Свистати всіх нагору!
До старту чемпіонату Європи залишилися лічені дні, і, природно, найбільш обговорюваною на сторінках вітчизняних ЗМІ знову була тема підготовки національної команди України до головного континентального турніру, який пройде з 10 червня по 10 липня у Франції...
СПАРИНГ ОСОБЛИВОГО ЗНАЧЕННЯ
Найбільший інтерес і увагу викликав останній спаринг нашої збірної перед чемпіонатом Європи Проведена в суботу генеральна репетиція, мабуть, вдалася.
Команда Михайла Фоменка здобула четверту в цьому році перемогу, і що особливо порадувало – знову зіграла результативно. У неділю "синьо-жовті" забили чотири м'ячі у ворота збірної Румунії, тепер же була повалена теж досить міцна Албанія – 3:1.
"Сім голів у двох матчах з учасниками Євро, а не якимись карликами – аномальна результативність для збірної України, особливо при Фоменко. Не можна сказати, що наші панують в атаці, але в цьому є і хороший знак. Команда чіпляється за будь-який шанс, ловить суперників на помилки і втрати концентрації. Навряд чи Україна буде багато створювати на Євро, тому така результативність не може не радувати" ua.tribuna.com, 04.06.16).
Гарне враження в цілому виробляють і лідери команди. У грі з румунами відмінний ККД вийшов у Андрія Ярмоленка, який прийняв участь у трьох гольових атаках нашої команди. У грі з Албанією аналогічний внесок в успіх зробив Євген Коноплянка. Звертає на себе увагу і те, що обидві контрольні зустрічі наша команда провела за схожим сценарієм, різко додаючи після перерви і забивав вирішальні м'ячі на початку другого тайму.
"Позначалися правильні заміни – Бутко що справа, що зліва у захисті хороший, Коваленко взяв участь у третьому голі, та й взагалі пожвавив гру" ua.tribuna.com, 04.06.16).
Точно також, нагадаємо, оживив гру в другому таймі матчу з Румунією і юний Олександр Зінченко. Тобто гравці, які виходять на заміну, намагаються довести тренеру, що вони сильніші за конкурентів. І це, безсумнівно, позитивний нюанс. У тренерського штабу з'являється більше варіантів для ведення гри. Хоча, звичайно, з планом на перший матч чемпіонату Європи Михайло Фоменко визначився. Як і з складом. За винятком однієї вакансії.
"Судячи з усього, десять "слотів" в "базової комплектації" стартового складу збірної вже заповнені, і лише за третім центральному півзахиснику Фоменко напружено думає. Рибалка, Гармаш, Ротань, Коваленко... Зінченко подивилися і на фланзі, що цілком логічно, враховуючи гру в "Уфі". Але все це більш актуально, припустимо, "на північноірландців". А "на німців", де напевно буде зроблена ставка на пріоритетний деструктив у центрі поля, чітка трійка "надійних бійців" поки що не вимальовується. Стапаненко, Сидорчук... Хто третій?" footboom.com, 04.06.16)
Відповідь на поставлене журналістом Павлом Булахом питання ми дізнаємося 12 червня. Багато експертів схиляються до того, що ставка в грі з Німеччиною буде зроблена на досвідченого Руслана Ротаня. Але не виключено, що тренер прийме рішення, яке стане сюрпризом для тих, хто звик вважати Фоменко консерватором.
Судячи з того, як сміливо й активно напередодні турніру він вливає в команду свіжу кров, Михайло Іванович вміє бути гнучким. Коли вважає це необхідним. Ну і сам він на прес-конференції після матчу з Албанією дав зрозуміти, що не виключає варіанту, який ще не був випробуваний в офіційних матчах. Зокрема, ось що він відповів на питання з приводу шансів Коваленко на місце в стартовому складі:
"Якщо протягом що залишився до матчу з Німеччиною часу Коваленко доведе, що він сильніший, той буде грати. Все залежить від ставлення до роботи і виконання поставлених завдань. Футболісти повинні змушувати нас робити вибір на їх користь" ffu.org.ua, 04.06.16).
Крім того, підводячи підсумок генеральної репетиції перед ЄВРО-2016, Михайло Іванович зазначив, що його радує зростаюча конкуренція за місце в складі. Задоволений він результатом матчу з Албанією. А ось з приводу гри в обороні у нього до підопічних були претензії. Тренер не став уточнювати детально, але деякі нюанси були очевидними.
"Слабке місце України – гра при стандартах біля своїх воріт і проблеми при нейтралізації верхових передач. Гол, до речі, відбувся після однієї з таких – пройшла передача в стилі Ракицького і сам же Ярослав програв албанцю "повітря", і завдяки цій знижці, а також провалу Шевчука і Хачеріді (в основному першого), Садок вийшов один на один з Голкіпером і пробив під ним" Football.ua, 03.06.16).
Були там і інші нюанси: наші футболістам важко давався вихід з-під пресингу, в першому таймі категорично не вистачало атак через центр, знову занепокоєння викликала гра Пятова...
загалом, спаринг з Албанією, незважаючи на результат, не дозволяє спочивати на лаврах. Наш тренерський штаб отримав досить важливої та корисної інформації для роздумів – і це головне. Для того контрольні матчі і проводяться. Тепер залишилося правильно розпорядитися цією інформацією.
ПРИСТРАСТІ ПО ГУСЄВУ
За два дні до суботнього матчу в Бергамо в таборі збірної України відбулася ще одна важлива подія. 31 травня тренери остаточно визначилися із заявкою для участі в ЄВРО-2016. З 29-ти футболістів, запрошених на перший збір, відсіялися шестеро. Не пощастило Євгену Шахову ("Дніпро"), Микита Каменюка і Івану Петряку ("Зоря"), Максиму Малишеву ("Шахтар"), Артему Кравцю та Олега Гусєва ("Динамо"). І як наслідок – бурхлива реакція ЗМІ.
Перші три кандидата, загалом-то, сумнівів практично не викликали. Щодо Кравця теж питань особливо не було: всього один гол у 15-ти весняних матчах за "Штутгарт" – це занадто скромно, щоб претендувати на поїздку у Францію. А ось з приводу Малишева і особливо Гусєва, який провів за головну команду країни 98 матчів (третій результат в історії), виникла полеміка.
"Я думав, що Малишев буде виходити на матчі Євро в основному складі. І зі своїм досвідом не міг помилитися. Тут щось криється, але що? Я коментував багато матчів і бачив, які гравці середньої лінії провалили сезон. Але їх на чемпіонат Європи взяли... Як професійний тренер повторюю: Малишев на сьогоднішній день сильніший за всіх цих гравців півзахисту", – заявив в інтерв'ю телеканалу "Футбол" Йожеф Сабо (Footballua.tv, 01.06.16)
"10 голів в 24 матчах УПЛ – у Гусєва найрезультативніший сезон в "Динамо". Якщо причина в травмі, у когось – "Кайрат" головного мозку", – обурився у своєму твіттері відомий коментатор Дмитро Джулай (Sport.segodnya.ua, 01.06.16)
"Олег Гусєв та Іван Петряк – вінгери, які могли замінити Андрея Ярмоленка та Євгена Коноплянку. Без цих футболістів Коно та Ярмола по суті залишилися без альтернативи. Тобто вони не мають права травмуватися і отримувати червоні картки у щонайменше 3-х матчах групового етапу. Ризик? Звичайно. Більше того, Гусєв також міг зіграти і на флангах захисту", – пише Андрій Коваленко (sector.depo.ua, 01.06.16).
А найбільше преса цитувала президента ФК "Динамо" (Київ) Ігоря Суркіса. Що важливо відзначити, що свої думки він розділив на дві частини, висловившись з позицій офіційної особи і просто вболівальника.
Як президент клубу Суркіс відноситься до вибору Фоменко з розумінням:
"Головному тренеру видніше. Якщо буде результат, то, значить, він вчинив правильно. Якщо результату не буде, то треба буде визнати, що рішення прийнято неправильне" dynamo.kiev.ua, 01.06.16).
Але, як вболівальник київського клубу та національної збірної, Суркіс з Фоменко не згоден. І тут він, загалом-то, не тільки висловлює свою особисту позицію, але й акумулює подив значної частини українських любителів футболу. Причому, не тільки з київською пропискою.
"Вважаю таке рішення тренерського штабу збірної України апріорі неправильним. Це, вважаю, навіть ображає наших українських вболівальників, які на стадіонах (не лише на НСК "Олімпійський") аплодують Гусєву. Людина чудово відіграв сезон. Завдяки йому відсотків на 40 ми стали чемпіонами – Олег забив важливі м'ячі!.." dynamo.kiev.ua, 01.06.16).
Ігоря Михайловича чисто по-людськи нескладно зрозуміти. Це абсолютно нормально, що в сформованій ситуації він підтримує гравця рідної й улюбленої команди, який приніс чимало користі як "Динамо", так і збірної. І, до речі, підтримує не тільки, як вболівальник, але і як президент. Свідчення тому – домовленість щодо нового контракту Гусєва з "Динамо", про яку днями повідомив агент футболіста.
Втім, справа навіть не в тому, що Гусєв – динамівець. Ігор Суркіс, говорячи про заявці збірної України на ЄВРО-2016 з позиції вболівальника, явно відштовхувався не від клубних чи чиїхось особистих інтересів, а в першу чергу думав про головній команді країни. І він абсолютно щирий у своїх переконаннях. Інакше не було б ось це висловлювання з приводу не динамівця Малишева.
"Якщо судити за зіграними матчами, то між Рибалкою і Малишевим я б вибрав останнього. Треба говорити правду! Ми не можемо свої амбіції ставити вище амбіцій національної збірної. Рибалка для мене рідний, близький, він для мене найкращий футболіст. Але тільки коли він грає в київському "Динамо"! А якщо мова про збірну і є футболіст сильніше його на цій позиції, то саме він повинен грати. Малишев сьогодні – футболіст номер один в опорній зоні! Але його не беруть на Євро-2016. Не беруть Гусєва, не беруть Малишева..." dynamo.kiev.ua, 01.06.16).
Безумовно, думки президента "Динамо" і всіх, хто висловлювався з приводу вибору Фоменко, мають право на існування. Але тут є і чимало контраргументів.
Можна, наприклад, уточнити, скільки зіграли Гусєв і Малишев в кваліфікації ЄВРО-2016: динамівець двічі вийшов на заміну, гірник на той момент був лише кандидатом у збірну. Або – припустити, що ці футболісти просто програли конкуренцію за місце в складі.
"Тренерський штаб відбирає найсильніших. І робить це не на шкоду собі. Ми ж не знаємо, в якій формі зараз футболісти, як вони показали себе під час останніх зборів...", – робить припущення на сторінках газети "Вісті" Леонід Буряк (vesti-ukr.com, 01.06.16).
"Раз вирішили обійтися без Олега Гусєва, значить, його стан тренерів не влаштувало. Чи це може бути помилкою? Може, які ж тут гарантії. Чи може це бути катастрофічною помилкою? Думаю, немає", – філософствує головний редактор журналу "Футбол" Артем Франков (footclub.com.ua, 02.06.16). Але при цьому нагадує дуже важливу річ: "Методика оцінки стану гравця – зовсім не ласкавий, але прощупывающий погляд; для цього застосовуються різні технології, що розвиваються, рік від року, і збірна України осторонь не залишається..."
А журналіст каналу "2+2" Дмитро Поворознюк, який під час італійського збору команди провів поруч з нею п'ять днів, розвиває тему Згідно з його спостереженнями, тренерський штаб в останній момент замість Гусєва волів Зінченко.
"Олександра Зінченка викликали на збір останнім. Він прилетів у Турин 29 травня. Зінченко був одним із головних кандидатів на повернення додому. Альо тренування в Турині змінило все. На ньому Зінченко, наймолодший у команді, вразив своїм креативом та розрізними пасами. Він кілька разів виводив гострими передачами партнерів на небезпечні позиції для удару. Саме цим тренуванням та своєю активністю, швидкістю мислення, впевненістю та баченням поля Зінченко заслуживши вихід на заміну проти Румунії, в якому забивши перший гол. Він може зіграти і в центрі, і на будь-якому фланзі, навіть відтягнутого форварда. У Франції Зінченко може стати справжнім джокером України" ua.tribuna.com, 03.06.16).
У випадку з Малишевим, як підтверджує Поворознюк, тренер вибирав між Максимом і Сергієм Рибалкою: "Пощастило Рибалці. Перевага Сергія – більший досвід та вміння краще починати атаку" ua.tribuna.com, 03.06.16).
Що ж стосується думки про те, що зайвим повинен був опинитися Анатолій Тимощук, то прозвучало чимало доказів на підтримку ветерана. Найбільш чітко їх сформулював заступник головного редактора сайту "Футбольний клуб" Богдан Буга:
"Не можу зрозуміти тих, хто критикує рішення включити Тимощука в заявку. Ну, невже не ясно, що у збірної України з великою вірогідністю будуть моменти, коли треба кров з носу втримати рахунок? І тоді їй дуже стати в нагоді людина, яка просто не про... (перелякається) у вирішальний момент... Так, може, він не віддасть гольовий пас і не зробить діагональку на 40 метрів, але водночас він точно не залишить свою зону і не пропустити м'яч під ногою перед власними воротами...
Плюс, у нас нема четвертого центрального захисника, і Тимощук в екстренному випадку може закрити цю позицію. До того ж, не хочу корчити з себе великого інсайдера, але у мене склалось чітке враження, що на Тимощуку, Ярмоленку та Коноплянці великою мірою тримається настрій та настрій збірної" footclub.com.ua, 01.06.16).
АГЕНТИ ВПЛИВУ
Звісно, всіх цікавило, що скаже з приводу нашої заявки на ЄВРО-2016 її головний автор. Спілкуючись з журналістами перед спарингом з Албанією, Михайло Фоменко, за своїм звичаєм, не став вдаватися в подробиці, але чітко дав зрозуміти – це його вибір, і він має на неї повне право.
"Гадаю, полеміка щодо вибору була б у будь-якому разі, навіть якби шість прізвищ були б іншими. У кожного – своя робота, кожен по-своєму бачить: тренерський штаб і ваші колеги. До 1 червня ми мали сформувати остаточну заявку і, звісно, це була не дуже приємна місія, тому що з багатьма гравцями ми пройшли Крим, Рим і мідні труби. Але ми завжди виходимо від справи, якою займаємося: хто був кращий на сьогодні, тієї і був вибраний для виступу на Євро" Euro2016.ffu.org.ua, 02.06.16).
Здавалося б – все, під дискусією підведена риса: вболівальники і журналісти можуть прикидати, як би нам краще зіграти в стартовому матчі проти чемпіонів світу, а збірна – спокійно вести останні приготування до турніру. Але спокійно, на жаль, не виходить.
Вже так у нас повелося, що навколо головної команди країни постійно складається якась нездорова атмосфера. Ось і тепер – ледь Фоменко оприлюднив свій склад, як певна частина ЗМІ традиційно почала плести інтриги і тиражувати плітки.
У збочених фантазіях витончувався, наприклад, журналіст Іван Вербицький, який, посилаючись нібито на джерело всередині збірної, висунув свою версію про відсутність Гусєва в заявці на ЄВРО-2016.
"Фізична форма Олега тренерів цілком задовольняла. Не витримав Фоменко того, що Гусєв під час тренувань і в побуті систематично придушував своїми словами і вчинками молодих гравців, які належать "Шахтарю". Мова про Коваленко, Петряке і Малышеве. Щоб не було ризику розвалити колектив під час чемпіонату Європи, Гусєва до Франції вирішили не брати" ua-football.com, 03.06.16).
Відверту брехню тут же спростували самі гравці, названі Вербицьким.
"Повна маячня. Олег – привітний і добрий чоловік. Хто це взагалі пише?", – здивувався Максим Малишев (ua.tribuna.com, 04.06.16)
"Чесно кажу, такого і близько не було. Від Анатолійовича – ми, молоде покоління, зверталися до Олега по батькові – ніколи не чув поганого слова. Це стосується "битовухи", тренувань, матчів... Навпаки, він завжди підтримував. Те, що пишуть – це неправда. Напевно, комусь потрібен скандал...", – припустив Іван Петряк (footboom.com, 04.06.16).
Молодий футболіст потрапив в точку – комусь потрібен скандал. Інше питання, з якою метою? Одна справа, якщо журналіст шукає скандальної слави, намагаючись зробити на цьому ім'я. Це можна списати на елементарну обмеженість і недалекоглядність. Але тут адже на кону стоять національні інтереси. І коли людина завзято намагається вбити клин між кращими гравцями країни, створюється враження, що він і ті, хто за ним стоять, заточені на те, щоб максимально ускладнити життєдіяльність головної команди України. Це вже називається – шкідництвом.
З цієї ж серії – запущена в соцмережах акція "НеМояЗбірна". Формальним приводом для неї стало зарахування до складу футболістів, які закінчували клубний сезон в Росії. А саме – Євгена Селезньова, Богдана Бутка та Олександра Зінченка, які прибули на збір пізніше, вже в Італію.
Треба зазначити, що більшість ЗМІ цю інформацію проігнорували, розумно вважаючи, що такий деструктив ніяк не піде збірної на користь. Очевидно заклики федерації та тренерського штабу, вже не раз сигнализировавших, що в збірній все в порядку, не пройшли даром. Проте знайшлися й такі, хто вважав необхідною розвинути тему.
"За хештегом #НеМояЗбірна велика кількість ультрас різних клубів закликає не підтримувати збірну України на Євро-2016, бо методи роботи тренерського штабу не є справедливими і адекватними. Обурює фанатів те, що у збірної України потрапили "заробітчани", які грають або грали на Росії. Фанати вважають, що у національної збірної повинна існувати патріотична складова, а, замість цього, існує "блат", – повідомив sector.depo.ua (01.06.16).
А відомий журналіст каналу "2+2" Костянтин Андріюк навіть вибухнув гнівною статтею "Чому я не маю бажання їхати на Євро-2016 заради збірної України".
"Я не знаю, чиє це було рішення – ФФУ, тренерського штабу чи їхнє спільне, але у мене дивне враження: "нас развєлі как котят"...Мова про довиклик до табору збірної Селезньова, Бутка та Зінченка, гравців з російського чемпіонату..." tsn.ua, 02.06.16).
І це після того, як Михайло Фоменко кілька разів порозумівся з приводу довызова на збір вищезгаданих футболістів (до речі, Селезньов і Бутко вже не є гравцями російських клубів, а Зінченко, швидше за все, піде з "Уфи" після ЄВРО-2016).
"Спочатку ті хлопці, яких ми викликали на перший збір попрацювали, ми проаналізували отриману від тренувань інформацію. Після цього прийшли до думки що треба викликати більше кандидатів. Подивилися новоприбулих. Побачили, що ми, справді, були праві, викликавши цих гравців до збірної. Хіба був би сенс сильніших відправляти додому, а брати слабших?", – сказав, зокрема, тренер перед спарингом з Албанією (Euro2016.ffu.org.ua, 02.06.16).
Що ж, напевно, Михайло Фоменко міг піти на поводу у певної частини вболівальників, залишивши за бортом збірної Селезньова, Бутко і Зінченко. Але тренер формує свою команду саме так, як це повинен робити професіонал – за спортивним принципом. І тут, навпаки, треба віддати йому належне, а не нав'язувати свою думку, роздмухуючи з мухи слона і фактично закликаючи вболівальників відвернутися від команди.
Випад Андриюка виглядає дурним і безглуздим. Чого він взагалі хотів домогтися? Невже він самовпевнено вирішив, що таким чином змусить Михайла Фоменка подати у відставку? Чи вся ця бравада – лише привід до самозамилування?
Особливо нескромно у статті звучить ось цей пасаж: "Які у мене мають бути емоції, коли я бачу, як поводити себе зі мною моя ж футбольна федерація, а гравці збірної не мають власних думок та життєвих позицій?" tsnua, 02.06.16).
Перш ніж сипати образливими звинуваченнями, можна було б хоча б поцікавитися, як у таборі збірної ставляться до появи Селезньова, Бутко і Зінченко. Запитати про це, приміром, у Романа Зозулі та Артема Федецького, чия життєва позиція сумнівам не підлягає.
Андріюк цього не робить. Тому що знає – відповідь буде однозначною, і не в його користь. Не випадково ж у пресу просочилася інформація, що ключові гравці збірної зверталися до Фоменко з проханням дати шанс того ж Селезньову.
От до їхньої думки тренер якраз може прислухатися. А коли склад національної збірної намагаються верстати окремі журналісти і фанати, закочуючи при цьому істерики, це – ненормально і антипатріотично по своїй суті. Особливо в такий ключовий момент, коли треба максимально сприяти створенню позитивного морально-психологічного клімату навколо гравців головної команди. До речі, вже підбиваючи підсумки Євро-2016, ФФУ не завадило б провести детальний аудит інформаційного поля, що супроводжував збірну до, під час та після її участі в чемпіонаті Європи. Хоча б для того, щоб чіткіше розуміти, хто є хто навколо головної команди країни, і на кого з журналістів можна, а на кого – ні сенсу в подальшому розраховувати як на союзників.
ПОЛТАВСЬКЕ ПОБОЇЩЕ
Інформаційна війна проти України, як відомо, має гібридні форми. Тому не потрібно дивуватися тому, що події на футбольному полі і навколо нього теж стають приводом для маніпуляцій. Тут все тісно взаємопов'язано. І коли певна група експертів і ЗМІ насаджує нетерпимість, агресію і радикалізм, дозволяючи собі неприкрите хамство і різні провокаційні заяви, то рано чи пізно все це трансформується в чиїсь конкретні дії. На жаль, подібне у нас стало відбуватися все частіше.
За прикладами далеко ходити не потрібно. Зображає з себе інтелектуала, Сергій Морозов називає гравця збірної України "бидлом", і це йому сходить з рук. З експерта ТК "Футбол" бере приклад Олексій Чередник, з вуст якого в адресу іншого гравця збірної вилітає слово "мразь". Потім тренер клубу "Оболонь-Бравар" Сергій Солдатов прилюдно обзиває арбітра "тварюкою" і "козлом". А на виході у цього ланцюжка – жахливий інцидент, що трапився минулого тижня в Полтаві, де в рамках заключного туру першості першої ліги однойменний клуб приймав "Черкаський " Дніпро".
"...На 81-й хвилині "Черкаський Дніпро" забив другий м'яч у ворота "Полтави", сектор з фанатами гостей відреагував моментально – в хід пішли фаєри. Заспокоювати розбушувалися вболівальників побіг директор клубу-господаря Богдан Винницький разом з водієм мікроавтобуса, що належить "городянам". На зауваження розпалені фани відповіли кулаками. Кілька молодиків вискочили з сектора і почали бити полтавців прямо на полі. Серія ударів ногами припала вже лежить на газоні людям, які не відповідали і не чинили опору..." Footboom.com, 03.06.16).
Це одна з версій того, що сталося. Згідно з іншою, яка озвучена на офіційній сторінці черкаського клубу в одній із соцмереж, р-н Вінницький не тільки зробив зауваження фанатам, але і нібито виявив до них агресію.
"Ніяких фаєрів на поле не було. Всі вони були в руках вболівальників і ніяк не заважали грі. Через кілька секунд підбіг адміністратор ФК "Полтава" з одним і кинув якийсь предмет в обличчя вболівальнику, якому була нанесена травма і після наклали п'ять швів. Два вболівальника нашої команди зістрибнули з трибуни і завдали кілька ударів провокатору..." matchday.ua, 03.06.16)
Втім, навіть все відбувалося так, то це анітрохи не виправдовує дії розперезалися фанатів. В Інтернеті в той же вечір з'явилося відео бійки. Картина реально лякає. І що найбільше здивувало – відсутність будь-якої реакції з боку правоохоронних органів, хоча кілька людей у формі перебували всього в десятці метрів від епіцентру подій. У підсумку розперезалися вболівальників заспокоювали футболісти.
До того ж, інцидент ледве не отримав продовження, яке і зовсім могла мати трагічні наслідки. Багато ЗМІ відзначають, що після бійки Вінницький відправився в роздягальню, звідки вийшов з... пістолетом. Точніше скажемо – з предметом, дуже схожим на нього. Адміністратор "Полтави" явно мав намір з'ясувати стосунки з кривдниками, але колеги і запасні гравці команди все ж заспокоїли його.
Інцидент, зрозуміло, знайшов своє відображення не тільки на відео, але і в рапорті суддівського спостерігача Геннадія Бича. Вже озвучив своє бачення проблеми президент ПФЛ Сергій Макаров:
"Директор "Полтави" хотів запобігти порушення порядку вболівальниками, які запалили піротехніку. Звичайно, помилки були з усіх боків. Перше – це неналежну поведінку глядачів. Друге – директор "Полтави" не варто самостійно намагатися вирішити інцидент, а слід було скористатися допомогою стюардів і охорони стадіону..." ua.tribuna.com, 04.06.16).
Тепер слово за КДК ФФУ, який вже отримав матеріали щодо інциденту. Треба думати, Контрольно-дисциплінарний комітет об'єктивно оцінить те, що трапилося і винесе найсуворіше покарання. Необхідно якось це все зупиняти. Хоча очевидно: щоб знизити градус напруження в нашому футбольному суспільстві, одних тільки каральний вердиктів недостатньо. Не потрібно у тому числі провокувати вболівальників безвідповідальними публікаціями у ЗМІ та хамськими витівками експертів на деяких телеканалах. Багато журналісти повинні негайно переосмислити свою місію. Без цього – ніяк.
ПОРЯТУНОК "ВОЛИНІ"
Перемога над "Полтавою" дозволила "Черкаському " Дніпру" зайняти друге місце в першій лізі. Теоретично ця позиція могла принести команді путівку в Прем'єр-лігу, про яку в Черкасах, як відомо, мріють. Це в тому випадку, якби за підсумками атестації в УПЛ три клуби отримали недопуск. До цього, власне, все йшло. Але в кінці травня розклад змінився.
У "Волині", яка вже начебто готувалася до процедури банкрутства, вирішилося питання з фінансами, і після досить жорстких дебатів виконком ФФУ пішов назустріч клубу, прийнявши документи на ліцензування. Ну а в останній день весни стало відомо, що "Волинь" допущена до змагань у Прем'єр-лізі.
Як і слід було очікувати, рішення Комітету з атестації футбольний клубів викликало неоднозначну реакцію в пресі. Багатьом воно не сподобалося.
"Федерація футболу України створила прецедент, який може мати дуже негативні наслідки... Як повідомило наше джерело, лучани почали виконувати взяті на себе зобов'язання, але не в змозі погасити всі борги одним платежем" footballua.tv, 31.05.16).
"Знаючи зберігають клуб людей, можна припустити: а що буде, коли в розпал сезону "Волинь" знову не зможе платити реструктуризовані борги? Знімати команду, а дограють чемпіонат 11 хлопців? Як пояснять в ФФУ і УПЛ ситуацію колегам з ФІФА-УЄФА? Новими непередбаченими обставинами?" (Sportarena.com, 01.06.16)
"Говерла" і "Металіст" в боргах, але атестат не отримали. "Волинь" – отримала. Власники "Говерли" та "Металіста" цілком можуть йти в КДК, а потім в Лозанну, звинувачуючи ФФУ в подвійних стандартах..." sector.depo.ua, 1.06.16).
Подібна критика була цілком прогнозованою. Вона, власне, назрівала ще до отримання "Волинню" ліцензії. Не дивно, що в ефір вийшли і кишенькові юристи з великою і не дуже-то професійними коментарями. Зразок такого:
"Атестація футбольних клубів передана на національний рівень – все, що відбувається, це в якійсь мірі під егідою УЄФА. Якщо бардак відбувається у Федерації, то рано чи пізно УЄФА може задуматися і перейняти на себе якісь повноваження. Знову ж таки, це теорія. Таких проблем я не в одній країні ще не чув. Ми унікальні в своєму роді і першопрохідці, можна сказати – порушили все, що можна" Footballua.tv, 02.06.16).
На хвилі цього словоблудства несподівано сплив навіть власник "Металіста" Сергій Курченко, який надіслав з далекої Москви полум'яне заяву, суть якого зводиться до того, що ФФУ несправедливо відмовила в ліцензії харківському клубу.
"Я інвестував в клуб 270 млн доларів... Це допомогло клубу вийти на новий ігровий рівень (клуб входив в десятку кращих в країні), залучити талановитих українських та зарубіжних футболістів і тренерів..." korrespondent.net, 02.06.16).
Фантастичне марення божевільного. Формений кіселевщіна. Всім давно відомо, що це саме Курченко довів "Металіст" до стану банкрута, викачуючи з нього всі гроші, які тільки можна. Досить згадати минулорічний арешт генерального директора клубу, який за наказом Курченко намагався перевести на московські рахунку боса мільйон доларів, що надійшов за реалізацію прав на телетрансляції.
"Металіст" вже тоді був у боргах. А зараз вони виросли до непідйомної суми в 25 млн. доларів. І, як по доброму, тим, хто зараз накинувся на федерацію з критикою за "Волинь", варто було б просто зіставити луцьку ситуацію з харківської. Можливо, тоді прийшло усвідомлення, що ФФУ реально працює на творення, намагаючись підставити плече клубу, який опинився у складній ситуації, але прагне з неї вибратися.
Так, ФФУ допустила порушення регламентних норм – дозволила "Волині" подати документи на ліцензування після того, як терміни для цього минули. Але з формальної точки зору такі дії федерації допустимі, пише журналіст Влад Миренко.
"Виконком, який прийняв це рішення, є вищим оперативним органом управління федерації, тому володіє достатніми повноваженнями. Правильно чи неправильно вчинили члени виконкому (до речі, рішення прийнято одноголосно) – покаже час. Але не варто забувати, що ми живемо в кризовий час, а у кризис-менеджменту – свої правила і принципи" footclub.com.іа, 03.06.16).
При цьому автор нагадав, що не так давно виконком ФФУ багато в чому під тиском громадськості і телетрансляторів поміняв формат чемпіонату на сезон-2016/17, в якому тепер візьмуть участь 12 команд, хоча в регламенті було прописано 14. Тоді це виглядало доцільно і правильно. Тепер багато з вітали те вольове рішення ФФУ критикують її, загалом-то, за схожу позицію – не займатися крутійством, а поставити у главу кута сам футбол...
Про те, що "Волині" пішли назустріч, насамперед, в інтересах футболу, говорить і президент УПЛ Володимир Генінсон.
"не Можна забувати, що "Волинь" – це клуб з історією і традиціями, з усією необхідною інфраструктурою. Тому вирізати по живому, цілий футбольний регіон, вважаю, неправильно...Думаю, що Виконком керувався, в першу чергу, інтересами футболу. Якщо б "Волині" відмовили в атестаті, ніхто з футболістів вже ніколи б не отримав зароблених грошей. Більш того, без роботи і зарплати залишилися б десятки співробітників клубу. А на вулиці опинилися б сотні дітей з клубної школи" Sport.ua, 01.06.16).
Важливо, що представники "Волині" не просто гарантувала на словах виплату заборгованостей, а значну частину вже погасила.
клубу у нас ситуація майже закрита на всі 100%. Тобто працівники клубу не мають заборгованостей, тільки місяць травень", – ділиться радісною новиною президент і головний тренер "Волині" Віталій Кварцяний (football24.ua, 02.06.16).
Вже повністю закриті борги перед ФФУ та КДК – а це понад 1,8 млн. гривень в сумі. Днями надійшов лист з ФІФА, в якому йдеться про зняття претензій до луцького клубу з боку одного з колишніх футболістів. Словом, процес іде. І це дозволяє розраховувати, що найближчим часом ситуація в "Волині" остаточно нормалізується.
А з приводу залишилися без ліцензій "Металіста" і "Говерли", доречно навести ще одну цитату Генінсона. "На момент прийняття рішення у цих клубів залишалися непогашеними всі борги. Більше того, наскільки мені відомо, самі клуби встигли порушити обіцянки, дані при подачі апеляції на невидачу атестата" Sport.ua, 01.06.16).
ЧОГО ЧЕКАТИ ВІД ФОНСЕКИ?
Минулий вівторок став важливим днем не тільки для "Волині". 31 травня "Шахтар" офіційно представив нового тренера – португальця Паулу Фонсеку, який підписав з донецьким клубом дворічний контракт.
Незважаючи на молодий з тренерським мірками вік (43), він в професії майже 10 років. Дуже добре проявив себе біля керма клубу "Пасуш де Феррейра" (3-е місце), зазнав невдачі у "Порту", а в цьому сезоні непогано попрацював з "Брагою", з якою дійшов до чвертьфіналу Ліги Європи (програв саме "Шахтарю") та здобув Кубок Португалії.
Як стверджують багато ЗМІ, Паулу Фонсека – непоганий варіант для гірників. Перш за все, з точки зору стратегії розвитку клубу.
"Насамперед, слід розуміти, шо Шахтар у своєму рішенні мав мінімалізувати будь-який ризик щодо стратегічного розвитку клубу. Є чітка система, яка створювалася передусім за часів Луческу, а кристалізувалася остаточно за два останні роки, коли клуб почав без зайвих істерик продавати своїх гравців... Відтак донеччанам був потрібен наставник, який працюватиме в чітко окреслених і перевірених роками рамках. У цьому контексті кандидатура Фонсеки є ідеальною" football.ua, 01.06.16).
Зазначають також, що його призначення – це важливий меседж керівництва "Шахтаря" своїм бразильським легіонерам.
"Існувала думка, що не раз озвучував сам Луческу, що з відходом румунського фахівця розбіжиться і бразильська діаспора. Прихід Фонсеки дозволяє залишатися в зоні комфорту бразильцям команди. Як мінімум, мовного бар'єру не буде, та і досвід роботи з південноамериканськими гравцями у Паулу є, в Португалії таких гравців у достатку" ua.tribuna.com, 02.06.16).
Не викликають особливих сумнівів рівень кваліфікації і амбіції тренера: до попередника, звичайно, йому далеко, але у нього є всі якості для професійного зростання і свій стиль, який, повинен підійти гірникам.
"Фонсека постійно показував зі скромними клубами результати вище очікуваних. Він вважається не просто успішним, а ще і стильним тренером. Навіть зі скромними клубами португалець, який надихався роботою Венгера в "Арсеналі" і Клоппа в "Боруссії", намагався володіти ініціативою і грати, відштовхуючись від сильних сторін своєї команди" ua.tribuna.com, 02.06.16).
Втім, все це ще не означає, що у Фонсеки в Україні все буде складатися гладко. Він вже обпікався з серйозним клубом, коли був звільнений по ходу сезону з "Порту". Проблеми можуть виникнути і в плані психології, і у зв'язку з можливих кадрових втрат.
"Не залишає побоювання, що "Шахтар" може повторити історію "Манчестер Юнайтед" після відходу Фергюсона. Донецький клуб вже давно асоціюється з ім'ям Луческу і процес адаптації португальця в Україні напевно виявиться справою не з простих. До того ж важко спрогнозувати склад "Шахтаря" на наступний сезон. Ризик догляду Марлоса, Тайсона і Бернарда безумовно є. Не варто забувати і про проблемної позиції нападника..." xsport.ua, 02.06.16).
Сам Фонсека налаштований досить рішуче. Спілкуючись з журналістами під час своєї презентації, португалець повідомив, що його головна мета – повернути "Шахтаря" чемпіонський титул. У зв'язку з чим він планує внести серйозні корективи в гру команди.
"Я постараюся посилити захист – вона буде працювати абсолютно по-іншому, не так, як це було з Луческу. Також команда трохи зміниться в атакуючій лінії... Будуть великі зміни, які ви просто не зможете не помітити" segodnya.ua, 01.06.16).
А ще Фонсека здивував, давши зрозуміти, що в разі невдач не буде посилатися на те, що "Шахтар" не може грати на рідному стадіоні.
"Я ніколи не шукаю ніяких виправдань. Якщо команда програє, то всю провину беру на себе. Коли я вирішив підписати контракт з "Шахтарем", чудово розумів, в якій ситуації знаходиться клуб і що матчі не проводяться вдома" segodnya.ua, 01.06.16).
Втім, тут, можливо, не все буде залежати від нього. У мережах і в ЗМІ вболівальники і журналісти досить активно обговорюють питання, наскільки швидко новий тренер донецького клубу засвоїть "генеральну лінію", яку так завзято гнув Мірча Луческу.
"А тут ще біда – щоб як можна більш швидко і безболісно вписати Фонсеку в нашу систему координат, йому доведеться розтлумачити істинний сенс мантр про "несправжню" чемпіонаті, який навіщо його запросили. Розтлумачити з надією на послідовність у майбутніх полум'яних промовах. Переконливі спікери потрібні нині "Шахтарю" не менше, ніж амбітні тренери..." footclub.com.ua, 01.06.16).
ІНФАНТІНО ПІД ПРИЦІЛОМ. РОСІЙСЬКИМ
На завершення огляду – резонанс, в центрі якого мимоволі опинився президент ФІФА Джанні Інфантіно. Минулого тижня він відвідав Москву, де дав старт волонтерській програмі чемпіонату світу-2018, і, природно, спілкувався з президентом РФ Володимиром Путіним. А на наступний день після того, як Він покинув Росію, в пресі з'явилася скандальна інфо