Бережіть нерви. Що стоїть за панікою на фінансових ринках і коли вона закінчиться

Маневри російських військ поблизу кордону та тривожні новини про ризики вторгнення РФ із подачі західних політиків створили напругу для української економіки. Кабмін та НБУ справляються із викликами. Але градус тривоги, що місцями переходить у паніку і навіть в істерію, все ж шкодить фінансам країни. Докладніше – у матеріалі РБК-Україна.

Потік негативних новин з ледь чи не "точною датою" російського вторгнення в Україну знову сколихнув фінансові ринки. Нова порція заяв американських політиків про плани Москви запустила ланцюгову реакцію, налякавши портфельних інвесторів. Не вселили їм оптимізму й рішення ряду країн евакуювати своїх громадян і дипломатів з України.

До всього іншого нервозності додала історія з раптовою забороною літаку авіакомпанії SkyUp заходити в повітряний простір України. На власника борту надавали страхові компанії, попередивши, що у разі чого не будуть покривати збитки.

Незабаром після цього повалила низка неперевірених заяв про можливе закриття неба над Україною. І хоча уряд знайшов вихід із ситуації, зарезервувавши майже 17 млрд гривень як страховку для авіакомпаній, погані новини зробили свою справу.

Хвиля геополітичної напруженості і паніки зачепила і глобальні ринки – на тлі загрози військових дій у Східній Європі і можливих санкцій проти РФ рекордно підскочили котирування по нафті. Крім того, в понеділок впали біржові індекси Японії, ЄС, падінням закрився й російський фондовий ринок.

Гривня тримає оборону або жертви негативу

Після негативного новинного фону на вихідних, пов'язаного з ризиками ескалації, українські держоблігації впали у ціні, а курс гривні різко "просів" на відкритті міжбанку. За підсумком торгів НБУ на вівторок підняв курс відразу на 50 копійок – до 28,53 гривень/долар.

Валютний ринок вчора відреагував очікувано знервовано, але панічний настрій був більше очікуваного, розповіли РБК-Україна аналітики "ОТП Банку". За їх словами, у першу годину торгів ринок пішов з 28,30 до 28,75 гривень/долар попри те, що НБУ вийшов на самому початку сесії, показавши, що стежить за ситуацією.

"Перша інтервенція з невеликим обсягом не заспокоїла ринок, тому присутність Нацбанку спостерігалася упродовж всієї сьогоднішньої сесії. Регулятор дав зрозуміти, що буде стримувати панічні атаки на валюту і ринок відкотився у результаті з висот 27,75 і торгувався на рівнів 27,40-27,60", – пояснили вчора у банку, оцінивши, що НБУ продав близько 300-400 млн доларів.

Курс у січні також різко падав через ризики можливої ескалації. Погоду на ринку тоді робили нерезиденти – іноземні портфельні інвестори, які поспішно виходять з українських облігацій внутрішньої держпозики. Продаючи папери з дисконтом, вони скуповували валюту, чинячи тиск на курс.

Курс гривні почав падати через ризики вторгнення РФ (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Зараз ситуація схожа з тією, що була кілька тижнів тому, говорить керівник служби продажів казначейських продуктів Банку "Авангард" Юрій Крохмаль. Але до теперішнього часу частина нерезидентів вже вийшла з українських паперів, а тому, ймовірно, їх вплив на ринок вже не буде таким проблемним. Скажімо, якщо в січні нерезиденти скорочували свій портфель ОВДП на 2-3 млрд доларів на тиждень, то минулого тижня вони "злили" паперів на 400 млн гривень.

"Це вже вдруге у поточному році, коли попит на валюту набуває ажіотажного характеру, але поки Національному банку вдається збалансувати ринок і, незважаючи на зростання цін, всі бажаючі можуть купити валюту", – сказав РБК-Україна експерт. На його думку, цей баланс додає оптимізму і дає високі шанси, що ситуація на валютному ринку залишиться контрольованою. Якщо, звичайно, зовнішній конфлікт залишиться тільки на дипломатичному рівні.

Про спекуляції на валютному ринку опитані РБК-Україна експерти говорять вкрай обережно і неохоче. Атаки подібного роду, можливо, і мали місце на міжбанку протягом понеділка. Але, як зазначили в "ОТП Банку", склалося враження, що самі спекулянти і могли постраждати. "Ніхто не очікував такої стійкості інтервенцій від регулятора, тому є думка, що спекулянт тримався осторонь, в основному закривалися клієнтські ордери", – пояснили аналітики банку.

Корекція курсу відбудеться після припинення нагнітального новинного фону, вважають експерти. "Будь-який негатив більше б'є по волатильності курсу, ніж позитив. Позитив необхідно утримувати, щоб отримати більш сильне зміцнення гривні", – кажуть експерти "ОТП Банку". Проблемою стало і те, що негатив почав формуватися на вихідних, коли банки і відділення в основному закриті. Населення при цьому кинулося купувати валюту, яка почала дорожчати через обмежені можливості вихідного дня.

Валютний ринок вже практично знаходиться в ринковому діапазоні, вважає член Ради НБУ Віталій Шапран. Коридор 27,5-28,5 гривень/долар цілком рівноважний і комфортний як для експортерів, так і для імпортерів, зазначив експерт. У НБУ, за його словами, достатньо золотовалютних резервів, а на міжбанку обсягів безналу, щоб задовольнити будь-який навіть гіпотетично великий попит на готівковому ринку.

"Я допускаю ще пару сплесків активності, але думаю, що вони діють на ринок як щеплення, з кожним разом реакція на подразник все менше і менше. Збитки від консервативних стратегій, коли ви купили, скажімо, по 29,7 гривень за долар, а потім можна було і по 27,9, добре виховують ринок і стабілізують його краще, ніж будь-який центральний банк", – упевнений Віталій Шапран.

Інвестори панікують, ставки зростають

Через хвилю паніки і негативу Україні все складніше позичати гроші на фінансування видатків бюджету. Остання порція заяв від політиків у США обвалила ціни на українські євробонди.

Ще до обіду понеділка вартість українських суверенних єврооблігацій впала на 4-6%, ВВП-варантів – більше ніж на 9%, розповів РБК-Україна глава аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій. Дохідності по паперах різних випусків, як уточнив Юрій Крохмаль, підскочили до максимумів цього року – 11-28%. Паніка, як вважає Паращій, триватиме як мінімум до середи.

"У поточних умовах геополітична напруга – це ключовий фактор, що визначає дохідності українських єврооблігацій. Цього тижня вони знову перебуватимуть під тиском негативних новин про ескалацію Росією військового конфлікту", – підтверджують аналітики групи ICU.

З ринком єврооблігацій все складніше, ніж з валютним, каже Віталій Шапран. Адже основні оператори цього ринку, як зазначив експерт, читають Reuters, Bloomberg, дивляться ВВС, CNN або CNBC, і схильні вірити Держдепу США більше, ніж іншим офіційним джерелам.

"Плюс слід враховувати, що для зміни валютної позиції потрібно 10-15 секунд, а ціни на євробонди відображають очікування на 1-2-3, а іноді більше років. Тому цей ринок заспокоїтися лише тоді, коли всі сторони переговорів навколо конфлікту біля України дадуть недвозначно зрозуміти, що "інцидент вичерпаний" або "досягнутий значний прогрес", – пояснив він.

До того ж є і "невійськовий" фактор, чому глобальним інвесторам в меншій мірі зараз будуть цікаві ринки країн, що розвиваються. Адже в міру зростання ставок на казначейські облігації США інвестфондам та іншим великим гравцям куди простіше і спокійніше "відсидітися" в безризикових американських паперах. Принаймні, поки світ проходить зону геополітичної турбулентності.

Міністр фінансів Сергій Марченко та прем'єр-міністр Денис Шмигаль (Фото: t me Denys_Smyhal)

Що ж стосується облігацій внутрішньої держпозики, за словами експертів, Мінфіну на тлі того, що відбувається, також важко залучати гроші на первинному ринку. Поки нерезиденти "скидають" ОВДП, бажаючим купити папери вигідніше це зробити на вторинному ринку.

Як уточнили аналітики Eavex Capital, на вторинному ринку дохідності річних ОВДП знаходяться в широкому діапазоні 13,9%/11,8% (купівля/продаж). Тоді як, наприклад, минулого вівторка під 11,5% Мінфін розмістив тримісячні папери на суму 1,6 млрд гривень, а ось випуск ОВДП на рік під 12% майже нікого не зацікавив.

І тим не менш, як вважають в ICU, Мінфін зараз не поспішатиме підвищувати ставки за ОВДП, щоб конкурувати з вторинним ринком і залучати великі обсяги від місцевих інвесторів. Принаймні, поки не виникне гостра необхідність фінансувати дефіцит бюджету.

***

Ризики агресії з боку РФ з 2014 року вже не раз створювали напругу для України та її фінансової системи. І, відверто кажучи, у різний час справлятися з цими викликами не вдавалася однаково успішно. Нині часу запас міцності, створений НБУ і урядом, дозволяє не без втрат, але все ж вистояти під ударною хвилею паніки. Це стосується як валютного курсу гривні, так і зобов'язань держскарбниці.

Планів порушити виплату боргів у влади також немає – закритий через військові ризики та високі ставки вихід на зовнішні ринки капіталу країна частково компенсує офіційними позиками від ЄС, США та інших кредиторів. З іншого боку, подібного тиску як за останні кілька тижнів Україна, мабуть, ще не переживала. І градус цієї напруги не може постійно зростати, інакше сил і ресурсу гасити пожежі не вистачить у жодної навіть найсильнішої економіки.