Український телеведучий також знявся в яскравій новорічній фотосесії з родиною
Ведучий програми «Ранок з Україною» і новорічного шоу «Привіт, 20-ті!» на каналі «Україна» Анатолій Анатоліч розповів про святкування Нового року, сімейні традиції і бажаннях на 2020 рік.
– У мене цей час асоціюється з улюбленими кінофільмами, з подарунками для дітей, запахами хвої і мандаринів. Навколо на вулицях бачиш яскраві вітрини, ялинки, гірлянди, все світиться, блимає, переливається. За своєю непередаваною атмосферою грудень – найкращий місяць у році.
– Я вірю у щось прекрасне, добре, мені хочеться, щоб таккого було більше. А оскільки у мене є діти, у мене не тільки посилюється відчуття чарівництва, а і відповідальність за те, у що вірять вони. Тому я з задоволенням стаю частиною казкової історії. Мені ніхто не говорив про те, що Діда Мороза і Святого Миколая не існує. Розуміння того, що чудес в житті не так вже багато, прийшло якось само собою, з дорослішанням. Але я все одно борюся з цим усвідомленням і намагаюся повертати себе у стан дитинства, коли ти віриш у диво, Діда Мороза і зубну фею.
Анатоліч: Головне – не кількість подарунків, а щирість бажань і віра в добро
– Звичайно, мої діти вірять у дива! І у них величезна кількість бажань. Я проти того, щоб асоціація з Дідом Морозом проявлялася суто в матеріальних речах – адже це не тільки про подарунки! Діти вірять, що Дід Мороз має безмежну силу і може виконати будь-яке бажання. Це накладає певний відбиток на батьків, нам доводиться пояснювати, що головне – не кількість подарунків, а щирість бажань і віра в добро.
– Мене майже неможливо застати на кухні. Я можу намазати на рисовий хлібець арахісову пасту, порізати банан, покласти його зверху і запити це все чаєм. Це максимум моїх кулінарних навичок. Я не отримую задоволення від готування, тому не займаюся ним.
- Коли я уявляю собі Новий Рік, не можу позбутися відчуття, що я просто зобов'язаний з'їсти олів'є, мандарини, оселедець під шубою... І, звичайно, обов'язково з'їдаю. А ще з зими у мене обов'язково асоціюється борщ, бо їм так круто обідати, зайшовши куди-небудь з морозу.
"Подобається американська традиція змагань між сусідами, хто цікавіше і красивіше прикрасити свій будинок"
– Я буду зустрічати Новий рік на сцені, але моя сім'я буде зі мною. Це буде новорічна ніч в готелі Fairmont. Потім, у перших числах січня ми з родиною на кілька днів вирушимо в Одесу – це наша гарна новорічна традиція. А після цього поїдемо в тепло – штат Флорида. Ми любимо бувати там в січні.
– В цьому році ми вирішили придбати дві ялинки у горщику, щоб висадити їх у дворі після новорічних свят. Це екологічно і дуже круто. А поки одна буде стояти в будинку, а друга – на вулиці. Ми прикрашаємо весь будинок гірляндами зовні і всередині. Мені дуже подобається американська традиція змагань між сусідами, хто цікавіше і красивіше прикрасить свій будинок. Питання тільки в бюджетах: я б витратив на це набагато більше, але дружина мене зупиняє.
Анатоліч: Неважливо, куди ви підете, головне, щоб ви були разом
– Я в якийсь момент перестав думати про матеріальне, тому прошу, напевно, банальні речі. Я хочу мати можливість жити так, як я живу, отримувати задоволення від життя, від спілкування з цікавими людьми, робити улюблену справу, створювати щось гарне, подорожувати. А з матеріального – хочу собі одні чорні штани. Побачив у ЦУМі, не купив, тепер шкодую.
Не плануєте їхати в теплі країни під час новорічних канікул? Якщо так – то куди, якщо ні – чому плануєте присвятити вільний час?
– Так, хочемо відправитися всією сім'єю у Флориду в січні. Це вже наша третя щорічна поїздка в цей штат. А взагалі, неважливо, куди ви підете, головне, щоб ви були разом з найдорожчими людьми. Ми, наприклад, перед від'їздом точно сходимо до ялинки на Софіївській площі, сходимо в кіно на якийсь атмосферний фільм.
– Ми обов'язково з дітьми дивимося фільми «Один вдома», вони дуже люблять цей фільм, наряджаємо ялинку всі разом. Ми купуємо вбрання нашим тваринам, у нас собака і кішка. Взагалі у нас часто з'являється якесь нове заняття для всієї родини, так що і в цьому році напевно з'явиться якась нова традиція.
– Так, я часто зустрічаю Новий рік на сцені, і це не завжди відбувається поруч з моєю родиною. Самий дивний Новий рік я зустрів у автобусі, який заглух в самий невідповідний момент посеред міста. Я тоді ще грав у КВК, і ми з командою виступали у кількох місцях за ніч. А коли переїжджали на чергову локацію, застрягли в снігах і не змогли вибратися. Це було не дуже комфортно, але все одно круто, в хорошій компанії, і я згадую цей час з посмішкою.
– Я думаю, що просто дослівно це так не працює, інакше я би постійно був серед якихось незнайомих людей, які приходять на свята, які я веду в новорічну ніч. Я думаю, що справа в атмосфері: потрібно зустрічати Новий рік зі світлими думками, чистою душею. І коли бажають залишити все погане в старому році, – це не просто слова. Потрібно бути морально готовим відпустити все погане і впустити в дім і серце хороше.
– Ні, мій максимум – костюм Діда Мороза. Хоча, одного разу в рік свині я, здається, таки наряджався поросям. Але це було мило. А взагалі я віддаю перевагу смокінгу.
Мої дівчатка - мої принцеси, тому й образи у них будуть відповідні – дыснеївських принцес. В красивих сукнях, з вишуканими зачісками... Цей Новий рік ми зустрінемо разом з Джамалою. Дівчатка дуже люблять її пісні, так що новорічна ніч запам'ятається їм надовго.
Для тварин ми приготуємо милі костюми оленів, і вони теж стануть частиною нашого свята.
– Вдома я спокійніший. Мені добре, затишно, я насолоджуюся часом зі своєю сім'єю. Це ідеальний час.
– Я читаю гарну книгу або дивлюся хороший фільм, іноді можу дозволити собі випити новозеландського Sauvignon Blanc. Але келиха мені буде достатньо на весь вечір. Алкоголь – це швидше частина соціалізації для мене, я частіше п'ю в компанії, ніж один, але все одно більше келиха за вечір зазвичай собі не дозволяю.
– Моя впізнаваність не дратує мене. Сьогодні, наприклад, я був в стоматологічній клініці, і медсестра сказала мені: «Удачі вам в ваших шоу». Це було дуже приємно почути. Я соціальний людина, мені краще серед людей. Але серед близьких людей. Серед близьких людей і, бажано, на природі?
– Це був прекрасний рік, який довів мені, що я на правильному шляху. Мої діти подорослішали, я став мудрішим, підкорив ще кілька вершин. Наше життя – це, напевно, змагання, боротьба, і якщо підходити до питання філософськи, то фінішу ніхто не в силах досягти за життя. Тому я б не хвалився своїми перемогами, а швидше пишався б процесом того, що я робив, чим займався в 2019. Це була дійсно багато в чому корисна робота – не тільки для мене, але і для суспільства, що мене дуже звичайно тішить. І я не пішов у депутати, бачите? Теж дивно.
Ми намагаємося мінімізувати наші розмови про роботу, наскільки це можливо. Ми дорослі самодостатні люди, сильні кожен у своєму. Я намагаюся робити для дружини сюрпризи – наприклад, кажу: давай в неділю на один день поїдемо в Одесу, пройдемося, ввечері повечеряємо, побачимося з друзями – а в понеділок повернемося. Вона говорить: «Ох, стільки справ, стільки справ...». Але я намагаюся Дзигу виривати все-таки з робочих буднів. Або, наприклад, несподівано відвезти в Сан-Франциско, це теж був дуже милий сюрприз. Вона побачила сюжет про в'язницю Алькатрас, її дуже вразила ця історія, і я вирішила показати це місце наживо. Це був, мені здається, класний сюрприз – не тільки для неї, але і для самого себе теж.
Ну от сюрпризами балуємо, увагою. Cayenne можу подарувати (сміється).
згодом я зрозумів, що мені все одно подобається дарувати. Я почав отримувати від цього задоволення. Кайфувати від того, що ти щось віддаєш, дуже круто, але потрібен час, щоб до цього прийти.
Я намагаюся дивувати! Я не люблю банальні подарунки, не люблю квіти в свята – мені здається, це завжди дуже банально. Якщо восьме березня – то всі повинні бути з квітами. Круто, коли квіти п'ятого березня або на одинадцяту, але не восьмого.
"Брегите себе і свої сім'ї"
Бувало таке, що я не вгадував, звичайно. Але й жінка не вгадувала. Пам'ятаю, вона подарувала мені дорогу сорочку, яка коштувала дуже дорого, і вона мені не сподобалася. Якщо я не потрапляю» з подарунком, дарую щось інше. Тому ми намагаємося деякі подарунки обговорювати. Але, наприклад, автомобіль я дарував на свій смак, хоча це була важлива купівля. Це було моє рішення, і я радий, що подарунок повністю підійшов, хоча, якщо б він не сподобався дружині, то це було б неприємно і для нашої родини, і для її бюджету.
Я бажаю собі, своїй родині та всім сім'ям, які зараз це читають, бути в гармонії з собою, поважати, любити одне одного. Тільки так ми зможемо досягти поставлених завдань – тільки з підтримкою близьких людей. Бережіть себе і свої сім'ї!