Андрій Коболєв: Сподіваюся, що у нового оператора ГТС буде контракт з "Газпромом"

Володимиру Гройсману до президентських виборів належить визначитися, чи залишиться Андрій Коболєв керівником НАК "Нафтогаз України". З головою правління НАКа у прем'єра давні розбіжності і різні погляди на роботу "Нафтогазу", та на розмір зарплати топ-менеджера компанії. Спостережна рада "Нафтогазу" запропонувала Гройсману компроміс – продовжити Коболєву контракт на рік і знизити вдвічі суму винагороди. За інформацією РБК-Україна, рішення з цього приводу уряд може прийняти вже сьогодні. Втім, на цьому перелік спірних питань між держкомпанією та Кабміном не вичерпаний.

Якщо Андрій Коболєв залишиться на посаді, команді "Нафтогазу" належить до 1 січня закінчити ключову реформу – підготувати, а потім передати газотранспортну систему в управління новому незалежному операторові (анбандлінг). А уряду вже в квітні належить вирішити, якою буде ціна газу для населення. В інтерв'ю РБК-Україна Андрій Коболєв розповів, про що він сперечається з прем'єром, як компанія готується до анбандлінгу, про долю транзиту та новий контракт з "Газпромом", про загрозу з боку "Північного потоку-2", політичні амбіції і навіть про те, як його справедливо звільнити з посади.

Про розбіжності. Зовнішні та внутрішні

Володимир Гройсман заявив: "Ми приймаємо рішення з 23 березня оголосити конкурс на посаду голови правління "Нафтогазу". Це спроба вас звільнити або спроба прем'єра заробити якісь електоральні бали?

- Я точно не бачу в цій ситуації ніяких електоральних балів. Якщо говорити про електоральні преференції, – це точно "мінус". Є різні виборці. Є ті, які за комунізм. Щоб їм сподобатися, потрібно просто дивитися на крок уперед. А наступний крок – це нова зарплата новому менеджеру. Якщо вона буде більше, ніж мінімальна зарплата, встановлена урядом, то вона таким виборцям не сподобається. Так працюють людські емоції. Тому говорити, що зменшення зарплати Коболєва – це якийсь електоральний "плюс" навряд чи можна. Для тих, хто підтримує реформи – це "мінус", тому що вони розуміють, що рівень моєї зарплати відповідає ринковому. А тих, хто проти ринку, не влаштує будь-який рівень зарплати топ-менеджменту. Тому є ризик з першими втратити, а з другими нічого не знайти.

- Тобто, у вашому розумінні, пропозиція провести конкурс – це спроба зняти вас з посади?

- Я не готовий коментувати наміри прем'єр-міністра.

- Як ви особисто для себе розумієте цю ситуацію? У вас напевно є думка, оскільки це стосується безпосередньо вас.

- У мене є свої версії, що пояснюють те, що відбувається, але я їх не готовий зараз висловлювати з однієї простої причини. Мені здається, що наша спостережна рада ухвалила досить мудре рішення після того, як я зняв з них необхідність піклуватися про мою зарплату. Мені здається, вони запропонували досить розумний компроміс.

- Ви говорите про лист спостережної ради прем'єру, в якому вони запропонували вдвічі знизити вашу зарплату, виплачувати тільки річну премію за рішенням уряду, і продовжити контракт на рік?

- Так, я кажу саме про цей лист, де був запропонований, на мій погляд, досить розумний компроміс. І я пообіцяв наглядовій раді, що я його прийму. Я також пообіцяв їм, що протягом року незалежно від того, яка цифра буде прописана в моєму контракті, як в частині фіксованої оплати, так в частині премій, бонусів, я відпрацюю в цій компанії рік.

- Раніше ви завжди заперечували наявність конфлікту з прем'єром...

- Я й зараз його заперечую.

- Тим не менше, крім особистих розбіжностей з головою уряду, 6 березня ви публічно називали кілька пунктів, за якими у вас немає єдиної думки з акціонером. Ці пункти стосуються не тільки вашої безпосередньої роботи на посаді голови правління компанії, але і діяльності "Нафтогазу" в першу чергу...

- У нас з прем'єром немає особистих розбіжностей. Ті моменти, які я озвучив публічно, – різниця у поглядах на ключові питання.

- Дуже багато у вас розбіжностей... Ви бачите вихід із ситуації, і який він може бути?

- Я не вважаю, що їх дуже багато, по-перше. По-друге, розбіжності між менеджментом і акціонером – не новина, в будь-якій країні світу. Це робоча ситуація. Я б, звичайно, хотів, щоб акціонер погоджувався з нашою позицією. Те, що ми не можемо домовитися про ключове питання – проведенні анбандлінга, цьому самому анбандлінгу (поділ компанії та передача ГТС в управління незалежному операторові, - ред.) дійсно заважає. Це один з головних моментів нашої дискусії з акціонером. Друга тема, по якій ми дискутуємо – спецобов'язки Нафтогазу (ПСО; серед іншого зобов'язання НАКа відпускати газ для потреб населення за ціною нижче ринкової, - ред.).

Що стосується пошуку рішень. Щодо анбандлінгу, мені здається, є дуже просте рішення для всіх. Навіщо потрібен анбандлінг? Він потрібен для того, щоб зберегти транзит газу (по українській ГТС після 2019 року, - ред.), завершити реформу ринку газу та зробити її невідворотньою.

Розуміючи ці дві мети, у переговорах з "Газпромом" про новий транзитний контракт активно бере участь і Єврокомісія. Це той орган, який готував для Європарламенту регулювання, на підставі якого ми хочемо будувати свій ринок. Давайте виберемо представників Єврокомісії, як тих людей, які зможуть дати остаточну думку з приводу того, які варіанти анбандлінга існують з урахуванням вищезазначених цілей, і які з них найбільш прийнятні. Більш того, такий процес насправді було розпочато, в першу чергу, самим урядом. Було написано відповідного листа, який Марош Шевчовіч (тодішній віце-президент ЄК, зараз – кандидат на пост президента Словаччини - ред.) отримав, поставив питання, отримав на них відповіді, тепер в ЄК чекають нових планів і нових пояснень від України.

- Давайте повернемося до корпоративного управління і з'ясуємо наступний момент. В законі "Про акціонерні товариства" закріплено, що призначати і знімати менеджмент компанії – компетенція спостережної ради. У статуті компанії – це компетенція акціонера. До того ж з ключових питань, за які відповідає спостережна рада, Кабмін вимагає узгодження. Ви можете прояснити ситуацію, у кого які повноваження все-таки?

- Узгодження фінплану з акціонером – вимога закону. Що стосується кадрових та інших питань, то в моєму розумінні закон є вищим документом, ніж статут. Зміни нашого статуту були підготовлені спостережною радою та подані акціонеру в квітні минулого року. Змінити статут може тільки акціонер.

- Тобто, підбиваючи підсумки вищезазначеного: все добре, конфлікту з акціонером немає, є робочі розбіжності, є статут компанії, який не відповідає законодавству, є не затверджений фінплан, роботі компанії нічого не заважає, правильно?

- Я не сказав, що все добре. Я сказав, що особистого конфлікту з акціонером немає, є робочі розбіжності з низки питань. Я почав розповідати про найважливіше з них – анбандлінг. І, якщо повернутися до питання корпоративного управління, за великим рахунком уряду важливо, щоб ми провели анбандлінг, який відповідає європейському законодавству. Для цього, можна, наприклад, взяти і написати в моєму контракті, що я повинен забезпечити підготовку нового оператора ГТС до сертифікації до певної дати (сертифікація передбачає підтвердження національним регулятором, а потім і Секретаріатом Енергетичного співтовариства ЄС незалежного статусу нового оператора, - ред.)

Єдине, за що я не можу відповідати -- за зміну законодавства. А що стосується анбандлінга – будь-яка опція вимагає відповідних рішень парламенту. Але за те, щоб зробити все інше, я готовий відповідати. Якщо закон буде змінений, а Коболєв щось неправильно робить, то в договорі можна прописати, наприклад, санкції: не зробиш – ми тебе звільнимо. Тоді мене можна буде звільнити, як мені здається, абсолютно справедливо. Важливо розуміти, що корпоративне управління як раз і містить в собі правильні механізми вирішення тих питань, по яких у нас з урядом є певні розбіжності.

- Якщо 23 березня всупереч усім компромісним пропозиціям з боку спостережної ради "Нафтогазу", уряд все ж оголосить конкурс на голову та членів правління компанії, якими будуть ваші дії?

- Я не можу про це говорити. Я вважаю, що це було б неправильно з мого боку.

- Давайте поговоримо про інші розбіжності. Кілька місяців тому у Юрія Вітренко змінилася посада - зникла приставка "головний", і зараз він – виконавчий директор "Нафтогазу". У нього звузився спектр повноважень, і тепер у компетенції Вітренко – Стокгольмський арбітраж, перемовини щодо транзитного контракту та діяльність компанії "Укрнафта". Хоча раніше спектр тем, за які він відповідав, був значно ширшим, наприклад, анбандлінг НАКа. Що сталося із здавалося б злагодженим робочим тандемом Коболєв-Вітренко?

- По-перше, я не вважаю, що спектр повноважень Юрія Вітренко звузився. Він змінився. По-друге, у нас з Юрієм, як і буває у будь-яких людей, є різні погляди на трансформацію компанії. І в певний момент Юрій запропонував мені, щоб я все-таки пішов за тим сценарієм, який я вважаю правильним. Так як він з ним в деяких аспектах не згоден, ми вирішили, що він буде займатися тими напрямками, які, з одного боку, дуже важливі, але яких не сильно торкнеться трансформація.

- Юрій Вітренко ініціював комплаєнс-розслідування стосовно керівника газового дивізіону "Нафтогазу" Андрія Фаворова. Мені здається, що ця ситуація свідчить про наявність внутрішнього конфлікту між топ-менеджментом компанії. А як ви вважаєте?

- У Юрія є своя думка про те, що правильно, а що неправильно робити, і чи є конфлікт інтересів. Кожна людина в компанії, незалежно від рангу, має право висловити свої зауваження та направити їх в службу комплаєнса з проханням перевірити. Це, власне кажучи, і сталося.

- Коментуючи це питання публічно, ви сказали, що американське громадянство Андрія Фаворова певною мірою служить аргументом проти можливої корупційної діяльності...

- Давайте я уточню. Ймовірність того, що розумна та не бідна людина з репутацією і американським паспортом вирішить займатися корупцією, істотно нижче, ніж у людей, які не потрапляють під дію такого жорсткого антикорупційного законодавства як FCPA (Foreign Corrupt Practices Act, закон США про корупцію за кордоном, - ред.). Це не означає, що є стовідсоткова гарантія, але це серйозний аргумент на користь того, що ступінь ризику тут менше.

- Тоді, слідуючи цій логіці, постає питання: що думає комплаєнс-офіс компанії з приводу того, що у Андрія Фаворова є ще й російське громадянство?

- Нічого не думає.

- Ви вважаєте нормальною ситуацію, коли у топ-менеджера компанії "Нафтогаз", у якої дуже непрості стосунки з "Газпромом", є російський паспорт?

- Я вважаю, що стосовно Фаворова це якраз нормально. Андрій Фаворов, будучи ще дитиною, виїхав з Росії в США. І отримав другий паспорт.

- Він докладно говорив про це в інтерв'ю РБК-Україна. Тобто, ані комплаєнс-офіс, ані вас як голову компанії це не бентежить?

- Ні.

Андрій Коболєв: "Особистого конфлікту з акціонером немає, є робочі розбіжності з низки питань" (Віталій Носач, РБК-Україна)

Про зміну моделі анбандлінга

- Починаючи з 2015 року ви говорили, що єдино правильна модель – ownership unbundling – яка передбачає передачу у власність новому оператору газотранспортних активів. Але з грудня 2018 року "Нафтогаз" говорить про необхідність реалізації ISO-моделі (Independent System Operator). Вона дозволяє вертикально-інтегрованої компанії зберегти активи, але контроль і управління передати незалежному операторові. Що змінилося?

- Це пояснюється двома причинами. По-перше, з того моменту, коли ми говорили про ownership unbundling (OU), наш парламент не прийняв жодного законодавчого акта, що дозволяє провести відділення оператора ГТС саме за цією моделлю.

- Про які законодавчі зміни ви говорите?

- Саме слово "ownership" (у перекладі з англ. "власність, володіння", - ред.) передбачає, що оператор повинен володіти ГТС. Це означає, що при цій моделі компанія-оператор повинна мати право закладати і відчужувати (pledge and divest, - ред.) майно. Така норма передбачена директивою Третього енергопакету. Що це означає на практиці? По суті, щоб реалізувати модель OU, парламент повинен прийняти закон, що дозволяє приватизацію ГТС. І я вважаю, що якби парламент був готовий до таких змін – це було б правильним рішенням. Але я спілкувався з цього питання з великою кількістю народних депутатів. І навіть самі прореформаторські з них сказали мені: "Коболєв, взагалі забудь!".

Що ще змінилося? Ми завершили наш перший процес у Стокгольмському арбітражі. У рішенні трибуналу за транзитним позовом ми чітко зрозуміли, що маємо право на компенсацію і перегляд тарифу (на транспортування газу по українській ГТС, - ред.). І, завдяки цьому рішенню, перегляд тарифу дозволяє нам (і ми єдина компанія в країні, яка має на це право) вимагати від "Газпрому" плату за втрату вартості нашої газотранспортної системи. Ми ініціювали у минулому році новий позов в Стокгольмському арбітражі, і левова частка наших позовних претензій на загальну суму 12 мільярдів доларів якраз стосується цього права. Ми вважаємо, що втрачати такий фактор в переговорах про збереження транзиту після 2019 було б дуже нерозумно.

З 1 січня 2020 року ми передамо управління ГТС в руки незалежного оператора. Цьому оператору потрібно буде підписати контракт з "Газпромом" на транзит. А цей процес рухається вкрай важко. І "Газпром" уже почав офіційно повідомляти країни, які межують з Україною або знаходяться в залежності від нашого транзиту, що з початку 2020 року цього транзиту не буде. Так от для того, щоб підписання договору стало можливим, у нас досить проста переговорна позиція: "Або "Газпром" підписує контракт, і тоді питання знецінення ГТС автоматично зникає з нашого позову, або, вибачте, але вам доведеться це компенсувати". Виходячи з мого досвіду роботи з "Газпромом", я впевнений, що найгірша ідея – приходити до них на переговори, не маючи позиції.

- Якщо повернутися до питання про форму анбандлінга, коли ви, починаючи з 2015-го року, системно заявляли про необхідність OU-моделі, вас тоді парламент запевняв, що законодавство буде змінено? Або на чому ґрунтувалися ваші заяви, якщо ви з самого спочатку розуміли, що потрібні зміни в закон, за які парламент навряд чи коли-небудь проголосує?

- Я чув від багатьох людей, які відповідали за реформи: "Андрій, ми на це готові!" Більш того, в законі "Про ринок газу" така опція навіть була впроваджена. Про те, що це треба робити, багато говорилося, так само як і про те, що нам потрібен західний партнер для ГТС, що це важливо для продовження транзиту по території України. Можливо, не всі були чесні зі мною або з нашими західними партнерами. Але такі перемовини велися. Втім, жодного конкретного кроку в цьому напрямку зроблено не було. І, вибираючи між приватизацією ГТС і передачею ГТС в оренду або концесію (новому оператору, - ред.), звичайно ж, зараз велика ймовірність прийняття другого варіанту.

Андрій Коболєв: "Найгірша ідея – приходити до "Газпрому" на переговори, не маючи позиції" (Віталій Носач, РБК-Україна)

Про взаємини з МГУ та підготовку до сертифікації

- Зараз "Нафтогаз" здійснює контроль над газотранспортною системою на умовах господарського відання. Наскільки мені відомо, це є певним аргументом для Секретаріату Енергетичного співтовариства ЄС на користь ISO-моделі. Для її реалізації "Укртрансгаз" (УТГ) у своїй структурі створив окрему компанію – ТОВ "Оператор ГТС", яка зараз акумулює необхідні для анбандлінга активи та ресурси. Чи правильно я розумію, що саме ця компанія буде подаватися на сертифікацію в якості незалежного оператора?

- Важливо розуміти, що поки компанія в структурі "Укртрансгазу" не акумулює основний актив, тобто ГТС. Ми зараз створюємо живу, працюючу компанію, якої поки передаємо персонал, процеси. Так, ця компанія стане майбутнім оператором. І ми плануємо подавати її на сертифікацію регулятору (НКРЕКП, - ред).

- Які аргументи повинна надати компанія, що знаходиться в структурі УТГ, щоб український регулятор сертифікував її як незалежного оператора, а Енергетичне співтовариство визнало цю сертифікацію?

- Ми повинні надати всю документальну базу про те, що з 1 січня 2020 року ця компанія повністю піде за межі НАК "Нафтогаз України". Грубо кажучи, ми її продамо або передамо тому, хто її буде контролювати. Це може бути компанія "Магістральні газопроводи України" (МГУ) або будь-яка інша, яку обере уряд. Вилучаючи цю компанію зі структури "Нафтогазу", і показуючи регулятору і нашим європейським партнерам, що підписані незворотні договори, ми створюємо, на нашу думку, достатні умови для того, щоб дозволити сертифікацію оператора.

Крім того, є дуже простий спосіб убезпечити компанію від будь-якого впливу "Нафтогазу". Ми кредитуємося у міжнародних фінансових організаціях. Все, що потрібно зробити, це в рамках наших нових кредитних угод включити таку умову: якщо ця компанія до нас повертається, це – дефолт. Я розумію аргументи, які проти нас виставляють наші опоненти. Наприклад, про те, що в Україні будь-який договір можна оскаржити. Ну, після рішення Конституційного суду про незаконне збагачення, я не можу сперечатися з цим фактом (сміється). Але з практики, в українських реаліях завжди діє фінансовий батіг. Ми в цьому році будемо залучати велику суму грошей, щоб накопичити газ до кінця року для проходження складного опалювального періоду. Тому поставте нам такі запобіжники в кредитні угоди. І у вас буде стовідсоткова гарантія того, що з 1 січня анбандлинг відбудеться.

- Вас часто критикують саме за те, що в структурі "Нафтогазу" ви створюєте окрему компанію, якій передаєте нехай поки не активи, але процеси та персонал. Чому ви не передаєте їх майбутнього оператору - МГУ? Крім того, ви напевно знаєте про наявність протокольного рішення Кабміну, яким передбачено тимчасове включення МГУ в структуру "Укртрансгазу" до кінця року...

- А як я зараз будь-якій зовнішній компанії можу передати людей, які працюють в газотранспортній системі і нею керують?! Як я можу передати людей, які в даний момент відповідають за транспортування газу по території України?! У разі включення МГУ в структуру "Укртрансгазу", ця компанія втратить свою незалежність. Причому, це не тільки наша позиція, а й західних партнерів у тому числі.

- Крім того, в цьому випадку, між "Нафтогазом" і "Укртрансгазом" з'являється спостережна рада МГУ, і ви втратите контроль над чинним оператором газотранспортної системи, що неможливо, враховуючи діючий контракт і рішення Стокгольма. Це якраз зрозуміло. Але компанія ТОВ "Оператор ГТС", яку ви створили, теж зараз не незалежна. До тих пір поки ви її не передасте, вона такою не буде. І основна критика на вашу адресу як раз в тому, що "Нафтогаз" створює усередині своєї структури "квазі-оператора", якого сам буде подавати на сертифікацію і потім можливо передасть...

- Не можливо передасть, а передасть! Це ж не магазин, який можна закрити на декілька тижнів, поки у нього змінюється власник. Система працює цілодобово і без вихідних, транспортує газ. І всі активи, які повинні бути передані новому оператору, задіяні в цій роботі. Я відповідаю за забезпечення транзиту і транспортування газу всередині України. Якщо я зараз передам МГУ, хто за ці задачі буде нести відповідальність: Андрій Коболєв або Вальтер Больц (голова спостережної ради МГУ, - ред)?

Більш того, у нас в спостережній раді є як мінімум дві людини, які мають відношення до успішних і правильних кейсів щодо проведеного анбандлінгу. Це Клер Споттісвуд і Бруно Лескуа. І вони давали нам поради, як правильно це робити. Склад спостережної ради затверджував акціонер. Тепер нам пропонують їх не слухати, коли вони говорять якісь речі, які комусь не подобаються.

- Просто хтось вважає, що "Нафтогаз" не буде готовий розлучитися з газотранспортними активами і після закінчення чинного транзитного контракту.

- Три тижні тому ми відправили всім учасникам цієї дискусії, в тому числі Єврокомісії, західним донорам, пакет документів зі всіма нашими зобов'язаннями, в яких прописані гарантії того, що з 1 січня новий оператор буде з газотранспортними активами. Давайте всі разом попрацюємо над тим, щоб ці документи були підписані.

- Йдеться про ті документи, які ТОВ "Оператор ГТС" надасть регулятору для проходження сертифікації? Які це документи?

- Так. Мова йде про проекти чотирьох документів: договір купівлі-продажу акцій компанії "Оператор ГТС" (на підставі якого повинна відбутися передача акцій МГУ, - ред.), це кілька договорів SLA (Service Level Agreement – договори про технічне обслуговування – ред.), і договір про передачу ГТС в концесію. Проекти цих документів розробив і підготував незалежний консультант – Ernst & Young. Тепер ми чекаємо коментарів щодо них від усіх учасників процесу.

При цьому дуже важливо розуміти, що МГУ перед передачею їм ТОВ "Оператор ГТС" належить провести due diligence цієї компанії. А це насправді не тривіальна задача. Ми ж коли будемо передавати МГУ компанію, яка відповідає за весь транспорт газу в країні, попросимо їх підписати з нами документ, в якому буде сказано, що МГУ ознайомлені з усіма нюансами роботи цієї компанії і з усіма проблемами і ризиками, щоб 1 січня для них раптом не виникло несподіванок.

- Топ-менеджмент "Нафтогазу" ставиться з недовірою до правління та спостережної ради МГУ. Останні в свою чергу кажуть, що в перервах між вашими спільними публічними звітами про хід підготовки до анбандлінгу комунікації з "Нафтогазом" практично немає, і не особливо вірять в те, що ви готові передати їм газотранспортні активи. Ви можете сформулювати, у чому все-таки суть ваших розбіжностей з МГУ?

- У нас немає особливих розбіжностей з МГУ. Я ніколи не коментував питання довіри чи недовіри до МГУ. Ми регулярно комунікуємо з їх спостережною радою, і, наскільки мені відомо, з деяких питань з приводу анбандлінга між членами їх спостережної ради точки зору відрізняються. Ми чесно і відкрито говоримо МГУ, що ми робимо, розповідаємо їм, де ми бачимо їх місце в цій конструкції і рекомендуємо їм, що з нашої точки зору важливо було б зробити. У нас виникають проблеми, коли, наприклад, голова наглядової ради МГУ Вальтер Больц каже: "Я хочу робити анбандлінг за іншим планом". Але поки за безпеку поставок газу в цій країні відповідає "Нафтогаз", я буду визначати, яким чином управляється "Укртрансгаз". Я несу за це відповідальність, в тому числі перед Європою за транзит. І я щиро сподіваюся, що ми зможемо передати систему новому оператору, і це не викличе жодного збою в її роботі. Більше того, я також сподіваюся, що у нового оператора буде контракт з "Газпромом".

До речі, мене часто запитують, чому "Нафтогаз" веде переговори про новий контракт з "Газпромом"? Насправді, рішення Стокгольмського арбітражу не забороняють вести переговори про транзит з 1 січня 2020 року комусь іншому. Якщо хтось хоче призначити спостережну раду МГУ відповідальною за переговори, це можна зробити. Але поки ця відповідальність лежить на мені. Саме виходячи з цього, я готую позицію і представляю її на переговорах. Якщо цю відповідальність передадуть якомусь іншому менеджеру, я перестану на них їздити.

Андрій Коболєв: "Поки за безпеку поставок газу в цій країні відповідає "Нафтогаз", я буду визначати, яким чином управляється "Укртрансгаз"" (Віталій Носач, РБК-Україна).

Про перемовини з "Газпромом" і майбутнє транзиту

- Ви часто говорите, що анбандлінг є серйозним аргументом для того, щоб "Газпром" підписав контракт з новим оператором ГТС...

- Я говорю по-іншому. Якщо ми зробимо анбандлінг, який не буде сертифікований, то "Газпром" точно використає аргумент, що у нас неправильний анбандлінг для того, щоб не підписати з Україною новий контракт. І такий аргумент йому надати не можна. І якщо хтось думає, що йому вдасться переконати "Газпром", що право господарського відання на газотранспортні активи - це реалізований ownership-анбандлінг, то він помиляється! "Газпром" чудово розбирається в цій темі, і він буде перший, хто Україні скаже: "Це – не анбандлінг. І раз ви його не провели, ми контракт з вами підписувати не можемо. Тому давайте будувати "Північний потік-2"". Ось так це може закінчитися.

- А сертифікований анбандлінг в Україні – це що якийсь аргумент для "Газпрому", щоб не будувати "Північний потік-2"?

- Росіяни хочуть будувати його в будь-якому випадку. Я кажу про те, що "не треба давати їм патрони, щоб в нас стріляти". Тобто, не треба давати "Газпрому" формальні причини, які вони можуть використовувати проти нас. Ось, наприклад, багато разів "Газпром" нам відмовлявся надати шиппер-коди (ці коди необхідні обом операторам для "розшифровки" загального обсягу транспортованого газу, конкретних продавця і покупця. "Газпром" неодноразово відмовляв у наданні шиппер-кодів "Нафтогазу", наявність яких дозволила б здійснювати "віртуальний реверс", - ред).

- Припустимо, анбандлінг "Нафтогазу" відбудеться в строк і правильно. Але "Газпром" відмовиться укладати новий контракт на транзит з Україною. До того ж, як ви самі сказали, "Газпром" вже повідомляє інші країни про те, що транзиту нашою ГТС з 1 січня не буде. Що тоді?

- Я думаю, що рішення про транзит російського газу по українській території до 2020 року, буде прийматися людиною, ім'я якого всім відомо – Володимир Путін. Вважаю, що у нього буде кілька сценаріїв, які він зможе використовувати. Я сподіваюся, що до початку року у нього не буде побудований "Північний потік-2", і навіть не буде розпочато основний етап будівництва. Як Путін зазвичай домагається своїх цілей? Або пряником, або батогом. У цій ситуації пряників він вже роздав багато, пора діставати батіг. Це значить – повністю припинити транзит газу по території України. Тобто, повторити ситуацію 2009 року і подивитися, що відбудеться.

І далі є ще два варіанти розвитку подій. Перший передбачає, що лідери європейських країн скажуть російському президенту: "До нас їде американський скраплений газ. Він, звичайно, буде коштувати трохи дорожче, ніж ваш газ, але ми впораємося". Другий варіант – європейці кажуть, що "все пропало", "у нас немає газу" і давайте пресувати українців, як це, до речі, було в 2009 році, щоб вони погодилися на будь-які умови транзиту. І швидко дадуть дозвіл не тільки на будівництво "Північного потоку-2", але й всіх відвідних газопроводів, необхідних для його функціонування.

Це жорсткий сценарій. Більш м'який сценарій в тому, що "Газпром" буде бронювати наші газотранспортні потужності на короткий термін, наприклад, на півроку, або буде віддавати газ на східному кордоні України. У разі реалізації цього сценарію, нас обидва ці варіанти влаштовують. Тому що ми будемо з газом і з доходами від транзиту.

Багато експертів, думку яких я ціную, вважають, що РФ з 1 січня перерве транзит. У цьому випадку "Газпром" зможе з інших газопроводів задовольнити свої мінімальні контрактні зобов'язання. Там невеликий дефіцит за підсумками року, лише в п'ять мільярдів кубометрів, які можна прокачати в цьому році по нашій ГТС, покласти в підземні сховища і піднімати при необхідності. Таким чином, вони не потраплять у фінансові санкції. Ціни на газ на європейському ринку сильно зростуть. Не факт, що "Газпром" при цьому сильно втратить в грошах, але втратить репутацію.

- Що тоді буде з Україною? Як ми себе будемо відчувати при реалізації такого сценарію?

- Ми проводили оцінку, що нам потрібно для того, щоб пережити самий жорсткий варіант. Щоб пройти цю зиму, нам потрібно закачати в "підземку" на три мільярда кубометрів газу більше того, обсягу, який ми туди зазвичай закачуємо (тобто, близько 20 млрд кубометрів, - ред.). Тоді ми скажемо: "Росіяни знову погрожують провокацією, але Україна забезпечена газом". Я сумніваюся, що в такій ситуації нам залишать відкритими газотранспортні коридори від наших європейських партнерів. Ми пам'ятаємо 2014 рік, коли Угорщина нам "закрутила кран" завчасно (у вересні 2014 року за день до тристоронніх переговорів між ЄС, Україною і РФ, Угорщина призупинила постачання газу в нашу країну, мотивуючи це рішення зростанням попиту на внутрішньому ринку - ред.) Ми сподіваємося, що так не вчинять наші партнери у Словаччині та Польщі. Але треба бути готовими до того, що якщо у них буде дефіцит, то такий ризик існує. Ми також працюємо над кількома додатковими опціями, але це конфіденційна інформація.

Але якщо людина, яка в РФ буде приймати рішення про подальший транзит по території України, побачить у наших підземних сховищах 20 мільярдів кубометрів газу до зими, і LNG-газ, що пливе з США в Європу, то існує висока ймовірність того, що він не захоче втрачати репутацію, якщо все одно не доб'ється бажаного ефекту. Тобто, закачуючи додаткові три мільярди, ми купуємо страховку. Газ – це актив, він не пропаде, але запасти його потрібно. Але якщо у нас цієї страховки не буде, і ми будемо сподіватися на те, що в якийсь момент росіяни просто підпишуть новий контракт, нам буде дуже важко.

- Давайте в цьому контексті поговоримо про Консорціум компаній, який потенційно може стати партнером ГТС. І Вальтер Больц, і Клер Споттісвуд в інтерв'ю говорили РБК-Україна, що поки західні партнери готові допомагати лише консультаційно, а вкладатися фінансово в нашу ГТС не готові...

- По-перше, Консорціум – не єдиний варіант партнера, який ми розглядаємо. У світі є безліч інших нафтогазових компаній, які могли б до нас прийти, і які виявляють до нас інтерес. Більш докладно поки сказати не можу. Для створення правильного ринку такий партнер вкрай важливий. Але прийняти рішення про залучення партнера повинен буде саме український парламент. Тобто, потенційному партнеру потрібно дати відповідь, на яких умовах він їм стане і на яких умовах ми зможемо це партнерство припинити. Право господарського відання ніколи ніяких партнерів не влаштує. Потім потрібно провести конкурс, подивитися, хто прийде, оцінити пропозиції і обрати найкращу.

- Зі сторони взаємини з Консорціумом виглядають так, як ніби наші західні партнери чекають, поки Україна проведе анбандлінг, укладе довгостроковий контракт з "Газпромом", і тільки тоді вони будуть готові брати участь в долі ГТС.

- Вони так не говорять. Більш того, всі розуміють, що як тільки ми укладемо контракт з "Газпромом", тоді у нас може виникнути питання: а навіщо ви Україні? Ті партнери, які реально хочуть з нами мати справу, розуміють, що вони повинні будуть взяти участь в тому, щоб зберегти транзит по українській ГТС. І я думаю, що саме про участь, яка буде умовою партнерської угоди, в першу чергу поговорять з будь-яким потенційним партнером у Верховній раді. Тобто, не про готовність інвестувати, а саме про участь. Потреба в інвестиціях є, але вона для нас не так критична, як їх готовність допомогти нам зберегти транзит.

Андрій Коболєв: "Щоб пройти цю зиму, нам потрібно закачати в " підземку" на три мільярди кубометрів газу більше" (Віталій Носач, РБК-Україна)

- Чи розраховує, як і раніше, команда "Нафтогазу" на американські санкції щодо "Північного потоку-2" і який ефект вони могли б надати?

- Ми активно працюємо над тим, щоб ці санкції були введені в дію. Але крім дипломатичної роботи, є дуже сильний взаємозв'язок між готовністю американців і європейців тим чи іншим чином говорити "ні" "Північному потоку-2". Адже і без санкцій є безліч способів це зробити.

- Наприклад, ви говорите про зміни у Газову директиву ЄС, прийняття яких ускладнить для Газпрому запуск цього газопроводу?

- Так. Наприклад, ЄС може сказати "Газпрому", що готовий дозволити "Північний потік-2", тільки якщо РФ демонополізує експорт газу з Росії. Це означає, що як мінімум половину потужності цього та інших російських експортних газопроводів "Газпром" повинен буде віддавати іншим власникам газу. Це також означатиме повернення можливості транзиту туркменського газу.

- За вашими оцінками, скільки є часу в України до того моменту, поки Росія добудує "Північний потік-2"?

- Я думаю, що нам треба продемонструвати можливість поборотися за свою газотранспортну систему шляхом залучення партнера вже цієї весни. Я думаю, що критично для нас зробити це саме в першій половині цього року.

- В останньому листі Володимиру Гройсману ви запропонували не підвищувати ціну на газ для населення з травня і скасувати ПСО. Поясніть цю ініціативу?

- Головна ідея цього листа: ми бачимо по практичним закупівлям, що у квітні ринкова ціна газу, що імпортується з Європи, стала нижче регульованої ціни. Ми вважаємо, що це ідеальний шанс і можливість скасувати спецобов'язки і дати кінцевому споживачеві право відчути себе повноцінним покупцем на ринку газу. У свою чергу це призведе до зниження ціни порівняно з регульованою. Це також відмінний привід прибрати посередників – "газзбути", позбавивши їх монопольного права постачати газ населенню. Підкреслю, що ми не закликаємо їх ліквідувати. Якщо ці компанії зможуть вийти на ринок газу, придбати його і поставити населенню дешевше, ніж інші постачальники, вони залишаться. Всіх потрібно поставити в рівні умови. Крім того, те, що ми написали, означає, що всі етапи підвищення ПСО не будуть відбуватися за тим графіком, який зараз закріплений в постанові уряду. Ціну на газ буде регулювати ринок. І зараз ідеальний момент це зробити.

- "Нафтогаз" анонсував зміну голови правління компанії "Укрнафта" на зборах акціонерів 28 березня. У чому причини такого рішення?

- До зборів акціонерів не готовий коментувати будь-які питання, пов'язані з "Укрнафтою".

- У вас є політичні амбіції?

- Ні.

- Що ви будете робити після того, як покинете посаду голови правління "Нафтогазу"?

- Кататися на лижах.