"Страшилки" Росії про євроінтеграцію: Чим лякають Україну
Початок нинішнього політичного сезону, який в Україні відлічується з вересня і початку роботи Верховної Ради, відзначився посиленим педалюванням різними російськими політиками і тамтешніми засобами масової інформації ідеї про небезпеку євроінтеграції для нашої країни. Втім, це і не дивно - в листопаді настає той самий Вільнюський саміт, на якому повинне відбутися підписання угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Росія традиційно відчуває себе відповідальною за "безпорадну молодшу сестру".
Чи не найстрашнішими стали заяви радника Президента Росії Володимира Путіна - Сергія Глазьєва. Мало того, що Україні загрожує втрата суверенітету, про який так печеться російський уряд, так ще і справжнісінький дефолт. "Якщо Україна зараз не збалансує свою фінансову систему, то дефолт не за горами. Він може трапитися через 2-3 місяці, можливо, через півроку", - зазначив Глазьєв. Звичайно ж, за його словами, у разі вступу в Митний союз дефолту не буде, оскільки Росія цього не допустить по відношенню до "братського народу". До речі, риторика про "єдиний народ" останнім часом також загострилася - сам Путін в своїх виступах не без задоволення пускається в історичні екскурси про Київську Русь і золоте століття слов'янства.
Спеціальними заходами у разі підписання угоди про асоціацію лякав Україну російський прем'єр Дмитро Медведєв. Він зазначив, що Україну чекають торгові обмеження з боку Москви. Втім, ці обмеження наступили трохи раніше - так звана "торгова війна" між двома країнами тому кращий доказ. Тему захисних заходів піднімав і Путін. Правда, Володимир Володимирович все-таки в порівнянні з Глазьєвим є обережним - посада зобов'язує. Та і взагалі, в період "розгулу" ліберальних сил на чолі з Навальним кожна необережна фраза набуває подвійної ваги.
Але всіх перевершив телеведучий Дмитро Кисельов. У підготовленому ним сюжеті на державному телеканалі "Росія" він прямо визначив діагноз української євроінтеграції: евтаназія. Виявляється, Україну чекає не тільки дефолт, падіння виробництва, розрив "братських зв'язків", але і вивіз головного багатства країни - чорноземів - на захід. Кисельов не побоявся навіть провести паралелі з гітлерівською окупацією України в 1940-х.
Чого коштує тільки одна його красномовна фраза: "Екіпаж замість того, щоб взяти штурвал на себе і тиснути на газ, один за одним глушить мотори - заводи і цілі галузі української економіки. Пасажирів при цьому заспокоюють, що Європа вже близько. Залишилося трохи. У реальності - попереду економічний крах цілої країни. Україна летить до нього по розрахунковій траєкторії. Пасажирам буде боляче. Виживуть не всі. Кошмар дефолту 1998-го Росія сплатила різким стрибком смертності, що розтягнувся на роки. Щось схоже зараз попереду у сусідів".
Телеведучий не забув скористатися улюбленим популістським інструментом і дорікнути Україні в побудові фінансової піраміди через запозичення коштів на внутрішніх і зовнішніх ринках. Мабуть, Дмитро Кисельов не відноситься до послідовників Чиказької школи економіки, що дала світу не одного Нобелівського лауреата. Дивно, адже лібералізм у всіх його розуміннях - політичному, економічному - нині в моді у "просунутих" москвичів.
Услід за виступом Кисельова (не плутати з Євгеном Кисельовим з українського телеканалу "Інтер", відомого своїми спробами сперечатися з російськими співвітчизниками з приводу історичних ролей Симона Петлюри і Степана Бандери, але також і багатьом іншим) численні російські ЗМІ почали тиражувати новини про сумні тенденції на фінансових ринках відносно України і її цінних паперів.
Валютну кризу напророкувала Україні і російський "Сбєрбанк". "За підсумками червня 2013 року, найбільша вірогідність валютної кризи протягом наступних 12 місяців відмічена на Україні - 82 %", - говоритсья в звіті аналітиків банку.
Що ж, у Київській Русі, можливо, дійсно жилося добре (хоча насправді це питання складне навіть для істориків). Інформації про суверенні рейтинги цієї держави від міжнародних рейтингових агентств, на жаль, немає. Про українсько-російську війну 1917-1921 рр. теж можна, мабуть, зайвий раз не згадувати - в Європі навряд чи знайдеться пара географічних сусідів, що ніколи не воювали один з одним. Проте сам потік негативних застережень, у прямому розумінні "страшилок" про українську євроінтеграцію примушує знов задуматися над здатністю російської влади давати зважені і тверезі оцінки тому, що відбувається.