Олена Дерев'янко дала наукову оцінку еволюції української PR-індустрії

Так, Дерев'янко зазначила, що за два десятиліття індустрія пройшла величезний еволюційний шлях, змінюючись під впливом соціальних трансформацій, економічних шоків і викликів, технологічної революції.

"20 років тому PR-індустрія з'являлася на світ з ідеологічних відділів партійних комуністичних структур і одночасно з офісів представництв міжнародних компаній. А юний український бізнес більше дбав про закріплення ринкових позицій, ніж про враження, яке справляє на навколишній світ. Ці часи я називаю періодом ремісничої моделі PR. Потім 15-10 років тому галузь оперилася, структурувалися спеціалізовані підрозділи в організаціях, з'явилися досить серйозні бюджети - і бізнесові, і політичні. Соціальні медіа вже з'явилися, але більш важливу роль грали медіа, івенти, віральний контент, інтернет-активності, основна маса PR-кампаній крутилася навколо цього. Плюс виплеснулися на поверхню рейдерські захоплення та інші корпоративні конфлікти з усіма супутніми PR-кампаніями", - розповідає експерт.

Зокрема, Дерев'янко нагадала, що зараз галузевій бізнес-спільноті комунікаційників є закріплення в календарі дати професійного свята День PR-фахівця і запропонувала дати, що належать до періоду виникнення професії як такої.

"Інституціоналізація професії відбулася 15-17 років тому. 28 серпня 2004 р. Мін'юст зареєстрував статут першої національної професійної громадської організації PR-фахівців - ВО "Українська ліга зі зв'язків з громадськістю", відомої як українська PR-ліга. А потім вже зусиллями цієї організації професію внесли наказом Мінсоцполітики від 29 грудня 2005 р. до Державного класифікатора. Професійне свято українських PR-профі слід приурочити якраз до однієї з цих дат, і ми обговорюємо з колегами з ЕВА необхідні практичні дії.

Що стосується технологічного квантового стрибка, то на думку Дерев'янка, переломний момент настав в період 5-10 років тому з появою нових комунікаційних екосистем, які принципово змінили світ.

Закономірно вони створили ілюзію можливості заміни PR-професіоналів спілкуванням постановників завдань з їх цільовими аудиторіями без медіаторів.

"Тоді завдяки п'янкій можливості прямої комунікації зі стейкхолдерами дехто з роботодавців вирішив, що все піде само собою, витрачатися на піар більше не треба, ЗМІ померли і так далі. Особливо ця думка прижилася в передвиборних штабах, де вирішили, що витрачати гроші можна і без архітектурних надмірностей а-ля репутаційний менеджмент", - переконана вчений.

Але в кінцевому підсумку з початком пандемії і становленням панденоміки, ці суперечливі процеси загострили актуальність системного репутаційного менеджменту.

"Діджиталізація стає все глибше, каналів комунікації все більше. А ось бажання в аудиторій слухати піар-повідомлення і проявляти лояльність до брендів все менше. Сьогодні навряд чи хтось ризикне заперечувати важливість професійної роботи з репутаційними можливостями і ризиками", - говорить Дерев'янко про оновлену, ще більш значущу роль управління репутацією в сучасному світі.

Олена Дерев'янко - доктор економічних наук і політекономії, професор і член Брюссельського аналітичного центру Centre for European Democracy Studies, автор виданої трьома мовами монографії "Управління репутацією в бізнесі" і публіцистичного двотомника "Лосліди ясномислення".

Відома як економічний і політичний експерт, засновник агентства PR-Service, віце-президент і сhief reputation officer групи DCH Олександра Ярославського, віце-президент Української PR-ліги.

Як громадський діяч є головою оргкомітетів Міжнародного PR-фестивалю та Національного рейтингу якості управління корпоративною репутацією" Репутаційні активісти", а також сенатором Європейського економічного Сенату та членом правління Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України.