Соціолог Олексій Антипович: Коронавірус зупинив падіння рейтингу "Слуги народу"

За вашим останнім опитуванням, "Слуга народу" досі лишається найпопулярнішою силою, із серйозним відривом від другого місця. Чому рейтинги Зеленського та його політсили досі залишаються настільки високими? Чи навпаки, вже варто говорити про їхнє серйозне падіння, порівняно з минулими періодами?

Все залежить від трактовки. Якщо дивитися на динаміку підтримки, то її пікові показники у 65% ми фіксували у серпні-вересні минулого року. Тоді тільки пройшли вибори, українців звільнили з полону, у громадян було багато очікувань від влади.

Падіння підтримки "Слуги народу" відбувалося плавним шляхом із певними коливаннями. В кінці року знову було звільнення – і був певний підйом. А вже з нового року знову пішло зниження рейтингу.

Але коронавірус якраз і зупинив падіння рейтингу "Слуги народу". У час пандемії усі погляди звернені на хворобу, є страх захворіти, страх за близьких, і всі економічні і політичні негаразди, всі скандали у владі, все це відійшло на другий план.

Тому ми фіксуємо зростання підтримки як діяльності президента, так і електоральної підтримки його партії. У довшій динаміці ці показники повернулися на рівень січня - початку лютого цього року.

Загалом, на чому тримається підтримка влади?

Напевно, ті надії, які покладалися на Зеленського і його партію ще не розтанули. Інша справа, що немає й тих максимальних показників, про які йшлося у вересні. І в економічному плані, і з точки зору ситуації у владі нічого особливо не змінилося для українців.

Влада і далі підозрюється в корупції, українець і далі хотів би, щоб влада зробила щось для нього – тобто щоб влада дала грошей, заробітків, благ, дешевих комунальних платежів тощо. Українець і далі дивиться на владу з точки зору, що вона має щось йому дати. Не отримуючи цього, українець-патерналіст втрачає певну задоволеність владою.

При цьому 55% українців вважають, що Зеленський ефективно бореться з коронавірусом, а це тема номер один.

Звичайно, тому говорити про розчарування Зеленським можна, але в невеликій частині.

Крім того, Зеленський і "Слуга народу" лишаються в певній мірі безальтернативними політичними проектами. Гасло Порошенка "жити по-новому" виборець втілив через 5 років, вибравши нового політика у президенти і нову політсилу в парламент. І повертатися до старих політиків українець не дуже хоче.

Тому в нього один шлях – якщо ти розчарувався в нинішній владі, ти можеш піти в нікуди: приєднатися до тих, хто не ходить на вибори, або тих, хто не визначився. Можливо такі українці будуть шукати альтернативні нові політичні проекти, які мали би з'являтися.

Тобто ті, хто розчарується в Зеленському, почнуть шукати собі нового месію?

Так. Невеликі перетоки від зниження підтримки "Слуги народу" пішли до "ОПЗЖ", переважно на сході України, були невеликі перетоки до "Батьківщини" – це насамперед центральна Україна. Але це невеликі перетоки. Ні про які обвали рейтингу "СН" на користь якоїсь політсили не йдеться.

Тому такий розчарований виборець мав би шукати новий політичний проект, але наразі їх не видно і не чутно. Українцям потрібен лідер, який сидітиме на телеекранах, який буде впізнаваний, який буде близький до народу з точки зору хоча би декларованих ним принципів та ідей.

Але за рахунок чого з кінця лютого до середини квітня підтримка "Слуги народу" навіть зросла?

Тут єдине пояснення – коронавірус. На матеріалах місцевих досліджень ми бачимо, що на фоні епідемії зростають рейтинги діючої влади, в першу чергу міських голів. І в масштабах всієї України ми це бачимо щодо центральної влади.

Ми ж розуміємо, що тільки влада може боротися з пандемією. Жоден опозиційний політик чи альтернативний кандидат не може забезпечити захист звичайному українцю, а влада – може. Тому, боячись за власне здоров'я і здоров'я своїх близьких, українець шукає захисту і знаходить цей захист в тих, хто з епідемією бореться.

Зеленський часто випускає відеозвернення, постійно присутній у медіа, і рівень підтримки "Слуги народу" зріс. Так само зростання почалося синхронно і у "Європейської солідарності". Якщо перед тим зростання рейтингу "ЄС" могло бути пояснено перетоками від партії "Голос", то зростання вже в період пандемії пов'язане з благодійницькою діяльністю Порошенка, яка пов'язана з боротьбою з коронавірусом.

Тобто загалом українці вважають боротьбу влади з епідемією ефективною, попри всю критику?

У нас 61% каже, що кроки, які запроваджені владою, є оптимальними. 41% вважають ефективною роботу міністерства охорони здоров'я, 39% – роботу МВС. 41% для МОЗ – це уже величезний успіх, адже довіри до медичної системи в Україні дуже мало, люди, як правило, незадоволені ситуацією в цій сфері.

Якщо заходи по боротьбі з коронавірусом вважають ефективними, якщо близько 70% вважають запроваджений карантин ефективним і підтримують його продовження до червня, це значить, що українці підтримують владу в боротьбі з пандемією. Інша річ, що, може, підтримують декларативно. Майже половина українців мінімум раз в день виходять з дому, фактично порушуючи запроваджений владою карантин.

Або стосовно підтримки штрафів за порушення карантину – спочатку штрафи підтримували 75%, а після того, як вже реально почали штрафувати – лише 55%. Українець вже не декларативно, а в реальності подумав, що він сам же не хоче платити штрафи! Та все ж більшість, інколи абсолютна більшість, підтримує усі запроваджені владою кроки.

70% підтримують продовження карантину до червня, разом з тим 55% кажуть, що у них заощаджень лишилося менше, ніж на місяць. Як це може корелювати одне з одним, адже продовження карантину апріорі означає труднощі з роботою і зарплатою?

Почну здалеку – в українців дуже складні відносини з причинно-наслідковими зв'язками. Тому українець може казати, що боротьба з корупцією – задача номер один в державі, і одночасно використовувати корупцію для вирішення якихось своїх приватних питань.

Але є ще один момент – українець ніколи чесно не скаже, скільки він заробляє і які у нього заощадження. Я більш ніж упевнений: якщо ми в травні опитаємо українців, то вони скажуть, що у них знову ж таки, менше ніж на місяць залишилось грошей.

Економічна криза, котра вже фактично розпочалася, зможе стати тим фактором, який зрештою зіб'є рейтинг Зеленського і "СН"? На них покладуть відповідальність за всі проблеми?

Незалежно від того, як Україна вийде з карантину і боротьби з коронавірусом в цілому, скільки буде хворих і скільки смертей, як справиться з цим всім медицина, українець все рівно втратить певні заробітки. І саме ця криза, вже економічна, вдарить по владі. Інша справа, що владі буде легко пояснювати будь-які економічні проблеми саме коронавірусом.

Владі потрібно буде більше уваги приділити незахищеним верствам населення, тим, хто втратив роботу і заробітки, бізнесу, який закриється за час карантину, і влада від того зможе навіть отримати певні бонуси.

Усі важелі є в руках влади, і все залежить від того, наскільки грамотно вона буде використовувати наявні у неї економічні, фінансові, інформаційні інструменти. Якщо вся державна машина працюватиме злагоджено та ефективно, то жодних електоральних втрат, Зеленський та СН не понесуть.

А, можливо, навіть наростять підтримку. Люди зараз шукають підтримки і захисту і той, хто їм це дає, може отримати навіть електоральні дивіденди. Напевно, система балансів буде працювати: економічно втратили, але психологічно захистилися. І на цих балансах буде триматися рейтинг влади. І додайте безальтернативність, про яку я вже говорив.

Немає альтернативи у прихильника "СН", він вже не перебіжить в "ЄС", "ОПЗЖ", "Батьківщину". Певною альтернативою був "Голос", але пішов Святослав Вакарчук, який був двигуном для електорату партії. А нових проектів наразі немає.

Тобто Зеленський і досі залишається "тефлоновим" політиком і реальних загроз, котрі могли би радикально збити його рейтинг, на горизонті не видно?

Я бачу, що наразі українець задоволений діяльністю влади по боротьбі з вірусом. Якщо цей показник почне падати, почне падати і рейтинг влади.

Якщо ми зайдемо в тяжку економічну кризу, яка виллється в неплатоспроможність населення, відсутність можливості утримувати сім'ю, українець піде в тінь, поїде на заробітки, буде клясти владу, як робив завжди, і пробувати вигребти з економічної ями. Але як це буде, і чи буде це взагалі, я, звісно, зараз не можу сказати.

А такий популярний у будь-якої влади інструмент, як підняття пенсій, може дати бонус і владі Зеленського?

Я нагадаю уряд Гройсмана, який підняв пенсії свого часу. Наші цифри моментально показали, що і напрямок руху держави почали оцінювати значно краще, і владу як таку, і персонально Гройсмана, і Кабмін, і президента Порошенка – всі отримали зростання підтримки. Українець дуже чутливо реагує на будь-які економічні покращення, а, відповідно, і на погіршення.

Лише 10% опитаних сказали, що вони вийдуть на акції протесту чи бунт, якщо залишаться без зарплат, пенсій чи інших доходів. Це видається дуже низьким показником навіть за звичайними мірками, чому так?

В даному випадку причина втрати роботи, зарплат і будь-яких доходів – не від влади і керівників держави, а від коронавірусу. Виходити на акції протесту проти вірусу ніхто не буде. Ось тут причинно-наслідковий зв'язок якраз спрацьовує.

10% – я вважаю, що це і так завищений показник. Бо 10% від населення виборчого віку – це майже три мільйони людей, це фактично новий майдан. Крім того, влада може пояснити людям, чому не треба виходити на акції протесту: ми ж не винні, ми щось робимо. Головне, щоби при цьому були реальні кроки, спрямовані на втримування економічного становища звичайних громадян.

"Батьківщина" та "ОПЗЖ", які активно борються проти ринку землі, зможуть з цього отримати якісь електоральні бонуси? Чи зараз земельна тема відійшла в тінь?

Ви можете глянути, що "Батьківщина", в першу чергу, та "ОПЗЖ" почали зростати якраз із актуалізацією цієї теми. Це зростання ми фактично фіксували з листопада-грудня, коли ця тема актуалізувалася. На даний момент я не бачу актуальності цього питання серед українців.

Земельна тема, референдум по ринку землі з часом знову будуть активно використовуватися, і на цьому хтось буде заробляти бали, хтось буде втрачати. Але це ми говоримо про спокійний час. А в період "війни" з коронавірусом дивитися на якісь інші негаразди не доводиться, усі погляди звернені на пандемію.

Ви запитували у людей, чи підтримують вони такі кроки, як виробництво та обіг марихуани в медичних цілях, легалізацію грального ринку та ринку сексуальних послуг задля підтримки економіки. При цьому найменш прийнятними виявилися сексуальні послуги – 24% за, потім гральний бізнес – 33% за, зрештою – марихуана, 39% за легалізацію. Чому так склалося?

Тут є заковика в загальному традиційному сприйнятті тієї чи іншої теми. Сексуальні послуги існують стільки, скільки є людство, але це "аморально". Ставлення і до тих, хто надає, і до тих, хто отримує ці послуги, є відповідним.

Публічно визнавати підтримку таких кроків, як легалізація проституції, людям важко. Тому, те, що кожен четвертий українець готовий до легалізації сексуальних послуг – то це вже фантастичний показник, який забезпечений коронавірусом і страхом майбутньої економічної кризи.

До грального бізнесу ставлення відсторонене, адже українець сам мало грав і не вважає себе азартною людиною, тому користується тією інформацією, яка до нього доходить: про те, що люди програють гроші на автоматах – і це погано, що матері рятують дітей, які програвалися на ставках чи тих же автоматах – і це погано.

За такого сприйняття ставлення до легалізації цього напрямку бізнесу є негативним. Але все ж таки, якщо конкретної людини це не стосується, то ставлення уже краще, ніж до проституції.

Частина тих, кому до цього байдуже, або хто насправді був би "за", все одно скажуть соціологам, що вони проти. Або навіть голосуючи на умовному таємному референдумі з цього питання, вони сказали би "ні". Бо так прийнято в суспільстві. І це стосується як сексуальних послуг, так і грального бізнесу.

Виробництво та обіг марихуани в медичних цілях – тут уже саме питання підказує, що це "в медичних цілях" – тобто це уже добре. Якби просто її в обіг випускати, то напевно, більше людей були би проти, бо це ж наркотик. Але якщо наркотик для блага – вже сприймають більш позитивно.

Однак якби не тема коронавірусу та економічної кризи, ці всі питання отримали би ще нижчий рівень підтримки. Ставлення до такої лібералізації в Україні мало поширене, українець є надзвичайно консервативним, великий вплив на його позицію мають сім'я, церква і "загальна прийнятність".

З огляду на ситуацію з епідемією, які перспективи ви бачите на місцевих виборах у "Слуги народу" та мерів міст-мільйонників?

"Слуга народу" на місцевих виборах піде в національному тренді: хто підтримує Зеленського, той підтримує і "СН" на місцях. Але вже трохи в меншій мірі, ніж на виборах до ВР.

Там інколи є місцеві проекти, які відбирають голоси від усіх політичних сил, зокрема і від "СН". Плюс виборець розуміє, що у міську раду не прийде Зеленський чи, наприклад, Порошенко, а прийдуть місцеві політики і саме від них залежить, яким буде місто через кілька років.

Тому підтримка партії влади на виборах до міських та обласних рад менша, ніж її підтримка на виборах до ВР, такі тренди ми фіксуємо в наших опитуваннях. Але, безумовно, все залежить від регіону, у Львові одна ситуація з рейтингом "СН", у Харкові – інша і т.д.

Якщо у ВР голосують по всій країні за якимись єдиними принципами вибору, за національним порядком денним, то на місцевих виборах можуть проголосувати за того, хто просто забезпечить ремонт вулиці у відповідному населеному пункті.

Щодо мерів – в обласних центрах ми бачимо один і той самий тренд: діючі міські голови отримують зростання підтримки протягом карантину, від другої декади березня. Найбільш ефективними борцями з коронавірусом українці визнають якраз своїх міських голів.

Це стосується не тільки міст-мільйонників, а й менших міст України. Рівень підтримки багатьох діючих мерів і так був високим, а за рахунок боротьби з коронавірусом став ще вищим.

А місцеві проекти, на кшталт "Української стратегії Гройсмана", "Єдиного центру" Балоги тощо у себе в регіонах зможуть створити конкуренцію загальнонаціональним політсилам?

Кожну політсилу треба розглядати окремо. Наприклад, "Стратегія" Гройсмана у Вінниці – серйозна сила. "Рідний дім" Атрошенка у Чернігові має однозначне лідерство. У Києві той же "УДАР" Кличка однозначно долає бар'єр і заходить в міську раду на високих показниках.

Але, звісно, це все обмежується якимось одним регіоном або містом. При цьому, десь можна говорити про перемогу таких локальних проектів, а десь – просто про захід у свої місцеві ради на рівні із загальнонаціональними силами.