Рвуть моє серце: Скрипка, Полякова, Хливнюк висловилися про відмову від гастролів у Росії
Як висловилася Оля Полякова: "Українці хочуть бачити своїх героїв"
Звичайно, шоу-бізнес це передусім – шоу. Але водночас і бізнес, інакше навіщо було б ним займатися? А отже він має приносити гроші артистам, продюсерам, музикантам і акторам. От тільки трапляється у житті, коли доводиться обирати, що важливіше – власна кишеня чи громадянська позиція. У програмі «Зірковий шлях», яка виходить на каналі «Україна» розповіли про артистів, які відмовились від виступів у Росії.
Олег Скрипка
Фото – Instagram Олега Скрипки
До 2014-го більшість концертів гурту «Воплі Відоплясова» проходили в Росії. Про це Олег Скрипка розповідає чесно.
- «У нас дві третини концертів в Росії було. Тобто це основний наш ринок був. І Україна завжди любила годувати російських артистів, тобто ринок український був зайнятий переважно російськими артистами. Тож українцям нічого не лишалося, як їхати до Росії і там виступати», – каже Скрипка.
Але все змінилося з часу анексії Криму. Відтоді «ВВ» в Росії немає. У гурту там досі чимало шанувальників. На думку рокера, це не випадково: «Для Росії кілька останніх віків Україна завжди була культурним донором. Це відбувалося до війни, я не знаю, як воно зараз буде. Україна – культурний донор, давала ідеї, давала якийсь матеріал, і там все воно перетравлювалося, споживалося».
Абсолютно тієї ж думки і російські музичні критики. Кілька років тому слово в слово думку Олега Скрипки висловив російський експерт Артур Гаспарян.
«У нас велика частина надходжень свіжої ось цієї творчої крові була з України. Навіть зараз залишається Україна. Українська музика, українські артисти – це ось те саме ядерне паливо, яке дає можливість всій атомній електростанції працювати», – переконаний Артур Гаспарян.
Андрій Хливнюк
Андрій Хливнюк (фото: instagram.com/boomboxfamily)
Хедлайнером багатьох фестивалів до середини двохтисячних був гурт «Бумбокс». Їхніх «Вахтьорів» знали напам’ять. Їхні кліпи були в ротації російських музичних каналів, а в гастрольному графіку музикантів російських міст бувало більше, ніж українських. Так тривало до 2013-го року. Майдан і анексія Криму перевернули свідомість музикантів. В одному з інтерв’ю Андрій Хливнюк розповідав, що колись російські шанувальники подарували йому срібний перстень, який раптово тріснув якраз перед анексією Криму.
Та їм вдалося максимально наблизитися до своєї публіки в Криму. «Бумбокс» зіграв безпрецедентний концерт – просто посеред поля, неподалік адміністративного кордону з окупованим Кримом, майже крізь сльози. Це був їхній ненасильницький протест, їхня підтримка Олега Сенцова й інших полонених, які тоді ще пропадали в російських тюрмах.
- «Ми навіть не очікували, що там взагалі будуть люди. Ми нікого не запрошували, боючись того, що там мінне поле вже дуже близько і з так званого кордону солдати, в них там зброя. Але так сталося, що інформація потрапила в ЗМІ, і люди приїхали», – розповідає Андрій Хливнюк.
Це була акція на підтримку політв’язнів. Вони не очікували, що задля того, аби почути нарешті «Бумбокс», люди їхатимуть з різних куточків окупованого півострова. Із українськими прапорами, у вишиванках. Ані зброя, ані нові штучні кордони, як виявилось, не можуть спинити музику.
- «Це був найбільш значущий концерт в моїй кар’єрі на сьогоднішній день. І це взагалі не про кар’єру, а просто. Ну таке було враження, що це – воно, такий євангелістський вираз – this is it», – пригадує фронтмен гурту.
«Океан Ельзи»
Суперзірками в Росії були й музиканти «Океану Ельзи». Пояснити нині, наскільки вони були популярні в тих широтах, важко. Але Вакарчук і досі вважається там музичним ідолом. Утім, «Океан Ельзи» для себе цю сторінку перегорнув. Із 2014 року в них більше не було концертів у Росії.
«Якщо говорити про «Океан Ельзи», за своєю якістю він (Прим. ред. – Станіслав Вакарчук) – перфекціоніст. Не знаю, може це просто так виходить, але просто так вийти не може. Окрім того, що бути мега-талановитою людиною, він також супер-професіонал, бо робить музику такої якості. Це абсолютний світовий рівень», – зазначив Артур Гаспарян.
Звичайно, музичні експерти визнають: концерти в Росії приносили значно більші гроші за ті, які можна заробити тут, бо в нас бракує концертних майданчиків
«Цілком очевидно, що ринок росте, але попри це, на жаль, майданчиків більше не стає. Бізнес поки не відчуває себе настільки впевненим, щоб розвивати цей напрямок, будувати нові концертні зали, а їх не вистачає», – пояснює продюсер Михайло Ясинський.
Оля Полякова
Оля Полякова (фото: instagram.com/polyakovamusic)
Попри кокошники й суперпопулярність на Сході – абсолютно різко і категорично відмовилась від концертів там і Оля Полякова. Співачка пояснила – виступатиме там лише тоді, коли росіяни перестануть принижувати її країну і шлях, який ми обрали.
При чому Полякова не боялась виступати досить близько до кордону з окупованими територіями. І зізнавалась – ці концерти дали їй яскраві враження.
- «Ви знаєте, скільки приїхало з Донецька людей – півзалу було звідти, люди спеціально їхали. Вони витратили 10 годин на добирання. В інтернеті є ролики, де вони кажуть: «Ми з Донецька, ми приїхали на улюблену співачку». Це так приємно. І це наша земля, це наша країна. Вони хочуть бачити своїх героїв», – розповідає Оля Полякова.
Тіна Кароль
Тіна Кароль (фото: instagram.com/tina_karol)
Тіна Кароль теж не виступає в Росії. Натомість, кличе своїх шанувальників на концерти в Україні, в Молдові, в Білорусі, Америці, Німеччині і Британії. Жінка зізнається: поки буде так, і в її гастрольному графіку не з’явиться Росія. Хоча в репертуарі співачки є і російськомовні й україномовні пісні, але її позиція в цьому питанні однозначна – ніяких компромісів.
Ірма Вітовська, Римма Зюбіна, Наталія Васько
Дуже схожа історія і в кінематографі. Чимало акторів обирали між Росією та Україною. Ірма Вітовська, Римма Зюбіна, Наталія Васько – актриси, у яких було чимало пропозицій від російського кіно раніше – категорично перервали усяку співпрацю від моменту болючої анексії.
«З цього моменту – Майдан і війна – мене навчили тому, що досить бути всеїдною...», – каже Вітовська.
«Зараз тільки такий жест їм можна показати, – демонструючи середній палець, заявляє Наталя Васько. – Кілька разів на початку війни були пропозиції, але моя відповідь дуже жорстка – ідіть ви далеко і подалі».
Олексій Горбунов
Для когось військовий конфлікт на сході став стимулом повернутись додому. Наприклад, так вчинив актор Олексій Горбунов. Хоча він і зізнається, що тут майже немає роботи.
- «Життя – це завжди розчарування, надбання, втрати. У чомусь розчарувався, у чомусь ні. Одне мені зрозуміло, я дорослий дядько. Коли мою батьківщину починають ось так хавати і розривати, я повинен бути тут, тому що це мені серце моє рвуть», – відверто зазначив актор.
Уявити, від чого ці артисти відмовились, скільки втратили – важко. І, звичайно, вимагати такого героїзму від усіх неможливо. Але ж як приємно жити в епоху і в країні з людьми, які так уміють дотримуватися власних принципів.