Одружився, щоб не виникало питань: актор Артем Позняк розповів про дружину і вихованні дочок

Під час відвертої бесіди актор розповів про нові ролі, сімейне життя і забобони, які можуть перешкодити в професійній діяльності.

Популярний український актор Артем Позняк приміряв роль оперативника в новій детективної мелодрамі «Зречення», прем'єрні серії якої телеканал «Україна» покаже вже у вівторок, 10 березня, о 21:00.

• Для початку розкажіть про вашу ролі – хто ваш персонаж і чим зацікавила 24-серійна картина «Зречення»?

Мій герой – капітан Шаповал. У порівнянні з іншими співробітниками відділу він явно старше, але займає ту ж посаду, і має таке ж звання. Мабуть, від якогось крутого характеру, так сказати, йому начальник спец відділу підвищення не дає. Він добрий і сильний, щиро закоханий, готовий прийти на допомогу друзям. Я намагаюся зробити його позитивним, хоча і не без своїх мінусів, які будуть пізнавані для глядача і симпатичні.

• А що у цього персонажа є схожого з вами?

Смак. Я думаю, що любов – так точно.

• Любов – це добре. У вас 2 дочки, складно виховувати дівчаток? Що для вас головне у вихованні?

Не складно. Ніжність – для дівчаток найважливіше, тому я намагаюся проявляти ніжність. Для хлопчиків більше потрібна строгість. І ось хлопчиків, зізнатися, я боюся. Боюся тому що на тлі дівчаток він може подумати, що я його недолюблюю, тому, я вважаю, що для хлопчика потрібна твердість.

• А розкажіть, як ви написали вірш для молодшенької?

Це було практично відразу після народження, і теж абсолютно точно, що на емоціях, от на хвилі якийсь. Я думаю, що колись вона побачить цей вірш і їй буде приємно. Тим більше, що це все абсолютно щиро і від душі.

• Як ви познайомилися і чим ця жінка вас підкорила?

Ми познайомилися в Інтернеті! Але, як виявилося, ми бачилися раніше і навіть вчилися в одному університеті, у одного майстра, тільки я випустився, а вона вчинила – я був на курс старше. І коли я приходив до університету після випуску, вона мене помітила, а я її не пам'ятав. Вона теж із сфери кіно – режисер, що працює для телеканалу «Україна».

Через деякий час я просто побачив її фотографію в Інтернеті і зробив зауваження, що не потрібно таке виставляти. Вона у мене запитала, мовляв, яке право я маю, щоб вказувати? І щоб вона не ставила мені більше таких питань, я одружився і став її чоловіком.

• Часто актори говорять про те, що їм простіше будувати стосунки, якщо половинка теж зі сфери кіно. Як ви вважаєте, це дійсно важливо?

Ні, це залежить від людей. І іноді зустрічаються такі пари, коли краще, що людина з іншої професії, не знає і не розуміє цих тонкощів. А комусь навпаки – якщо людина не знає всіх нюансів, наприклад, якісь любовні або постільні сцени, ким можуть сприйнятися всерйоз. Тому що для нас це – робота і за кадром все не так романтично, як це виглядає на екрані. В кадрі це – він і вона, вони наодинці, в якому щось прекрасне і затишному місці... Але насправді ж навколо тебе триста чоловік, купа техніки, і там зовсім не до романтики. Атмосфера не романтична, а професійна, і люди можуть цього не розуміти і ставитися до цього складно. Тому можуть виникати конфлікти.

• А як ви ставитеся до відвертих сцен?

Нормально. У мене немає в цьому сенсі жодних бар'єрів і перешкод, і часто, коли мої колеги кажуть: «Ой, я не можу, це незручно...» це говорить тільки про те, що ти не знаходишся повністю в ролі. Тому що в кадрі цілуєшся не ти, а твій герой. В кадрі займаєшся коханням не ти, а твій герой. А ти вмієш це все розділити і зрозуміти. Додому ти повертаєшся до улюбленої сім'ї і все в порядку.

• З постільними сценами все зрозуміло, а чи є у вас якісь забобони?

Так! Артисти – дуже забобонні люди. Ось у мене колись була така історія... Ми для іншого проекту знімали на кіностудії Довженка – серія про вбивство, яке, за сценарієм, відбувається на цій же кіностудії. І поки ми знімали цю сцену, у нас все ламалося, горіли лампи, постійно виникали якісь проблеми зі звуком... Ми з горем навпіл дозняти цю сцену, почали знімати іншу і... тут все відновилося. Я не знаю, як це пояснити. Але поки ми працювали і говорили про вбивство на студії, відбувалося щось незрозуміле, а потім різко все відновилося – ті ж камери, ті ж прилади. І ми вже продовжили абсолютно спокійно, дозняти спокійно все інше без проблем.

• А чи є у вас таке, що нікому не кажіть про майбутній проект, поки не почнете зніматися?

Ось на цю тему у мене є таке: ніколи не можна рахувати кількість своїх знімальних сцен і днів, не можна рахувати гроші. Тому що обов'язково скасовуються якісь зміни, ось обов'язково будуть якісь відміни. Просто не рахуй. Записав собі в графіку, і знаєш, куди тобі і коли приїжджати, потім порахуєш, за фактом.