Кількість росіян, які вважають, що Росія повинна підтримувати бойовиків на Донбасі, скоротилося на третину, - опитування
Кількість росіян, які вважають, що Росія повинна надати пряму військову підтримку сепаратистам південно-сходу України, за останній місяць скоротилося на третину, показує опитування "Левада-центру". Серед причин - відкликання дозволу на введення військ з Ради Федерації, ефект введення санкцій щодо Росії і в цілому неагресивна ставлення росіян до України, кажуть експерти.
За останній місяць кількість росіян, які вважають за необхідне надати пряму військову допомогу самопроголошеним Донецької та Луганської народним республікам (ДНР, ЛНР), знизилося, показав проведений 18-21 липня опитування "Левада-центру". Якщо в червні за введення військ на Донбас висловлювалося 40% росіян, то до моменту падіння малазійського Boeing на територію, контрольовану бойовиками, за подібний варіант висловлювалися вже 26% опитаних. Одночасно з цим з 45% до 61% зросла кількість тих, хто не вважає правильним вторгнення на південний схід України.
Про те, що росіяни стали більш миролюбними, говорить і зниження частки росіян, які заявляють про необхідність надання сепаратистам військово-технічної підтримки у вигляді консультацій і озброєнь - в червні про її бажаність говорило 64% респондентів, у липні - 58%.
На свідомість росіян вплинув жест Володимира Путіна, який в кінці червня відкликав своє право на введення військ на територію України без санкції Ради Федерації, зазначає заступник директора "Левада" Олексій Гражданкін. Це рішення підтримали 69% росіян, показує опитування. Змінилася риторика ЗМІ, які стали частіше вживати щодо сепаратистів менш позитивно навантажені поняття, додає Гражданкін.
Це можна пояснити поверненням до природного рівня агресивного ставлення росіян в Україні та підтримкою декларованого керівництвом Росії тези про необхідність вирішення конфлікту мирним шляхом, вважає політолог Олександр Пожалов.
Пояснюючи зниження числа підтримують рішення вводити війська, необхідно враховувати враховувати кілька факторів, каже журналіст і політолог Віталій Третьяков. Серед них і початок відпускного сезону (респонденти можуть думати про пляжах, а не про війну), і небажання будь-якого нормального людини вплутуватися у війну незважаючи на бажання допомогти російськомовним на південно-сході, і ефект розмов про санкції щодо Росії з боку Заходу (росіяни сприймають як весь світ в цілому, хоча велика частина світу зовсім не засуджує Росію), і заяви російських офіційних осіб, у тому числі Путіна, про те, що ми не будемо вводити війська, каже Третьяков.
В цілому поведінка Путіна в українському конфлікті пояснюється тим, що він намагається не допустити розширення НАТО, захистити геополітичні інтереси Росії і зберегти базу ВМФ у Севастополі, вважає більша частина росіян (51%). Другий за популярністю варіант (можна було обрати кілька) - захист російського населення на південно-сході (44%), третій - не допустити економічної інтеграції України в Європу, захистивши тим самим економічні інтереси Росії (30%).
Результати пояснюються тим, що у Путіна імідж політика, який в першу чергу думає про інтереси країни, а потім вже про людські втрати і біди, каже Гражданкін. Український конфлікт сприймається росіянами як геополітичне протистояння Росії та США, тому першість відповідного варіанту відображає і фіксуються останнім часом соціологами підвищення недовіри суспільства до Заходу і зростання антиамериканських настроїв, доповнює Пожалов.
Путін намагається не допустити масових заворушень, суспільної дестабілізації та ослаблення держави в Росії, говорять 27% опитаних, він уникає такого ж розвитку в Росії, як це було на Україні - народного повстання проти корумпованого режиму, впевнені ще 22%. Остання цифра - не визнання ймовірності таких виступів, а визнання того, що їх побоюються влади, пояснює Гражданкін.
Думка росіян про те, чи має Росія право приєднувати до себе території колишніх республік СРСР при наявності заяв проживаючих там росіян про їх утиски, за останні три місяці істотних змін не зазнало, показує опитування - більшість вважає, що таке право у Росії є, "вона повинна захищати своїх" (43%). Майже настільки ж популярний відповідь про те, що хоча в цілому у Росії такого права немає, але випадок з Кримом особливий, і "Росія веде себе гідно і законно, відповідно до норм міжнародного права" (41%). Безпосередньо після проведення референдуму про приєднання Криму у березні варіант про безумовне право Росії на приєднання сусідніх земель був набагато більш популярний (58% проти 28%).
Ті, хто вважає, що Росія не має ніякого права на приєднання земель в подібних випадках, в абсолютній меншості - 6% зараз, 4% в березні.
