Якби вранці 18 лютого в стінах Верховної Ради політики проголосували за конституційну реформу, то кровопролиття і насильства можна було б уникнути. Але парламентарії відмовилися виконувати волю громадян - і хвиля народних протестів накрила Київ. Про це заявив член Координаційної ради Громадського руху "Український вибір" Юрій Загородній.
"Вперше про перехід до парламентсько-президентської республіки заявив Леонід Кучма ще в 2002 році. Кучму - прихильника "сильної республіки" - здійснити конституційну реформу, я впевнений, переконав Віктор Медведчук. У червні 2002 року він очолив АП України і почав роботу над новим варіантом основного Закону", - повідомив експерт.
Загородній нагадує, що конституційна реформа, прийнята як компроміс для виходу з політичної кризи, вступила в дію тільки в 2006 році. Саме тоді Україна отримала імпульс для розвитку парламентаризму і демократії, однак ініційоване у вересні 2010 року командою Януковича скасування КС Конституції 2004-го відкинула країну назад на кілька років. "Все це відбувалося за мовчазної згоди опозиції. Як наслідок - замість затвердження конституціоналізму і демократичних свобод Україна отримала жорсткий диктат центральної влади, кишенькове правосуддя, керований в ручному режимі парламент. І - що найстрашніше - жорстку, безкомпромісну боротьбу за владу", - додає член ГР "Український вибір".
"Але політики не врахували, що за роки незалежності українське суспільство змінилося. За цей час сформувалася нова генерація - соціально активних, свідомих, небайдужих громадян, готових боротися за свої права і відстоювати національні інтереси країни. Саме ця сила - громадянське суспільство - і зажадала повного перезавантаження системи і повернення конституційної реформи", - аналізує Загородній.
Таким чином, за словами експерта, через 10 років можна стверджувати, що своєчасне прийняття конституційної реформи дозволило б уникнути політичних і соціально-економічних криз в Україні - і в 2004 році, і в 2014 -му.
"Чорний вівторок " - це розплата за жадібність і амбітність політиків, за їх бажання за всяку ціну здобути безроздільні владні повноваження. Але це і попередження для політичних еліт - нинішніх і майбутніх, які спробують узурпувати владу", - резюмує він.