В Україні обговорили шляхи виходу з кризи у сфері колективного управління. Зокрема, представники бізнесу наголосили, що один зі шляхів - зміни законодавства.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на прес-конференцію "Як вийти із кризи у сферах приватного копіювання та репрографії" в "Укрінформ".
У ході прес-конференції керівник напрямів регуляторний, побутова електротехніка Європейської Бізнес Асоціації Вікторія Куликова зазначила, що перемовини з акредитованими організаціями колективного управління в сферах приватного копіювання та репрографії зайшли в глухий кут.
"Йдеться про необхідність плати так званих авторських відрахувань з обладнання з носіїв інформації за ймовірну можливість, що з такого обладнання буде скопійований той чи інший авторський твір і таким чином автору буде завдано шкоду. Відтак є певні акредитовані організації колективного управління (ОКУ), які мають стягувати кошти в різних сферах, в тому числі з виробників обладнання, за допомогою якого можна зробите ось таке копіювання", - розповіла вона, додавши, що на даний момент порозуміння з ОКУ дійти не вдалося.
Так, за словами Куликової, ОКУ пропонували підняти тарифи у 3-4 рази обґрунтовуючи середньоєвропейським відсотком тарифів. Зі своєї сторони, виробники та імпортери техніки наголошували на важливості економічного обґрунтування тарифів саме для України, як того вимагає закон України, оскільки купівельна спроможність європейців і українців все ж різна.
Своєю чергою, старший аналітик Центру макроекономічного моделювання Київської школи економіки Ігор Десан додав, що вперше в Україні методологію за якою можна порахувати економічно обґрунтовані тарифи розробила Київська школа економіки. Відправною точкою для розробки методології стало соцопитування, яке показало який відсоток контенту українці копіюють на свої гаджети, що підпадає під визначення приватного копіювання.
За його словами, важливо розуміти, що піратський контент не підпадає під приватне копіювання, бо за Законом України обкладати збором можна виключно легально завантажений контент При цьому, природа стрімінгових сервісів взагалі не передбачає можливість копіювання. Методологія включає купівельну спроможність українців, споживання контенту українцями, рівень нелегального імпорту в Україні, вартість контенту та збитки які несуть автори. На базі методології були розраховані оптимальні тарифи для України.
Голова комітету інтелектуальної власності АПІТУ Геннадій Сморжевський наголосив, що дослідження КШЕ відображають реальну картину яка є в Україні наразі.
Він додав, що останні і світові тенденції і українські реалії полягають у тому, що стрімінг розвивається. Навіть якщо в Україні зменшиться частка піратського споживання контенту, тарифи навряд чи зростуть, бо вона перейде до стрімінгу, який не підпадає під визначення приватного копіювання.
"І ми повинні розуміти, що настане той час, коли адміністрування буде поглинати більшу частину збору і тоді потрібно ставити питання або щодо доцільності збору або переформатування. І прохання до Мінекономіки - вже сьогодні врахувати ці тенденції та почати цю дискусію вже зараз", - говорить спікер.
Представник компанії Samsung Євген Школа пояснив, що розрахунок економічно обґрунтованих тарифів - це тільки один крок до виходу з кризи в сферах приватного копіювання та репрографії.
"Цю сферу потрібно реформувати, тому що технології розвиваються швидко і на жаль законодавство не може вчасно адоптуватись. І тому законодавство треба змінювати таким чином, щоб воно максимально охоплювало відносини між правовласниками, імпортерами та ОКУ. Те визначення, яке міститься зараз в законодавстві з приводу відношення тих чи інших пристроїв до тих, що можуть відтворювати, або не можуть відтворювати, воно створює дуже великі проблеми до розуміння як з імпортерами, так й із ОКУ", - каже він.
Наталія Клітна з Асоціації правовласників та постачальників контенту нагадала про законопроект 4537 та закликала об’єднати зусилля навколо його прийняття.
"Авторські та суміжні права сьогодні переходять в інтернет і без створення автоматизованої системи ідентифікації об’єктів авторського та суміжного права і автоматизованої системи розподілу зібраних коштів, ми йдемо по хибному шляху", - радить Клітина.
Вона наголосила, що головне в реформі сфери інтелектуальної власності у тому щоб і 1 грн, і 10 грн і 1 млн потрапляли до авторів. А наразі є сумніви, що за такої системи, яка є зараз, гроші потрапляють до авторів.
"Головне, щоб реформа була не заради реформи, а автори дійсно отримували гроші. І в цьому доцільним є законопроект 4537. Давайте його переглянемо. Я зараз звертаюсь до всіх причетних до сфери приватного копіювання! Давайте рухати цей законопроект і створювати умови надходження інвестицій в Україну", - підкреслила вона.
Як повідомлялось, економісти Київської школи економіки розрахували економічно обґрунтовані тарифи збору за потенційне копіювання авторського контенту з техніки, закладеного в ціні імпортного товару.