Антон Геращенко: Порошенко п'ять років робив усе, щоб дискредитувати Авакова

МВС і міністр Арсен Аваков регулярно опиняються в центрі уваги українського суспільства. Як правило, цьому передують різні скандали, в які потрапляють поліцейські – на кшталт зґвалтування жінки у райвідділку Кагарлика місяць тому. Після цього випадку почалася нова хвиля протестів із закликами до відставки Авакова.

Про те, чому відбуваються ці скандали, через що провалилася переатестація поліції, яку роль у дискредитації МВС грав президент Петро Порошенко і що відбувається з розслідуванням справи Шеремета – в інтерв'ю РБК-Україна розповів заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.

– Згідно із законом про Нацполіцію, головний критерій оцінки її роботи – рівень довіри з боку громадян. Згідно з квітневим соцопитуванням Центру Разумкова, баланс довіри-недовіри до поліції складає мінус 19,9%. Чи означає це, що вона працює неефективно?

– Все пізнається в порівнянні, тому давайте порівняємо із ситуацією лютого 2014 року. Тоді рівень довіри до міліції взагалі був неістотний. Ми отримали міліцію в тому вигляді, в якому її ненавиділи майже всі. За шість років це непоганий результат. Але за всі роки президентства Петра Порошенка він постійно робив все, щоб дискредитувати постать міністра внутрішніх справ і реформи, які він проводив.

– Яким чином?

– Якщо ви прочитаєте книгу одного відомого колишнього депутата, що знаходиться в Німеччині під слідством (мова про екс-нардепа Олександра Онищенка, – ред.), то він називав цифру в 30 мільйонів доларів на дискредитацію уряду Яценюка.

Ми бачили системні кампанії з дискредитації. Як тільки ми зробили нову патрульну поліцію, розпочалася кампанія про те, що вони постійно б'ють свої машини. Або про те, що ці нові поліцейські – недосвідчені. Але вони точно краще тих, хто був!

Раніше у нас були сотні анекдотів про даішників, тому що даішники – клептомани, корупціонери і так далі. Назвіть мені хоч один анекдот про патрульного. Їх не існує, тому що рівень корупції, яка є в правоохоронній системі будь-якої країни світу, настільки невисокий, що не викликає у людей відторгнення. Так, з 16 тисяч осіб патрульних хтось взяв хабар, когось образив, це буває, це закон великих чисел.

За минулий рік складено 115 тисяч протоколів за статтею про пияцтво за кермом. Тобто 115 тисяч разів поліцейські зупинили людину, склали протокол про те, що вона п'яна або відмовилася від перевірки. Так, якусь кількість відпустили. Завдяки тому, що зараз у кожного є в кишені смартфон, будь-якого поліцейського, який порушує права людей, ми знаємо.

Ми вивчаємо сайти, які нас критикують і реагуємо на це. І наше трудове законодавство занадто лояльне до порушників. У нас маса випадків, коли запідозреного у протиправних діях (які не тягнуть на кримінал) патрульного звільняють, а потім він через суд відновлюється.

– А зараз з такою дискредитацією ви стикаєтеся?

– Ні, після відходу Порошенка, завданням якого було контролювати все, системної дискредитації немає. Є групи людей, незадоволених роботою глави МВС. Це фракція "Голос", ліберальна, скажімо так, частина "Слуги народу". Але, хлопці, якщо вам щось не подобається, скажіть, що йде не так, ми готові змінюватися. Але з тих, хто підписав постанову про відставку Авакова, жоден не прийшов до міністра або до мене і не сказав: ви не так працюєте, працюйте по-іншому.

Тобто в товаристві створено якесь сприйняття, що Арсен Аваков – це погано. Це було закладено ще в 2014 році. Порошенко вклав величезні сили в системну дискредитацію міністра внутрішніх справ, щоб його послабити, як політика і члена коаліції.

Навесні 2014 року, коли Петро Олексійович став президентом, перше що він запропонував: нехай Аваков піде з поста міністра внутрішніх справ, нехай він стане міністром економіки, міністром фінансів, ким завгодно, тільки не главою МВС. Порошенко хотів керувати країною як Кучма, у якого були всі силові важелі в кишені.

Тоді після виборів місяць не створювалася коаліція, тому що Порошенко казав: візьміть собі десять міністерських портфелів, тільки віддайте мені МВС. Цього не сталося, тому почалася системна дискредитація. Зате у владі був певний баланс сил ці п'ять років. Як казав мені один мій товариш, який добре знає Порошенка, якби тоді, восени 2014 року, Аваков би пішов, і у Порошенка в руках опинилося ще й МВС, всі силові важелі, то Порошенко би до кінця свого терміну не досидів.

– А у Зеленського стоїть завдання забрати собі всі силові важелі?

– Не стоїть. Володимир Олександрович хоче, щоб в країні реально велася боротьба зі злочинністю, з корупцією. Він публічно в минулому році проводив великі збори на тему боротьби з корупцією, звертався до Ситника з Холодницьким: ось, ви говорили, що вам постійно хтось заважає, тепер все, будь ласка, беріть і садіть. Минув час, ви самі можете робити оцінки, що у них вийшло.

– Як правило, після чергових скандалів, пов'язаних з поліцією, на кшталт історії в Кагарлику, все це дуже бурхливо обговорюється деякий час, когось усувають, а потім підозрювані не несуть реальної відповідальності, а то й зовсім відновлюються на службі.

Кілька конкретних прикладів: вбивство Кирила Тлявова – лише один з чотирьох фігурантів під вартою. Історія у Кривому Озері 2016 року – всі шестеро фігурантів на волі, з них четверо – успішно переатестувались. Вбивство Комарницького у Вінниці – підозрюваний поліцейський під нічним домашнім арештом, намагається відновитися і т. д.

– Всі правопорушення співробітників правоохоронних органів розслідуються ДБР під процесуальним контролем прокуратури. Є справа, наприклад, щодо вбивства Кирила Тлявова, її веде ДБР, разом з прокуратурою підтримує обвинувачення. Справа перебуває в суді, у квітні суд змінює запобіжний захід.

Ми бачимо, як цю історію підняла опозиційна фракція: ось, Аваков винен! Але як можна звинувачувати нас, якщо є рішення конкретного судді, який прийняв це рішення за клопотанням адвокатів – відпустити з-під варти. Те ж саме і по інших випадках.

Це питання не до нас, у нас немає адвокатів і ми не фінансуємо їх, нам таке в голову не прийде. Ми допомагали тим поліцейським, які на нашу думку, були праві. Я, наприклад, був поручителем по справі поліцейського Олійника, яка тягнеться з 2016 року.

Ми сказали: питань немає, звинувачуйте його в перевищенні влади або ненавмисному вбивстві, але не в умисному вбивстві, як вирішила військова прокуратура! Тим самим демотивують всіх 16 тисяч патрульних. Будуть везти труп у багажнику, наркотики, носитися по місту – патрульні подумають: та навіщо взагалі з усім цим зв'язуватися.

А якщо ми вважаємо, що людина винна, то, будь ласка, притягайте до відповідальності.

– Ви нещодавно сказали, що винуватцем провалу переатестації є екс-глава Нацполіції Хатія Деканоїдзе. У зв'язку з цим відразу кілька питань.

Чому про "провал" ви заявляєте тільки зараз? Коли переатестація, власне, закінчилася, керівництво МВС на чолі з міністром навпаки було цілком задоволене її підсумками. Далі, чи дійсно у всьому винна Деканоїдзе, якщо особисто ви були членом апеляційної комісії, через яку відновилися безліч поліцейських? І останнє: чому, всупереч прямій обіцянці Арсена Авакова, персональні результати переатестації з 2016 року і до цього часу так і не оприлюднені?

– Хатія Деканоїдзе була нав'язана тодішнім президентом Авакову: ось, хороші люди, вони зробили реформу. Ми говорили: почекайте, хлопці, а які реформи в Грузії відбулися і чим там керувала Хатія? Вона керувала поліцейською академією тримільйонної країни. Вона прийшла сюди з радниками, які порекомендували зробити переатестацію, але переатестація з хорошої ідеї негайно перетворилася на судилище.

В комісії бралися люди, упереджені щодо всіх поліцейських. Я був присутній при оцінці поліцейських і бачив, як, наприклад, проходить тестування на логіку. Наприклад, трикутник, квадрат, кулька, їх треба правильно розташувати по порядку, такого плану завдання. І хороші опери, які готові ловити злочинців, вони взагалі в перший раз такі тести бачили. Їм ці тести не дали вивчити і підготуватися. І я тоді змусив Хатію, щоб самі члени комісій почали проходити ці тести.

Якщо є суд, то завжди є дві інстанції, тому що перша інстанція може помилитися. І я наполіг, щоб були апеляційні комісії, і Хатія сама попросила мене зайти у ці комісії. Вінець переатестації був такий: в одному з районів Київської області, здається, у Сквирському, було п'ять слідчих, і атестаційна комісія звільнила всіх із них. А хто буде розслідувати злочини, де ви знайдете людей, які в Сквирському районі за ті гроші будуть робити роботу?

Як можна оцінювати людей заздалегідь упереджено: що все, людина є злочинцем, тільки тому, що вона у поліції?! Хлопці, у нас є проблеми, але працювати-то з ким? Ми що з Марсу привеземо людей, або академіків наймемо за цю зарплату?

– Про академіків мова не йде. Але тоді в 2016 році великою популярністю в соцмережах користувалися уривки зі співбесід із поліцейськими під час переатестації. І багато з них демонстрували просто екстремально низький рівень правової культури, розумових здібностей і всього іншого.

– Є окремі люди з вкрай низьким рівнем. Але рівень зарплат у сільській місцевості такий, що ти не знайдеш ідеальної людини. От, як знайти в Кагарлику абсолютно чистих людей на зарплату в 15 тисяч гривень?.. Ми намагаємося відбирати кращих, створювати їм умови, ми не закрита система. Якщо комусь щось не подобається, будь ласка, приходьте до нас працювати.

Я днями говорив депутатам фракції "Голос": давайте, приходьте до нас, надягайте шоломи, ставайте в ланцюжок, йдіть під суд, і постійте там годинок п'ять, коли вас будуть зневажати, плювати в обличчя і т. д. І подивимося, що ви потім скажете.

– Все-таки чому не оприлюднені персональні результати переатестації?

– Я не відповідав за всю переатестацію цілком, але скажу ще раз: це була не переатестація, а судилище. Ми втратили величезну кількість хороших людей з невисокою кількістю поганих.

Є люди, які займаються прослуховуванням або стеженням, а їх питають: де ви працюєте, як ви працюєте. Але вся їх робота є секретною, і щоб таку людину навчити, треба її п'ять років готувати – а її просто так викидали. Ми їх потім відновлювали на апеляційних комісіях.

– Але все-таки держава повинна відповісти на питання: де взяти нормальних поліцейських?

– Арсен Аваков в 2017 році ініціював програму іпотечного кредитування для співробітників МВС. У минулому році виділили понад 1500 квартир для поліцейських і пожежників. У цьому році планується купівля 2500 квартир. Поліцейський може взяти кредит на 20 років на пільгових умовах, коли держава частково оплатить вартість квартири, бере на себе виплату відсотків, в залежності від вислуги, кількості дітей і т. д.

Але якщо ти порушуєш закон, ти вилітаєш з програми, і тобі доведеться платити самому за все по повній програмі. І в минулому році таких було лише дві або три людини. Тобто, якщо дати можливість людині мати квартиру, і вона буде знати, що вона повинна чесно працювати 20 років, тоді ці люди будуть працювати краще за всіх.

Але реалізація цієї програми йде з великими труднощами. А днями на бюджетному комітеті депутат від фракції "Голос" намагався завалити нам коронавірусну надбавку для поліції з такими словами: це ми повинні давати надбавку тим поліцейським, які не пустили до суду нашого депутата Лозинського, чи що?! Так, повинні! Тому що ці люди стоять на вулиці, їх б'ють і з ними спілкуються 50 невідомих їм активістів, в лапках, хтось із них може бути хворий на коронавірус.

– Але в березні секвестрували бюджет майже по всіх напрямах, крім якраз МВС.

– Не секвестрували цвесь сектор безпеки і оборони, освіту, здається, теж, як і медицину. І це було правильне управлінське рішення.

– Під час поточних протестів у США захисники поліції часто говорять про те, що в рядах копів трапляються "окремі гнилі яблука", по яких не можна судити про всю правоохоронну систему.

В Україні часто використовується подібна риторика. Але з урахуванням того, що за інформацією ДБР, зараз вони розслідують близько 5 тисяч справ щодо жорстокого поводження та катувань з боку поліцейських, це не забагато? Адже це вже ніяк не тягне на "окремі випадки".

– По-перше, ця цифра завищена. Навколо цифр йде постійне маніпулювання. У нас, та і у світі теж, взагалі про хороше не звикли говорити, а про погане – будь ласка. Якщо 5 тисяч справ розслідують, нехай скажуть, скільком людям вони висунули підозру, і нехай скажуть, за скількома справах було винесено обвинувальний вирок.

За інформацією прокуратури, у минулому році було 1700 кримінальних проваджень, з них по тортурах до суду дійшли лише два. А в цьому році – лише одне.

– Чому так багато людей пішли з патрульної поліції? Справа тільки в зарплатах?

– В зарплатах і у важких умовах праці. Я знав одну дівчину, яка працювала кілька років у поліції в Харкові. Вона одинока мати, частину зарплати витрачала на няню. Одного разу я зателефонував їй, і вона мені розповіла, що вона пішла. Вона сказала: "Люди мене не варті. Мене інструктори вчили, що треба бути ввічливим, дотримуватися прав людини і все інше. А ти підходиш до п'яного мурла, яке тебе матом посилає і т. д.".

Я спитав, за скільки вона була б готова працювати? Вона сказала: 25 тисяч гривень, тоді я буду готова. В інших галузях держслужби не так багато негативу отримуєш, як в поліції. Тому поліцейські повинні мати відповідні соціальні гарантії.

– Коли варто чекати закінчення розслідування справи Шеремета? Володимир Зеленський говорив, що Аваков має довести цю справу до кінця. Тоді як сам Аваков говорив, що справу Шеремета не варто пов'язувати з його політичною кар'єрою. Так як насправді?

– Яка головна мета розслідування справи Шеремета? Встановити всіх причетних, аж до замовників. Чи можна завжди розкрити всі злочини? Ні, не всі і не завжди. Вбивцю Улофа Пальме ось днями тільки встановили. Вбивство Кеннеді до цих пір викликає питання та суперечки. Справа Шеремета – одна з найскладніших в історії України, тому що вона готувалася дуже ретельно.

У випадку звичайного вбивства, як правило, все простіше. Наприклад, на камери потрапляє машина, можна зачепитися за номери і далі розкручувати, телефони перевіряти і т. д. Що тут було: всі були без телефонів, обличчя ховали, бо була проведена розвідка маршруту, ходили пішки, шляхи відходу були продумані так, що ця пара вийшла і пішла в нікуди, не сіла в машину або метро і т. д.

Під час розслідування справи Шеремета вивчалася маса версій, відстежувалися люди, за ними стежили, перевіряли їх ходу і т. д. Коли у справі з'явилися сім'я "Пуми" і "Бучі", щодо них зробили експертизу, тому що, м'яко кажучи, один шість разів судимий і хвалився, що вміє зібрати бомбу за 15 хвилин навіть в тюремних умовах.

Але експерти визначили, що це не вони, вони ходять по-іншому. І коли в результаті оперативних комбінацій вийшли на групу людей, в якій був так званий "Пістолет", якому надіслали повідомлення із закликом прийти і дати свідчення у справі Шеремета, ця група занепокоїлась. "Пістолет" застрелився, а група занепокоїлася. Ми подумали: навіщо порядним людям переживати, якщо вони ніяк не причетні до цієї справи?

Ви чули прослушку, там Кузьменко переживає, що у неї будуть обшуки. У мене питання: чому дитячий лікар повинна переживати через обшуки у справі Шеремета? Де вона і де справа Шеремета?

– Це все непрямі докази.

– Звичайно, але в комплексі це є доказовою базою. Коли один збіг, два, п'ять – це одна справа. Але коли таких збігів багато десятків, то тоді це наводить на думку, що є достатньо підстав висунути підозри. Завдання поліції – знайти винних, завдання прокуратури – не допустити переслідування невинних. Тому справа Шеремета – це не справа Авакова, це справа, в якій є група поліції, близько 15 чоловік.

Була група прокурорів з шести осіб, усі, до речі, звільнені Рябошапкою під час переатестації. І тільки тоді, коли прокурори, підлеглі Рябошапки, дали згоду на висунення звинувачення, постало питання: як пояснити суспільству, що дитячий лікар, музикант і медсестра-волонтер, можливо, причетні до цієї справи? Тому був зроблений брифінг.

Якщо б підозрювані були б тричі судимими кримінальними авторитетами, ми б їх просто затримали, дали коротке повідомлення і все. А тут треба було пояснити.

– В чому їх мотив?

– Ми вважаємо, що ці люди є виконавцями, яких надихнули їх куратори. Моя особиста думка – цей злочин було скоєно з патріотичних мотивів. Людям часто вносять в голову думку: це ворог, його треба ліквідувати, тому що він ворог.

– Та хто "вніс" цю думку?

– У нас є десятки різних версій, в яких вивчаються різні люди, і публічні, і непублічні. Поки що впевнено можна сказати, що є троє підозрюваних. Ставлячи свій підпис під підозрою, слідчий несе зокрема кримінальну відповідальність за статтею про переслідування завідомо невинної особи.

– І скільки за цією статтею понесли покарання?

– Думаю, в рік це кілька десятків людей.

– Все-таки, у вас є більш-менш адекватна версія, кому знадобилося вбити Шеремета?

– Версія викладена в матеріалах справи – збудження соціально-політичної ситуації в країні. Ті, хто це задумав, дивилися: була справа Гонгадзе, до цього була причетна міліція, це призвело до акцій "Україна без Кучми" і до зміни геополітичного вектора країни.

Те ж саме і тут: вбивають Шеремета, не просто вбивають в під'їзді, а спеціально, у всіх на виду, йде резонанс і так далі. Ми ж не працюємо такими методами, як в Кагарлику, якщо б працювали, то "Пума" та "Буча" вже давним-давно би все розповіли.

– Які попередні підсумки проекту з автоматичною фіксацією порушень? Наскільки він ефективний?

Україна – це передостання країна Європи, яка вводить автоматичну фотофіксацію порушень ПДД, крім нас залишилася ще Молдова. Цей метод необхідний для того, щоб скорочувати кількість загиблих і травмованих на дорогах. За минулий рік за статистикою загинуло 3454 людини. А в півмільйонному Осло загинула лише одна людина.

Для того щоб зменшити смертність, треба робити кілька речей. Перша – створення транспортної інфраструктури. Друга – видача прав тільки тим, хто того гідний. У Швеції, щоб отримати права, людина повинна провести з інструктором 100 годин. У нас тільки 20. Ми готуємося до того, щоб підняти хоча б до 80 годин. Це підвищить вартість навчання в чотири рази, але підвищить ступінь відповідальності і інструкторів, і тих, хто навчаються.

– А як бути з проблемою покупки прав?

– Останні п'ять років ми побороли цю проблему. Всі тести ми виклали в інтернет, і кожен бажаючий може їх сто разів пройти. Це треба бути дуже дурним товаришем, щоб не впоратися з цим. А з минулого року ми ввели новий проект, в кожній машині екзаменатора є відеокамера, і зберігається запис того, як людина здає на права.

Повертаючись до автофіксації. Головне – це контроль швидкості, яка є головною причиною аварій і загибелі людей. Автомобіль, що мчить зі швидкістю 150 км на годину, має енергію артилерійського снаряду.

По Україні ми вибрали близько 1200 небезпечних місць, і почали встановлювати камери. Наразі встановлено близько 50. Ми звернулися до мерів найбільших міст, щоб вони вивчили і прислали список місць з найбільшою концентрацією ДТП.

Методика така: камера ставиться в небезпечному місці, наприклад, на перехрестях. Місця розташування камери відомі всім, нам не треба це приховувати, навпаки: нехай водій знає, що там стоїть камера, і якщо він не пригальмує, він отримає штраф.

У перший день роботи системи було 68 тисяч порушень зафіксовано. А, приміром, 18 червня – вже 13 з половиною тисяч. Тобто динаміка йде чітко вниз, ми хочемо, щоб вона дійшла майже до нуля. Ми надіслали понад 300 тисяч листів порушникам. Але ми не хочемо слати листи, ми хочемо, щоб люди не порушували. В цьому році 220 камер закуповуються Мінтрансом і встановлюються на небезпечних місцях на автомагістралях.

І ми розраховуємо, що мери міст поступово розкачаються. І ми за два роки встановимо близько тисячі камер по країні. Всього система розрахована на 6 тисяч камер, вона місяцями зберігає інформацію, і кожен, хто отримує штраф, може подивитися, де він порушив. Ми підключаємо до неї всі банки, і якщо людина згодна з тим, що вона порушила, вона за 30 секунд зі свого смартфона може розрахуватися. Наша мета – не збір грошей, а безпека на дорогах.

– Штрафи ж виписуються на власників автомобілів, а не на фактичних водіїв. Це не може стати підставою для оскарження в суді: людина скаже, що за кермом у момент порушення була не вона, отже, і претензії не до неї повинні бути?

– Машина, як і зброя – засіб підвищеної небезпеки. Якщо у людини є дозвіл на рушницю, вона повинен зберігати її у себе, стежити за нею, а на полюванні може комусь видати тільки у своїй присутності.

Якщо я довіряю свій автомобіль комусь, то він повинен добре володіти навичками водіння і не порушувати правила. Якщо я комусь дав свій автомобіль, а він вчиняє порушення і мені приходять штрафи, тоді я йому скажу: або припиняй порушувати або ось, візьми і заплати, пересилаю йому QR-код, нехай платить. Якщо він відмовляється, тоді я просто поверну машину, навіщо мені це треба.

Обов'язково будуть спроби оскарження в судах, зокрема в КС, тому що відповідальність отримує не порушник, а власник. Але це не кримінальний процес, у якому потрібен доказ провини конкретної людини поза всяким сумнівом. Наше завдання – зменшити кількість жертв на дорогах, і власники автомобілів повинні розуміти, кому вони їх дають у користування.

– Поліція регулярно повідомляє про нові антирекорди швидкості, зафіксовані системою. Вам не здається, що це навпаки може провокувати людей на нові антирекорди, тому що стрітрейсерів всі ці штрафи взагалі не вражають?

– Якщо людина перевищила до 50 км/год, то протягом 10 днів вона повинна заплатити 127,5 гривень, якщо більше 50 км/год – 510 гривень. Ми підготували законопроект, щоб цифра була значно більшою, 3400 гривень для тих, хто перевищив більше ніж на 50 км/ч.

Я взагалі прихильник того, щоб у нас було як Фінляндії чи Швейцарії, де сума штрафу обчислюється відсотком від доходу. У нас деякі глави держкомпаній, наприклад, отримують по 10 мільйонів гривень. Якщо штраф буде в 2% від доходу – це вже 200 тисяч гривень за перевищення швидкості. І тоді це буде серйозно, і не буде хотітися порушувати. Це ідеальний варіант, і ми до нього поступово прийдемо.

А такі гонщики, про яких ви говорите, у нас виділяються в окрему категорію, і щодо них у нас поліція працює окремо. Ми з такими людьми також проводимо роз'яснювальну роботу: якщо ви так порушуєте, ви можете сісти у в'язницю. Штрафи, звичайно, не відповідають проблематиці. Ми повинні піднімати верхній поріг штрафу.

А з 1 липня ми запускаємо й інші функції системи: почнемо контролювати проїзд перехресть на червоне світло і їзду по смузі для громадського транспорту.

– Коли поліція жорстко контролювала проїзд по смузі громадського транспорту, ви пам'ятаєте, які були пробки?

– Для цього потрібно зробити так. Є законопроект про те, що легальні таксі мають право їздити по цій смузі. Ми стимулюємо всі таксі до легалізації, і ми робимо так, що це розвантажує транспортний потік. Зараз величезна кількість таксопарку знаходиться в "сірій зоні". А тоді з'являється стимул, що на громадському транспорті іноді можна доїхати швидше, ніж легковому.

– У нас і з легальним транспортом велика проблема, всім відомо, який технічний стан автобусів. МВС збирається з цим щось робити?

– У поліції мало повноважень щодо контролю за перевезеннями, у минулому вересні у нас забрали право контролю і штрафування за перевантаження і довгоміри. Ці права передали Укртрансбезпеці, у яких 300 або 400 співробітників. Вони ніяк не можуть проконтролювати ситуацію у всій країні.

Після історії в Броварах міністр сказав президенту: дайте нам повноваження, щоб поліція отримала право контролю ліцензій на маршрутках. У нас будуть списки тих, хто працює легально і ми зможемо відсікти тих, хто працює нелегально.

Ви знаєте який штраф за нелегальні перевезення маршруткою? 1700 гривень. Це смішно. За місяць роботи на цій маршрутці можна заробити десятки тисяч гривень. Треба переглядати системно кодекс про адмінпорушення, тому що штрафи там смішні. Наприклад, плюнути в поліцейського коштує від 136 до 255 гривень. Це хіба нормально? Ні, не нормально.

Після подій під судом у Стерненка я отримав завдання розробити законопроект. У ньому буде збільшено штраф за образи поліцейських, які ми чуємо постійно. Далі, щодо використання газових балончиків: ми будемо вводити додаткову відповідальність для тих, хто труїть ними поліцейських або інших учасників акції. Тобто звичайні люди можуть мати балончики як засоби самозахисту. Але коли під відео сльозогінний газ використовується проти поліцейських або інших учасників акції – це вже не мирна акція протесту.

Це буде додаткова кваліфікуюча ознака. В статті кримінального кодексу про хуліганство як обтяжуюча обставина вказується використання кастетів, біт і т. д., ми додамо туди ще і сльозогінний газ. Тоді за це можна буде отримати реальний термін.

– Повертаючись до історії з Броварами. Одна з причин того, що сталося – це карантин, під час карантину доходи нелегальних перевізників зросли в рази. Як, на вашу думку, збалансувати цю історію з обмеженнями, щоб не спровокувати кримінальні розборки, тому що будь-яке обмеження породжує "чорний ринок", а "чорний ринок" породжує бандитизм?

– Повинна бути ситуація, коли тільки держава є інстанцією, куди люди йдуть скаржитися. У Броварах були з обох сторін порушення ліцензійних правил, збільшена кількість маршруток. Якщо у кожного по десять маршруток, тоді все нормально. Якщо один бере собі 15 маршруток, тоді й інший бере 15, починається боротьба за те, хто де став, хто ближче до виходу з метро, той отримує більше заповнення.

Місцеві органи влади повинні самі проводити конкурси на маршрути, це не повинно вирішуватися на рівні облдержадміністрацій, як зараз. От є один маршрут до Києва, інший в Бровари, між містами підписується договір, скільки повинно бути маршруток, і все, конфлікту не буде.

– Через зростання кількості хворих планується повернення якихось карантинних обмежень у всеукраїнському масштабі?

– Зростання захворюваності – це наслідок запуску громадського транспорту, відкриття торгових центрів, ресторанів і т. д. По-іншому і бути не могло. Але ми прекрасно розуміємо, що економіка в такому стані, що якщо знову вводити карантин такою ж міри жорсткості, це може призвести до величезних втрат.

Тому потрібно робити смарт-карантин. Загалом, планів обмежувати транспорт немає, якщо буде кілька тисяч випадків в день, тоді про це можна буде говорити. Але я сподіваюся, що цього не трапиться, тому що люди за час карантину вже багато в чому змінили свої побутові звички.