Олігарх Віктор Пінчук має вплив у Верховній раді, але невеликий. Офіційно від політики він відійшов у 2006 році, побувши народним депутатом двох скликань парламенту.
Пінчуку приписують зв'язок з партією "Голос", нібито він був одним з "акціонерів" політсили Святослава Вакарчука і переконував фронтмена "Океану Ельзи" знову піти в політику. Однак, в партії це заперечують.
"Три роки ми чуємо про якийсь вплив. Наші політичні опоненти нас постійно в цьому звинувачують. При всьому цьому навіть будь-якого прикладу його впливу або зв'язку з ним ніхто жодного разу не знайшов. І фактів таких немає", - сказав РБК-Україна голова фракції "Голос" у Раді Ярослав Железняк.
На Пінчука орієнтуються до десятка нардепів, кажуть співрозмовники в президентській команді. І в цьому випадку мова, скоріше, йде не про пряме фінансування, а про формування лояльного до себе пулу політиків.
"Хоча між ними немає єдиної координації. Їх, умовно кажучи, не викликають на розмову, як це роблять у Ахметова", - пояснив поінформований співрозмовник видання.
Один з наочних прикладів такої мобілізації - прийняття закону про детінізацію ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом (№2426). Автор вигідного Пінчуку документа - Дмитро Кисилевський зі "Слуги народу". Крім того, Благодійний Фонд Пінчука і група EastOne, як повідомляло минулого року "Радіо Свобода", оплатили кільком нардепам від "Слуги народу" і "Голосу" поїздку на економічний форум в Давос.
"Пінчук, як правило, підтримує не стільки конкретних політиків, скільки конкретні ідеї. Він допомагає нашим депутатам у комунікації із західними політиками", - розповів політолог Володимир Фесенко.