Андрій Богдан: Я б дозволив Донецьку і Луганську офіційну російську мову, якщо вони будуть територією України
Глава Офісу президента Андрій Богдан є однією з найбільш суперечливих фігур в оточенні президента Володимира Зеленського. Хоча його можна назвати одним з ідеологів цього президентства.
У всякому разі, Ігор Коломойський, якому Богдан надавав адвокатські послуги, в інтерв'ю "РБК-Україна" розповідав, що Богдан ще після виходу серіалу "Слуга народу" у 2015-му році назвав Зеленського майбутнім главою держави. Тоді ж олігарх, відповідаючи на питання, хто очолить адміністрацію ще новообраного президента, сказав, що ставить на Богдана.
Ця ставка зіграла. Хоча, за свідченнями численних джерел, проти такого призначення виступали і традиційні політичні еліти України, і навіть міжнародні партнери.
У політику Богдан ходив ще в 2007 році – балотувався до парламенту за списком "Нашої України", але до Ради не потрапив. Варто відзначити, що раніше, у 2004-му він став партнером у юридичній фірмі Ігоря Пукшина, колишнього заступника голови секретаріату президента Віктора Ющенка.
У тому ж 2007 Андрій Богдан прийшов на державну службу, на посаду заступника міністра юстиції Миколи Оніщука. У грудні 2010 року він був призначений уповноваженим по боротьбі з корупцією в уряді Миколи Азарова. На цій посаді він працював до 2014-го року, коли повернувся до адвокатської практики.
Потім Богдан був радником голови Дніпропетровської ОДА Коломойського, захищав його соратника Геннадія Корбана і навіть балотувався в парламент під непрохідним 74 номером у списку Блоку Петра Порошенка. Під час конфлікту Порошенка і групи Коломойського, був виключений із списку і в парламент не потрапив.
В інтерв'ю РБК-Україна Богдан розповів про підбір нових губернаторів і кандидатів у депутати від "Слуги народу", свої зв'язки з колишніми клієнтами і офшорними компаніями, стосунки з Андрієм Портновим і переговори з Росією.
"Зі ста людей, яких ми беремо до себе в команду, двадцять потрібно буде терміново втрачати"
Коли ви приходили до влади, я спочатку злякався...
Чого?
Що зараз буде щось неймовірне. Пройшов місяць, і я так бачу, що, напевно, все буде як завжди.
Навпаки, все вже неймовірно. Ніхто так не розпускав ще Верховну раду, не вигравав Конституційний суд, не робив такі швидкі кроки, як ми робимо. Візьміть, проаналізуйте перший місяць інших президентів і побачите рівним рахунком нічого.
Перше питання буде стосуватися призначення губернаторів. За законом все правильно, але ви обіцяли інше: прозорі конкурси, хіба що не голосування людей. У підсумку - кулуарне рішення. Де ейчари (фахівці з підбору персоналу, - ред.), все це?
Всі губернатори відібрані ейчарами. Оскільки йдуть вибори, немає можливості проводити якісь голосування. Хоча була класна ідея, але ми від неї відмовилися, - зробити референдум щодо обрання губернаторів. У нас вибори Верховної ради, добровільно проголосуйте ще за чотири-п'ять кандидатур, кого ви хочете бачити губернатором. Було б класно, але не встигаємо. Є варіант через рік це поєднати з місцевими виборами.
Майбутніх одеського та луганського губернаторів – Андрія Андрейчикова і Віталія Комарницького - теж ейчари привели?
Одеський – це якийсь колега Володимира Олександровича. Було кілька варіантів, але цей самий підходящий. Те, що в нього кидають какашки, абсолютно несправедливо.
В якому місці він колега? Займався телевізійним бізнесом?
Десь був у якомусь бізнесі.
А луганського – ейчари привели?
Луганського, по-моєму, так, ейчари привели. Мій заступник Трофимов може розповісти докладніше. Я лише погоджував ті кандидатури, які надійшли. Я не розумію в чому негатив.
Андрейчиков торгував металобрухтом з Придністров'ям, а Комарницький хіба що не виступав за "русский мир".
Я не бачив, щоб виступав за "русский мир", чи може я щось пропустив. А другий металобрухтом займався. Він порушував законодавство України?
У людей є енергетика, бажання і можливість якийсь час жити за свої гроші і робити реформи. Що таке губернатор? Це запобіжник, комунікатор між бізнесом і суспільством, регіоном і центральною владою. Він повинен доносити правильні сигнали, щоб концентрація влади в регіоні не була в одних руках і щоб ця концентрація не робила якоїсь шкоди розвитку регіону. Мало того, він повинен бути рекламним агентством цього регіону для міжнародних інвесторів. Ці люди всі з бізнесу, освічені, ідеологічно вписуються в нашу систему координат.
Ви впевнені, що у них, як мінімум, проукраїнські погляди?
Я впевнений, що зі ста людей, яких ми беремо до себе в команду, двадцять потрібно буде терміново втрачати, ще тридцять загубляться в дорозі. Це природний відбір. У мене немає кнопки "дайте мені міністра транспорту". Бах, принесли, ідеальний і всім подобається. Немає. В Україні взагалі є глобальна проблема – кадровий дефолт. Спитайте кого хочете. Ви уявляєте призначити 24 губернатора, де їх взяти? Він повинен бути з досвідом. Тобто, вже був на державній службі? О, в нього квартира? О, все!
Можу заперечити. Ви, коли йшли у владу, то знали, що Зеленський може стати президентом з 2015 року, з 2017 року – впевнено. Чому не підготувалися, не набрали людей, команду, чому все в пожежному темпі?
А де взяти гроші, щоб підготувати цю команду, набрати її? У Ігоря Валерійовича або Ріната Леонідовича?
Умоглядно домовитися з людьми, що в разі, якщо ми...
Умоглядно домовитися можуть тільки журналісти в своїх фантазіях. Якщо ти запрошуєш людину на роботу, то вона повинна звідкись піти, залишити якийсь бізнес, відставити сім'ю в бік і займатися чимось.
Так нехай займається бізнесом.
Не може він як губернатор займатися бізнесом.
Не може, але тоді міг же, поки ви не виграли.
Я люблю казки, але вони не живуть у реальності. Потрібно зняти рожеві окуляри і зрозуміти, що ми знаходимося на війні, тому беремо тих людей, яких знаходимо. Припустимо, буде 200 народних депутатів від "Слуги народу". Я розумію, що якась частина з них не виправдає наші надії. Це нові люди, вони нізвідки, вони реально приходили через Facebook, через соціальні ліфти. Їх давали регіональні штаби, їх радили експерти, ми брали людей з офісу BRDO, це різні люди. І 20% з них будуть погані, їх куплять, вони будуть брати хабарі, потім ще 20%. Але з них 60-70% будуть нормальні ідеологічні люди.
Але вам не вистачить на коаліцію.
Якщо б ми брали колишніх народних депутатів, то вони 100% вже інфіковані, всі. З першого дня вони вже не ваші.
Якщо у депутати колишнім не можна, то чого в губернатори колишнім можна? Я зараз, наприклад, про херсонського Юрія Гусєва.
А він що, колишній народний депутат?
Він колишній чиновник, у Каськіва працював.
Я у Азарова працював, до цього в Ющенка і Тимошенко. Я і у Петра Олексійовича працював, і у Луценка був адвокатом.
Так що це за нові обличчя?
Нові ідеологічно. Тут такий же сидів: "Так вони ж без досвіду, як же ви взяли людину без досвіду, вона ж не розуміє нічого в державній службі". Так хто з вас розумніший? Ми беремо людей, які відповідають нашій ідеології, які прийшли будувати країну, не красти і не брати хабарі. У мене в кабінеті за останній місяць жодної крадіжки не узгоджено, і жодного хабара не взято. Вірю, що так і далі буде.
Питання подвійних стандартів. У список "колишнім" не можна, а губернатором бути можна.
У списку не можна, у депутати не можна, навіть Лещенку, який нам допомагав, так, не можна. Є правило і його не можна порушувати.
А чого в губернатори можна?
Де ступінь цього можна або не можна? Він працював з Каськівим, значить не можна?
Він колишній чиновник.
І я колишній чиновник. Там усі мали досвід державної служби. Рівень інфікованості різний. Серед діючих народних депутатів є нормальні і хороші люди. Хто працював у Каськіва – теж не всі.
Хто працював у Азарова – теж не всі.
Ваші колеги вважають якраз з точністю до навпаки.
Питання в тому, що ваша команда сповідує подвійні стандарти.
Ні. Пункт перший: ми вважаємо, що депутати, які сьогодні працюють у Верховній раді, навіть хороші, нормальні хлопці, не мають права знову йти у Верховну раду. Це наше правило, ми його не порушуємо.
Пункт два: ми можемо десь з "Голосом" домовитися, десь з "Опозиційним блоком", одним з двох, десь з Тимошенко. Завжди так було. Ми виставили на округи 199 реальних кандидатів.
Але деякі округи ви відверто "злили".
Ні. Жодного округу ми відверто не злили.
Приклад. По 100-му та 74-му йдуть люди екс-регіонала В'ячеслава Богуслаєва, а проти Богуслаєва на його окрузі ви ставите сімейного фотографа.
Може бути. Це пропозиції обласних штабів. Ми не можемо з центру призначити в Шепетівку народного депутата. Ми не знаємо, де вона знаходиться, як туди проїхати. Ми звертаємося в обласний штаб і говоримо: "Дайте нам, хлопці, людину на такий округ". І вони нам дають. Ми як інакше повинні 199 чоловік знайти? З газети або у вас ходити питати? Ось питання: кого призначити в СБУ? У моїй телефонній книзі близько 50 сбушників, я нікого з них не хочу рекомендувати.
Я розумію чому, але домовленості по округам я теж бачу.
У нас в центральному штабі немає домовленості по жодному округу. Нам могли і список, і в Київ, і в Шепетівку внести людину, яка куплена, підіграє комусь або взагалі не збирається йти на вибори. Могли, так, але це не є умислом центрального штабу. І я вірю, що не є умислом регіонального штабу. У кожних 100% є 20% поганого.
Я слабо вірю в те, що регіональний штаб...
Ви можете вірити, можете не вірити, головне, щоб ви не фантазували.
Я ж сюди за цим і прийшов, щоб запитати, а не фантазувати. Олег Семінський, колишній начальник "Нафтогазвидобування", працював з Нестором Шуфричем, іде за округом в Чернігівській області. Його регіональний штаб привіз?
Я не знаю, як він з'явився. Особисто його не знаю. Знаю добре його дружину, ми працювали п'ятнадцять років тому в суді разом. Відома людина, у нього дуже трагічна історія, але він поводився гідно. Я не висловив проти нього жодних мінусів, тому що те, що я про нього знаю, говорить про нього, як про чоловіка.
Фото: "РБК-Україна"/Віталій Носач
"80% діючого політикуму – це мої колишні клієнти"
Якщо вже зайшла така розмова, то згадаємо про журналістські розслідування. Bihus.info опублікували інформацію щодо вашої участі у недобрих справах, назвемо це так, по кредитним історіям. Одна стосується банку Костянтина Жеваго "Фінанси і кредит", друга – компаній братів Сегалів, колишніх акціонерів банку "Надра". Наскільки морально, виходячи з цього, заявляти про нові обличчя, нові стандарти, кінці епохи жадібності?
Дуже морально. І в одній, і в іншій історії я є адвокатом, захищаю інтереси своїх клієнтів, якісно виконувати свою роботу. Мої клієнти платять мені гроші. Я відповідаю світовим стандартам роботи адвоката. Мені нема чого червоніти і немає про що шкодувати. Питання до журналістів: у чому мене звинувачують в тому, що я хороший юрист?
Можу вам відповісти. Є причетність до офшорки, яка бере участь у двох непов'язаних між собою справах, на яку виводяться гроші. Досить обгрунтована думка, що ця офшорка створена юристами для обходу кредитних договорів.
Це теж частина роботи. Я не пам'ятаю цих подій, я більше політичний адвокат. Але моя компанія веде, в тому числі, і ці справи. Що в цьому поганого?
Що ви клієнту пропонували схему, як говорив Остап Бендер, порівняно чесного відбирання грошей.
Треба розуміти, що ці розслідування – це перекручування фактів. Люди або не хочуть вивчати до кінця справу, або у них немає відповідної освіти, щоб вони дали оцінку тим чи іншим словами, які вони виголошують. У мене питання до вас, як до журналіста, що мені робити, судитися з ними?
Те ж стосується і мого майна. Там (сюжеті Bihus.info йдеться про маєток Андрія Богдана в Конча-Заспі і володінні землею у Київській області, — ред.) є відверта брехня. Найцікавіше – що я оформив на свою дружину в 2013 році дві квартири, будучи держчиновником з 2008 року. Так я розлучився з дружиною і з себе переписав на свою вже колишню дружину дві квартири, вона стала їх власником. До цього це були мої квартири.
Коли вони були куплені?
Квартири на мене були оформлені в 2012 році.
А коли пішли з державної служби?
В 2014 році, я пішов після Майдану.
Значить, вони були куплені під час чиновництва.
Під час чиновництва. У 2012 році я став власником двох квартир. Але ось ці договори купівлі-продажу (показує договори, - ред.) - це інвестиції. У 2006 році, будучи адвокатом, я пішов в "Познякижилбуд", уклав інвестиційний договір і в 2007 році виплачував гроші, і виплатив. Ось платіжні доручення (показує доручення, - ред.). А вони будували шість років і здали мені в експлуатацію в 2012 році. І я, будучи держчиновником, отримав дві квартири, але не купив. А купив їх в 2007 році. Заступником міністра юстиції я став у січні 2008 року.
Більше того, мені довелося в 2012 році доплачувати. Коли квартири здають в експлуатацію, вони заміряють і зобов'язують тебе доплатити від договірної ціни до реальної. І це все зазначено у мене в декларації. А в 2013 році я розлучився з дружиною і віддав їй дві квартири.
А в Козині?
Є документ, що я купив в 2007 році землю з недобудовою, до чиновництва. Підстава виникнення права власності датуються 2011 роком. Свідоцтво про право власності було видано тоді, коли будинок був зданий в експлуатацію – я його добудовував. Це був не договір купівлі-продажу. З 2007 року я чотири роки закінчував недобудову, здав в експлуатацію в 2011 році і відобразив у декларації.
Така ж історія з офісними приміщеннями – у 2007 році я уклав договір участі у фінансуванні. Тоді я вкладав гроші, у мене ще багато було такого майна, але потім, коли був на держслужбі, кожен рік я щось продавав.
Офшорка (в сюжеті Bihus.info кажуть, що Idelberg resources INC допомогла маслосиркомбінату з групи "Клуб сиру" не розрахуватися за кредит в банку "Фінанси та кредит", заявивши, що також претендує на гроші комбінату, - ред.) ваша?
Наша, з 2017 року. Ми її оформили на себе.
Як ви поясните те, що вона фігурує в цій схемі?
А що незаконного вона робила?
Вона робила борги.
Де вона робила борги?
Була одна відома у світі група, яка скуповувала різні заводи і заводила на них гроші, робила їх реконструкцію. Вона вважала, що, скупивши чотири заводи по десять, вони будуть разом коштувати сто. Тоді це була звичайна практика. Це називається частка в ринку. Вони реально з Idelberg заводили сюди гроші.
Тобто це не фіктивні борги?
Це не фіктивні борги. Це реальні гроші, які сюди приходили. За ці гроші вони робили реконструкцію заводів. А потім ці заводи ставили в заставу, у тому числі в банку "Фінанси та кредит", і брали у них кредит на операційну діяльність. Це була перша інвестиція.
Але, по-перше, виявився менеджмент, який просто розікрав все.
Як ця офшорка у вас опинилась?
Ми її на себе оформили. Ця група мала тоді проблеми і попросила, щоб офіційно у всіх документах були всі наші представники.
Довіреність офшоркою видана на моє прізвище. Були офіційні гроші, які заведені з-за кордону. Пройшли всі чотири інстанції. У процедурі банкрутства компанія продала майновий комплекс і всі гроші, отримані в результаті продажу, сплачені банку "Фінанси та кредит". Була криза в 2006-2008 роках. Вартість заводу була 20 мільйонів доларів, а оскільки Росія закрила ринок, викреслила їх з постачальників, економічна модель порушилась і завод почав коштувати 2 мільйони доларів.
Завод продали, а гроші повернули банку "Фінанси та кредит", повністю, до копійки, і ніхто собі нічого не взяв. Всі справи пройшли чотири інстанції – першу, другу, третю і Верховний суд – і ніде немає іншого рішення. Мало того, в 2015 році вийшов на зв'язок депутат Олександр Грановський, я особисто з ним зустрічався. Тоді банк "Фінанси та кредит" пішов на ліквідацію у фонд гарантування вкладів. І від Грановського надійшла пропозиція адвокатської допомоги нам у захисті нашого клієнта, за певну винагороду. Я відмовив, я сказав, що ми самі – кваліфіковані адвокати, і ми виграємо в суді справи, ми на сто відсотків упевнені у своїй юридичній позиції, і нам ця допомога не потрібна.
Через два-три місяці було порушено кримінальну справу, за зверненням того ж депутата Олександра Грановського.
У моєму житті були дві зустрічі з Грановським. Друга – коли Льовочкін був у цьому кабінеті, в 2010 році, Фірташ пограбував свого опонента, Сегаля. Коли я вже повернувся до адвокатської діяльності, Сегаль до мене прийшов, я вивчив справу і зрозумів – це чисто крадіжка, вони підробили документи на стадії виконавчої продажу майна, вони повністю сплатили кредит, вони забрали гроші виконавчої служби, а потім вони все одно забрали у них завод. Я виграв чотири суди у всіх інстанціях, я довів право власності Сегалів на завод. Адвокатом був Грановський і його компанія.
Тобто, з Грановським є конфлікт?
Це людина, яка зловживаючи довірою суддівського корпусу та правоохоронної системи, весь час втручався в їх діяльність.
Що стосується братів Сегаль (сюжеті Bihus.info йдеться, що фірма Іллі та Вадима Сегалів взяла кредит в своєму банку "Надра" під заставу соєпереробного заводу; пізніше банк викупив Дмитро Фірташ, а завод опинився у власності "Місто Банку" молодшого партнера Фірташа Івана Фурсіна; через роки після банкрутства "Надр" офшорна компанія Vesdix Investments Limited, співзасновником якої була Idelberg resources INC, яка видавала довіреність на Богдана, заявила, що позичала колишнім власникам соєпереробного заводу - фірмі братів Сегаль - гроші і хоче їх повернути; у результаті суд повернув завод фірмі братів, - ред.)? Це також ваша офшорка?
Це їх. У нас були такі умови адвокатського контракту. Нам не платили, але якщо ми виграємо все до кінця, то ми отримуємо відсоток від виграшу.
Питання про вплив ваших клієнтів на поточне політичну життя.
Я дистанціююсь від будь-якого конекту. 80% діючого політикуму – це мої колишні клієнти. Навіть Петро Олексійович, я з ним познайомився в штабі "Нашої України" в 2004 році на президентських виборах...
Я пам'ятаю лист, який Сергій Лещенко писав на захист Іллі Сегаля, щоб його пустили в Україну. Ви Лещенком таким чином познайомилися?
Ні. Ми з Лещенко познайомилися, коли я почав війну в міністерстві юстиції щодо грошей Лазаренка. Потім була історія з виплатами Мінюстом роялті різним компаніям за державні реєстри. Мене через цю історію і люструвати. Коли приймали закон про люстрацію, один з авторів - Юрій Дерев'янко, спеціально вписав туди мою посаду у порядку особистої помсти.
Фото: "РБК-Україна"/Віталій Носач
"Портнов - це мій багаторічний друг"
Все-таки, вплив ваших клієнтів у політичному житті буде проявлятися?
Я не можу сказати ні так, ні ні. Я від них дистанціювався, я не впливаю ні на їх бізнес, ні на їх політичне життя.
Простий тест. Ваш колишній клієнт Юрій Луценко повинен залишитися генпрокурором?
- Ні.
Коли він буде звільнений?
Ми не маємо конституційних повноважень його звільнити. Незважаючи на це, ми подали політичну заяву у Верховну раду з вимогою його звільнити, вона там лежить без розгляду.
Ви знаєте Андрія Портнова, ви працювали разом?
Так.
Як ви оцінюєте його діяльність?
Він дуже кваліфікований юрист, який виграв всі європейські суди, і я не чув жодного моменту, щоб держава мала до нього претензії.
Маю на увазі його діяльність щодо написання заяв щодо Порошенка і т. д. Це з вами домовленість або це самодіяльність?
Це самодіяльність Портнова. Я не знаю матеріалів цих заяв, але я думаю, там дуже багато всього по справі.
Портнов може зайняти якусь посаду при вашій владі?
- Ні.
Ви проти, чи президент?
Президент. Це було б неправильне політичне рішення, ми не може собі цього дозволити. Я теж проти, і не буду підставляти президента. Але так, це мій багаторічний друг.
Чи є вашим бізнес-партнером Андрій Вавриш, колишній начальник Департаменту містобудування та архітектури КМДА?
Ні. Я йому допомагав у багатьох випадках юридичними порадами. Але матеріально я ніяк не залучений в його проекти.
Кажуть, що Вавриш зараз "смотрящий" від вас в Києві.
Це повна брехня.
Як ви оцінюєте діяльність мера Віталія Кличка і бізнесмена Вадима Столара?
Інформацію про те, що Вавриш – смотрящий по Києву, поширює саме Столар. Вони завжди чимось ділилися, домовлялися, ось і зараз вони збирають гроші, а що робити далі, як ділити, вони не розуміють, в паніці шукають спосіб десь домовитися.
За що вас не любить Столар (київський бізнесмен Вадим Столар, балотується у Верховну раду за списком "Опозиційної платформи – За життя", – ред.)?
Напевно, добре, що він мене не любить. Значить, я роблю щось добре, раз мене не любить Столар, Грановський та інші персонажі.
Я чув, що ви хочете розділити посади мера і глави КМДА, позбавивши Кличка реальної влади.
Я не хочу, щоб у держбюджеті, місцевому бюджеті крали.
Це правда?
Так.
Тобто, ви дійсно розділите ці посади?
Не знаю.
Такий план був?
У мене є домовленість.
Про що?
Що мер Києва демонструє відкриту, чесну, продержавну позицію в економічних і політичних питаннях і в інтересах громадян міста Києва.
І тоді що?
І тоді ми приймемо кадрове рішення щодо нього.
А якщо не буде демонструвати?
Теж приймемо кадрове рішення. Але це будуть різні кадрові рішення.
Але те, що відбувається зараз у місті, вам не подобається?
Те, що відбувалося досі, мені не подобається. Нібито вони зі Столаром посварилися і його віддалили від виробничих процесів. Але нібито всі ходять у один і той же офіс, в який раніше ходили і там нібито узгоджують свої дії. Я поки що не вірю в ці чутки, але судячи з того, що про мене пишуть у пресі, що чутки мають місце бути.
Я з легкістю можу зробити так, що всі про мене будуть говорити добре. Але тоді мені краще в адвокати піти — мені там спокійніше буде. Поки я тут, я не налаштований брати якісь хабарі і не налаштований дозволяти комусь брати хабарі. Тому, напевно, мене будуть "мочити".
Доводилося чути історію, що екс-чиновник Мінрегіонбуду Дмитро Ісаєнко, партнер Вавриша, буде фінансувати будівництво нового офісу президента.
Ні, неправда, ми ні в кого грошей брати не будемо.
А як ви профінансуєте?
Я не можу розкривати, але це буде абсолютно законна схема, вона не буде мати відношення до держбюджету і жоден бізнесмен не буде таким чином відмазуватися.
Як часто ви спілкуєтеся з Ігорем Коломойським?
Раніше майже кожен день, зараз дуже рідко.
Він дає поради?
В основному критикує.
За що?
Йому багато чого не подобається, що ми робимо.
Наприклад?
Не буду відкривати.
Тим не менш, у нього чоловік 25 у вашому списку є.
Наприклад?
"Укропівці". Або "плюсовці" на чолі з Олександром Ткаченком.
Ткаченко – як і я, найнятий менеджер, який виконує свою роботу. Я довго з ним спілкувався, захищав його інтереси, захищав його від політичних переслідувань, у мене своя думка про цю людину. Я не є його бізнес-партнером, ні частиною його найближчого оточення.
Тим не менш, від вас в Раду йдуть співробітники Ткаченка: Дубинський, Василевська, Швець.
І що? Вони журналісти, такі, як і ви. Під час виборчої кампанії ми спілкувалися з багатьма людьми, хтось казав: я хочу йти в цьому окрузі, тому що там йде мій ворог.
Тобто, "плюсовці" і "укропівці" не від Коломойського?
Напевно, хтось із них з ним в якихось відносинах. Що таке "Укроп"? Ось, наприклад, Юрій Мисягін, член ради партії "Укроп"? Він з Коломойським? Напевно, він його один або два рази бачив. Це мій друг, ми з ним на фронт три роки їздили, під "гради". Так, я його рекомендував на цей округ. Але він, людина Коломойського?
Які у вас стосунки з Арсеном Аваковим?
Дружні.
Він повинен залишитися на посаді?
Не знаю, не моє рішення.
Як думає президент? З ним обговорювали?
Не обговорювали. Не думає поки що.
А відносини між командами дружні?
З Аваковим – так. Хто його команда – я не знаю.
Антон Геращенко, Нижній (один з юридичних радників Володимира Зеленського Сергій Нижній, – ред.), ще пару чоловік у вас у списку є - Денис Монастирський, наприклад.
Це експерти, які працювали у нас в штабі з вересня. Вони не є людьми Авакова. Ви щось знаєте і додумуєте. Це дуже неправильно.
До мене з безпеки приходили люди й казали, що нібито вони там всі зібралися разом з Геращенком і проти мене роблять змову, щоб змістити мене з цієї посади. Вони просто не розуміють, що я з цими людьми спілкуюся і довіряю їм, тому що вони прийшли тоді, коли ніхто не вірив у нашу перемогу. Вони працювали без грошей, вважаючи, що це можливість себе реалізувати. Але вони колись працювали десь там. Не можна говорити, що людина, яка працювала на "1+1", до кінця життя – людина Коломойського.
Як Баканов (друг дитинства і глава виборчого штабу Володимира Зеленського, колишній керівник студії "Квартал 95", екс-голова партії "Слуга народу" Іван Баканов, — ред.) пішов працювати в СБУ без відповідного досвіду роботи? Це нормально?
Я не знаю.
Ви були проти цього призначення?
За.
Які у вас стосунки з Сергієм Шефіром (один із засновників і співвласник студії "Квартал 95", друг Володимира Зеленського, зараз перший помічник президента, — ред.)?
Відмінні.
Немає конфліктів в команді?
Постійно, кожен день.
Через що?
Йому не подобаються мої жарти, а мені – його. Він краде весь час мій салат.
Насправді, це дуже робочі і теплі стосунки. У мене тут немає жодного конфлікту.
Ви "за доступ до тіла" не конкуруєте?
Ні, взагалі.
Просто цікаво: Зеленський вас призначає главою Адміністрації президента (тепер Офіс президента, — ред.), а Шефіра — першим помічником. Таке враження, що президент хотів збалансувати всередині команди рівні впливу.
Був жахливий скандал, який хтось роздмухав, про мою близькість до Коломойського. І, дійсно, тоді в день інавгурації багато було всяких попереджень про те, що якщо він мене призначить, це буде проблема.
А кого тоді сюди призначити? Шефіра сюди? Тут складніше апарат. Якщо ти натискаєш кнопку розпуску Верховної ради, ти повинен до кінця розуміти алгоритм дій і що робити. Я знаю, тому що ми розпускали в 2007 році, і знаю, які відразу починаються суди, які персонажі включаються, хто буде проти. Тому я знаю, що я роблю і відповідаю за свої дії.
Я знаю, що Зеленський перед розпуском переживав з питання судів, у тому числі, що йому "поховають" всю цю історію з розпуском.
До останнього дня переживав.
Хто наполіг?
У нас немає такого, щоб хтось наполіг. Ні я, ні Шефір, ніхто з нас не може наполягти. Це колективне рішення. Він мене запитав: "Ти відповідаєш?". Я кажу: "Це складно. Але думаю, що так".
Фото: "РБК-Україна"/Віталій Носач
"Вакарчуку не треба ходити на телебачення - просто заборонено"
Чому ви вирішили саме розпускати - боїтеся, що до осені рейтинг впаде?
Ми два рази внесли постанову на Клімкіна (на затвердження Верховною радою постанови про звільнення міністра закордонних справ Павла Клімкіна, — ред.), нам відмовили. Все, що ми робимо - нам відмовляють.
Так вам же і добре.
Що добре?
Негатив зливати на Раду.
Ні. Вони вбивають рейтинг.
До осені вас могли остаточно "погасити"?
Звичайно. Весь Кабмін їх, вся Рада їх, а вони сидять і кажуть нам: "а чому ви тарифи не знижуєте, ви ж президент"?
Про тарифи жартували або не жартували? Тарифи знижувати будете?
Обов'язково будемо знижувати.
З ремонтом доріг будемо кардинально змінювати ситуацію. Ми не вибираємо ті гроші, які нам дає на дороги Європейський союз, бо тоді конкурс на компанію, контроль якості, бюджет і процедуру допуску до конкурсу визначає Європейський союз. Навіщо витрачати свій час на рентабельність 3-5%, адже це нецікаво, коли можеш вкрасти з бюджету? Наші вибирають 10-15% фінансування, яке дає Європейський союз.
А ми хочемо, навпаки, всі державні гроші віддати Європейському союзу. Ми їм даємо мільярд, а вони його мультиплікують в десять, але тільки за умови, щоб жоден з наших не мав стосунку до розподілу цих коштів і контролю якості.
Але все це можна зробити лише зі своїм Кабміном.
Так.
Хто буде прем'єр-міністром?
Не знаю.
Ви?
Не можу.
Чому?
Люстрований
Разумков (глава партії "Слуга народу" Дмитро Разумков, — ред.) може бути прем'єром?
Напевно, ні. Хороший хлопець, але молодий.
І не Шефір?
Не Шефір.
Я б взяв якогось номінанта на Нобелівську премію по економіці.
А списку кандидатур в Кабмін у вас ще немає?
Немає.
Кадри не підбирали?
Займаємося цим, НR-агентства підбирають незаплямованих людей, зрозумілих Європі, бажано з досвідом роботи на держслужбі.
Ви ж, швидше за все, не візьмете одноосібну більшість в Раді.
І вибори президента не повинні були виграти.
Когось "на борт" вам все одно доведеться брати.
Когось "на борт", напевно, треба буде брати, а, може, і не треба буде.
Кого ви візьмете - Смешка, Тимошенко чи Вакарчука?
Не знаю. Як я можу зараз визначати, якщо рейтинги "стрибають". Вони всі дуже важливі, дуже розумні і дуже класні політики. Але вони нічого не розуміють. Наприклад, Славі Вакарчуку не треба ходити на телебачення - просто заборонено. А як ти це поясниш? Він мовити хоче. А це взагалі не його. Він вбиває свою партію. Ми ж бачили, як упав рейтинг "Європейської солідарності". А зараз падає "Голос", але "Солідарність" зростає. Не пускайте його, нехай їздить по областях.
Ваша думка: Вакарчук – проект Пінчука?
Ні.
Фрідмана?
Не знаю. Там є якась група - Томаш Фіала, Петро Чернишов і ще хтось.
Те, що зараз відбувається з судами, наприклад, в Окружному адмінсуді – зі скачуванням перейменування Московського проспекту до Степана Бандери та інше, – хто це робить?
Це ж не ми робимо.
Я не знаю. Але, по-моєму, ви дозволяєте, принаймні.
А що треба робити? Ми не втручаємося в судову систему, не маємо права за Конституцією.
Проспект Бандери в Києві повинен повернутися чи ні?
Я б виніс це питання референдум. Чому хтось повинен визначати, як називати? Хочуть Бандери - нехай буде Бандери. Це може бути соцопитування, консультативне.
Фото: "РБК-Україна"/Віталій Носач
"Є думка міжнародних партнерів, що політичні розмови можливі тільки в нормандському форматі"
Чому ви так пізно зреагували на рішення ПАРЄ, коли Росію туди повернули?
Ми відразу відреагували.
Росію повернули о першій ночі, від вас реакція з'явилася об одинадцятій ранку.
Реакція ПАРЄ – це реакція світу на поведінку Порошенка. Це рішення було прийнято вже давним-давно, до нашої перемоги. Він всіляко намагався відстрочити, він не боровся з рішенням він боровся з датою його винесення.
Рішення про зняття санкцій з Росії також може бути прийнято?
Не чув, щоб такі рішення готувалися.
Гучна ідея, з якою ви виступили в перший день, на весь світ — про референдум про переговори з Росією...
Там було не так - не про переговори з Росією, а з якихось тонких моментів, наприклад, по питанню про мову. Ми можемо Донецькій і Луганській області дозволити розмовляти російською мовою, якщо у нас почнеться мир у країні? Ставимо питання – "так/ні". Якщо можемо, тоді Донецьк і Луганськ спілкуються російською мовою.
Але ви розумієте силу прецеденту? Ви дозволили Донецьку і Луганську, потім приходить Одеса і каже, що теж хоче.
Давайте ще угробимо п'ятнадцять тисяч наших громадян у війні?
Я гробити нікого не пропоную. Я питаю, чи розумієте ви ланцюгову реакцію?
Розмовляти нескінченно про хороше можна. Але в цей час треба поїхати на фронт, подивитися хто і як розмовляє в окопах і прийняти рішення.
Тоді, може, простіше відразу зробити російську другою державною?
Ні. Я сам зі Львова, у мене ж там "бандерівці", я за українську мову і я за Україну. Але у нас є проблема, її треба вирішувати. Ми говоримо нескінченно, а нічого не вирішуємо, а треба вирішувати.
Друга державна вирішує це питання? Українська ж нікуди не дівається.
Не думаю, що вона вирішує це питання. Вона поглиблює конфлікт. В даному випадку я – проти.
А закон Колесніченка-Ківалова, наприклад, вирішує – регіональні мови?
Регіональні мови – напевно. Особисто моя думка: я б дозволив Донецьку і Луганську державна – українська, регіональна – російська і за умови, що після цього вони – територія України.
А якщо так захоче Харків і Одеса?
Тоді давайте змусимо всіх розмовляти українською? Тоді зупинимося на тому, що Україна – це у нас буде Тернопільська, Львівська та Івано-Франківська області.
Ми повинні шукати компроміси, чи ми повинні всім нав'язувати думку якоїсь частини України?
З приводу Росії, як зараз рухається питання переговорів і правда те, що зараз для вас у пріоритеті будь-якими способами домовитися про повернення моряків та інших наших ув'язнених?
Будь-якими – ні. Так, для нас це пріоритетно повернути наших людей, не тільки моряків, а всіх.
Кажуть, що ви зараз шукаєте по всьому світу ефективного комунікатора, який в змозі виступити посередником.
Ми можемо шукати і знаходити кого завгодно, але поки не з'явиться комунікатор від них, у якого будуть повноваження розмовляти...
А він з'явився?
Ні.
І без комунікатора ця ситуація не "злетить"?
Це як тикання на дотик.
Після візиту президента в Париж і Берлін стали більш реальними прямі переговори з Росією чи все ще будуть використовуватися міжнародні посередники – нормандський формат і так далі?
Я так розумію, що будемо все ще використовувати міжнародних посередників.
Чому?
Є думка міжнародних партнерів, що політичні розмови можливі тільки в нормандському форматі.
Ваш рейтинг "їсть" "Опоплатформа". Що ви з цим будете робити?
А що ти це можеш зробити? Будемо з цим боротися.
Може, якийсь план є технологічного протистояння?
У нас немає плану. Всі наші дії емоційні. Служба безпеки при попередньому президенті весь час писала фантастичні доповіді про те, що ми будемо робити, і ніколи не вгадувала, тому що ми самі не знаємо, що ми будемо робити. З ранку щось сталося, в обід ми порадилися, в п'ять годин випустили ролик, або виступ, або щось сказали. З цим неможливо боротися, коли ти не можеш залізти в голову людині, яка сама не знає, що вона буде робити. Це емоційна кампанія, а не стратегічне планування.