Ціна «Удару» або чиїх буде Кличко?
ьогодні коли обговорюють президентські вибори - 2015 року, найбільшого опонента Януковичу бачать саме в особі Віталія Кличка. Вдало склалася спортивна кар'єра політика, його широка впізнаваність і особисті симпатії жіночої половини населення країни (згадати автографсесії під час виборчої кампанії), дали йому можливість дуже швидко яскраво засвітитися на політичному Олімпі України.
Народ якось не дуже сприймає, або не хоче розуміти відсутність у Кличка досвіду держуправління, політичних знань і навичок, адже він майже однаково позитивно сприймається у всіх областях України. Тут данину потрібно віддати як політтехнологам, так і зацікавленим у ньому можновладцям, адже домовленості заради досягнення якихось цілей у політиці - речі вельми повсякденні. Надії електорату канули у воду.
Перший момент, який явно характеризує особистість Кличка - це борець за справедливість, який ніколи не називає цифр і уникає коментування. Другий - його підтримує молодь, особливо спортсмени, які як ті супермени завжди готові встати на захист результатів голосування. Третій - його акцент на власній комманде і вміння домовлятися з політиками. А ось тут він схоже і прогорає.
Є фактична інформація, що недавні штурми відділень міліцій відбувалися за допомогою фракції УДАР, очевидно проводячи таким чином широкомасштабну кампанію проти голови МВС Віталія Захарченка. Всі ці дії координувалися з одного центру, яким керують Льовочкін і Фірташ.
Головна мета Сергія Льовочкіна у проекті «Віталій Кличко» - щонайменше вивести його у другий тур президентських перегонів 2015 року, а як максимум зробити президентом. Незважаючи на те, що сам Віталій Кличко публічно заперечує зв'язок з главою Адміністрації президента, але в ЗМІ більш ніж достатньо інформації про їх «таємної» дружбу, яка проявляється у політичному житті країни.
Ясна річ, що просто так такими речами Кличко займатися не стане. Він, як виявилося, зобов'язаний їм складом і стійкістю фракції в Парламенті, що в порівнянні з «Батьківщиною» дуже чітко простежується. Більш комфортного середовища ніж та, в якій перебуває зараз партія УДАР, не було ні в однієї опозиційної фракції за всю історію України.
Більше того, Кличко вже давно торгує своєю кандидатурою на посаду київського міського голови. Він усвідомлює, що володіє реальними шансами перемогти в Києві, хоч конкретної позиції з цього приводу у нього немає. По-цьому Кличко розглядає пропозиції зацікавлених у київських виборах, щоб у майбутньому знову зробити взаємні політичні поступки.
Про яку прихильності виборцям і послідовності у вибраному курсі в партії Кличка може йти мова?
