Завдяки активному фінансуванню антитютюнових кампаній з боку міжнародних грантодавців тема боротьби з курінням домінує як в інформаційному полі, так і серед народних депутатів. При цьому інші залежності залишаються поза увагою.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на виконавчого директора Українського інституту майбутнього (УІМ) Вадима Денисенка в інтерв'ю УНІАН.
За словами Денисенка, у зв'язку з підписанням Угоди про Асоціацію з ЄС Україна має узгодити своє антитютюнове законодавство з європейським, точніше - з Директивою 2014/40/ЄС. Саме тому з 2015 року у Верховній раді була низка законодавчих ініціатив щодо зменшення шкоди від тютюну. Проте жодного з цих документів не було прийнято, оскільки не відповідали вимогам Директиви, а деякі відхилені ще на початковому етапі.
"Замість того, щоб просто запровадити в Україні європейські вимоги, різні групи впливу намагаються прочитати їх по-своєму, додаючи якісь пункти та одночасно ігноруючи окремі норми міжнародного законодавства. Це призводить до "білого шуму", появи неякісного "законодавчого спаму" без економічного обґрунтування, оцінки регуляторного впливу, синхронізації з іншими законами", - наголосив експерт.
За його словами, законопроект 4358, який був прийнятий Радою у четвер загалом, спочатку також був далеким від вимог Директиви.
"Незважаючи на те, що його активно лобіювали громадські організації, це був досить сирий законопроект. …Спочатку законопроект 4358 забороняв усе, що можна, і навіть трохи більше. Наприклад, продаж цигарок особам до 21 року. Справа в тому, що в Україні людина з 18 років набуває повної громадянської дієздатності, тому нелогічно, що вона, наприклад, може служити в армії, але не може купити сигарети", - зазначає виконавчий директор УІМ.
На його думку, профільний комітет Ради з питань охорони здоров'я якісно попрацював над текстом законопроекту 4358, тому до другого читання з нього прибрали найсуперечливіші норми. Наприклад, про вимоги до зовнішнього вигляду упакування або заборону розміщення сигарет на полицях магазинів, максимально наблизивши до вимог Директиви ЄС.
"На жаль, у ньому немає нічого про боротьбу з нелегальним ринком тютюну, існування якого завдає значної шкоди і здоров'ю нації, та економіці. А це теж наші зобов'язання відповідно до Угоди про Асоціацію", - додав Денисенко.
Експерт зазначив, що суперечливі норми, які з'являються у законопроектах про боротьбу з курінням, перетинаються з вимогами низки громадських організацій, які відкрито лобіюють жорстке регулювання діяльності тютюнових компаній.
"Часто виглядало так, що зниження рівня куріння було лише маскуванням для норм, які мали на меті зарегулювати легальний бізнес. Тобто, наприклад, суперечливі норми не впливають на рівень куріння, але унеможливлюють існування тютюнового бізнесу як такого", - зазначив експерт.
За його словами, для більш ефективної роботи над антитютюновою політикою необхідно проводити розрахунки, як ті чи інші заходи вплинуть на бюджет, на економіку, і головне - чи призведуть вони до зменшення кількості тютюнозалежних громадян.
"Коли розробка "антитютюнового" законопроекту є одним із КРІ для отримання гранту, то в результаті маємо новий "законодавчий спам", - додав Денисенко.
За словами експерта, до боротьби із залежностями потрібно підходити комплексно. Через велику кількість грантів на антитютюнову діяльність, саме вона є домінуючою. При цьому на такі залежності, як алкоголізм, лудоманія, чи споживання шкідливої їжі, депутати не звертають уваги.
"Чомусь не звучать ініціативи стандартизувати розмір та вид пляшки горілки, заборонити її викладку на полицях супермаркетів або заборонити повністю рекламу гральних автоматів чи казино. При тому, що низка країн уже активно впроваджує регулювання цих секторів, обмежуючи рекламу та продаж неповнолітнім", - підсумував експерт.
Нагадаємо, раніше УІМ опублікував дослідження "Україна без цигаркового диму. Чи допоможе законопроект 4358 боротися з курінням", у якому проаналізував останні законопроекти, розроблені з метою боротьби з курінням. Верховна рада у четвер ухвалила законопроект за основу та в цілому.