За "правильний" вирок отримай кар'єрне зростання і безкоштовну квартиру - за таким принципом сьогодні будуються відносини між владою і українськими суддями. Про це пише "Кореспондент". Видання нагадує про історію судді Родіона Кирєєва, який два роки тому вів процес проти екс-прем'єра Юлії Тимошенко. Провінційний суддя з мінімальним досвідом після вироку отримав підвищення - став виконуючим обов'язки заступника голови Печерського суду.
Схожі трансформації відбуваються і з іншими учасниками процесів над видними опозиціонерами. Одна тільки справа Тимошенко допомогла відразу трьом людям, включаючи Кирєєва, поліпшити кар'єрні позиції. Станіслав Міщенко, який у касації підтвердив вирок колишньому прем'єрові, з рядового судді перетворився на в. о. голови Вищого спеціалізованого суду. А прокурор Лілія Фролова, яка представляла держобвинувачення в газовому процесі над Тимошенко, а також в справі зі звинувачення опозиціонерки в причетності до вбивства депутата Євгена Щербаня, днями стала заступником генпрокурора. Разом з експертами видання нарахувало з десяток різних випадків кар'єрних і матеріальних заохочень суддів, які займаються резонансними справами і приймають у них неоднозначні рішення на користь влади. Павло Петренко, опозиційний нардеп, який відповідає за юридичний напрямок в команді Арсенія Яценюка, називає ситуацію страхітливою. "Є неформальна домовленість влади та судової системи. Це тотальна кругова порука, яка набула величезних масштабів", - говорить Петренко. Кар'єрний "бонус" найчастіше простежується серед суддів, причетних до процесу над Тимошенко. Крім Кирєєва, своє становище поліпшив і суддя Міщенко, який розглядав касацію з газової справи екс-прем'єра і залишив чинним рішення Кирєєва. За словами захисника Тимошенко Сергія Власенка, за це рішення Міщенко отримав посаду голови ВСС. Ще однією людиною в мантії, яка отримала підвищення статусу "завдяки" Тимошенко, може стати Андрій Солодков, голова Апеляційного суду Харківської області. За словами Петренка, зараз влада намагається протягти через Верховну Раду рішення про його переведення до столиці, в ВСС. Причина - саме під юрисдикцією Солодкова знаходиться кілька справ екс-прем'єра.
Крім того, місцеві судді активно задіяні в справі заборон різних мирних зібрань, які влаштовують прихильники Тимошенко. Службове житло - ще один інструмент, який влада використовує в "роботі" з суддівським корпусом, - фігурує, як зазначають опитані "Кореспондентом" експерти, в менш резонансних справах. Прикладом може служити ситуація з Вищим адміністративним судом України. Через цей "храм" юстиції пройшла низка справ, пов'язаних з парламентськими виборами 2012 року. Зокрема, ВАСУ підтверджував рішення ЦВК про відмову в реєстрації деяких кандидатів. Результат виборчої "активності" проявився у вирішенні квартирних питань для значної частини суддівського корпусу ВАСУ. На офіційний запит видання в суді відповіли, що в 2011-му на квартири для співробітників вони не витратили ні копійки. Зате в рік виборів, 2012-й, на житло ВАСУ виділив 12,8 млн грн, придбавши за ці гроші 14 квартир. Для суду, в якому працюють 85 служителів Феміди, це помітний успіх у справі вирішення житлового питання. За темпами забезпечення житлом людей у мантіях від ВАСУ не відстає і ВСС. Квартирна черга тут стрімко скорочується. У грудні 2011 року ВСС купив 27 квартир у столиці за 21 млн грн, а минулого року - за 6,5 млн грн ще вісім, сім двокімнатних і одну трикімнатну. У числі тих, хто отримав житло в 2012-му, за даними інтернет-видання "Українська правда", є і Тетяна Широян. Суддя, яка розглядатиме касацію у справі екс-глави МВС Юрія Луценка, отримала в переддень Нового року квартиру вартістю близько 800 тис. грн. "Звичайно, судді мають право на службове житло, а також можуть бути заохочені за успіхи. Але для стороннього спостерігача це виглядає як ланки одного ланцюга - якась подяка у зв'язку з виконанням неприємної роботи по винесенню неоднозначного рішення", - зазначає старший юрист міжнародної юридичної фірми Beiten Burkhardt Данило Федорчук.
На думку Катерини Тарасової, голови правління Фонду сприяння правосуддю, розподіл житла в судах відбувається в ручному режимі, що і допомагає робити людей у мантіях поступливішими. "Я знаю суддів, які перевелися в Київ і працюють тут вже кілька років. І досі знімають квартири. Зате новоспечені столичні судді, часто вихідці з Донбасу, отримують (житло). Вочевидь, це одна з умов співпраці", - вважає Тарасова. Про те, що вся "заохочувальна" система побудована і діє завдяки владі, на думку Романа Куйбіди, заступника голови правління Центру політико-правових реформ, свідчить синхронність, з якою працюють різні держструктури у справі заохочення деяких представників судової системи. Щоб отримати "бонус", потрібні позитивні рішення від різних органів суддівського самоврядування, наприклад Ради суддів або Державної судової адміністрації. У випадку з окремими столичними суддями ці органи працюють на диво злагоджено, що й змушує Куйбіду думати, що ними керують з єдиного центру. Чим тепліші стосунки влади і суддівського корпусу, тим гірше ставлення до людей у мантіях в суспільстві. Дані останнього опитування Центру Разумкова, представлені в лютому 2013-го, показали, що діяльність українських судів повністю підтримують лише 5,7% співвітчизників.