З Білорусі з любов'ю. Як Україна готується зустрічати мігрантів

Мігрантська криза на кордоні Білорусі та Польщі перейшла в гостру фазу. Українська влада попереджає, що найближчим часом вона може перекинутися і на наші північні кордони. Як Україна готується захищатися і чим може зустріти мігрантів з Білорусі – нижче в матеріалі РБК-Україна.

Олександр Лукашенко і Володимир Путін почали розкручувати мігрантську кризу ще навесні поточного року. Спеціальними рейсами в країну "останнього диктатора Європи" почали звозити мігрантів з Іраку, Сирії, Афганістану і бідних африканських країн. Потік "живої сили" білоруські силовики направили проти європейських сусідів – Литви, Латвії та Польщі. Останні в терміновому порядку посилили свої рубежі і почали будувати стіни.

У термінальну стадію конфлікт перейшов у листопаді. Сотні організованих груп мігрантів, включаючи малолітніх дітей, розбили табори в безпосередній близькості від польських пунктів пропуску, а потім почали їх штурмувати, закидаючи прикордонників камінням. Стримувати їх поки що виходить тільки водометами, сльозогінним газом і світло-шумовими гранатами.

Криза посилюється з кожним днем, погрожуючи перерости в повноцінне збройне зіткнення між країнами. Відреагувала на те, що відбувається і Україна. РНБО провела екстрену нараду у Волинській області, а МВС оголосило про термінове будівництво "стіни" на кордоні з Білоруссю.

Між польськими силовиками і біженцями почалися сутички (twitter.com/MON_GOV_PL)

Вузька горловина

Блакитні води найбільшого і найглибшого українського озера - Світязя - поступово забарвлюються в багряний колір. Це захід сонця повільно ховає від сторонніх очей тисячолітню водойму, облямовану густими поліськими лісами.

Зазвичай спокійне повітря Шацького національного парку в останні дні наповнилося якимось тривожним очікуванням. Ця віддалена мальовнича ділянка України - єдина, що межує з агресивною в останні дні Білоруссю і зі спокійною європейською Польщею.

Якщо мігранти, які спрямовуються режимом Лукашенка, замерзнуть у своїх наметових таборах або втомляться від марних спроб проломити ряди польських прикордонників, вони цілком можуть звернути свій погляд південніше – на Волинську область України. І використовувати її територію як транзит для подальшого прориву в Європу.

Саме про це місцевим жителям говорив і міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, який відвідав районний центр Шацьк 11 листопада. Після цього візиту місцева влада перейшла в режим готовності до оборони від можливого прориву з півночі.

"Там, де тонко, там і рветься. Адже ми маємо два кордони - і з Польщею, і Білоруссю - тому ми перші, хто може зіткнутися з цим питанням міграції", – розповів РБК-Україна сільський голова Шацька Сергій Карпук. Від цього селища до найближчого пункту пропуску з білоруським кордоном всього близько 10 кілометрів, до польського – близько 20.

Мігранти намагаються прорватися в ЄС (Фото: twitter.com/HRDefsEN)

Через тиждень Карпуку виповниться 34 роки. Мігрантська криза в сусідніх державах змушує його всі останні дні проводити в незліченних наради і зустрічах з чиновниками. Голові ОТГ потрібно заспокоїти місцеве населення, яке "підігрівається" фейковими новинами, і вирішити питання з розміщенням силовиків, які відправлені сюди на посилення держкордону.

Крім приїжджих правоохоронців, стримувати мігрантів готові вже і місцеві добровольці і бійці тероборони. План їх мобілізації готовий.

"Ми зверталися по лінії міністерства до організацій ветеранів АТО, які є на нашій території, та інших громадських формувань. Щоб у разі необхідності швидко мобілізуватися і допомогти. Списки обробляє військкомат, оскільки він завідує питанням територіальної оборони. Обдзвонили, повідомили, додатково дали план мобілізації", – пояснює Карпук.

Місцева влада попросила жителів району інформувати поліцію у разі виявлення підозрілих осіб і "громадян Близького Сходу". Поки такі повідомлення від пильних громадян не надходили. Роз'яснювальна компанія серед місцевого населення триває.

"Робота з людьми проводиться, щоб не було панічних настроїв. Щоб люди при виявленні кого-небудь стороннього повідомляли відразу в поліцію, прикордонникам або місцевому самоврядуванню. Водночас люди бачать, що пішла мобілізація, посилили кордон та особовий склад прикордонників, Нацполіції та Нацгвардії. Тому можу сказати, що немає зараз ніяких таких панічних або войовничих настроїв серед населення", – запевняє голова ОТГ.

Ніякі додаткові обмеження для жителів прикордонного району поки не вводилися, додає він. Як і раніше, для відвідування прикордонної смуги необхідно отримати довідку від Прикордонної служби. Правда, враховуючи, що зараз йде сезон полювання, громадян просять бути більш пильними.

Активні заходи з оборони своїх кордонів, вважає керівник Шацької ОТГ, повинні "відлякати" нелегалів на білоруській стороні.

"Я думаю, що поінформованість тієї сторони про те, що у нас почалося посилення, що сюди немає навіть сенсу йти, теж зіграє свою роль. Ці заходи з нашого боку в якійсь мірі можна назвати профілактичними. Щоб запобігти можливому прориву", - говорить Карпук.

Живий щит

У вищих ешелонах української влади не всі поділяють оптимізм молодого градоначальника з Волинської області. "У Білорусі вже близько 16 тисяч осіб – так званих біженців. Ця ситуація може торкнутися нас безпосередньо, тому ми повинні вжити всіх необхідних заходів реагування", – зазначив секретар РНБО Олексій Данилов 14 листопада.

Глава Служби безпеки України Іван Баканов, хоч і вважає польський сценарій малоймовірним на наших широтах, але попереджає, що "білоруські" нелегали можуть вийти з-під контролю місцевих силовиків.

"Можуть змінитися погодні умови або, наприклад, ситуація з COVID загостриться серед мігрантів. Відповідно, ці люди почнуть неконтрольовано пересуватися в інший бік", – сказав глава спецслужби, філософськи зазначивши, що"контроль - річ досить крихка".

Мігранти можуть намагатися прорватися через Україну (Фото: twitter.com/HRDefsEN)

Ті, кому, можливо, доведеться в перших рядах стримувати навалу біженців, – прикордонники - поки не багатослівні. Вони визначили 10 вразливих ділянок на 200 кілометрах кордону у Волинській області та зайнялися їх інженерним облаштуванням.

У цей район підтягнуть резерви прикордонників, поліцейських і гвардійців – всього близько 8,5 тисячі осіб. Це без урахування бійців тероборони, добровольців громадських формувань і військових, яких також можуть задіяти.

У Державній прикордонній службі повідомили РБК-Україна, що на даний момент ситуація на північних рубежах спокійна, руху груп мігрантів у бік нашого кордону немає. Якщо раптом він почнеться, завдання прикордонників вже визначене.

"Основне завдання, яке ставиться, це стримати потік нелегальних мігрантів і не допустити їх в Україну. Всіма наявними силами і засобами. Зброя не може бути застосована. Тільки в разі явної загрози життю і здоров'ю військовослужбовця", – сказав виданню спікер відомства Андрій Демченко.

Якщо нелегал все-таки прорве кордон, то силовики спробують його затримати, а потім видворити в Білорусь в рамках реадмісії. Угоду про застосування такої процедури проти нелегальних мігрантів Україна і Білорусь підписали 26 жовтня 2018 року, а вступила вона в силу рік тому – в серпні 2020-го.

У документі йдеться про те, що сторони зобов'язуються приймати один від одного нелегалів, які порушили кордон і не перешкоджати цьому. Країни підписали угоду, прагнучи "розвивати добросусідські та партнерські взаємини". Вийти з неї країни можуть з метою "захисту національної безпеки".

Втім, станом на 16 листопада Білорусь не виявила такого бажання. А ось дію аналогічної угоди про реадмісію з Євросоюзом Лукашенко призупинив ще в середині жовтня.

Джерело РБК-Україна в силових структурах вважає, що чинна угода про реадмісію Білорусі та України є однією з причин, чому сценарій "мігрантської кризи" не повинен повторитися на наших кордонах. Друга причина, як не парадоксально, це географічне положення.

Основні групи нелегалів в Білорусі скупчилися біля польських пунктів пропуску, а не в лісах, оскільки білоруським силовикам туди зручніше і найлегше їх підвозити по асфальтованих дорогах.

"Велика частина нашого кордону з Білоруссю - це ліси і болота, тому туди досить складно організовано переправити великі групи мігрантів", – резюмує співрозмовник.

Інженерні споруди, як у Польщі, каже він, наші прикордонники звести ще не встигли. І при гіршому розвитку подій обороняти державні рубежі від мігрантів українським силовикам доведеться "живим щитом", прогнозує джерело.