Олександр Корнієнко: Усі кадрові пропозиції йдуть із двох сторін — є бачення президента і наш фідбек

З огляду на те, що в "Слузі народу" вже назвали кандидатури на посаду спікера Верховної ради — Дмитра Разумкова, і першого віце-спікера — Руслана Стефанчука, схоже на те, що більшість буде сформована лише фракцією "Слуга народу".

Це логічний висновок. Втім, ми чекаємо, що з початком роботи парламенту, можливо, хтось запропонує нам створити коаліцію чи розглянути якусь коаліційну угоду.

Ви чекаєте, але ви самі не виступаєте ініціаторами якихось перемовин?

У нас, відповідно до Конституції, фракція, до складу якої входить більше ніж половина конституційного складу (Верховної ради, — ред.), має ті ж самі права, що й коаліція. Навіть є думка, яку висловив відомий юрист Андрій Магера, що ми й не маємо права формувати коаліцію. Тобто це наш обов'язок працювати в коаліції як фракції. Тут юридичну складову ще треба обговорювати, ми дискутуємо, чи це правильно, але є й така думка.

Ввечері в день виборів (21 липня, — ред.) Володимир Зеленський звернувся до Святослава Вакарчука, щоби розпочати перемовини про спільну роботу у Верховній раді, про можливість створення коаліції. Чи велися такі перемовини з "Голосом"?

Мені невідомо про такі системні перемовини. Можливо, хтось особисто спілкується. У мене є приватне спілкування з окремими депутатами від "Голосу". На рівні партії ми не обговорювали.

Тобто найімовірніше ми будемо мати одну фракцію, яка сформує більшість?

Це ймовірний варіант розвитку подій.

Чи зверталися до "Слуги народу" мажоритарники-самовисуванці з тим, щоби увійти до складу фракції?

Такі розмови постійно ведуться, буквально з моменту, коли були оголошені перші результати виборів. В принципі, ми розглядаємо різні пропозиції з їхнього боку. Ми зараз прізвища не готові називати.

А приблизну кількість готові? Скільки може долучитися самовисуванців?

Оскільки в нас у партії багато питань вирішується певною мірою децентралізовано, десь ці розмови проводить Дмитро (Разумков, — ред.), хтось до мене звертається, до інших наших колег. Тепер у нас є потенційний керівник фракції — думаю, і до нього звертаються.

І в нас є 15 заступників керівника — так само, мабуть, і на них виходять. Це дуже велика кількість людей і в нас немає одного гугл-документу, де все це зібрано. Тому оцінити цю кількість важко. Але зважаючи на загальну кількість самовисуванців та їхні особисті історії, ми точно всіх 50 не бачимо у фракції "Слуга народу".

Ви згадали про коаліційну угоду. Якщо ми припустимо, що "Слуга народу" формує більшість самостійно, чи буде вона пропонувати якийсь документ на кшталт коаліційної угоди?

Так, ми готуємо його, звичайно.

Це буде якийсь свого роду план дій роботи фракції у Верховній раді?

Так.

Коли ви його презентуєте?

З початком роботи. До того ж не варто забувати, що у нас, відповідно до регламенту, президент звертається під час відкриття першої сесії нового скликання Верховної ради зі своїм стратегічним посланням. Звичайно, це також буде частиною нашої програми як президентської сили, частиною великого документу чи низки документів, який буде присвячений програмним діям президента, нас і майбутнього уряду.

Потенційним головою фракції називають Давида Арахамію, водночас вас називають потенційним головою партії. Чому вирішили розділити ці посади між двома людьми, адже традиційно голова партії і очолює фракцію у парламенті?

В Україні є велика криза партійності, у нас немає жодної вдалої партії. У нас немає жодної партії в такому європейському, американському сенсі,— тобто як спільноти людей, які постійно взаємодіють, напрацьовують щось, захищають якусь свою позицію.

Ви маєте на увазі, що немає ідеологічних партій?

Так, у нас немає ідеологічних партій. У нас є їхні зачатки, намагання їх створити.

А "Свобода"? Хіба не можна назвати її ідеологічною партією?

Наявність у статуті партії чітко визначеної ідеології ще не означає, що це партія, тому що це одна з ознак. Ще одна ознака — наявність постійної, активної структури. Такого немає в жодної партії. 

У нас усі партії живуть від виборів до виборів, і тому суб'єктність політичної партії як учасника політичного процесу в Україні низька. Партії є просто інструментом участі у виборах. Насправді в партій є потенціал бути набагато ширшим інструментом і більше задач виконувати. Наша ідея в тому, щоби збільшувати суб'єктність партій загалом, починаючи із себе. 

Відповідно, якщо поєднувати ці дві посади, то все ж таки керівництво і представлення інтересів фракції у 254 людини — це велике завдання, яким окремо потрібно займатися. Давид якраз може цим займатися і з цим впоратися. Відповідно, я можу впоратися з партією.

Чому зупинилися на кандидатурі Давида Арахамії?

Він має відповідні якості для цього, він має досвід управління великою кількістю людей.

Хто запропонував його кандидатуру?

У нас усі кадрові пропозиції йдуть із двох сторін — є якесь бачення президента, тому що ми президентська партія, і є наш фідбек на це. Ця пропозиція в принципі була врегульована з думкою президента, що це має бути людина з досвідом управління, комунікативна і мати достатній авторитет у своєму житті, щоби мати або отримати його в депутатів.

Водночас окремі майбутні члени фракції вже критикують можливе призначення Арахамії.

Це ж прекрасно, це демократія. У нас просто всі звикли за десять років БПП, Партії регіонів і БЮТ, що будь-яке слово незгоди — це вже скандал, розкол і таке інше. Ми ж продукуємо нові стандарти, це дискусія, вона йде, десь вона йде публічно, десь — непублічно. 

Була критика з боку Дубінського (Олександра Дубінського, був обраний від "Слуги народу" в 94 окрузі, Київська область).

Дубінський потім відзвітував, що в них особистий конфлікт вичерпаний.

А в них був особистий конфлікт?

Якщо це можна вважати особистим конфліктом. Вони десь на ефірі посперечалися. І ми бачили в Трускавці, що в них немає особистого конфлікту чи неприязні з Давидом.

Це певна дискусія. Зрозуміло, що окремі рішення будуть викликати незгоду частини фракції або окремих депутатів. Будемо переконувати, якщо не вийде — будемо шукати інші механізми співпраці.

Якщо людина може пояснити аргументовано, чому вона проти того чи іншого рішення, то нам треба це як мінімум вислухати.

Оскільки ви будете зосереджені на партійному будівництві, місцеві вибори в нас будуть чергові чи позачергові, за вашими відчуттями?

Я дуже підтримую Андрія Йосиповича (Богдана, голови Офісу президента, — ред.) в тій позиції, і це також є позиція нашої групи в комітеті з питань державного будівництва, що треба завершити реформу децентралізації, а потім проводити місцеві вибори. Якщо нам вдасться завершити цю реформу трохи швидше, відповідно, з завершеною реформою тягнути до строкових виборів, можливо, немає сенсу. 

Це питання потрібно розглядати в комплексі. Люди точно хочуть, по-перше, завершення цієї реформи, тому що половина перебуває в підвішеному стані — половина в громадах, половина не в громадах. Комусь потрібен районний рівень, а комусь він уже не потрібен, там, де громада об'єднала весь район. Є дублювання функцій — районні державні адміністрації як розпорядники коштів намагаються тиснути на громади, люди через це скаржаться.

Під завершенням реформи децентралізації ви маєте на увазі прийняття відповідних змін до Конституції?

Є кілька моделей, як можна її завершити. Одна з моделей включає прийняття змін до Конституції. Ми це зараз ще вивчаємо, тому що там не обов'язково за всіма позиціями робити зміни до Конституції. У Конституції досить широко це все виписано і кілька моделей, які можна законами внормувати, під це підходять. 

Як ви ставитесь до введення інституту префектів?

Це є частиною цих моделей. Ми зараз дискутуємо, на якому рівні мають бути ці префекти, скільки їх має бути і які мають бути їхні повноваження — слідкуючи за законністю рішень, вони повинні зупиняти або не зупиняти їх, призупиняти чи зупиняти і передавати в суд. Можливо, їх потрібно наділити ще так званими стратегічними повноваженнями, щоб вони фактично продовжували лінію президента, наприклад, могли впливати на стратегію соціально-економічного розвитку регіону, якщо ми кажемо про обласний рівень.

Так само є питання щодо їхнього представництва на місцях — щоби префект не був відірваний від області, йому потрібен якийсь інструментарій, можливо, якісь приймальні в громадах. Це зараз дискутується.

Є бачення, як завершити реформу з боку пана Зубка (Геннадія Зубка, віце-прем'єр-міністра - міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, — ред.) і його команди, але воно не є для нас очевидним рішенням, тому що ми розуміємо частину проблем, яка лишилася нам у спадок разом із тим гарним, що вони зробили. 

Коли у 2015 році Верховна рада намагалася внести зміни до Конституції в частині децентралізації, там, зокрема, були положення про особливий статус ОРДЛО, що є однією з умов Мінських домовленостей. Рада цього скликання може прийняти зміни до Конституції, щоби закріпити цей особливий статус?

Думаю, ми розведемо ці питання — децентралізацію і особливий статус, оскільки в питанні окупованих територій потрібно окремо ретельно розбиратися.

Яка ймовірність того, що Геннадій Зубко залишиться в наступному складі Кабінету міністрів?

Я оцінюю як низьку ймовірність того, що там залишаться представники минулої влади. Ми зараз ведемо з вами більше політологічну розмову, тому що по факту - це сфера відповідальності майбутнього прем'єр-міністра.

Але ж він буде виносити кандидатури міністрів на розгляд у зал.

Так, він буде виносити їх у зал, а ми будемо далі запитувати. Коли я побачу Зубка у тому списку, я не знаю, що я як депутат буду робити, це перше. По-друге, наскільки я розумію, якщо це буде йти мова конкретно про посаду віце-прем'єра з питань децентралізації і ЖКГ або про голову Мінрегіонбуду, то його ще й комітет, у якому я й буду працювати як депутат, буде погоджувати. 

Знаючи настрої в комітеті, я теж не можу гарантувати, що він буде сприйнятий адекватно, не тому, що до нього особисто є якась претензія. Він, можливо, хороша людина, професіонал. Але просто сам принцип того, що ми хочемо оновити й перезапустити систему державного управління передбачає, що потрібно дати якусь "свіжу кров".

Ви допускаєте, що Арсен Аваков може залишитися в наступному складі Кабміну?

Це політика — треба все допускати.

Якщо обраний прем'єр-міністр подасть на розгляд кандидатуру Арсена Авакова, чи буде "Слуга народу" її підтримувати?

"Слуга народу" — не знаю, я ж не можу за фракцію говорити. 

Настрої?

Це все потрібно розглядати крізь призму оцінки плюсів і мінусів того, що зроблено. Була об'єктивно проведена реформа патрульної поліції. Вона зараз по-іншому працює. Ми просто зараз уже не пам'ятаємо, як були ті "мєнти" і як вони "збивали" по двадцятці з бабусь у переходах, де вони торгували. 

Реформа зупинилась, зробили обгортку і все.

Реформа зупинилась, але якісь кроки були зроблені. Наприклад, МВС себе дуже добре проявило під час президентських і парламентських виборів, вони провели велику роботу передусім на майбутнє, тому що вони фактично заклали нові принципи з невідворотності покарання за виборчі злочини. 

Раніше в нас за всю історію виборів посадили одну людину, здається, за скупку голосів, а тут вони за двоє виборів відкрили дуже багато справ, вони йдуть до завершення. Свою функцію поліція щодо виборів виконала.

Звичайно, для нас як для депутатів буде важлива думка профільних комітетів щодо кандидатури того чи іншого міністра й аргументи, чому та чи інша кандидатура має бути призначена чи перепризначена.

Як ви сприйняли тезу Микити Потураєва, яку він сказав у Трускавці, звертаючись до майбутніх депутатів від "Слуги народу", про те, що вони "політично ніхто"? Знаю, що окремі депутати обурилися цим.

Особисто я вирішив йти в політику приблизно наприкінці березня. Якщо вважати, що я за чотири місяці міг стати політичним кимось, то це навіть трохи нескромно. В принципі можна щодо дефініцій сперечатись, що він міг м'якше сказати, в інший спосіб, але Микита просто такий є, він так сказав, як він думає. 

Але потрібно прояснити, що він мав на увазі. Він мав на увазі те, що нам усім треба виконати дуже багато домашньої роботи, щоби дійсно реалізувати все те, з чим ми йшли на вибори і для чого ми прийшли у владу. І не час закидати шапки, впадати в зайву ейфорію й казати, що все, ми виграли, в нас багато людей і ми зараз це все зробимо. 

Я не бачив, хто особисто ображався, тому що ми про це не спілкувалися, але я знаю кількох мажоритарників, які до мене підходили і казали, що Микита абсолютно правий, тому що після тієї кампанії, яку вони пережили на округах, вони навпаки не розслабляються. Вони розуміють, що той обсяг роботи, той обсяг завдань, який їм поставили виборці тільки під час кампанії, а ще попереду п'ять років роботи — це дуже багато роботи.

У вас буде рекордно велика фракція — 254 особи…

Це мінімум.

Де ви будете проводити засідання фракції?

Якраз після інтерв'ю з вами я їду дивитися приміщення. Будемо орендувати великий офіс або зали. 

Це може бути Український дім?

Ні. Це буде комерційна оренда. Якісь заходи там будуть відкриті для ЗМІ, якісь закриті. Там буде великий партійний офіс, велика зала. Можливо, будемо надавати його в відкритий доступ для громадських організацій тощо. Ну ж не весь час там будуть депутати. Ми шукаємо в районі Печерських пагорбів, щоб навіть пішки можна було до Ради дістатися. У нас же не всі депутати мають автомобілі.

Фракція буде поділена на 15 груп шляхом жеребкування. Як це буде проходити? Це депутати будуть тягнути картки з прізвищем заступника, до групи якого вони увійдуть, чи навпаки — заступники будуть тягнути карточки з прізвищами депутатів?

Так, це заступники будуть тягнути карточки.

І кого витягнув — це мої?

Так. І треба буде з ними встановити контакт.

Уже відбулося це жеребкування чи ще ні?

Відбулося.

Як вам ідея окремих депутатів, зокрема Дубінського, Куницького та інших, створити депутатську групу мажоритарників?

Ми з'ясували з ними, що це буде неформальна група, тому що формальну групу можуть створити позафракційні депутати. Оскільки депутат, який обраний від партії, повинен увійти до фракції тієї партії, яка його висунула. Інакше вони мають скласти мандат. Ми їм це пояснили, вони теж погодилися, що це неформальне об'єднання. Неформальних об'єднань у нас же може багато різних бути.

А навіщо це їм?

Це треба в них питати, це ж їхнє об'єднання. З назви ("Справедливість", — ред.) я зрозумів, що вони хочуть долучати тих, хто хоче реально боротися за справедливість, тому що я знаю, що вони збираються в комітети, які пов'язані з правоохоронною діяльністю, з антикорупційною діяльністю. Олександр (Дубінський, — ред.), наскільки я розумію, збирається в комітет з питань податкової політики. Тобто вони збираються себе серйозно реалізувати в Раді, а не просто блоги знімати.

Це може бути класним вкладом, тому що людина з такою міцною життєвою позицією може бути корисним депутатом. І я думаю, що вони будуть корисними депутатами поза їхніми політичними і геополітичними поглядами.

У нас просто фракція і партія об'єднує всю країну, і тому в ній є різні люди. Це незвично для журналістів і спільноти загалом. А для виборців це виявилося дуже зрозумілим, і вони проголосували за нас в тому числі й тому, що ми об'єднуємо людей навколо якихось третіх речей, де політики завжди в минулому намагалися їх роз'єднати.

Але, з іншого боку, виходить так, що у вашій майбутній фракції зберуться люди з абсолютно різними ідеологічними поглядами, тоді як партія повинна поєднувати людей зі спільною ідеологією.

Не всі учасники фракції стануть членами партії. По-друге, у нас партійна ідеологія теж досить широка. Якщо економічно — це ліберальна ідеологія, то соціально — це більше якийсь мікс. Ми взагалі вважаємо, що в соціальні питання краще менше лізти, бо вони більше роз'єднують людей. Варто більше зосередитися на економічних питаннях, які об'єднують. Незважаючи на те, чи ти лівий, чи правий, чи ти за мову, чи ти за томос, якщо ти проти росту ВВП на 5-7% за рік, то що ти робиш у цій країні?

Наш стартовий пакет законів, який зараз обговорюється, більше економічного і антикорупційного спрямування. Він більше реформаторський, оскільки ми обіцяли економічні реформи запустити. А потім уже можна займатися більше глибокими речами, шукати національну ідею тощо.

Серед першочергового у партії назвали прийняття закону про імпічмент президента, скасування депутатської недоторканності і повернення відповідальності за незаконне збагачення. Що ще буде в цьому стартовому пакеті?

Там уже приблизно 100 законопроектів від Офісу президента. Там є кілька десятків законопроектів від економістів, якщо зібрати з усіх комітетів. Там є про аудіовізуальний продукт від гуманітаріїв, що є однією з вимог угоди про асоціацію (з Європейським союзом, — ред.). У нас у комітеті щодо адміністративно-територіальної реформи є багато всього. 

Тобто у вас уже є напрацьовано кілька сотень законопроектів?

Звичайно. Ми ж усім цим займаємося ще з президентських виборів. 28 червня в нас були установчі збори списочників, ми їх об'єднали в групи — в протокомітети. І вони останні два місяці розробляли законопроекти, в когось уже щось було готове, щось "народилось" в дискусіях. Ми обговорювали ініціативи кандидатів в депутати в цих протокомітетах і перед днем виборів у нас в офісі були нон-стоп закриті презентації, а в день виборів у нас були публічні панелі-презентації з різних напрямів. 

Дуже великий блок законопроектів стосується реформи Верховної ради — змін до регламенту, змін щодо відповідальності депутатів за "кнопкодавство" тощо. 

Чи будуть реформовані комітети? Адже вже лунали ідеї, що якісь комітети зникнуть, якісь об'єднають, якісь перейменують.

Ми будемо укрупнювати комітети.

Скільки в такому випадку може бути комітетів?

Ми зараз говоримо про 22 комітети.

Які будуть укрупнені? Я чула, що з'явиться гуманітарний комітет.

Гуманітарний, туди ввійде також комітет з питань молоді і спорту. Наш комітет з питань державного будівництва тепер буде включати ще питання виборів, будівництво, архітектуру, житлову політику. Раніше це були два окремі комітети — комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування і комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, а виборами опікувався комітет правової політики. 

А податковий і митний комітет, фінансовий комітет і бюджетний комітет також будуть об'єднувати в один?

Є така ідея, але бюджетний все ж таки залишиться окремо.

Комітет з питань євроінтеграції залишиться?

Так, він буде окремий, тому що його можна більше віднести до супроводжуючих комітетів. Він оцінює законопроекти на предмет відповідності угоді про асоціацію. 

Керівництво якими комітетами відійде опозиції?

Ми поки що говорили про два — комітет з питань свободи слова і комітет з питань прав людини і нацменшин. Але в них там є якась своя думка з цього приводу.

Давид Арахамія сказав, що для боротьби з корупцією всередині фракції голосування депутатів буде аналізувати система штучного інтелекту "Великий брат". Якщо ця система виявить аномалію під час голосування тих чи інших членів фракції, яке покарання вони понесуть?

Спочатку будемо з ними розмовляти, питати, чому вони так голосують, хто їх попросив так голосувати чи не попросив, чи це вони так відчули одне одного і тому ці дев'ять людей однаково останні двадцять разів проголосували. Якщо будуть якісь підозри щодо політичної корупції, будемо звертатися в правоохоронні органи.

А ініціювати позбавлення їх депутатського мандату?

Поки в нас такого інструментарію немає. Ми це бачимо більше через реалізацію механізму відкликання народного депутата, щоби народ міг сам це зробити. 

Але для цього потрібно внести зміни до Конституції.

Звичайно.

І для цього потрібно 300 голосів.

Звичайно.

Де ви знайдете ці 300 голосів, вас є тільки 254 наразі?

Є бажаючі долучитися до нас. 

Все одно 300 не буде.

Це потрібно говорити про конкретне голосування. Кілька партій декларували подібні речі, наприклад, "Голос" декларував посилення контролю за депутатами.

Дмитро Разумков уже сказав, що одна посада віце-спікера, напевно, відійде опозиції, але вони мають між собою самі визначитися, кому саме. З огляду на те, що в нас буде дуже різношерстна опозиція — з одного боку "Опозиційна платформа — За життя" як друга за чисельністю фракція, з іншого боку "Євросолідарність", "Голос" і "Батьківщина", як ви собі уявляєте, що вони зможуть між собою домовитися?

Будуть домовлятись якось, якщо є такий інтерес. Якщо вони не зможуть домовитися, то нехай пропонують кілька варіантів, Дмитро про це говорив. А ми будемо голосувати і визначатися під час голосування. Медведчука точно не будуть пропонувати віце-спікером, днями про це заявив Рабінович. Тобто вже на один варіант менше. Далі вже можна домовлятися або їм між собою, або, можливо, з нами хтось почне домовлятися. 

За словами Арахамії, у партії є шорт-лист з кандидатурами на посаду прем'єр-міністра. В ньому Андрій Коболєв, Юрій Вітренко, Олексій Гончарук і Владислав Рашкован. Крім цих чотирьох є ще інші кандидати?

Я не чув, щоб було багато кандидатів. Воно все навколо цих прізвищ зараз. 

Я знаю Гончарука, він приїжджав до нас на школу в Трускавець, провів дуже хорошу лекцію. Щодо інших кандидатур — ми поки їх не бачили і можемо говорити про них тільки на рівні чуток. Думаю, що Офіс президента зустрічається з кимось, проводить перемовини в межах своїх повноважень.

Але це ж більшість має насправді подавати Офісу президента, вірніше –президенту, кандидатуру прем'єра, а не навпаки.

Ми ж президентська більшість, президентська партія.

Тобто з кандидатурою прем'єра буде визначатися Офіс президента?

Ми можемо, звісно, подати якусь свою альтернативну кандидатуру. Але я думаю, що це має бути погоджено. Все одно це має якось працювати в комплексі, тому що більшість наших ініціатив, насамперед економічних, беруть свій витік з програми президента. Відповідно, нам потрібно це робити в діалозі з президентом. В принципі ми з ним перебуваємо в діалозі, він уже двічі зустрічався з фракцією, ще буде зустрічатися стільки, скільки буде потрібно.

Перша зустріч стосувалася світоглядних моментів, під час другої зустрічі ми вже предметно обговорювали керівництво Верховної Ради. Думаю, третя зустріч — це буде діалог про уряд.

Фракція буде зустрічатися саме з цими кандидатами, знайомитися до винесення кандидатури в зал?

Звичайно, якщо їх буде кілька. Але я думаю, що їх вже не буде кілька, буде один. 

Тобто в Офісі президента скажуть вам, з ким вони визначились, і тоді фракція зустрінеться з ним і поспілкується, так?

Так.

Чи правда, що найімовірніше фракція буде зустрічатися з Олексієм Гончаруком?

Якщо будуть інші претенденти — будемо зустрічатися з іншими.

Якщо будуть інші?

Якщо будуть інші чи коли будуть інші. Ми поки не знаємо, чи є Олексій претендентом. 

Принаймні в шорт-листі, про який говорив Арахамія, він є.

Там ж є ще три людини.

Правда. Ви також знаєте, мабуть, що в ЗМІ його називають найбільш імовірним кандидатом на пост прем'єра.

Зараз, щоби я не сказав, воно піде або в плюс, або в мінус Олексію. Тому я краще промовчу. Я вже там сказав раніше про двох міністрів (про потенційного кандидата на посаду міністра охорони здоров'я Михайла Радуцького і потенційного кандидата на посаду міністра освіти і науки Сергія Бабака, — ред.), тепер вони не хочуть зі мною їсти за одним столом (сміється). 

Вчора Давид, до речі, про це сказав дуже влучно — у нас чим раніше називаєш якогось кандидата на посаду, тим менше в нього шансів потім до неї дістатися, бо в процесі починають його "вибивати", "мочити" і таке інше.

Мова взагалі йде не про персоналії. У нас ЗМІ зосередилися на персоналіях. Це неправильно, тому що потрібно говорити про принцип, ми про нього говорили ще під час передвиборчої кампанії. Ми думали над тим, чи це має бути технократ чи політик. Ближче до кінця кампанії ми зрозуміли остаточно, що це має бути технократ. У цьому переліку кандидатів усі люди є технократами. І вони навряд чи будуть формувати свою команду з політиків.

Ігор Палиця може стати одним із віце-прем'єрів?

Мені здається, що він під опис технократа менше підходить. Він більше господарник. Думаю, він буде працювати зі своїм округом, де в нього дуже хороші позиції і результати. Можливо, він проявить себе також в якомусь комітеті, адже в тих комітетах, де в нас будуть голови, ми будемо віддавати посади перших заступників і секретарів іншим фракціям і позафракційним депутатам. 

Якщо президент перевнесе в Раду законопроект з доповненнями до люстрації, який був внесений ще за чинного скликання парламенту, чи буде фракція "Слуги народу" підтримувати цей документ з огляду на те, що там є окремі норми, які суперечать Конституції?

Ми будемо перевіряти, буде висновок Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради.

Тут же прямо — заборона займати виборні посади — це вже порушення Конституції. 

Конституцію в нас трактує Конституційний суд. Нехай цей чи інший законопроект з'явиться в Раді, ми їх прочитаємо, допрацюємо.

Ви допускаєте, що цей законопроект про люстрацію може не бути перевнесений?

Це право президента — перевнести свої закони. Почекаємо, як він скористається своїм правом. 

Знаєте, цей законопроект, який з'явився за кілька днів до виборів, виглядав як передвиборча історія.

Це ви так як зовнішні аналітики вважаєте.

Один з депутатів-мажоритарників від "Слуги народу" Сергій Швець запропонував прийняти закон про правила роботи засобів масової інформації в умовах війни. Зокрема він повинен містити "глосарій війни", а також може обмежувати інформацію в умовах війни.

З огляду на нещодавну заяву голови Офісу президента Андрія Богдана про те, що вони спілкуються з суспільством без журналістів, хоча журналістика як інститут якраз покликаний інформувати суспільство і формувати громадську думку, ця ініціатива дещо насторожує тим, щоби свобода слова не стала занадто цензурованою. 

Ви якось це так пов'язали, я взагалі це би не пов'язував. Тут мова йде більше про витримування певних рамок для журналістів, щоби не називали біле зеленим, а коричневе квадратним. Якщо є представники окупаційних військ, то це представники російських окупаційних військ, а не якісь "ополченці".

Це якщо ми говоримо про визначення понять — оцей "глосарій війни". Але він також запропонував винести на опитування, чи варто обмежувати інформацію. Це вже може йти мова про якесь цензурування, вам так не здається?

Він же дав це в формулюванні "винести на опитування", тобто він хоче порадитися про це з людьми.

Ви поділяєте таку ідею — про прийняття такого законопроекту?

Я поділяю ідею, що Україні треба підсилитися інформаційно в цій війні, тому що інформаційну війну ми поки не виграємо. Інформаційна війна є значною складовою гібридної війни, і ми фактично багато в чому її "злили", багато в чому через позицію Міністерства інформаційної політики і взагалі через його недосконалий функціонал. Тому в нас зараз назріває концепція реформування цієї сфери, можливо, створення єдиного органу виконавчої влади, який буде займатися всією гуманітарною політикою. 

У нас буде єдиний гуманітарний комітет і ми хочемо, щоби туди також увійшла інформаційна політика, комітет свободи слова залишиться окремо якраз для того, щоби не обмежували свободу слова. 

У який спосіб підсилюватися в інформаційній війні?

Є багато способів. Один зі способів уже запропонував Кирило Тимошенко (заступник голови Офісу президента, — ред.) — це створювати свій інформаційний продукт російською мовою, який буде транслюватися на окупованих територіях і весь світ. Але це більше стратегія нападу. А війна — це також захист.

Ще один зі шляхів полягає в захисті себе — вибудовуванні якихось рамок, рамок щодо концентрації телеканалів, чим буде якраз займатися гуманітарний комітет, рамок щодо структурування подачі інформації про війну, про що якраз каже Сергій. Це для того, щоби ми знаходилися в єдиному розумінні і більше могли захистити себе як країну від зовнішніх медіа-маніпуляцій. 

Цим має займатися Міністерство інформаційної політики?

Ми сподіваємось, що буде структурна реформа. Ми вже казали про те, що треба зменшити кількість міністерств. Можливо, буде таке гуманітарне "супер-міністерство", яке включатиме кілька міністерств.