді як кількість вакцинних скептиків і в США, і в інших країнах набагато більша. Не кажучи вже про те, що для деяких категорій людей вакцинація небажана за іншими медичними показаннями.

Запущені в останні місяці проекти різних "вакцинних паспортів" напевно стимулюють окремих скептиків зробити укол хоча б заради зручності переміщення по світу і можливості відвідувати спортзали і бари. У той же час, про обов'язкову вакцинацію, принаймні в демократичних країнах, поки що взагалі мова не йде.

Як констатує журнал Американської медичної асоціації, близько чверті американців, які можуть отримати вакцину, відмовляться від цього. "Відповідно, суспільству і системам охорони здоров'я необхідно враховувати можливість того, що COVID-19 збережеться і стане повторюваним сезонним захворюванням", – пише видання.

Перешкодити швидкому досягненню колективного імунітету можуть і багато інших проблеми, починаючи з суто технологічних – наприклад, регулярних збоїв у поставках вакцини, які спостерігаються з самого початку масової кампанії з вакцинації кілька місяців назад.

Ще більшу стратегічну небезпеку становлять регулярні мутації самого коронавірусу і те, наскільки нові штами можуть зменшувати ефективність існуючих вакцин. На даний момент чіткої відповіді на це питання немає.

Певно, вакцина від AstraZeneca виявилася недостатньо ефективною проти південноафриканського штаму, через що влада ПАР навіть вирішила перепродати вже закуплену у цієї компанії партію препаратів. У той же час, інші великі виробники, Pfizer і Moderna, запевняють, що їхні вакцини викликають достатню імунну відповідь організму, щоб захистити його від південноафриканського штаму.

Нерівність у розподілі вакцин між багатими і бідними країнами, яке, схоже, лише наростає, являє собою іншу потенційну проблему. В десятках країн, в основному Азії та Африки, досі не зробили жодного щеплення. Про моніторинг поточної захворюваності на предмет появи там нових штамів, очевидно, мова взагалі не йде. Тому вже в осяжній перспективі такі країни можуть стати свого роду резервуарами, де зможуть виникати нові небезпечні варіанти коронавірусу.

Представники Всесвітньої організації охорони здоров'я люблять повторювати формулу про те, що жодна країна світу не знаходиться в безпеці, поки всі країни не знаходяться в безпеці. І така постановка питання виглядає цілком обґрунтованою. У сучасному світі навряд чи можна буде повністю ізолювати бідні країни, в яких пандемія розвивається безконтрольно.

Перевірка температури тіла людей, які прибувають для в'їзду в Польщу (фото: Sean Gallup/Getty Images)

І тоді США, Євросоюзу, Великобританії та іншим країнам, яким все ж таки вдасться добитися колективного імунітету або хоча б наблизитися до нього, можливо, все ж доведеться ділитися вакцинами з іншим світом – хоча б в цілях самозбереження. Або все-таки спробувати максимально ізолюватися від зовнішнього світу, наскільки це можливо без шкоди для економіки і поповнення трудових ресурсів за рахунок міграції.

"По мірі того, як країни з високим рівнем доходу прагнуть імунізувати своє населення протягом кількох місяців, вони залишаються вразливими для SARS-CoV-2, який еволюціонує в інших країнах і від якого вакцини можуть погано захищати", – пише авторитетний медичний журнал The Lancet.

Гарна новина полягає в тому, що нові технології вакцини на основі матричної РНК дозволяють досить швидко її модифікувати під нові штами вірусу – процес дослідження не потрібно запускати з нуля. Хоча в будь-якому випадку, виробництво такої модернізованої вакцини займе деякий час, а з логістичними труднощами поки не завжди справляються навіть у найбільш розвинених країнах.

Прогнози на майбутнє

Поки що не варто скидати з рахунків найбільш песимістичний сценарій: коронавірус буде активно мутувати і ставати все більш небезпечним, імунний захист буде слабким і недовгим, виробники вакцин не будуть встигати за новими штамами, багаті країни і далі будуть займатися "вакцинним націоналізмом", змітаючи з ринку всі доступні нові види вакцин, залишаючи більш бідних наодинці з новими спалахами хвороби, постійними локдаунами і кризами систем охорони здоров'я.

Але науковий світ більше схиляється до іншого, не настільки похмурого прогнозу. Згідно з дослідженням, оприлюдненим в журналі Science, коронавірус вже у найближчій перспективі може перетворитися в ендемічну хворобу, тобто буде постійно циркулювати в соціумі, але на досить низькому рівні і, як правило, не призводити до тяжких наслідків (хоча періодичні спалахи все ж можливі). Аналіз заснований на поведінці шести вже відомих коронавірусів, чотири з яких призводять до звичайної застуди, а також більш небезпечних вірусів SARS та MERS, спалахи яких траплялися у 2003 та 2012 роках, але не призвели до пандемії поточних масштабів.

Зі "звичайними" коронавірусами люди зазвичай стикаються в ранньому дитинстві, набувають первинного імунітету, який потім підтримується у дорослому житті за рахунок нових інфікувань – але при цьому людина зазвичай не хворіє або, принаймні, переносить хворобу легко. Коронавірус теж може розвиватися по такому ж шляху. "По досягненні ендемічної фази і первинному зараженні в дитинстві SARS-CoV-2 може бути не більш вірулентним, ніж застуда", – пишуть автори дослідження в Science.

За словами епідеміолога, експерта ВООЗ щодо реагування на біологічні загрози Наталії Виноград, з часом коронавірус повинен перейти в керовану фазу, а поведінка самого патогена зміниться.

"Збудник не хоче вибивати популяцію настільки, щоб він не міг далі передаватися. Ми підлаштовуємося під збудник, а він під нас, це і буде така саморегуляція. Скільки на це піде часу, і які будуть етапи, невідомо, але ми до цього прийдемо", – сказала вона РБК-Україна. За словами Виноград, "ковід" з часом дійсно стане сезонним захворюванням або властивим певним віковим групам.

Чоловік у медичній масці виходить з метро (фото: Віталій Носач РБК-Україна)

Але для того, щоб коронавірус перейшов у стадію ендемічного захворювання, ключовим фактором є вакцинація. Причому нинішня кампанія щеплення може виявитися не останньою.

"Чи треба буде вакцинуватися щорічно – залежить від змін у самому вірусі. Якщо вакцинація буде досить потужною і імунна відповідь буде зберігатися два-три роки, тоді доведеться вакцинуватися раз на 2-3 роки", – сказав виданню академік, директор Інституту біохімії імені Палладіна НАН України Сергій Комісаренко. За його словами, хоча і фіксуються небезпечні штами коронавірусу на кшталт південноафриканського, але в цілому він мутує в 3-4 рази повільніше, ніж вірус грипу.

"Якщо з'являються такі штами, які малочутливі до вакцини, то в них відбуваються мутації, які ще активніше будуть "тікати" від вакцини – тому вакцинацію треба закінчувати якомога швидше", – підкреслив Комісаренко. У будь-якому разі, правила соціального дистанціювання та обов'язкового носіння масок у найближчі місяці точно варто зберігати, сказав академік.

Певно, набуті за час пандемії практики залишаться з нами надовго, якщо не назавжди, сказав РБК-Україна інфекціоніст, викладач Школи охорони здоров'я Києво-Могилянської академії Володимир Курпіта.

"Якщо говорити про маски, то населення буде більш ретельно підходити до таких засобів захисту під час спалахів грипу та респіраторних захворювань. У Китаї, Японії це вже норма, і це може стати нормою і для нас, тому що населення буде пам'ятати нинішню ситуацію принаймні наступні 5-7 років", – сказав Курпіта.

Він також вважає, що повторна вакцинація від коронавірусу може стати звичайною практикою. Але її формат поки незрозумілий. "Якщо це буде як з грипом, коли є рекомендація щорічно робити вакцинацію, то тоді буде обрана чітка категорія осіб, яким її варто робити", – сказав експерт. Альтернативний варіант – поголовна вакцинація, як у випадку з дифтерією і правцем, але тоді щеплення будуть робити з великим часовим інтервалом.

У будь-якому випадку, накопичених за рік з гаком даних про коронавірус поки занадто мало, щоб впевнено прогнозувати його подальший розвиток і, тим паче, життя після пандемії. "Ми не повинні вважати, що нинішній науковий прогрес у діагностиці, вакцинах і лікуванні COVID-19 покладе кінець пандемії. Попереду у світу, ймовірно, ще багато років для прийняття рішень щодо COVID-19 – на даний час швидкого рішення немає", – констатує журнал The Lancet.