Як війна впливає на неформальний сектор економіки, і чи зможе влада зменшити частку "тіні" – в матеріалі РБК-Україна.
В Україні, ймовірно, вже найближчим часом варто очікувати активізації боротьби з тіньовою економікою. Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що під час війни, та й після її закінчення, робота бізнесу в "тіні" неприпустима.
"І це не питання тієї чи іншої економічної доктрини, не питання тієї чи іншої політичної позиції. Ми просто не можемо собі дозволити, щоб в країні залишалася тіньова частина економічного життя. Всі, хто працює в українській політиці, впливає на суспільну дискусію, повинні усвідомити, що тіньового в країні більше не буде", - заявив він.
Тіньова економіка в Україні становить приблизно третину ВВП. За даними Міністерства економіки, з 2010 по 2021 рік її розмір коливався в межах 28-36%. Але такі показники не можна вважати статистичними, оскільки це приблизна оцінка, яка може бути лише орієнтиром для відстеження динаміки змін прихованої економіки.
"Оцінки тіньової економіки відносні і не точні. Вони характеризують вузькі сегменти, фактично статистики немає - можна робити припущення і висновки на підставі деяких індикаторів", – сказав у коментарі РБК-Україна заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
Тіньова економіка - це вся діяльність, прихована від контролю та оподаткування. Так що точних даних по ній бути не може за визначенням. Дані від Мінекономіки являють собою інтегральний показник, розрахований за чотирма методами, які охоплюють різні сфери.
Два з них класичні – енергетичний (виходячи з рівня споживання електроенергії) і монетарний (виходячи з попиту і обороту готівки). Два інших розроблені в Україні, враховуючи національні особливості "тінізації" економіки. Ці методи засновані на аналізі роздрібного товарообігу і послуг, а також збитковості підприємств.
Тому дані уряду України дещо розбігаються з оцінками міжнародних організацій і компаній, які використовують лише класичні методи. Наприклад, аудиторська компанія Ernst & Young оцінила тіньову економіку в 2018 році в 23,8%, а Мінекономіки – в 29% (за останніми даними). На думку Ніколайчука, оцінка Ernst & Young є більш повною.
Тіньові операції є практично у всіх сферах діяльності – у транспортній, у будівництві, нерухомості, у роздрібній та оптовій торгівлі, у сфері фінансових послуг. З графіка видно, що рівень "тіні" зростає в кризові періоди при падінні ВВП.
Тіньова економіка досить мобільна і тому дуже швидко перебудовується в екстрених ситуаціях, і не завжди ці зміни оперативно враховуються в аналітичних висновках. "В історії України тіньова економіка завжди виступала буфером, яка допомагала долати кризи – в 2008 році в 2014-2015 роках", - зазначив економіст Олексій Кущ.
Тіньова економіка охоплює широкий спектр діяльності, включаючи і кримінальну - проституція, торгівля наркотиками і зброєю, перепродаж краденого. До речі, податкові "скрутки" теж можна віднести до тіньової економіки. Але більша частина "тіні" припадає на суто економічну діяльність, яка ніде не фіксується і, відповідно, за неї не сплачуються жодні податки.
Сюди можна віднести виробництво неврахованих товарів-сигарети, спиртне, Легка промисловість, неврахований урожай і т.д. напівлегальні або взагалі нелегальні операції у такого бізнесу призводять до істотного зниження податкових і ліцензійних надходжень.
Але часто в умовах низького рівня соціального забезпечення та високого оподаткування тіньовий сектор допомагає виживати населенню з невеликим достатком, зазначає заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. Адже, наприклад, продаж пиріжків на базарі, автоперевезення, ремонтні послуги, якщо вони надаються приватно, теж відносяться до тіньової економіки.
Незважаючи на те, що "тінь" знижує бюджетні надходження, в екстремальних ситуаціях вона допомагає вирішувати проблеми з дефіцитом товарів або послуг, стримуючи таким чином інфляцію. До речі, забезпечення ринку України паливом приватними трейдерами в останні місяці почасти відбувалося теж за тіньовими схемами.
Тіньова економіка є практично скрізь. Правда, в різних країнах її рівень відрізняється. У розвинених країнах, наприклад, в Австрії, Франції, Великобританії в тіні знаходиться від 8 до 15% економіки, в країнах, що розвиваються – до 30%.
Висока частка неформальної економіки зазвичай асоціюється з більш слабкими результатами в галузі розвитку, кажуть економісти Світового банку. Країни з великим неформальним сектором економіки відрізняються низьким рівнем доходу на душу населення, високим рівнем бідності. У таких державах помітно нерівність за доходами, а також слабо розвинені фінансові ринки і більш низький рівень інвестицій.
Безпечним вважається рівень" тіні " не більше 15%. Показник тіньової економіки в Україні не можна назвати критичним - він співмірний з даними по деяких країнах Східної Європи, наприклад, Болгарія, Хорватія і країни Балтії (23% -30%). У Данії та Швеції в тіні знаходиться 12% і 13% економіки. В ЄС в середньому рівень тіньової економіки становить 18% ВВП. У США, Японії, Канаді цей показник в межах 6-10%.
Торгівля – одне з основних джерел тіньової економіки (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Кущ застерігає від різких рухів в боротьбі з "тінню". Він наводить приклад Франції, яка свого часу намагалася істотно скоротити тіньовий ринок праці. Вони зачепили одну проблему, а отримали в результаті цілий букет.
"Для скорочення тіньового ринку праці у Франції посилили вимоги для роботодавців. У підсумку частина бізнесу почала закриватися, а для роботи почали залучати дешеву робочу силу емігрантів. У підсумку їх число збільшилося і згодом це призвело до купи соціальних і суспільних проблем", – зазначив експерт.
Основні фактори, що формують тіньову економіку-податкове навантаження, регуляторний тиск і монополізація. Крім того, в Україні до них відносять і низький рівень захисту прав власності, в тому числі і інтелектуальної, фондового ринку, а також недосконалість судової системи і корупцію.
Саме наведення порядку у всіх цих сферах може призвести до створення комфортних умов роботи бізнесу з задовільним рівнем прибутковості. Кущ пропонує почати з перегляду рівня оподаткування оплати праці.
Зараз в Україні він становить понад 41%. У розвинених країнах зниження цього показника на 10% вважалося б революційним кроком, відзначає експерт. Але в Україні така зміна навряд чи дасть відчутний результат, оскільки звичка оптимізувати бізнес сильно вкоренилася, і вести його "в темну" все одно вигідніше.
Для зниження податкового тиску необхідно відштовхуватися від витрат бізнесу, що працює в тіні, каже економіст. "В Україні середній тіньовий податок – 10-15%. Вони ж теж платять за переведення в готівку грошей, за "дахи" і так далі. Тому, якщо знизить фонд оплати праці до 10-15% – це і буде тією точкою, коли внутрішня оптимізація для бізнесу буде безглуздою. Якщо буде вибір - працювати в білу і платити 15% або в темну за 10%, то напевно бізнес вибере перший варіант", – упевнений Кущ.
Бізнес за таких умов може вийти з "тіні", якщо держава гарантує, що протягом певного часу податкові правила і ставки не змінюватимуться. А вже потім - у міру зростання економіки - податки можна буде підвищувати.
Володимир Зеленський вимагає боротьби з тіньовою економікою (Фото: president.gov.ua)
Виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС) Гліб Вишлінський вважає, що важливість зниження податків для детінізації української економіки перебільшена. Доказ тому - готовність українців, як до війни, так і зараз до трудової міграції та переведення бізнесу в країни з більш високим податковим навантаженням.
"Крім того, як показав досвід зниження ЄСВ з 40 до 22%, саме по собі зниження податків, навіть на працю, не дає детінізації. Тим більше що зараз податкове навантаження в Україні нижче, ніж у сусідів. Тому я б, швидше, пішов шляхом закриття податкових дірок, зокрема, довів до кінця вимогу щодо РРО на "спрощенці" після закінчення війни – без цього величезна частина економіки живе в чорному налі", – зазначив Вишлінський в коментарі РБК-Україна.
Такий підхід, на його думку, вимагає повного перезавантаження податкових органів і посилення контролю і підвищення якості держпослуг. "Війна повинна стати поштовхом до усвідомлення, що держава – союзник громадянина, а не ворог, і це розуміння має йти з обох сторін", – зазначив він.
Подібної позиції дотримується і Ярослав Жаліло. В умовах воєнного часу, на його думку, уряду потрібно зберігати максимальну економічну активність в країні, щоб наповнювати бюджет. А тому ніякі податкові послаблення зараз робити не варто, вважає він.
"Не думаю, що продуктивним буде посилення податкового та регуляторного навантаження і спроби видавити більше податків з малого та середнього бізнесу. Це не означає, що ми повинні відмовитися від перевірок, як кажуть деякі гарячі голови. Однозначно бізнес повинен платить податки, процес повинен контролюватися, але без посилення навантаження, а за рахунок спрощення адміністрування", - упевнений Жаліло.
Він також вважає, що податкові послаблення, введені після початку активних бойових дій, потрібно скасовувати. "У нас був період – березень-квітень, коли податкова не могла працювати, або вважали, що вона не може працювати. І тоді вирішили всіх перевести на спрощену систему, скасували митні збори, але цей час минув. Зараз треба повертатися до нормальної податкової системи, яка дозволить наповнювати бюджет. Це не посилення, а повернення до тієї системи, яка була. Її можна полегшити за рахунок спрощення адміністрування", – заявив Жаліло.
Міністр економіки Юлія Свириденко (Фото: прес-служба Кабміну)
Знижувати навантаження на фонд оплати праці, на його думку, можна лише локально – в тих регіонах, які постраждали в результаті бойових дій. Але при цьому потрібно розуміти, що компенсувати недобір в казну доведеться за рахунок інших платників.
В останні кілька років ініціатив щодо зміни умов трудових відносин і боротьби з тіньовою економікою було кілька, але жодна з них не дала очікуваного результату. У 2020 році Мінекономіки, яке тоді очолював Тимофій Милованов, ініціювало зміни трудового кодексу, якими податкове навантаження на бізнес скорочувалася, але збільшувалася незахищеність працівника.
Ідею Милованова тоді розкритикували і вона померла. Наступний глава відомства Олексій Любченко в 2021 році заявляв про плани за три роки знизити рівень тіні до 25%. Але реалізація того плану так і не почалася.
Механізми для зниження рівня тіньової економіки поки ніде не оприлюднені. Джерела видання в профільному комітеті ВР повідомили, що вони ще навіть не сформовані. У будь–якому випадку, ясно, що для досягнення відчутного результату необхідно реформувати основні сфери, що породжують "тінь" - податкову, монопольну і регуляторну, і бажано робити це комплексно.
Перш за все, як зазначив Ярослав Жаліло, потрібно братися за бізнес, який працює не на виробництво, а на перерозподіл і крадіжку ресурсів. Це стосується і ухилення від податків, "скруток" та інших фальсифікацій великого масштабу, які істотно знижують бюджетні надходження.