Андрій Фаворов: За газ можна розплачуватися або грошима, або незалежністю країни

- "Нафтогаз" направив у березні прем'єру листа з пропозицією скасувати режим спецзобов'язань (ПСО) і знизити ціну на газ для населення. У відповідь уряд відреагував прийняттям постанови №293, якою не скасував ПСО, але знизив ціну газу. НАК повідомив Кабмін, що не зможе її виконати і буде спиратися у своїй діяльності на постанову №867, якою були покладені на компанію спецзобов'язання, і подав проект фінплану на цей рік з відповідними розрахунками. Що відбувається з ціною газу на ринку, і якою вона буде тепер для українських споживачів?

- Діюча урядова постанова №867 від 19 жовтня минулого року, якою на НАК "Нафтогаз" покладено спецзобов'язання, визначає, що з 1 травня ціна на газ повинна бути підвищена до 7,2 тисяч гривень за тисячу кубометрів (без ПДВ і витрат на транспортування, - ред). Також цей документ передбачає прив'язку цін для побутових споживачів до цін для комерційних клієнтів з 1 січня 2020 року і повне скасування режиму ПСО з 1 травня 2020 року. Це, нагадаю, один із пунктів домовленостей нашої країни з Міжнародним валютним фондом.

Але у березні сталася унікальна подія: ми побачили, що ціна газу на зовнішньому ринку падає, і до кінця першого кварталу вартість його закупівлі виявилася нижче поточного рівня ціни ПСО. Тому наша реакція з комерційної точки зору була правильною: запропонували уряду достроково припинити дію ПСО. Адже, згідно з постановою №867, ми не можемо пропонувати газ за ціною ні вище, ні нижче встановленої урядом у ПСО.

- Для своїх прямих клієнтів ціну ви все ж трохи знизили.

- Цілком вірно. Режим ПСО дає нам можливість знизити ціну тільки для клієнтів нашої газопостачальної компанії і тільки на розмір її маржі – близько двох відсотків (з 8,55 до 8,38 гривень за кубометр, - ред.). Ціна газу, який продає "Нафтогаз", при цьому залишається однаковою для всіх роздрібних постачальників. Більшість побутових споживачів газу все ще купують газ через приватні газзбути, які, по суті, перепродують їм наш газ. Безумовно, "Нафтогаз" зацікавлений у залученні нових абонентів, а найпростіший спосіб їх зацікавити – знизити ціну на газ.

- Володимир Гройсман, публічно відповідаючи на пропозицію держкомпанії, заявив, що бачить у ній "пастку", побоюючись, що скасувавши ПСО зараз, ціна на ринку може знову зрости і український споживач не витримає цього навантаження. Які прогнози щодо ціни газу на весняно-літній період? Наскільки б могла знизитися ціна, якби ПСО було скасовано?

- У будь-який момент на ринку ціна може змінитися – зрости або зменшитись. Наведу простий приклад. Атомна електростанція у Франції виходить у незапланований ремонт, включаються газові блоки, ціна на газ злітає по всій Європі. Станція виходить з ремонту – ціна падає. Нормальні умови роботи ринку, засновані на балансі попиту і пропозиції. Україна у ціноутворенні прив'язана до європейського ринку. Ми це бачимо кожен день, оскільки закуповуємо газ для забезпечення наших споживачів і виконання наших зобов'язань.

З іншого боку, ринок може запропонувати споживачам також стабільність і передбачуваність. Розуміючи, що не всім споживачам комфортно залежати від перепадів цін, західні газові компанії пропонують різні варіанти поставки – з фіксацією ціни на рік, з передоплатою, з рівномірним розрахунком протягом року і т.д. Скасування режиму ПСО давало б можливість будь-якому іншому учаснику ринку виходити на цей ринок. Побутові споживачі могли б купувати газ як у "Нафтогазу", так і у будь-якої іншої газопоставляючої компанії.

Зараз на ринку кілька тенденцій, які впливають на зниження ціни на газ. По-перше, зима була теплішою, ніж всі очікували. Трейдери промахнулися з прогнозами – погода непередбачувана. У результаті запаси газу у сховищах Європи на 50 відсотків більше, ніж у той же самий час минулого року. На сьогодні ми бачимо, що ціна на травень буде нижче, ніж ціна ПСО на майже 800-1200 гривень (за тисячу кубометрів, - ред). І поки я не бачу причин, чому тренд зі зниженням ціни повинен змінитися до четвертого кварталу цього року.

Але вже у кінці року ціна газу в Європі буде формуватися в залежності від того, чи продовжиться чи не продовжиться транзит російського газу по території України. Тому саме зараз у нас є можливість закупити весь газ, який буде необхідний у кінці цього року і першому кварталі наступного за нинішньою ціною – нижче 7 тисяч гривень. Ціна на ринку постійно змінюється. За останній тиждень ціна "хиталася" у діапазоні 800 гривень – вгору і вниз. І ми запропонували уряду скористатися ринковою кон'юнктурою.

- В останньому листі уряду НАК обґрунтував, що нова постанова №293 – є юридично нікчемною, і компанія має намір і далі керуватися 867-ю постановою? Це означає, що вже з 1 травня ціна на газ для побутових споживачів повинна скласти близько 9,7-9,8 тисяч гривень за тисячу кубів?

- Так, це так і є. Ми будемо змушені дотримуватися чинної постанови №867, якою на нас покладені спецзобов'язання. Але наша позиція залишається незмінною. НАК вважає, що газ повинен продаватися за ринковою ціною, яку визначає попит і пропозиція. Цей рівень може бути як вище ціни, встановленої Кабміном, так і нижче. У березні ми довели, що це – факт. Коли ринок є арбітром у питанні ціни, зникає грунт для дискусій про те, що ціна встановлена з перевагою для виробників газу, так і, навпаки, на користь споживачів газу. Ніхто не може визначити ціну на газ так точно і добре, як ринок.

- Іншими словами, своїм листом компанія ще раз намагається пояснити уряду необхідність скасування спецзобов'язань? Тому що, напевно, Кабмін не погодиться продавати газ населенню за ціною майже 10 тисяч гривень.

- Центральне планування цін – це завжди тупиковий шлях.

- Чому компанія не може виконати постанову №293 і що пропонує уряду?

- По-перше, юридичні механізми Кабміну передбачають, що уряд може дати нам розпорядження як акціонер "Нафтогазу" встановити певну ціну на газ. Це стало можливим після того, як Кабмін змінив статут компанії. І ми повинні будемо виконати вказівки акціонера. Є другий шлях. Він передбачає внесення змін до 867-ї постанови, які повинні бути узгоджені зі всіма зацікавленими сторонами. Але постанова №293 – це не перший і не другий шлях. При діючому режимі ПСО уряд прийняв ще одну постанову, і тепер вони суперечать одна одній.

- Я правильно розумію, що після прийняття нової постанови компанія не розуміє, кому вона повинна поставляти газ, тобто, хто є її клієнтами, і це є зобов'язанням?

- Кабмін не погоджував з нами проект нової постанови. У цьому документі зазначено, що "Нафтогаз" "постачає газ з урахуванням умов, визначених Кабміном". Про які умови йдеться – не зрозуміло. Якщо це режим ПСО, закріплений 867-ою постановою, то ми зобов'язані поставляти газ за чітко визначеною у ный ціны і ніяк інакше. Чи ж тепер це не зобов'язання, а наше право? Але у той же час для нас ПСО ніхто не відміняв, і ми не можемо його порушити.

Крім того, не весь список споживачів, яким ми повинні постачати газ згідно режиму ПСО, відображений у новій постанові №293. Приміром, чомусь "загубилися" приватні виробники теплової енергії.

Більш того, у постанові №293 нічого не сказано про те, за якою ціною посередники повинні будуть продати отриманий у нас газ населенню. Там в принципі не йдеться, що цей газ посередники повинні продати саме побутовим споживачам. Зараз такі обмеження прописані у постанові №867, якою визначається режим ПСО. Але там є і чіткі вказівки по ціні, і постанова №293 не вносить у неї зміни.

Скажу більше: жодна розсудлива наглядова рада не затвердить комерційну політику компанії, яка пропонує в обхід постанови №867 поставити газ тим споживачам, які нам і так повинні більше 30 мільярдів гривень (мова йде про газзбути, - ред.). Тому у березні ми почали пропонувати кінцевим споживачам укладати договори з нами безпосередньо.

- Які юридичні інструменти компанія може використовувати, якщо, припустимо, Кабмін буде наполягати на необхідності виконання постанови №293 в частині ціни, і при цьому не скасує ПСО, тобто, постанову №867?

- Це питання адміністративного регулювання. Кабмін як суб'єкт прийняття рішень керується своїми правами і визначив ось такий механізм формування ціни. На даний момент цей механізм ні з юридичної, ні з економічної точки зору не досконалий. Ви питаєте про території, якої немає на карті юридичних можливостей. Самий простий спосіб виправити ситуацію – скасувати режим ПСО.

- Якщо ситуація не зміниться, і НАК, як ви кажете, буде змушений виконувати 867-у постанову, то з 1 травня для своїх споживачів за ПСО компанія виставляє ціну, яка виявиться вище ринкової. Ви не побоюєтеся ще більшого падіння платіжної дисципліни з боку облгазів і теплокомуненерго, і які це може мати фінансові наслідки для компанії?

- Ми сподіваємося, що уряд виправить ці невідповідності. Складно припустити, як буде працювати ринок у цих умовах, але для споживачів це однозначно створить незручності. Нам пощастило, що у другому і третьому кварталах рівень споживання у облгазів і теплокомуненерго невисокий. Тому проблема існує в юридичній і регуляторній площинах, але у цей час року вона має незначний негативний економічний ефект.

Але у перспективі, якщо ситуація залишиться незмінною, то вийде, що ціна підвищиться з травня для НАК "Нафтогаз", на який покладено спецзобов'язання, а у решти буде право працювати у ринку. Це створює дискримінаційні умови для державної компанії. Адже наші клієнти при відсутності у них боргів зможуть відмовитися від купівлі газу у НАКу і купувати паливо у будь-якого іншого виробника або постачальника газу за ринковою ціною, нижче ціни ПСО. У результаті такі компанії почнуть просто забирати наших клієнтів або ж, продаючи за ціною ПСО, отримувати необґрунтовану неринкову маржу.

- Компанія судиться з Кабміном, який поки відмовляється виплатити НАКу компенсацію за весь час дії ПСО. При цьому, за вашими словами, якщо НАК буде обмежений ціною ПСО, ви ризикуєте втратити клієнтів, які переорієнтовуються на закупівлю газу у приватних компаній за ринковою ціною. Що у цьому випадку плануєте робити зі збитками?

- У проекті нашого фінансового плану на цей рік відображена гнітюча картина і негативні наслідки для нашого акціонера. Для мене очевидно, що у результаті максимально постраждає держкомпанія "Укргазвидобування" і наші плани з нарощування внутрішнього видобутку. Тому що за відсутності коштів ми просто не зможемо пробурити нові свердловини, побудувати нові газопроводи для них, інтенсифікувати видобуток на старих свердловинах.

Якщо ми у цьому році плануємо видобуток на рівні 15,7 мільярдів кубометрів, то за відсутності фінансування цей показник дуже швидко впаде до 14,5 мільярдів кубометрів. Тобто, у нас буде падіння видобутку понад мільярд кубометрів в рік на існуючих родовищах. Це означає, що у нас виникає додатковий мільярд кубів, який ми будемо змушені імпортувати. І у нас замість інвестицій, а це – податки, робочі місця, будуть витрати. І замість того, щоб робити відрахування у пенсійний фонд українського бюджету, ми будемо підтримувати пенсійний фонд норвезького бюджету.

- Якщо слідувати постанові № 867, з 1 січня 2020 року ціна газу для населення повинна розраховуватися на підставі ринкової. Але спецзобов'язання з "Нафтогазу" можуть бути зняті тільки з 1 травня наступного року. Поясніть, у чому вони полягатимуть?

- У будь-якій комерційній діяльності існує два ризики: ціновий і кредитний. Тобто, заплатять чи ні тобі гроші за товар. Ціновий ризик з 1 січня повинен бути усунутий. Вартість газу для населення буде корелювати з ринковою ціною. Але до травня у "Нафтогазу" залишаться зобов'язання постачати газ своїм споживачам незалежно від того, платять вони за твій товар чи ні. І у компанії не буде права від таких споживачів відмовитися.

- 1 січня також закінчується дія контракту на транзит російського газу по нашій ГТС. Цілком вірогідною може бути ситуація, коли нового контракту не буде. Андрій Коболєв в інтерв'ю РБК-Україна заявив, що для того, щоб нівелювати можливі ризики з боку "Газпрому", до опалювального сезону потрібно запасти на 3 мільярди кубометрів більше газу, ніж зазвичай. Тобто, до жовтня у "підземках" повинно бути близько 20 мільярдів кубометрів. Де компанія планує брати кошти на закупівлю цього обсягу, і наскільки реально у нинішній ситуації його закачати?

- Технічно ніяких проблем немає, і це можливо. Ми активно працюємо над реалізацією цього плану. На сьогодні немає конструктивної позиції компанії "Газпром" щодо обсягу та умов транзиту російського газу після 1 січня 2020 року. Контракт не підписано. Якщо складеться ситуація, при якій транзиту не буде, то, закачавши додаткові три мільярди кубометрів, ми зможемо підтримувати необхідний тиск у системі. Це створює додатковий резерв потужності для України і при певних негативних сценаріях дозволить нам безболісно пройти осінньо-зимовий період.

У нашому проекті фінплану, який поданий на розгляд уряду, чітко описана ситуація з ліквідністю компанії НАК "Нафтогаз", виходячи з тієї стратегії, яку поставили перед нами представники нашого акціонера (у наглядовій раді, - ред.). Ми також вказали на необхідність закупити додаткові обсяги газу. Ціна на газ буде змінюватися, але ми оцінили цю необхідність у діапазоні від 800 мільйонів до 1,5 мільярдів доларів. У нас йде активне обговорення з урядом, де ми будемо брати ці кошти. Тому що залучення будь-яких боргових зобов'язань компанією вимагає погодження з акціонером. Ми сподіваємося на конструктивний діалог з Кабміном у пошуку відповіді на питання, де ми можемо залучити ці кошти у найближчій перспективі.

- Давайте поговоримо про найбільш негативний сценарій. 1 січня 2020 року. Припустимо, що в України немає нового контракту на транзит російського газу, НАК не залучив кошти, і відповідно, не зміг запасти необхідні 20 мільярдів кубометрів. Що тоді будемо робити?

- За газ можна розплачуватися або грошима, або незалежністю країни. Якщо ми входимо у перший квартал наступного року без додаткових кубометрів газу в сховищах, тоді у нас дуже слабка переговорна позиція з "Газпромом". І тоді ми серйозно ризикуємо опинитися в ситуації січня 2009 року, коли Росія перекрила транзит газу в ЄС. Якщо у нас достатні запаси газу до початку 2020 року – ми незалежна країна, яка живе своїм життям і забезпечує стабільне проходження опалювального сезону.