Останні дослідження говорять про те, що ковід-вакцини, насправді, гірше справляються з коронавірусом. Країни, де щеплено понад половина населення, страждають від нової хвилі епідемії. У чому причина і чи означає це, що вакцини не працюють – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Останні дані, які публікують вчені і медики, показують, що щеплення проти "ковіду" можуть бути не настільки ефективними, як вважалося раніше. Хвиля епідемії, що накрила країни з поголовною вакцинацією, також змушує засумніватися в силі біопрепаратів.
У Центрі США з контролю та профілактики захворювань повідомили, що ефективність мРНК-вакцин – Pfizer (Comirnaty) та Moderna (Spikevax) – впала до позначки 66%. Коли тільки-но ці препарати почали застосовуватися в світі, вона оцінювалася вище ніж 90%.
МОЗ Ізраїлю дає схожі цифри. За їхніми даними, ефективність вакцини Pfizer-BioNTech у профілактиці коронавірусної інфекції та її симптомів з червня знизилася до рівня 64%. Тим не менш, вона все одно на 93% ефективна від госпіталізацій і важкого перебігу, звертають увагу чиновники.
Ізраїль, попри рекордні темпи вакцинації, не зміг уникнути чергового спалаху епідемії. До кінця серпня там реєстрували понад 10 тисяч випадків зараження на добу. Цей приклад, до речі, взяли на озброєння багато вакциноскептиків.
Чи означає це, що вакцини не працюють? Ні. Як же тоді пояснити всі ці цифри? Розмахом дельта-штаму, особливістю формули вакцин і часом, протягом якого слабшає їхній ефект.
Досі вчені виходили з того, що ефективність вакцин проти зараження приблизно така ж, як і проти захворювання. Це дозволило урядам країнам пом'якшувати карантинні обмеження, але вже незабаром їх довелося повертати. Циркуляція різноманітних мутацій коронавірусу в світі змінила уявлення про те, як працюють щеплення від "ковіду".
На практиці виявилося, що ефективність вакцин проти інфекції нижча ніж її ефективність проти захворювання. Вакцини насамперед захищають людину від захворювання. Ба більше, щеплені люди можуть бути носіями вірусу і заражати інших.
Одна з причин, чому вакцини не дають стовідсоткового захисту – це їхня застаріла формула і еволюція вірусу. Справа в тому, що препарати, які сьогодні використовуються в світі, розроблялися під "уханьський" варіант. До того ж більшість із них – векторні рекомбінантні (AstraZeneca-VaxZevria) і мРНК-вакцини – в ролі мішені використовують S-білок (Spike-протеїн). Вони змушують організм виробляти нейтралізуючі антитіла саме до цього білка.
Роблячи щеплення, ми ставимо умовний замок, а вірус намагається підібрати до нього ключ, проводить аналогію імунолог Борис Донськой. Для виживання вірусу потрібно міняти свій вигляд, інакше вакцинований організм його вже не пропустить.
"А тепер уявіть, що у вас є фото вірусу дворічної давнини і ви думаєте, що його тепер розпізнаєте. Але за цей час вірус, знаючи, що ви можете його ідентифікувати, намагається так чи інакше поміняти зовнішність. Поки у нього не вийшло повністю змінитися, але вже деякі імунні системи людського організму пропускають його", – пояснив виданню Донськой.
Професор Володимир Широбоков зазначив, що у більшості нових варіантів вірусу відбулися мутації в гені, який кодує саме S-білок. Так коронавірус намагається знайти щілини в колективній імунній відповіді, каже експерт.
"Сьогодні в світі приблизно 80% заражень – це вже дельта-варіант, у якого подвійна мутація в гені, що кодує S-антиген. Тому і ефективність вакцин знижується через те, що вірус змінюється генетично. І це буде продовжуватися, тому що це дуже молода емерджентна інфекція (надзвичайна, непередбачена, - ред.)", – сказав у розмові з РБК-Україна вірусолог.
Дані про скорочення ефективності вакцин збіглися в часі з ударною хвилею дельта-штаму, який вже зафіксували в 170 країнах і територіях. Він же і призвів до сплеску епідемії в Ізраїлі, де понад 60% населення пройшли повний курс вакцинації. Заражаються і невакциновані, і ті, хто вже отримав дві дози (такі випадки називають проривними інфекціями).
За високого охоплення населення щепленням вакцини можуть знижувати ризик передачі інфекції, говорить голова Національної технічної групи експертів з імунопрофілактики Федір Лапій. Але вони не створюють механічного бар'єру для проникнення вірусу в організм.
"Є приклад Ізраїлю, де був підйом захворюваності переважно серед невакцинованих і серед літніх людей, які, зокрема, отримали дві дози. Але для цієї вікової категорії там почали вводити третю дозу і захворюваність пішла на спад. Тобто зі своїм основним завданням вакцини справляються", – пояснив Лапій.
Професор Університету Пенсільванії Джеффрі Морріс у своєму аналізі підрахував, що вакциновані ізраїльтяни в три рази рідше стикаються з ускладненнями від "ковіду" і потрапляють до лікарні, ніж невакциновані. Тобто щеплення все ще дає надійний захист від важкого захворювання, навіть якщо люди заражаються дельта-варіантом.
Агентство громадської охорони здоров'я Великої Британії (PHE) дійшло висновку, що загальна ефективність вакцин, які використовуються в країні, проти симптоматичного захворювання "Дельта" впала до рівня 79%. Але ефективність проти госпіталізації все одно залишається досить високою – 96%.
"Сьогодні вже є дані про ефективність різних вакцин щодо "Дельта", раніше були опубліковані дослідження про Pfizer і AstraZeneca, зовсім недавно з'явилися дані з Китаю про вакцину CoronaVac. Усі ці препарати запобігають госпіталізації більше ніж на 90%", – каже Лапій.
CoronaVac від китайської компанії Sinovac Biotech, яким роблять щеплення в Україні – це інактивована вакцина. Біопрепарати, зроблені за такою технологією, містять в собі "убитий" вірус, а отже, і всі його чотири структурних білка: S, N-білок або нуклеокапсидний білок, М і Е. Опитані виданням експерти вважають, що вона може надавати більш комплексний захист, але однозначного вердикту з цього приводу в світі немає.
За даними, якими оперує ВООЗ, ефективність CoronaVac проти зараження з вираженими симптомами становить 67%. Проти госпіталізації – 85%, від смерті – 80%.
"При введенні корпускулярних, інактивованих вакцин імунна система знайомиться не тільки з одним білком вірусу, а з усією структурою вірусу. Тому йому буде складніше змінити всю свою структуру, щоби проникнути в організм", – пояснив Донськой.
Вакцини, які використовують в Україні, захищають від госпіталізації (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )
За словами Широбокова, сьогодні в світі тестують ефективність вакцин тільки за синтезом антитіл проти S-білка. Але водночас слабо досліджують механізм клітинної пам'яті, яку запускає N-протеїн.
"Нуклеокапсидний антиген N стимулює не тільки захист від вірусу за рахунок антитіл, але й активізує клітинний імунітет. Його протидія коронавірусній інфекції на сьогодні ще слабо досліджена. Я думаю, що саме клітинний імунітет становить базис захисту, але зараз, як правило, тестують тільки антитілоутворення", – каже професор.
Є й інші погляди на це питання: імунітет, натренований розпізнавати S-білок на поверхні вірусу, може виявитися більш інтенсивним, ніж той який бореться з кожним білком окремо.
Третій фактор, який грає проти вакцин – це час. Різні дослідження показують, що через кілька місяців захист від щеплень слабшає, але не сильно.
Масштабний аналіз наукового центру Zoe Covid показав, що через півроку після другого уколу вакцина Comirnaty на 74% захищає від зараження коронавірусом. Для препарату AstraZeneca через 4-5 місяців після курсу вакцинації цей показник становить 67%.
Виробники Pfizer визнали, що ефективність їхніх препаратів знижується через півроку до показника 84%. Тоді як у компанії Moderna, навпаки, стверджують, що їхня вакцина зберігає захист на рівні 93% навіть через шість місяців.
Щоправда, ці цифри досить відносні, оскільки невідомо, чи були серед досліджуваних заражені дельта-штамом. І якщо так – то яка їхня частка.
Ще одне питання, яке залишається відкритим – який термін придатності імунної відповіді після вакцинації. Поки багато експертів сходяться у відповіді, що до року. Але потім в боротьбу може включитися та сама клітинна пам'ять.
"Є дані, що стійкість проти вірусу може тривати і кілька років за рахунок клітинного імунітету. Так було з першим SARS-CoV, у деяких людей, які ним перехворіли, по сьогодні зберігається резистентність проти цього вірусу. Не виключено, що з SARS-CoV-2 можуть бути різні варіанти тривалості захисту", – припустив професор Широбоков.
З тих пір, як почалися спостереження за щепленими, вакцини зберігають свою дію, говорить Борис Донськой. Але за цей період з'явилося безліч "мутантів", тому і вакцинам стало складніше пригнічувати вірус.
"Не тому що зіпсувалася імунна пам'ять, вона зберігається роками. А тому, що сам вірус почав змінювати підходи. Якби ми зараз проводили дослідження для уханьського варіанту, ми б побачили, що через півроку після щеплення люди все ще не хворіють цим штамом. А на "Дельта" вже хворіють, тому що вірус шукає лазівки. Інструмент, який розробляли для базового варіанту, вже не настільки ефективний проти зміненого вірусу", – додав імунолог.
Хороша новина в тому, що підвищити дію вакцин можна. Для цього потрібно модернізувати їхні формули під нові мутації вірусу. Але на це піде час і немає гарантії, що за цей період вірус не мутує ще більше. Альтернатива – розробка більш універсальних, полівалентних вакцин, говорить Донськой.
"Кількість варіантів підбору вірусу в цьому Spike-білку в принципі обмежена. Якщо вірус його змінить занадто сильно, то він просто не зможе зв'язатися з нашим рецептором. Тобто кількість можливих комбінацій, до яких він може дійти в майбутньому, обмежена. А тому їх можна спрогнозувати. Чому тоді не зробити до них полівалентну вакцину?" – вважає експерт.
Вакцини гірше справляються з дельта-штамом через застарілу формулу (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )
Поки ж країни намагаються посилити ефект від біопрепаратів за рахунок бустерної вакцинації населення третьою дозою. Але єдиної думки про раціональність цієї ідеї у світі немає. Спершу ВООЗ закликала утриматися від введення третьої дози через дефіцит вакцин і великий розрив між країнами за охопленням щепленнями. Але потім в організації назвали це хорошим способом захисту вразливих людей.
"Я впевнений, що це абсолютно раціонально, тому що бустерна доза, безумовно, дає більш інтенсивну вторинну імунну відповідь. Я прогнозую, що ми будемо вакцинуватися від коронавірусної інфекції щороку, як і проти грипу", – припустив Широбоков.
В Україні робити щеплення третьою дозою поки не планують. У МОЗ посилаються на те, що зараз занадто мало наукових даних про її вплив на імунну відповідь. Головний санітарний лікар Ігор Кузін не виключає, що ревакцинацію доведеться проводити через рік після першого уколу, але остаточне рішення щодо термінів буде пізніше.