Більше 70% українських будинків побудовані «холодними»
Дві третини житлового фонду України, особливо будівлі 1950-80 років споруди, потребують тепломодернізації, повідомив головний архітектор проектів Інституту «ГорГражданПроект» Андрій Ковальчук.
Навіть купуючи новобудову сьогодні не можна бути впевненим, що це енергоефективне житло. Експерти запевняють, що більше 70% ринку первинного житла представлено будинками, чиї зовнішні стіни зібрані з піноблоків/блоків з утеплювачем та покриті фасадною штукатуркою. «Теоретично такі стіни повинні бути тепліше цегельних в 3,5 рази, але нерідко, як ми бачимо, мешканці цих будинків змушені замовляти додаткове утеплення фасаду», - говорить директор City Development Solutions Ярослава Чапко.
Основна причина - забудовник не зацікавлений використовувати енергозберігаючі технології, оскільки покупці не готові за них доплачувати: при купівлі квартири вони готові пожертвувати не тільки якістю чорнової обробки (штукатурки, стяжки) і електророзводки, але і якістю стін і віконних блоків. За статистикою близько 30% покупців житла економ класу перевстановлюють вікна пізніше, коли роблять ремонт в новобудові, і ще більше половини - в перші 5 років експлуатації будинку.
Крім того, багато забудовників у будинках економ-класу передбачають панорамне скління, намагаючись надати будинку більш дорогий зовнішній вигляд, але економлять на якості склопакетів, що призводить до втрат тепла. «У сучасних проектах будинків скління займає до 65% зовнішніх стін. Так що споживачі стають заручниками свого вибору: їм доводиться або за свій рахунок встановлювати заново повністю віконні системи, або жити в холодній квартирі і грітися опалювальними приладами», - розповіла Чапко.
Поміняти вікна і труби
Дослідження показують, що 40% втрат тепла в середній київській багатоповерхівці припадає на зовнішні стіни будинку, 26% на вікна, дах -12%, вентиляцію - 12%, підвал - 10%. Тепломодернізація старого житлового фонду могла б заощадити до 35% споживаних в масштабах країни енергоресурсів. За показником «можливої економії» житлофонд обігнав транспорт (частка в 30%) і промисловість (25%).
За словами фахівців, хоча теплореконструкция будинків коштує дорого, деякі її елементи окупаються досить швидко. Наприклад, як розповів керівник проекту IFC «Енергоефективність у житловому секторі України» Гжегож Гайда, 50 тис. грн, вкладених у встановлення автоматики, лічильника тепла та ізоляцію труб, окупаються за 2-3 роки. Такий експеримент вже провели мешканці однієї львівської багатоповерхівки, причому гроші взяли в кредит на ОСББ.
Швидкий ефект дає заміна вікон: кожна гривня, вкладена в енергозберігаючі вікна, економить 10 грн. платежів за опалення. Утеплення стін дев'ятиповерхівки на 100 квартир обійдеться в 1,5-2 млн. грн. і окупиться років через 20.
А ось за рахунок мешканців багатоповерхівок реконструювати старі тепломережі не вдасться. Тому досить активно обговорюється перехід з централізованого опалення на автономні котельні. «Сучасний котел, який працює в автоматичному режимі, в залежності від температурних умов навколишнього середовища (сезонності), дозволить повністю вирішити проблему зі старими тепломережами: люди не будуть платити за величезні тепловтрати в старих трасах», - зазначив начальник підрозділу «Електропривод» компанії АББ в Україні Андрій Панченко.
Чим тепліше, тим дорожче
Втім, як з'ясувалося, вдаватися до тепломодернізації мешканців змушує навіть не бажання заощадити на комуналці, а прагнення підвищити ціну житла. За словами Гжегожа Гайди, люди розуміють, що їх старе старе житло після реконструкції стає конкурентоспроможним з сучасним. «І це - головна причина, чому вони готові інвестувати і навіть брати на це кредити», - вважає він і підтверджує приклад з Польщі. Після реконструкції будинку, яка обійшлася кожному мешканцю в $50 за квадратний метр, ціна житла підвищилася на $130.
В Україні реконструкцію будинків вже готові кредитувати три банки («Укргазбанк», «Львів» та «Мета-банк»), що мають спеціальні програми для кредитування ОСББ. «Кредити надаються ОСББ під конкретний проект на строк до 5 років, без застави, ставка від 17 до 25% річних у гривні. Ми ведемо переговори ще з деякими банками», - повідомив Гайда.
Але, на жаль, процес гальмується на рівні мешканців: поки не прийнятий закон про ОСББ, на будь-який будинок знаходиться відсотків 20-30 тих, хто не погоджується платити ні за які тепломодернізації.
Джерело: domik.ua
