Бізнес-асоціації ризикових галузей торгівлі вимагають залишити споживачу кешбек

Дві бізнес-асоціації, які брали участь в мітингу легального бізнесу "Детінізація - це цивілізація" перед ВРУ 3 листопада, звернулись до спікера парламенту Дмитра Разумкова з публічним листом, в якому висловили категоричну незгоду з відміною ВРУ детінізаційних механізмів, вже проголосованих минулого року в законах 128 і 129, що мають вступити в дію з початку наступного року.

Копія листа є в розпорядженні РБК-Україна.

Зокрема, в листі директора асоціації "Українські імпортери побутової електроніки" Софії Арасланової та директора громадської спілки "Аптечна професійна асоціація України" Володимира Руденка мова йде про відтермінування до 2022 року норми, що направляє податкову перевірку за конкретною скаргою на порушення, дозволяючи уникнути перевірок компаній суцільним порядком.

"Зокрема неприпустимим є перенесення терміну вступу в дію механізму "кешбек" та дієвих штрафів для порушників податкового законодавства, які пропонуються на розгляд депутатам в законопроекті № 4313. Наслідком ігнорування економічних проблем на наших найбільш ризикових ринках стало їх розростання до неконтрольованих обсягів. Вже зараз в тіні знаходяться 23% продажів побутової техніки і електроніки, а 10% обігу лікувальних засобів - фальсифікат", - йдеться в листі.

Автори нагадали, що каналом збуту нелегально ввезених товарів є інтернет – 72% (за результатами дослідження компанії "GFK Ukraine").

Представники легального бізнесу акцентували увагу на тому, що внаслідок тільки тіньового імпорту товарів побутової техніки та електроніки у 2019 році державний бюджет недоотримав понад 5 млрд грн тільки від митних надходжень.

"Перенесення кешбеку не є обґрунтованим, оскільки він жодним чином не збільшує фіскального тиску на бізнес. Кешбек - це точковий інструмент, він залучаючи покупців, сприятиме контролю за видачею чеків тими продавцями, які їх зобов'язані давати згідно із законом. Таким чином потенціал вже проведеної фіскалізації буде розкритий повністю, що дасть ефект як в бюджетних надходженнях, так і у зменшенні долі тіні в економіці. Добросовісний бізнес, що платить податки, відчув негативні економічні наслідки COVID-19, якими обґрунтовується відстрочення кешбека. І саме добросовісний бізнес вимагає своєчасного впровадження кешбека для зменшення тіні і вирівнювання конкурентних умов на ринку", - вважають в асоціаціях.

Свою незгоду висловили автори листа й щодо перенесення вступу в дію адекватного розміру штрафу за невидачу фіскального чека.

"Багато років штраф за невидачу чеку був 1 гривня, що абсолютно не перешкоджало такому порушенню. Рік тому був проголосований повноцінний штраф у розмірі 100% вартості товару. Для підготовки ринку і згладжування переходу був запропонований буферний період, під час якого діє штраф в 10% від вартості товару. За час дії перехідного штрафу в 10% не було жодної інформації про підвищення тиску на бізнес - свою буферну функцію штраф у 10% виконав. Але як превентивна міра для порушника він працювати не може, зважаючи на незначний розмір", - йдеться в листі.

Представники бізнесу просять доопрацювати відповідним чином текст законопректу № 4313 не допустивши відкату детінізаційних механізмів, які критично потрібні у складний для економіки та законослухняного бізнесу період.

Нагадаємо, за дослідженням компанії"Рейтинг", 58% українців підтримують ініціативи щодо запровадження ефективних штрафів для бізнесу, якщо товар буде продаватися без чеку. 62% схвалюють повернення частини коштів покупцю (кешбек), якщо продавець не видав фiскальний чек на товар.

31 жовтня ДПС України поінформувало, що на ринку торгівлі електронікою завдяки фіскалізації розрахунків, проведеному у 2017 році, відбулося значне (у 2,3 раза) зростання сум ПДВ, сплачених при реалізації побутової техніки та електроніки у кінцевих точках продажу - з 3,3 млрд грн у 2016 році до 7,4 млрд грн у 2017 році.