Велике переселення експорту: Україна шукає нові ринки
Юрій Панченко, економічний оглядач, спеціально для РБК-Україна
Росія перейшла до реалізації своїх погроз обмежити імпорт з країн, що підписали Угоду про асоціацію з ЄС.
Першою цю угоду ратифікувала Молдова - саме тому Кишинів першим відчув такі обмеження. Федеральна служба РФ з нагляду в сфері захисту прав споживачів і благополуччя людини вже призупинила ввезення на територію Росії консервованої молдавської плодоовочевої продукції. Ця заборона вже незабаром може бути розглянута на засіданні СОТ - офіційний Кишинів обіцяє подати відповідний запит вже на поточному тижні.
Однак основні обмеження вводитимуться саме щодо української продукції. З понеділка, 28 липня, заборонено імпорт в Росію всієї молочної продукції з України. В той же день Росспоживнагляд заборонив ввезення до Росії українських овочевих, фруктових і рибних консервів. Також у найближчі два-три тижні очікується введення заборони на ввезення української продукції рослинництва - нібито через виявленого в ній західного кукурудзяного жука.
Такі обмеження ставлять Київ перед серйозною дилемою - оскаржувати російські обмеження в органах СОТ, як це робить Молдова, або ж кинути всі сили на пошуки альтернативних джерел збуту.
Варто зазначити, що досі українська влада старанно уникала подання звернень проти Росії в органи СОТ. Подібна логіка була абсолютно зрозумілою в часи попереднього Президента, коли пріоритетом двосторонніх відносин називалася відсутність конфліктів між країнами.
Однак зараз подібна стратегія виглядає більш ніж дивною, особливо після того, як в міжнародному суді почався розгляд україно-російського газового спору.
У Мінекономрозвитку пояснюють, що на подібні розгляди у СОТ немає запиту від українського бізнесу. "Виробники повинні розуміти, що за результатами цього спору вони вирішать проблему. На сьогоднішній день виробник розуміє, що витративши рік або два, а може й довше, на врегулювання спору, витративши гроші на юридичну підтримку, він може так і не отримати бажаний результат. Разом з тим виробник бачить можливості для себе на інших ринках: на тому ж ринку ЄС, на ринках Близького Сходу, Китаю, і активно працює там", - заявив урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції Валерій П'ятницький.
В такій ситуації активність уряду в основному спрямована на пошуки нових ринків для української продукції. Не випадково прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що допускає повне обмеження двосторонньої торгівлі з Росією. "Мій прогноз такий: нам потрібно готуватися до того, що у нас буде майже повне обмеження торгівлі з Росією в двосторонньому форматі", - заявив він.
За оцінками українського уряду, повне закриття російського ринку для українських товарів призведе до скорочення експорту на рівні близько 5 млрд дол., що становить близько третини від усього річного обсягу експорту. Як результат - падіння ВВП країни (зараз воно прогнозується в межах 6,5%) може виявитися більше ще на 2 процентних пункти.
Подібний удар може виявитися критичним для української економіки, яка весь 2014 рік існує в режимі надзвичайного стану.
Тим більше, в уряду залишився вкрай обмежений інструмент для запобігання таких загроз. Так, у нього немає коштів на масштабні державні програми, що дало б змогу розширити обсяг внутрішнього ринку. У свою чергу заморожування бюджетних зарплат також не сприяє розвитку попиту всередині країни.
Поки у влади України є лише кілька можливостей для підтримки імпортерів. В першу чергу йдеться про нормальний механізм повернення ПДВ - у Кабміні вже пообіцяли, що компанії, які постраждали від російських обмежень, зможуть розраховувати першими отримувати такі відшкодування.
Ще одна ініціатива - збільшення терміну продажу валютної виручки. Цей захід, що було запроваджено ще урядом Миколи Азарова для утримання курсу гривні і з самого початку визнано неринковим, все ще діє. Однак поки в уряді не кажуть, чи готові вони піти на поступки в цій сфері і яким може бути зміна терміну продажу виручки.
Водночас девальвація гривні нинішнього року вже сама по собі є достатньою підтримкою експортерам. За словами гендиректора асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Володимира Лапи, позитивний ефект від девальвації діятиме рік-півтора. "Як показує досвід минулих девальвацій, незабаром цей позитивний ефект знищить внутрішня інфляція", - пояснив він.
У такій ситуації український експорт опинився в "режимі велосипеда" - затримка в його просуванні на зовнішні ринки лише посилює загрозу його "падіння".
Чи розуміють це в уряді? Очевидно так, виходячи із заяв.
Однак практичні кроки уряду свідчать про зворотне. Ще два місяці тому в МінАПК заявили, що в липні в Україну прибуде велика інспекційна комісії Офісу харчових продуктів і ветеринарії (Food and Veterinary Office; FVO) Генерального директорату ЄС з питань охорони здоров'я та захисту прав споживачів. В Мінагрополітики заявляли, що ревізія FVO буде безпрецедентною: буде перевірена готовність до експорту в ЄС українських підприємств молочної та м'ясної (свинина, яловичина, м'ясо страусів і кроликів) галузей. Як результат - у разі позитивного рішення вже восени зазначена українська продукція змогла б експортуватися в ЄС.
Проте минулого тижня МінАПК уточнило свою інформацію - візит делегації FVO відбудеться в останні дні вересня. Більше того - буде проведена ревізія лише молокопереробних підприємств.
Просування на європейські ринки - найпростіший і найшвидший шлях заміни російського ринку. Однак скористатися ним українські підприємства зможуть не раніше наступного року (а у випадку з м'ясною продукцією - термін і зовсім невідомий).
Таким чином, для багатьох українських компаній втрата російського ринку поки ніяк не зможе бути компенсована. Очевидно, що це вже позначиться на темпах економіки країни ближче до кінця року.
Проте найгірше - чому цей збиток спричинений тим, що уряд так і не зміг діяти оперативно, використовуючи нові можливості.
