Олександр Пікалов зізнався, коли вперше посварився з Зеленським і спародіював Януковича
Олександр Пікалов (фото: прес-служба)
30 січня актор «Вечірнього Кварталу» і художній керівник «Жіночого Кварталу» святкує день народження
У актора студії «Квартал 95» Олександра Пікалова 30 січня день народження. Йому виповнюється 44 роки. За новою традицією студії напередодні свята іменинник відповідає на кілька запитань про свої «перші» і «останні» рази...
Перший раз Олександр Пікалов...
Зізнався у коханні дівчині. «Це було у 9-му класі, на ковзанці. Я вибрав там найромантичніше місце - поруч з гарячою трубою, яка була закутана у скловату. До речі, вже через тиждень після мого зізнання ми з тією дівчиною розлучилися, але спілкуємося й досі».
Потрапив до лікарні. «У дитинстві я часто хворів на бронхіти. Парадокс, але як тільки почав курити, хворіти і кашляти перестав (сміється). До речі, кілька разів свій день народження я як раз-таки зустрічав на лікарняному ліжку».
Побував на концерті улюбленого виконавця. «Я був на концерті останнього туру Віктора Цоя, коли він приїжджав на гастролі до Кривого Рогу. Пам'ятаю, що на цей концерт я потрапив випадково - мама через якихось знайомих знайшла «проходки». А ще буквально за 40 хвилин до виступу я примудрився заробити фінгал».
Купив собі джинси. «Перші американські джинси я купив собі у 17 років, на першому в Кривому Розі секонд-хенді. До речі, довгий час це була моя улюблена річ у всьому гардеробі. Колись ці джинси були чорні, а нині вже сіро-витертого кольору».
Олександр Пікалов в дитинстві (фото: з особистого архіву артиста)
Почув пісню Елвіса Преслі. «Це сталося у третьому класі (здається, це була композиція Hound Dog), і мене накрило. З тих пір рок-н-рол, як і мотоцикли, супроводжують мене завжди. І це мене дуже радує».
Придумав свій автограф. «Коли я працював охоронцем, за день міг розписуватися в обліковій книзі близько сотні раз. А взагалі у мене було чотири варіанти автографів. А ще саме тоді я навчився один в один підробляти автограф Елвіса».
Скопіював голос Януковича. «Це було задовго до того, як я його вже почав пародіювати. На той момент він був ще прем'єр-міністром, але вже відомий своїми ляпами. Ми поверталися після гастролей в Прибалтиці, і буквально за кілька кілометрів до митниці у нас зламався автобус. І поки ми чекали виїзду, встигли випити всі презенти, які везли додому. І ось в цьому п'яному угарі я вперше і сказав щось голосом Януковича».
Спробував імпортний алкоголь. «У класі восьмому. Це був коньяк «Наполеон», який мамі дали на роботі (тоді часто на Новий роздавали продуктові набори). Довгий час цей екземпляр стояв у нашому серванті і чекав свого часу. Але, звичайно, я не міг пройти повз такого шикарного напою, і одного разу спустошив пляшку. При цьому навіть не вікоркував її! А замість алкоголю налив яблучний сік. І ось на якийсь свято підміну розкрили ... А взагалі, мій улюблений напій - це текіла, хоча всі чомусь думають, що віскі».
Проект ''Ігри непристойних''
Посварився із Зеленським. «Перші скандали були, коли ми з Вовкою працювали над нашим СТЄМом «Беспризорник». Але важливо розуміти, що капітальних конфліктів за стільки років у нас не було ніколи. І якщо й траплялися сварки, то стосувалися вони виключно творчості».
Зрозумів, що страждає на аєрофобію. «Коли я не керую процесом, мене це трошки дратує. А взагалі я не боюся літати, я просто не дуже люблю довгий час перебувати у закритому просторі».
Отримав зарплату. «Перший запис у трудовій книжці - сторож і двірник в Будинку піонерів. Три роки я там пропрацював, а все тому, що вночі цей палац був у повному моєму розпорядженні, і ми могли з хлопцями там репетирувати. До речі, я був кращим двірником у парку. Скільки разів приїжджав туди, а при мені парк був набагато чистіший».
Останній раз Олександр Пікалов...
Не зміг стримати сліз. «Хоча я хлопець і не сентиментальний, але, коли привезли наших полонених моряків додому, стримувати емоції було складно ... А взагалі, все, що стосується війни на Донбасі, може у мене викликати і сльози, і злість, і клубок у горлі ...».
Брав в руки книгу. «Зараз у мене настільна книга - «Енеїда» Котляревського. Відмінна поема, дуже смішна. Чесно кажучи, є план набити на всю руку тату в вигляді пригод Енея в ілюстраціях Анатолія Базилевича».
Ганяв на мотоциклі. «На початку листопада минулого року. А взагалі мій максимум - це 204 км/год. Міг і ще більше, але вже було якось страшнувато».
Займався фізичним навантаженням. «Два дні назад. До речі, я більше люблю займатися на свіжому повітрі, ніж у спортзалі».
Робив уроки з сином. «Ніколи цього не робив. Мишко з дитинства дуже самостійний хлопець. До того ж, досить гострий на язик. І я завжди йому довіряю, коли він говорить, що всі уроки зробив. До речі, і щоденник його я ні разу не перевіряв. Тільки в табель в кінці кожного півріччя можу зазирнути».
Матюкався. «Люблю цю справу, хоча розумію, що можна і без матюків обійтися. Але оскільки я - хлопець емоційний, можу матюкатися і на радощах, і з інших, не дуже хорошим приводів».
Співав у караоке. «Це було давно і всього пару раз у житті. Чесно кажучи, не мій вид спорту»
Здійснював необдуману покупку на велику суму. «На жаль, але таке зі мною часто відбувається. І в основному я це роблю для людей, а не для себе. Правда, одного разу був випадок, коли я повинен був внести останній платіж по кредиту за квартиру, а купив свій перший Harley-Davidson».
Їздив у плацкарті. «За часів перших гастролей з командою КВК ми часто так їздили. А як по-іншому, якщо у нас завжди була велика компанія».
Відчував почуття сорому. «Буквально днями, коли розлютився і накричав на людину. І навіть незважаючи на те, що це було по справі, мені все одно потім було соромно. Я ж уже в тому віці, коли треба б себе стримувати в розмовах. Особливо, коли твій співрозмовник - дурень. А взагалі, найбільше в людях мене бісить саме дурість. А ще зрада».
