Топ-6 майбутніх податків
«Коментарі», проаналізувавши останні ініціативи уряду і нардепів, відібрали шістку самих драконівських податків.
«Податки для бізнесу будуть тільки знижуватися», - заявив прем'єр-міністр України Микола Азаров на міжнародній діловій конференції «АВС: Україна і партнери». Але, поки в уряді запевняють, що ніяких нових податків Кабмін не розглядає, міністерства і відомства без зупинки змагаються в пошуку нових джерел надходжень до бюджету. З більшості цих ідей випливає, що в кінцевому підсумку наповнювати казну планують за рахунок звичайних громадян. «Коментарі» зібрали ідеї нових податків, які з великою ймовірністю втіляться в життя і вдарять по кишені простих українців.
Подорож з доплатою
З ідеєю введення податку на відпочинок за кордоном виступило Держагентство з питань туризму і курортів. Пропонувалося встановити податок у розмірі 1% від мінімальної зарплати для громадян України, які виїжджають відпочивати за кордон. Отримані кошти (за оцінками експертів, близько 15 млн. грн.) Пропонувалося витратити на розвиток туристичної галузі.
Пропозиція платити податок на заслужений відпочинок обурило багатьох українців. Адже, згідно з опитуваннями, накопичити відпочинок за кордоном можуть і так не багато - кількість тих, хто планує поїздки за кордон, складає всього 2% населення України.
У підсумку глава уряду Микола Азаров, мабуть, з метою всіх заспокоїти заявив, що про такий податок і мови бути не може. Правда, тут же уточнив, що не має нічого проти введення разового збору, кошти від якого могли б використовуватися для компенсації туристам-якого збитку, отриманого під час перебування за кордоном.
Ідею глави уряду відразу ж підтримали туроператори. Правда, додатково зібрані з туристів гроші в руки уряду віддавати не хочуть. Згідно із заявою найбільших туроператорів, вони не проти створити спецфонд для відшкодування витрат на випадок стихійних або інших лих самостійно і самі готові перераховувати в нього кошти. Але ніхто не обіцяє, що ці витрати в остаточному результаті не врахують у вартості путівки.
У ціні мобільних врахують захист авторських прав
Ще одне «покращення», яке торкнеться переважно імпортерів, підготували в Держслужбі інтелектуальної власності України. Розроблений відомством документ передбачає введення спеціального збору з імпортерів та виробників техніки, яка дозволяє зберігати, відтворювати або копіювати відео-та звукозапису в розмірі до 1,5% від її вартості. Таким чином, під дію спецзбору потраплять MP3-плеєри, музичні центри, мобільні телефони, магнітофони, жорсткі та оптичні диски, автомагнітоли, відеомагнітофони, CD / DVD-програвачі, ноутбуки, планшети, CD / DVD-диски, карти пам'яті, флеш-карти і касети.
Цікаво, що в пояснювальній записці до документа за підписом міністра науки і освіти України Дмитра Табачника відзначається, що його прийняття сприятиме захисту авторських прав і зупинить неправомірне використання об'єктів авторського права в домашніх умовах. Правда, яким саме чином вдасться домогтися поставлених завдань з тексту проекту документа, не зрозуміло, але якщо зміни набудуть чинності, ціни на електроніку в магазинах точно підвищаться.
Українців відучать від імпортного алкоголю
Мабуть, щоб остаточно схилити українців або до тверезого способу життя, або до традиційного міцному алкоголю, народні депутати Андрій Сенченко та Катерина Ващук подали на розгляд парламенту законопроект, яким пропонують збільшити ставку ввізного мита на вина з 0,3 євро до 1 євро за літр.
Документ також припускає скасування пільгової мита на імпорт вермутів, коньяків і віскі і прирівнювання її до звичайної. Зокрема, замість діючої на ці напої нульової ставки пільгової ввізного мита вона складе 1евро за літр для вермутів і 3,5 євро за літр для коньяків, бренді і віскі (у перерахунку на 100% спирт).
При цьому, підвищенням мит на вино автори законопроекту розраховують не тільки збільшити попит на продукцію вітчизняних виноробів, а й додатково поповнити бюджет на 8,96 млн. євро (з урахуванням того, що українці вип'ють подорожчав імпортного вина на 20% менше).
Пиво для багатих
З ініціативою підняти акциз на пиво і кріплені вина в три рази вперше виступили народні депутати. Відповідний законопроект підготували учасники міжфракційного об'єднання «За тверезе майбутнє», до якого увійшло 105 парламентаріїв на чолі з депутатом від Партії Регіонів Тетяною Бахтєєвою.
Цілі підвищення акцизів народні обранці декларували виключно благородні: захистити молодь від надмірного вживання алкоголю, а половину додатково виручених коштів направити на реконструкцію Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит».
Незабаром схожий законопроект підготувало і Міністерство доходів і зборів України. Ним також пропонується підвищити акциз на пиво в три рази - з 0,87 грн. до 2,43 грн. за літр, правда, ні слова немає про те, куди повинні бути витрачені додатково отримані кошти.
В цілому, завдяки підвищенню акцизу податківці розраховують додатково збирати в бюджет по 2,6 млрд. грн. на рік. Втім, у самому міністерстві визнають, що, з урахуванням прогнозованого спаду споживання хмільного напою через те, що частина населення не зможе собі його дозволити, до бюджету, ймовірно, додатково надійде тільки 1,7 млрд. гривень.
Крім того, якщо пропозиції Міндоходов будуть прийняті, пиво зрівняють з міцним алкоголем і на виробництво і торгівлю пивом буде потрібно ліцензія, а на кожну пляшку потрібно буде клеїти акцизну марку, що також підвищить ціну продукту. Адже передбачається, що з 1 вересня акцизні марки також подорожчають у 2,6 рази.
Імпортерів змусять скинутися на пенсії
Ще про один дієвому, але трохи призабутому способі наповнення скарбниці згадали в Міністерстві доходів і зборів України. Відомством підготовлений законопроект, яким пропонується встановити збір до Пенсійного фонду України у розмірі 1% від обсягу операцій з купівлі іноземної валюти в безготівковій формі суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
У міністерстві прямо пояснюють, що введення збору направлено на збільшення надходжень до держбюджету. «Сьогодні виникла нагальна необхідність по введенню сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземної валюти в безготівковій формі як додаткового джерела формування державного бюджету», - йдеться в пояснювальній записці до підготовленого Міндоходов законопроекту.
Варто відзначити, що значні обсяги безготівкової валюти купують, зокрема, імпортери. А це означає, що в кінцевому підсумку, всі імпортні товари зростуть у ціні.
До того ж, такі методи наповнення бюджету навряд чи схвалить Міжнародний валютний фонд, на вимогу якого цей збір раніше був скасований. Але спокуса таки ввести валютний збір великий: незважаючи на те, що в міністерстві конкретних сум надходжень до держбюджету від введення нового збору не називають, за даними експертів, ця сума може досягати 10 млрд. грн. на рік.
Бензин стане дорожче, ніж у Європі.
Відразу ж після подорожчання імпортних автомобілів в уряді заговорили про ще один сюрприз для водіїв. З ініціативою про підвищення акцизного збору на паливо в два рази виступив «Укравтодор».
Чиновники назвали підвищення акцизів єдиною можливістю для фінансування ремонту та реконструкції українських доріг, нарікаючи, що, мовляв, у Європі паливо дорожче.
При цьому, за підрахунками експертів, у випадку підвищення ставки акцизу, літр бензину в роздробі подорожчає відразу на 2 грн.
Проти підвищення цін збунтувалися як автомобілісти, так і імпортери палива. У підсумку, в уряді, як могли, відхрещувалися від непопулярного кроку, запевняючи, що ніякого підвищення не буде. Принаймні, поки що.
Проте, законопроект про збільшення акцизного податку на більшість нафтопродуктів та скраплений газ в два рази таки опинився у парламенті. Його на розгляд до Верховної Ради внесла позафракційний депутат Анжеліка Лабунська.
І є всі підстави припускати, що і в уряді не перестали розраховувати на гроші автомобілістів. Принаймні, згідно концепції реформи дорожнього господарства, презентованої віце-прем'єр-міністром Олександром Вілкулом, для того, щоб поліпшити українські дороги потрібно витрачати близько 40 млрд. грн. щорічно. Для порівняння, у бюджеті поточного року на дорожнє господарство передбачено 16,9 млрд. грн., Частина з яких має піти на виплати по кредитах минулих років. Згідно з планами уряду, збільшити цю суму більш ніж у два рази намір вже при підготовці держбюджету на 2014 рік. При цьому, поки що не уточнюється, звідки уряд планує взяти на це грошей.