Андрій Фаворов: Робота в "Нафтогазі" – це найцікавіша гра в енергетичній індустрії

Про прощання з ЕРУ, зустріч з НАКом і конфлікт інтересів

- Питання, яке напевно цікавить весь ринок: як так вийшло, що Андрій Фаворов, співвласник одного з найбільших українських трейдерів, раптом виявився мало не на держслужбі?

- Таких проектів і можливостей для реалізації моїх професійних амбіцій, які є в НАКу, напевно, немає ні в одній іншій енергетичній компанії. Я реалізував себе раніше як управлінець, голова з розвитку бізнесу, комерційний директор, трейдер, власник успішної компанії. Це можливість реалізувати себе майже як держслужбовця. Тобто, вивчити ті проблеми, які я бачив за свою кар'єру в досить вузькому розрізі, більш широко, глобально. Тут наші рішення багато значать для енергобезпеки країни, забезпечення робочих місць, податкових надходжень. Це дійсно амбітне, велике завдання і великий виклик.

- Скільки ви собі даєте часу на цій посаді? Вас колеги та друзі вітали в Facebook, деякі з них навіть уклали парі, що ви протримаєтеся менше року.

- Я служу до тих пір, поки наглядова рада вважає, що я приношу додану вартість для компанії. Якщо це сприйняття зміниться, то мене попросять подати у відставку. Сам я задумаюся про те, щоби залишити компанію, коли мені стане нецікаво займатися тим, для чого я сюди прийшов. Поки я це навіть не можу собі уявити.

- Ви хороший гравець в покер, заробляли цим на життя, навіть оплачували собі навчання в США. Тут доречна аналогія і з вашим приходом в "Нафтогаз": не заходять в гру з чистою вірою в те, що ви просто виграєте. Ви розумієте свої ставки, ризики і що ви можете виграти?

- Чому я прийшов у НАК? Це найцікавіша гра в енергетичній індустрії, в якій я працюю з 2005 року. Я не знаю більш цікавої посади і складної задачі на тих ринках, на яких я працював: у Європі, Центральній Азії, Африці, Північній Америці. Я люблю вирішувати пазли. В ЕРУ всі пазли або вирішені, або їх вирішує Ярослав (Ярослав Мудрий – партнер Фаворова по ЕРУ, - ред.) дуже якісно. Тут величезна перспектива, так цікаво зібрати це, розкласти і зрозуміти. Зрозуміло, що я хочу нормальну ринкову компенсацію за той час і сили, які я витрачу. Я задоволений отриманою пропозицією, вона мене влаштовує, тому я її і прийняв.

- Коли і хто до вас в перший раз звернувся з пропозицією прийти в НАК на роботу?

- Розмову з Андрієм (Коболєвим, - ред.) ми вели десь місяць-півтора до мого приходу сюди. Ми досить довго говорили, ця дискусія мене навіть спочатку трохи приголомшила. Але, чим більше ми обговорювали його бачення, чого він хоче досягти для НАК "Нафтогаз України", які цілі і амбітні завдання ставить, тим більший інтерес з'являвся. По своїй натурі я досить азартна людина. Я люблю складні проекти. Деякі піднімаються на Еверест, а мені подобається спробувати зробити свій внесок у команді, яка працює для забезпечення енергобезпеки країни.

- Що стало переломним фактором? Які його слова переконали вас у підсумку проміняти один з найприбутковіших бізнесів у країні на роботу в Нафтогазі?

- Можна сперечатися про прибутковість. Але, скажімо так, одне з великих досягнень Коболєва і всієї команди "Нафтогазу" – це те, що вони створили ринок природного газу України, який з кожним днем стає все більш ефективним. Що це означає більш ефективним? Ми бачимо, що все більше учасників ринку, провідних західних компаній виходить на ринок, конкурують за клієнта. Клієнт однозначно виграє – чим більше конкурують за його гроші постачальників газу, тим кращі умови він отримає. Тому цей ринок розвивається і росте, і він вже самодостатній, справді незалежний. І за багатьма характеристикам, я вважаю, ринок промислового газу в Україні один з найрозвиненіших у східній Європі. Дійсно це величезне досягнення. У своєму особистому та професійному розвитку як менеджер ЕРУ я сягнув вершини. Там залишилася дуже сильна команда з дуже сильним керівником, моїм колишнім партнером Ярославом. І я впевнений, що у них буде великий успіх, і вони будуть далі розвиватися.

Андрій Фаворов: За своєю натурою я досить азартна людина (Віталій Носач, РБК-Україна)

- Як ваші партнери по ЕРУ поставилися до того, що ви йдете?

- Це був, мабуть, один з найскладніших моментів і дискусій. Не тільки з партнерами, але і співробітниками. Була складна розмова. Образи немає, вони розуміють, чому я прийняв це рішення, але це великі зміни, з ними часто приходить смуток і емоції.

- На ринку підозрюють, що з НАКом ви співпрацюєте вже давно. Згадують вам недавно виграний ЕРУ тендер на 760 мільйонів гривень на технічний газ для "Укртрансгазу". Та й інші тендери, де ви конкурували з НАКом, хоча конкуренції як такої не було. Як ви до цього ставитеся?

- Ця конспірологія мене вражає. Була зрозуміла конкуренція. Торгувалися не тільки ЕРУ з НАКом, було багато різних компаній і ДТЕК, і Trafigura. Всі на рівних конкурували за ці лоти на Prozorro, ми можемо порівняти ціни у цих тендерах з цінами на цей момент на спотовому ринку. Стане зрозуміло, наскільки ці торги були прозорими. Не хочу порівнювати себе з Кріштіану Роналду, але він перейшов в "Ювентус", і що, в наступній грі з "Реалом" не буде забивати пенальті?

- Ви ж розумієте чудово, що наступний тендер, який виграє ЕРУ у "Нафтогазу", стане підґрунтям для звинувачень на вашу адресу. Ви до цього готові?

- Так. Більше того, ми з Андрієм (Коболєвим, - ред.) обговорювали процес саме для таких конфліктних ситуацій. Я виходжу зі складу акціонерів ЕРУ. Про будь-які взаємини, які можна розцінювати як конфлікт інтересів, я буду повідомляти своє начальство, службу безпеки і compliance-офіс. Я до всього готовий.

- Є приклад Валерії Гонтарєвої, колишньої співвласниці інвестиційної компанії ICU, є керуючий партнер цієї компанії Макар Пасенюк. Їх підозрюють у лобіюванні інтересів ICU після приходу в держсектор. Такі приклади вже є в українській історії, тому є питання і до вас.

- Я прозорий у своїх намірах. Якщо ви побачите щось схоже на "фаворитизм", звертайтеся до мене, я завжди відкритий, відповім на всі питання.

- У Андрія Коболєва наприкінці березня закінчується контракт з "Нафтогазом". Є ймовірність, що на нього "спустять всіх собак" і акціонер не погодиться з продовженням контракту. Що ви будете робити, якщо Коболєв не буде главою "Нафтогазу"?

- Я працюю, поки наглядова рада вважає, що приношу користь. Я намагаюся не переживати за ті речі, які я не можу контролювати. Тому що інакше можна збожеволіти.

Про новий газовий дивізіон, боротьбу з Фірташем, проблеми з видобутком

- Яку посаду ви займаєте в НАКу?

- Head of Integrated Gas. Директор дивізіону газового бізнесу.

- Цей дивізіон вже створено?

- Його створення в процесі обговорення. Посада вже є, а далі багато сказати не можу до затвердження наглядовою радою. У нас буде зустріч у кінці грудня. Будемо обговорювати стратегію розвитку цього дивізіону. Робота в процесі, як у літаку, що летить: міняємо шасі, щось відкручуємо-прикручуємо.

- За інформацією РБК-Україна, Андрій Коболєв тепер має намір одноосібно керувати "Нафтогазом" без правління, якщо на це погодиться спостережна рада. Тому нову структуру НАКу складно зрозуміти: над усіма – Коболєв, під ним - Фаворов, а потім хто, Прохоренко? Хто під вами?

- Давайте я буду говорити про цілі і напрямки цього дивізіону. Перше – це збільшення видобутку і внесок НАКу в енергонезалежність України. Друге – забезпечення населення газом від "Нафтогазу", проходження зимового періоду. Моє завдання – придбати для цих цілей імпортний газ настільки дешево, наскільки це можливо, використовуючи ті навички і досвід, який у мене є. Третє завдання – це рітейл, вихід на кінцевого споживача (мова йде про вихід "Нафтогазу" в роздрібний сегмент, що дозволить компанії продавати газ безпосередньо побутовим абонентам, - ред.). Законодавча база для цього є, зобов'язання перед МВФ є, щоб відкрити цей ринок і вийти вже остаточно на фінального споживача.

Андрій Фаворов: "Якщо ви побачите щось схоже на "фаворитизм", звертайтеся до мене" (Віталій Носач, РБК-Україна).

- Що буде з Олегом Прохоренко? Його контракт закінчується в 2020 році. Весь цей час він буде займати свою посаду?

- Наскільки я знаю, все буде по-старому. Ви краще запитайте Олега Прохоренка. (РБК-Україна звернулася з цим питанням до голови "Укргазвидобування" Олега Прохоренка 19 листопада. Він відповів, що не має наміру залишати свою посаду достроково, - ред.)

- Виходить, що зараз, по суті, Прохоренко ваш прямий підлеглий.

- Я не буду це коментувати. У нас з Олегом дуже хороші професійні стосунки, я про нього дуже високої думки. Вважаю, що він і його команда досягли дуже багато чого для того, щоб підтримати видобування, навіть його трохи підняти. Далі про його майбутнє краще говорити з ним. Зараз я не планую проводити ніяких кадрових рішень. Більше того, зараз для мене пріоритет – створення стратегії та затвердження її наглядовою радою. Коли ми її затвердимо, то будемо обговорювати завдання кожного в цьому проекті.

- Все ж хто саме знаходиться у вашому підпорядкуванні, які відомства, можливо нові структури?

- Комерсанти, видобуток: "Нафтогаз Трейдинг", "Нафтогаз Тепло", "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"" і "Укргазвидобування" (УГВ). Ці компанії будуть у підпорядкуванні глави дивізіону, про який ми говоримо. Один з результатів роботи – це платіжна дисципліна від всіх споживачів газу, який належить громадянам України. Моя робота – мінімізувати розбазарювання цього товару.

- Так що ви можете зробити, якщо в роздрібному сегменті монополія облгазів, левова частка яких контролюється олігархом Дмитром Фірташем?

- Давайте я поки не буду розповідати тактичні речі. За весь газ, який видобуває УГВ та інші держкомпанії, ми повинні отримувати кошти за ціною, встановленою Кабміном, або сформованою попитом і пропозицією.

- Основна проблема, з якою ви зіткнетеся, - це абонентська база, яка є в облгазів Фірташа, але якої немає у вас. Як ви збираєтеся її забрати?

- У мене є бачення та стратегія, яку я повинен погоджувати з наглядовою радою. З мого боку некоректно буде повідомляти наглядову раду через пресу про наші плани. Я із задоволенням вам все розповім на початку наступного року.

- Що далі буде з ЕРУ? У вас були досить серйозні плани щодо приватизації ОПЗ і "Центренерго".

- Приватизація ОПЗ – процес непростий. Економічної доцільності поки не видно в цьому напрямку, і по самому процесу незрозуміло, що відбувається. Що стосується "Центренерго", ЕРУ, коли я був ще в цій компанії, розглянула цю можливість, але у нас не вийшло зібрати необхідні кошти за такий короткий строк, який був встановлений. За місяць після публікації умов приватизації потрібно зібрати двісті з гаком мільйонів доларів. Це завдання не з простих. Я буду уважно відслідковувати, у кого вийшло це зробити.

- Ви працювали з ОПЗ за давальницькою схемою, знаєте проблеми та історію боргів заводу: частина Фірташу, частина НАКу. На своїй новій позиції ви зможете якось допомогти цьому цінного активу з реструктуризацією боргів, наприклад?

- Цінність цього активу залежить від так званого "спреду" – різниці між ціною на газ і на добрива. ОПЗ конвертує одну субстанцію в іншу. Якщо ціна на газ впаде, а на добрива виросте, то завод відразу стане золотим активом, і підприємство зможе розплачуватися за борги. Зараз ситуація не настільки райдужна, є об'єктивні ринкові причини.

- У НАКу є власний видобуток, так що можна запустити завод дешевим газом...

- Річ коштує стільки, скільки за неї готові заплатити. Це головний принцип ринкової економіки. Який хороший менеджер буде продавати український газ дешевше його вартості? Хочу подивитися, як хтось прийде в город і скаже: "Ой, це українська картопля, давайте продавати її дешевше". Що б з ним зробив господар цієї картоплі? Таке ж ставлення має бути до газу. Чому ми не можемо отримувати за газ ринкову вартість, інвестувати ці гроші у збільшення видобутку, створення нових робочих місць? Ми платимо за цей газ податки в бюджет України, ренту. Із імпортного газу держава в бюджет ніякої ренти не отримує. А бюджет – це пенсії, це підтримка армії, зарплати держслужбовців. У нас рентні платежі від 16% до 26%, це все йде в бюджет, плюс дивіденди. Нам потрібно зробити все, щоб повністю забезпечити Україну власним видобутком.

- Яку формулу ціни газу в Україні ви вважаєте ринковою і справедливою: "хаб плюс", "хаб нуль" або "хаб мінус" (ринкова ціна для України відповідає імпортній і формується з урахуванням середньорічної вартості газу на європейському хабі NCG, - ред.)?

- Я за те, щоб ціну на газ визначали попит і пропозиція в Україні. Це - енергодефіцитна країна, ми змушені імпортувати близько десяти мільярдів кубометрів газу. Середньорічна ціна на зовнішньому ринку і буде замикаючою – імпортний паритет. Тому всі інші виробники газу підтягнуться до імпортного паритету. Ситуація зміниться кардинально, як тільки ми збільшимо видобуток газу, щоб отримати можливість самим себе забезпечувати або навіть експортувати. Тоді відразу ціна впаде до рівня, при якому ти експортуєш і платиш логістичне плече, щоб доставити газ до того ж Баумгартена (йдеться про найближчий до України газовий хаб в Австрії-Словаччині, - ред.) і продати його там. Тоді у нас автоматично ціна опуститься до рівня "хаб мінус транспортування". Кричати, що це дорого, давайте знизимо її адміністративними способами – це не вихід.

Вихід: створити всі умови для того, щоб Україна повністю забезпечила себе газом, дати можливість нашим дуже якісним технічним фахівцям реалізувати себе професійно і добути цей газ. А не сидіти "собакою на сіні" на ліцензіях, нічого не робити і не давати це робити іншим.

Андрій Фаворов: "Який хороший менеджер буде продавати український газ дешевше його вартості?" (Віталій Носач, РБК-Україна)

- По суті, ви зараз переказуєте пункти амбітної програми про досягнення обсягу видобутку українського газу до 20 мільярдів кубометрів до 2020 року. Ви вже встигли ознайомитися з тим, як йдуть справи з її виконанням?

- Проблема в досягненні цієї мети складається з трьох компонентів. Перше: існуючі свердловини, видобуток на яких знижується. Природне зниження видобутку через виснаження родовищ – понад мільярд кубів газу в рік. Тому нам потрібно збільшувати видобуток на мільярд, а то і півтора в рік, тільки щоб компенсувати це зниження і зберегти існуючі обсяги (зараз "Укргазвидобування" видобуває 15,3 млрд кубометрів, - ред.). І це величезна заслуга команди "Нафтогазу" і "Укргазвидобування", що вони досягли цієї мети і утримують цей рівень. Яким чином утримують? Зсуваючи криву падіння на існуючих свердловинах далі вперед. УГВ тепер робить близько двохсот операцій ГРП (гідророзрив пласту, - ред.) в рік, щоб зберегти тиск у свердловинах. Друга складова: на існуючих ліцензіях зробити якісне буріння, щоб ввести в експлуатацію нові свердловини.

- Ви говорите про закуплених послуги буріння, один з найбільших тендерів в історії НАКу, який розпочався в кінці 2016 року. Згідно з його умовами, компанії-переможці повинні пробурити дев'яносто нових свердловин. Скільки вже готові?

- Я не готовий зараз відповісти в таких деталях. Але хочу сконцентрувати увагу на третій складовій, без якої неможлива програма 20/20. Необхідно мати ліцензії та нові родовища, тому що подальше "вичавлювання" з існуючих свердловин, можливо, і дасть невеликий приріст, але не вирішить проблему повного забезпечення країни українським газом.

- Зараз склалася дуже дивна ситуація, коли ви не можете розпорядитися навіть наявними ліцензіями. Наприклад, у Полтавській області місцева влада блокує процес погодження видачі "Нафтогазу" 17 спецдозволів. Як ви збираєтеся з цим боротися?

- "Нафтогаз" не зможе вирішити цю проблему один. Для цього буде потрібне повне залучення уряду, депутатів і так далі. Ми повинні розуміти, що це означає для енергобезпеки країни, для робочих місць, бюджету, зокрема місцевих бюджетів, адже вони отримують п'ять відсотків надходжень від ренти, яку платить УГВ (в місцевий бюджет газовидобувні компанії відраховують п'ятивідсотковий податок, - ред.). Я в шоці, я відмовляюся вірити, що районам Полтавської та Харківської областей не потрібні нові дитячі садки, майданчики, школи, лікарні, підвищення зарплат для вчителів, пенсіонерів. Вони відмовляються від цих надходжень п'ятивідсоткових. У мене питання: чому представники місцевої влади дозволяють собі відмовитися від таких податкових надходжень в місцеві бюджети? "Нафтогаз" не може самостійно вирішити цю проблему. Для цього потрібне залучення уряду, депутатів.

- Ви працювали в бізнесі, і прекрасно розумієте, хто блокує вихід НАКу на ці свердловини. Якщо я назву вам прізвище Павла Фукса (бізнесмен, компанія якого отримала близько 14 спецдозволів на видобуток газу в Полтавській області, - ред.), ви навряд чи здивуєтеся. Яким чином будете вирішувати цю проблему, адже бізнесмен Фукс пов'язаний з топ-чиновниками?

- Я цього не знаю, це - чутки, які я чув, читав в розслідуваннях. Але я знаю те, що ці проблеми потрібно виносити на світ і обговорювати. Ми готові зробити все для того, щоб донести цю позицію до громадськості.

- Як буде далі розвиватися ситуація із спецдозволами "Нафтогазу" (ПСО)? Адже у травні, згідно з домовленостями з МВФ, нас всіх чекає чергове підвищення ціни на газ для населення.

- Чому ви думаєте, що підвищення? Сьогодні газ за однією ціною, 11 тисяч, а за ПСО – 8,5 тисяч. Ціна може знизитися. Рік-півтора тому він коштував 6-7 тисяч. Питання не в підвищенні ціни на газ, а в ринковій вартості. Ніхто так добре не визначає ціну на товар як ринок. Кабмін зобов'язався переглянути ціну в травні.

Про подвійне громадянство і життя в Україні

- До речі, ви громадянин якої країни?

- У мене два паспорти. Я народився в Росії, в Москві. Переїхав в юності в США. У мене два громадянства: американське і російське. А також постійне місце проживання в Україні. Моя бабуся народилася в Одесі, я отримав постійне місце проживання, виходячи зі своїх родинних зв'язків. Живу в Україні з 2009 року. Мені тут подобається. Хочу жити в країні, в якій завтра буде краще, ніж сьогодні.

- У "Нафтогазу" зараз серйозний конфлікт з "Газпромом", а ви при цьому є громадянином Російської Федерації. В публічній площині це виглядає як конфлікт інтересів.

- Активів в Росії ніяких у мене немає. Навіть валізи порожньої.

Андрій Фаворов: "Не треба плутати батьківщину з начальством" (Віталій Носач, РБК-Україна)

- Так навіщо вам тоді російське громадянство?

- Раптом колись захочу стати президентом Росії, хтось же повинен. [Сміється]. Не знаю, як відповісти, ну є і є. У нас глобалізація: люди з різними громадянствами працюють по всьому світу, це нормально. Люди створюють "нетворки", не виходячи з кольору свого паспорта, а виходячи із загальних цінностей. Україна теж частина цього світу, цієї глобальної тенденції, і ми нікуди від цього не дінемося. Російський паспорт я отримав в юності. Мого батька запросили в епідеміологічну службу в США, він нас з собою перевіз. Там я отримав візу, яка дозволяла мені працювати. Я працював у "Макдональдсі", був водопровідником, головним касиром, до речі, улюблена моя робота була.

- Зараз вас теж будуть називати "головним касиром". Мовляв, сидите тут і всім "видаєте квитки на вході".

- Слава богу, ці часи канули в Лету. Зараз тут усе інакше. У 2013 році я просидів у "Нафтогазі" десять годин з контрактом реверсу з Угорщини в Україну, щоб нас включили в баланс і дозволили імпортувати цей газ. Оббивав пороги, мене посилали, відтягували, не давали. Зараз ніхто не повинен ні в якому кабінеті сидіти. Будь-хто приносить контракт, номінацію – будь ласка, привозьте газ, продавайте кому завгодно.

- От це ключова проблема. Приносить. Потрібно зібрати пакет документів, написати на папірці, надіслати в "Укртрансгаз". Потрібна електронна система, добовий ринок балансування. Ви будете цим займатися?

- Це компетенція "Укртрансгазу", але я буду брати участь у дискусії. Думаю, що користувачі послуг УТГ мають право голосу, коли ми прописуємо правила роботи на цьому ринку. Денне балансування обговоримо пізніше, сходимо в НКРЕКП і поставимо там питання. Там проблема на проблемі, але це не означає, що ми їх не вирішимо.

- Як ви ставитеся до конфлікту на Сході України, російсько-українській війні?

- Моя позиція досить чітка. Я був у Донецьку в 2014 році, бачив власними очима принади "руського міра" і російської агресії. Вважаю, що це величезна трагедія. Мене дратує поведінка Росії по відношенню до України.

- Але паспорт ви не здасте до кращих часів, чекаючи, коли Росія стане "хорошою"?

- Не плутайте батьківщину з начальством. Це різні речі. Люди, які при владі, приймають ці рішення. Я не можу на це вплинути, тому не переживаю за ці рішення.

- До окупації Криму ви як ставитеся?

- Це повне порушення всіх міжнародних правил, законодавства, домовленостей. Повністю нелегальна окупація цих територій.