Великі сподівання: чому впав рейтинг президента Зеленського та його команди

Рейтинг президента Зеленського пішов на спад, скоротившись із початку осені з 73 до 52 відсотків. Одночасно знизилася підтримка Кабінету міністрів і Верховної ради. Експерти вважають це падіння неминучим з огляду на завищені очікування українців і соціально-економічні кроки нової влади.

Тим часом в команді Зеленського розраховують зміцнити підтримку серед населення. Про те, чому соціологи зафіксували падіння рейтингів Зеленського і влади загалом – в матеріалі РБК-Україна.

На зустрічі Володимира Зеленського з фракцією "Слуга народу", що відбулася напередодні першого засідання Ради, голова ОП Андрій Богдан показав депутатам графік падіння рейтингу минулої влади. Він заявив, що виборці повинні в найкоротші терміни побачити яскраві і швидкі кроки, щоб нова команда не повторила долю попередників і не почала рано втрачати рівень підтримки.

Небувало високий результат Зеленського, отриманий у другому турі президентських виборів, зберігався аж до вересня. На початку осені, згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, президента підтримувало 73% українців. Але відтоді ця цифра пішла на спад і, за даними КМІС, знизилася до 52%.

Це, втім, усе ще досить висока оцінка. Одночасно на 11 процентних пунктів збільшилася кількість тих, хто негативно ставиться до президента. Зниження також торкнулося оцінки діяльності уряду і парламенту – більше ніж на десять пунктів.

Але ні експерти, ні співрозмовники в команді Зеленського не вважають останні цифри аномальними. Всі вони сходяться в одному: падіння рейтингів влади після виборів закономірне.

Електоральне охолодження

Уникаючи чітких обіцянок і заяв, Володимир Зеленський зумів заручитися підтримкою виборців з полярними політичними поглядами. По суті, українці, які проголосували за нього на виборах, мали різне уявлення про його подальші кроки.

Логічно, що, ставши президентом, Зеленському довелося приймати конкретні рішення, і, як результат, його рейтинги впали, вважає директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

"Одній частині його електорату ці рішення подобаються, а іншій – не подобаються. В одних – вони відповідають їхнім очікуванням, в інших – ні. Це процес, який так чи інакше відбувся би, оскільки його рейтинги були невиправдано високими для України", – розповіла РБК-Україна Бекешкіна.

Після закінчення стартового рубежу, так званого "медового місяця", зниження підтримки відбувалося в усіх українських президентів, зазначив політолог Володимир Фесенко. Головна причина – емоційне охолодження виборців.

"Це як у молодого подружжя: закінчується романтичний період і починається період побутових проблем. Точно така ж ситуація в політиці: медовий місяць – це період ейфорії, романтики, завищених очікувань, високих рейтингів будь-якого президента. Цей період закінчується приблизно через 3-5 місяців. У Зеленського він якраз зараз завершується", – сказав РБК-Україна Фесенко.

Причому падіння рейтингу президента відбулося пізніше, ніж прогнозували багато політологів і соціологів, зазначив генеральний директор КМІС Володимир Паніотто.

"У всіх президентів зниження фіксувалося досить швидко і це не є чимось незвичайним. Наскільки я пам'ятаю, в інших падіння починалося раніше, ніж у Зеленського", – пояснив РБК-Україна експерт.

Що стосується підтримки Верховної ради, то свою роль могла зіграти низка скандалів, що відбулася у фракції монобільшості, каже Ірина Бекешкіна.

"Те, як у стислі терміни заповнювали кадрові вакансії у "Слузі народу" перед виборами, призвело до того, що в Раду пройшло багато випадкових людей. У цих людей іноді різні інтереси, погляди і цілі. З цієї причини трапляються такі скандали і, очевидно, будуть траплятися і в майбутньому", – пояснила соціолог.

Незважаючи на зростання критичних настроїв, підтримка партії "Слуга народу" тримається практично на одному рівні. Згідно з даними іншого дослідження, від групи "Рейтинг", за президентську політсилу готові проголосувати 44,8%, тоді як на липневих виборах вона отримала підтримку 43,2% виборців.

За інформацією РБК-Україна, Офіс президента також користується послугами соціологів. Для команди Зеленського проводять заміри не лише рейтингів влади, але і рівня підтримки тих чи інших кроків, наприклад, мирних ініціатив, земельної реформи або скасування недоторканності.

"Ніхто не хоче жити в теплій ванні. Якоїсь гонки за цифрами немає, більше уваги звертається на певні тенденції та динаміку", – пояснив виданню співрозмовник в оточенні Зеленського.

Знак опитування

Не слід списувати з рахунків і соціально-економічні кроки нової влади, які не завжди знаходять схвалення в громадян. Вони позначаються не тільки на рейтингу президента, але також уряду і Верховної ради.

Наприклад, більше ніж половина українців негативно ставляться до земельної реформи та приватизації великих держпідприємств, випливає зі спільного опитування Фонду "Демократичні ініціативи" і КМІС.

Багато реформ, які зараз ініціює влада супроводжуються так званим "інноваційним спротивом" із боку громадян, пояснила РБК-Україна заступник голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук.

"Коли є багато одночасних змін у різних сферах, їх сприймають із деякою настороженістю. Виправляти ситуацію зі схваленням українців можливо лише впроваджуючи реформи в комплексі. Якщо в чомусь вводиться більш жорстке регулювання, то в чомусь іншому люди паралельно повинні спостерігати плюси", – прокоментувала Кравчук.

На все це накладається висока планка очікувань, виставлена громадянами. Згідно із соцдослідженням, проведеним на початку президентської каденції Зеленського, українці, насамперед, чекали від нього зниження комунальних тарифів. Щоправда, тарифи – це компетенція не президента, а уряду. І до того ж йому поки не вдалося їх зменшити.

Згодом шефство над цим питанням перебрав на себе президент. Поспілкувавшись з представниками Кабміну, Зеленський заявив, що їм вдалося знайти "цікаве рішення, яке дозволить наступної зими знизити тарифи на тепло майже наполовину".

Відео наради в Офісі президента щодо тарифів, яке вийшло на вихідних – один із елементів стратегії зміцнення позицій глави держави, говорить співрозмовник у його оточенні. Суть цієї стратегії полягає в більш різкій реакції Зеленського на недопрацювання місцевої і центральної влади.

Для прикладу, минулого тижня Зеленський оприлюднив чергове відеозвернення, у якому зажадав від уряду в мінімальні терміни погасити борги по зарплаті перед українськими медиками і вчителями. І вже наступного дня Кабмін виділив додаткові 497,1 млн грн на ліквідацію цієї заборгованості.

"Ясно, що це може бути не його прямі обов'язки, але він як людина з високою довірою, що запустила перезавантаження системи влади, має повне право бути контролером", – пояснив співрозмовник.

Паралельно у Зеленського планують щотижня, залежно від графіка, записувати відеозвернення, у яких він буде підводити підсумки тижня й розповідати про свої ініціативи.

На одному з таких роликів, опублікованому в понеділок, президент під час тренування в спортзалі розповів про майбутню зустріч "нормандської четвірки" і вирішення питання тарифів.

У команді Зеленського визнають: той рейтинг, з яким стартував президент, не може зберігатися вічно.

"Якщо відштовхуватися від цифри 73% – це результат другого туру, коли була максимальна мобілізація. Звичайно, це абсолютно нормально, що рейтинги знижуються з певним часом. Ми стартували з дуже високої точки, і зрозуміло, що цей результат не може триматися постійно. Усе одно більш ніж половина людей схвалюють дії президента", – говорить один із керівників президентської фракції Євгенія Кравчук.

Проте останні цифри від КМІС не зовсім відображають реальну картину, оскільки опитування проводилося шляхом телефонних інтерв'ю лише 1500 осіб, вважає Кравчук.

Крім того, за її словами, показники рейтингу багато в чому залежать від формулювання питання. Якщо людину запитують "за кого б ви проголосували", включається мобілізаційний фактор, оскільки вона бачить перед собою перелік прізвищ і повинна вибрати одного з них.

У той час як питання з категорії "чи підтримуєте ви дії" або "як ви ставитеся до когось" відображають настрої і емоції респондентів на момент опитування, міркує парламентарій.

За оцінкою Фесенка, критичною точкою для Зеленського буде падіння його підтримки нижче результату, отриманого ним у першому турі президентських виборів – 30,2%.

"Зима і другий рік президентства стануть для нього випробуванням. У всіх українських президентів найбільше зниження рейтингів відбувалося під час другого року їхньої каденції", – пояснив політолог.

Наступного року в Україні мають відбутись місцеві вибори. Щоби вибудувати вертикаль влади на місцях, команді Зеленського необхідно зберегти високий рівень підтримки серед населення ще як мінімум на рік. Але це складне завдання, зважаючи на те, що вся повнота відповідальності за те, що відбувається в країні – як хороше, так і погане – покладена на президента та його партію.